Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 24 октября 2024, вопрос №121691 340₴

Опекунство по уходу за больным

Бабушка после инсульта. Две дочки досматривают. Одна из них хочет оформить по уходу для стажа. Вторая не дает согласия , боится что, так которая оформит по уходу, будет иметь прлностью права на дом.и ей ничего не достанется в случае смерти матери. Как правильно поступить , что бы обе были в доле, но у одной ищет стаж по уходу

Ответы юристов (6)

    Пономаренко Олена
    Пономаренко Олена 28 дней назад

    Адвокат, г. Чернигов, 5 лет опыта

    Общаться в чате

    Добрый день.1. Оформление ухода за бабушкой не влияет на распределение наследства, в случае смерти бабушки. Это абсолютно не связанные процедуры. 2. Если бабушка в состоянии, то она может написать завещание на свое имущество, где укажет, что дочери получат наследство поровну. Так будет спокойно обеим дочерям. Других законных вариантов распределить наследство на будущее - нет!Можете написать расписку, что не будете претендовать на долю другой дочери в случае оформления наследства, но нужно понимать, что она не будет иметь юридически значимой силы. (это лишь метод успокоить).

    Дерій Владислав Олегович

    Вітаю Вас!

    В першу чергу Ви повинні розуміти, що оформлення догляду ніяким чином не впливає на спадок.

    Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

    При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами для спадкування за законом можуть бути шлюбні, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті. Розширення кола осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом, неможливе.

    В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

    Діти отримають спадок у рівних частинах, при цьому немає значення хто здійснює догляд за матір'ю.

    Якщо ж мати оформить у нотаріуса заповіт, то спадщину отримає лише та особа, яку мати обрала своїм спадкоємцем.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Статтями 1261-1265 ЦК передбачено 5️ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

    У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

    У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

    У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    Також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

    Інший варіант - нехай бабуся складе заповіт на двох дочок.

    Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

    Право на заповіт особисто здійснюється фізичною особою з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років та здатна своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

    Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (якими, відповідно до Цивільного кодексу України, є юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права).

    Заповідач також може позбавити права на спадкування будь – кого із спадкоємців без зазначення на це причин. Проте, він не має права позбавити прав на спадкування тих своїх спадкоємців, які згідно із законодавством мають право на обов’язкову частку у спадщині. Цими особами є: малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які успадковують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала би кожному з них у разі спадкування за законом.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Юлія!

    Я так розумію, що мова йде про постійний догляд за матір'ю? Чи саме про опікунство, яке передбачає позбавлення особи недієздатності у судовому порядку?

    Оформлення постійного догляду за матір'ю не надає права власності на нерухомість одній із доньок. Мова йде лише про отримання компенсації за здійснення догляду на непрофесійній основі. При тому отримання компенсації не мають жодного відношення до будинку.

    Право власності підтверджується правовстановлюючим документом. Існує багато видів правовстановлюючих документів. Все залежить від виду майна і способу придбання нерухомості.

    Отже, правовстановлюючими документами на будинок (квартиру) є:

    • договори, на підставі, яких набувається право власності (купівлі-продажу, дарування, міни);
    • свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
    • свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;
    • свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом чи консульською установою України;
    • свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України;
    • судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття права власності на нерухоме майно;

    Законодавство України передбачає виплату компенсації за догляд для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:

    • особами з інвалідністю 1 групи;
    • дітьми з інвалідністю;
    • громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
    • невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
    • дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161.

    Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

    Розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

    Що стосується права власності на будинок, то обидві сестри мають однакові права, оскільки є родичами першого ступеня споріднення. Тобто, після смерті матері кожна із сестер матиме право на половину будинку (за умови відсутності в матері чоловіка). Якщо є така можливість, то матір може оформити заповіт у нотаріуса та зазначити у останньому, яка частка будинку повинна належити кожній із сестер після її смерті.

    Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою. Наприклад: наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо. Заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання. Також може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

    Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

    Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, за місцем відкриття спадщини.

    В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК). Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері.

    Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

    Або ж матір може зробити за життя договір дарування на частину будинку кожній із сестер.

    Згідно з Цивільним кодексом України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    1. ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД ОФОРМЛЮЄ ТА ОСОБА, ЯКА ПРОЖИВАЄ (БУДЕ ПРОЖИВАТИ) РАЗОМ ІЗ ХВОРОЮ.

    2. ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД НІЯК НЕ ВПЛИВАЄ НА ПРАВО НА СПАДЩИНУ, ЯКЩО НЕМАЄ ЗАПОВІТУ.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Бабушка после инсульта. Две дочки досматривают. Одна из них хочет оформить по уходу для стажа. Вторая не дает согласия , боится что, так которая оформит по уходу, будет иметь прлностью права на дом.и ей ничего не достанется в случае смерти матери. Как правильно поступить , что бы обе были в доле, но у одной ищет стаж по уходу

    По-перше, Ви повинні розуміти, що здійснення постійного догляду за особою ніяким чином не впливає на розподіл спадкової долі. По-друге, постійний догляд на непрофесійній основі дійсно надає право на врахування даного часу до страхового стажу особи. По-третє, теоретично особа, яка буде здійснювати догляд, може вмовити бабусю укласти, до прикладу, договір довічного утримання, по якому їй може перейти майно. По-четверте, Ви можете домовитися та попросити бабусю оформити заповіт, яким одразу визначити всі деталі спадкування.

    Переконаний, питання можливо вирішити.

    З повагою!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України