Чи є сенс звернення в поліцію

Вітаю Вас!

Ви надали замало деталей, а саме не повідомили які послуги замовляли. На жаль, при зверненні до поліції скоріш за все питання будуть і до Вас, адже якщо послуги були нелегальні, то притягнути до відповідальності можуть і Вас.

Проте, якщо Ви не знали, що ці послуги нелегальні та були ошукані шахраями, то можна спробувати подати цивільний позов до даних осіб.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ЯКЩО ВИ ЗАМОВЛЯЛИ НЕЛЕГАЛЬНІ ПОСЛУГИ ТА БУЛИ ОШУКАНІ, ТО В ПОЛІЦІЇ БУДУТЬ ПИТАННЯ В ПЕРШУ ЧЕРГУ ДО ВАС.

ПЕРЕД ТИМ, ЯК ПИСАТИ ЗАЯВУ В ПОЛІЦІЮ ВИРІШИТИ ДЛЯ СЕБЕ, ЩО ВАМ ВАЖНІШЕ - ВЛАСНИЙ СПОКІЙ, ЧИ БАЖАННЯ ПРИТЯГНУТИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСОБУ, ЯКА ВАС ОШУКАЛА.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО ТАКОЖЮ ЩО ВИ ЗАМОВЛЯЛИ - ВАМ МОЖУТЬ ІНКРИМІНУВАТИ ПІДГОТОВКУ ДО ЗЛОЧИНУ.

Добрий день! Питання про які саме нелегальні послуги йде мова. Якщо це послуги, які передбачають Вашу відповідальность за їх замовлення (не купівля наркотиків, зброї), то таке звернення може понести і Вашу відповідальність за спробу придбання відповідних об'єктів. Якщо ж мова про послуги, які просто не врегульовані чинним законодавством або в яких нема відповідальності клієнта (наприклад, придбання криптовалюти і т.д.), то заява до поліції щодо шахрайства може стати дієвим засобом.

ДОБРОГО ДНЯ, РОСТИСЛАВЕ!

З першого погляду хотів написати - ні, сенсу немає.

Однак, якщо сума значана і Ви бажаєте її повернути і шахраї знаходяться всередині України, то можливо сенс в цьому і є.

Проте, я б на Вашому місці зачекав до того, чи вдасться вирішити питання через банк. Адже матеріали поліції можуть мати значення лише для судового вирішення справи чи в рамках кримінальної справи.

Одразу попереджаю, що шахрайством зараз дуже часто займаються самі співробітники, будучи переконаними у безкарності. Тому не факт, що все буде йти гладко.

З іншого боку, Ви не зобов"язані вказувати, що замовляли щось незаконне. Цілком можна вигадати легенду про замовлення якихось законних речей і фактично ошукання Вас цими особами.

Якщо вони дадуть покази, що нічого Ви у них не замовляли, то ці покази можна використати потім в суді при поданні цивільного позову про повернення безпідставно отриманих грошей.

Але якщо не пройшло 3 місяці ще, то я б радив спробувати ініціювати повернення грошей через банк.

ДОСУДОВИЙ ПОРЯДОК ЧЕРЕЗ БАНК.

Згідно аналізу ст. 1212-1215 Цивільного кодексу Українигрошові кошти на які був здійснений помилковий переказ внаслідок рахункової помилки та відсутності добровільності на операцію переказу підлягають поверненню як безпідставно набуті грошові кошти (майно).

Процедура повернення коштів залежить від встановлення на якому етапі та якою з сторін операцій була допущенна помилка.

Незалежно від причини помилки першочерговим невідкладним етапом повернення коштів є повідомлення банківську установу, чи небанківського надавача платіжних послуг про наявність помилкового переказу. Таке повідомлення може бути здійснено наприклад на гарячу лінію чи службу підтримки банку, шляхом залишення заявки в онлайн банкінгу чи шляхом відвідин відділення установи, в ході яких клієнт повинен пояснити відому йому інформацію про помилковий переказ та заявити бажання повернути кошти чи заморозити операцію до встановлення обставин. Рекомендується повідомляти надавача (банк) у спосіб прописаний з клієнтом в договорі.

Платник повинен повідомити надавача платіжних послуг (банк) про факт виконання з його рахунку неналежної платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

Важливо повідомити надавача (банк) про неналежну платіжну операцію оскільки:

• до моменту повідомлення про факт втрати платіжної карти чи облікових даних ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника;
• з моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Згідно ч. 4 ст. 87 ЗУ "Про платіжні послуги" платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури. У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

У разі помилки платника та коли кошти вже зарахували на рахунок неналежного отримувача:

1. Виявивши помилку, платник негайно надсилає неналежному отримувачеві вимогу повернути суму переказу. У вимозі зазначає дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення.
2. Свої вимоги платник обґрунтовує наведеними вище законодавчими нормами і главою 83 Цивільного кодексу України, яка регулює обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно.
3. Вимогу надсилають цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення або вручають неналежному отримувачеві кур’єром. На примірнику платника ставлять позначку про те, що її одержав отримувач. Аби пришвидшити реакцію неналежного отримувача, варто також надіслати йому вимогу електронною поштою та/або факсом.

Отже, у випадку якщо неналежний отримувач не повернене кошти у відповідності з главою 83 Цивільного кодексу України платник може звернутись до суду з вимогою повернення коштів з чужого незаконно набутого володіння

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%B...

СУДОВИЙ ПОРЯДОК

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

Норма частини другої статті 530 ЦК України до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується.

У разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно.

У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів ГПК України стосовно всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі. Відповідно, це є підставою для скасування прийнятих рішень попередніми судами та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 02.07.2020 у справі N 906/456/19 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/90232116.

Див. також постанови Верховного Суду від 23.07.2020 у справі N 916/1577/19, від 03.11.2020 у справі N 920/1122/19, від 17.02.2021 у справі N 5023/10655/11, від 04.03.2021 у справі N 916/2419/19, від 08.04.2021 у справі N 905/1742/19 та N 921/692/19, від 18.05.2021 у справі N 924/774/18, від 19.05.2021 у справі N 922/1830/2, від 20.05.2021 у справі N 905/1751/19.

Проте, на мій погляд перш ніж намагатися в судовому порядку повертати гроші - з"ясувати, чи взагалі шахраї на території України, чи може вже давно сидять поза зоною досяжності української правової системи і виводять гроші в криптовалюти, не переживаючи про їх вилучення.

Як правило, в таких випадках взагалі використовують картки "наймані", тобто якихось школярів, які щоб заробити копійку - дають в оренду свої акаунти в Монобанк чи інших банківських установах, маючи змогу відкрити їх дистанційно, в тому числі через ДІЮ.

Для більш предметної відповіді, на жаль, треба знати більше деталей.

В будь-якому разі повідомляти правоохоронців, що Ви замовляли щось незаконне - не слід. Це (без Ваших показів) довести майже неможливо.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Ростивлаве!

Якщо мова йде про шахрайство, то є сенс звертатись до поліції. Проте, у Вашому варіанті, а саме отримання нелегальних послуг, питання можуть виникнути й до Вас у тому числі. Потрібно розуміти про які саме послуги йде мова? Маючи відповідну інформацію можливо буде надати Вам більш конкретну відповідь.

1. Предметом шахрайства є не тільки майно, але й право на майно.
2. Об’єктивна сторона виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.

Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у вико­ристанні підроблених документів тощо. У випадках коли для обману винний підробляє або використовує підроблений документ, потрібна кваліфікація за сукупністю статей 190 та 358 КК.

Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довір­ливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, зна­йомстві, інших цивільно-правових відносинах. Наприклад, винний входить у довіру до потерпілого і обіцяє йому допомогти купити машину, для чого потерпілий передає гроші, які винний привласнює.

Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов’язаний це зроби­ти. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі. Напри­клад, винний за фальшивим документом отримує грошовий переказ. Таким чином, обман чи зловживання довірою виступають як спосіб зовні законного, за згодою по­терпілого отримання майна або придбання права на майно.

Співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб'єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Співучасть у кримінальному правопорушенні є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає у тому, що:

• участь у вчиненні кримінального правопорушенні повинна брати участь дві або більше кількість осіб обумовлює його підвищену суспільну небезпеку;
• склад кримінального правопорушення виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників, у діяннях же окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки кримінального правопорушення, вказані у статті Особливої частини КК України.

Вчинення окремих видів кримінальних правопорушень можливе лише у співучасті (наприклад, участь у банді чи вчинюваному нею нападі при бандитизмі, керівництво злочинною організацією.

Законодавче визначення поняття "співучасть" включає в себе такі ознаки:

• наявність двох чи більше суб'єктів кримінального правопорушення, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного кримінального правопорушення;
• спільність їх участі у кримінальному правопорушенні;
• умисний характер діяльності співучасників. Перші дві ознаки характеризують об'єктивну (особливий спосіб вчинення кримінального провопорушення, який характеризується спільністю дій), а остання - суб'єктивну сторону співучасті (умисна форма вини).

Першою ознакою, яка з об'єктивної сторони свідчить про наявність співучасті, є кількісний показник. Закон говорить про "декількох суб'єктів кримінального правопорушення", що передбачає участь у вчиненні кримінального правопорушення двох чи більше суб'єктів кримінального правопорушення.

Спільна участь у вчиненні кримінального правопорушення передбачає:

• об'єднання окремих зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену злочинну діяльність усіх співучасників;
• те, що вчинюваний співучасниками кримінальне правопорушення є єдиним для них усіх;
• спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату кримінального правопорушення;
• причиновий зв'язок між діями співучасників і наслідками, що настали є необхідною умовою відповідальності за свівучасть. Спільна участь у вчиненні кримінального правопорушення може проявитися як у дії, так і в бездіяльності.

Головною рисою спільності дій (бездіяльності) співучасників є те, що дії (бездіяльність) кожного з них є складовою частиною загальної діяльності із вчинення кримінального правопорушення. Вони діють разом, роблячи кожний свій внесок у вчинення кримінального правопорушення. Дії (бездіяльність) кожного з учасників за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення дій (бездіяльності) іншим співучасником, а, зрештою, - необхідною умовою настання спільного результату. Прагнення досягти різні результати є підставою для невизнання співучастю у кримінальному правопорушенні участі двох або більше осіб у вчиненні одного посягання.

З суб'єктивної сторони співучасть характеризується умисною формою вини, що передбачає:

• наявність умислу кожного із учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності);
• наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця чи співвиконавця;
• єдність наміру всіх співучасників вчинити одине і той саме кримінальне правопорушення;
• єдність інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального результату. У своїй сукупності зазначені ознаки утворюють спільність психічної діяльності співучасників.

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрий день, дякую за відповідь. Я намагався придбати інтимні послуги, що підпадає під категорію нелегальних послуг, на скільки я розумію

Вітаю Вас.

Натрапив на шахраїв при спробі отримати нелегальні послуги. Переказав їм певну суму грошей. Банк повідомив, але хочу розуміти чи є сенс звертатися з цим до поліції

Про які саме нелегальні послуги йде мова? У таких ситуаціях завжди згадується прислів'я про те, аби у ході розслідування не вийти на самого себе. Щодо Вас мається на увазі, що варто обдумувати кожний крок, аби не зробити гірше, у першу чергу, собі. Якщо послуги були незаконні, відповідальність може стосуватися і Вас.

На жаль, але мушу констатувати, що поліція - єдиний можливий у даній ситуації варіант повернення коштів, хоч і посередній. Але варто обдумати мої слова щодо Вашого складу правопорушення.

З повагою!

Доброго дня.

Жодного сенсу в цьому не має.

Не витрачайте час та не шукайте неприємностей на свою голову.