Що робити в ситуації податкового листа ?

Доброго дня.

Ну по - перше необхідно аналізувати лист податкової.

Можете подати пояснення до податкового органу щодо цієї ситуації.

При отриманні податкового повідомлення - рішення маєте право оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді цієї скарги враховуються наступні приписи статті 56 Податкового кодексу України «Оскарження рішень контролюючих органів»:

• Пункт 56.1. – Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

• Пункт 56.2. – У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

• Пункт 56.3. – Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

• Пункт – 56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

• Положення пунктів: 56.5. (про обов’язок повідомити податкову інспекцію, рішення якої оскаржується); 56.8. (строк розгляду скарги на рішення податкової інспекції); 56.15. (про зупинення виконання грошових зобов’язань, визначених у рішенні податкової); 56.16. (про визначення дати подання скарги).

Вітаю Вас!

Загалом спочатку потрібно ознайомитись із запитом від податкової «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» та надати на нього відповідь.

Відповідно до підпункту 20.1.2 Податкового кодексу України (ПК) органи контролю мають право, зокрема для реалізації своїх функцій, що визначає закон, отримувати безоплатно від платників податків довідки, копії документів тощо. Таке право орган контролю може реалізувати лише в порядку та на підставах, що визначені законами України.

Відповідно до пункту 73.3 ПК у запиті про надання інформації орган контролю має зазначити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Аналогічні приписи містяться також у п. 10 «Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010.

Відповідно до статті 73 ПК орган контролю може отримувати інформацію на свій запит винятково за наявності підстав, які передбачає підпункт 73.3.1 ПК, а саме:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

Усупереч зазначеним нормам права, часто запити «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» не містять підстав необхідності надання запитуваних інформації та матеріалів тому підтверджуючі документи можна і не надавати

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 26.05.2016 у справі №2а-11099/12/2070 (ЄДРСР – 57957887), «відсутність у письмовому запиті відповідача вказівки на одну із підстав передбачену ст. 73 Податкового кодексу України для його надсилання, звільняє платника від надання відповіді на обов'язковий письмовий запит, що підтверджує правомірність дій позивача щодо ненадання витребуваних податковим органом копій документів.»

За неподання відповіді на запит передбачений штраф - 7100 грн (в окремих випадках - 35 500 грн)

Проте, якщо запит надіслано з порушеннями - на нього можна не відповідати або відповісти з вимогою складення податкового запиту згідно вимог чинних нормативно-правових актів.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Яна!

Який саме запит Ви отримали? Які вимоги викладені у останньому? Подати підтверджувальні документи щодо походження коштів та сплатити податок?

Незважаючи на те, що Ви не отримували кошти безпосередньо, останні потрапляли на Ваш рахунок фізичної особи, а отже Ви повинні були раз на рік подавати до податкоої декларацію та сплачувати податки у сумі 18%ПДФО та 1,5% ВЗ.

Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67 Конституції України).

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних податків належать:

• податок на прибуток підприємств;
• податок на доходи фізичних осіб;
• податок на додану вартість;
• акцизний податок;
• екологічний податок;
• рентна плата;
• мито

Якщо кошти були перераховані з-за меж України то останні, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні Ви також повинні були подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом 162.1 ПКУ встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Під іноземним доходом для цілей оподаткування слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи (п.п. 14.1.55 ПКУ):

• проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
• спадщину;
• подарунки;
• виграші;
• призи;
• доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
• доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів;
• доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
• дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
• інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних контролюючим органам.

У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації (якщо таке подання є обов’язковим), податковий орган на підставі наявної податкової інформації (зокрема, розрахунку за ф. 1ДФ, поданого податковим агентом, де зазначена сума нарахованого (сплаченого) доходу), за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків податковим органом, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

Згідно з п. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Проте несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164-1 КУпАП, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальними правилами податкова декларація про майновий стан і доходи подається в такі граничні строки:

- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 121.2 ст. 121 Кодексу ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов'язку подання інформації.

Письмовий запит про надання інформації надсилатиметься платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

• податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів (послуг) помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем (покупцем) граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунка недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції (держави, території), з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції (держави, території), або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 ПКУ;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної юрисдикції (держави, території) на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформація, що запитується, відсутня в органі державної податкової служби;

9) в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ), у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті органу державної податкової служби, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження такої інформації на вимогу органу державної податкової служби у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

У разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися таким платником податків за попередніми запитами органу державної податкової служби, платник податків має право надати органу державної податкової служби інформацію про дату надсилання та номер листа, яким зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися органу державної податкової служби. У такому разі платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині.

За змістом пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Отже, якщо запити податкового органу отримані без печатки або необґрунтовані щодо того, які саме порушення податкового законодавства були вчинені платником податків, в зв`язку з чим такий платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати письмові пояснення щодо таких можливих порушень та надати документальні підтвердження, які спростовують факти таких порушень, то платник податків звільняється від обов’язку надати відповідь на запит контролюючого (фіскального) органу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня. Податки за вас повинно було сплатити агенство, а декларацію подати ви особисто. Необхідно ознайомитись з листом та надати відповідь.

ДОБРИЙ ДЕНЬ, ЯНА!

Перш за все зауважу, що ці листи мають масовий характер. Вже з десяток клієнтів зверталися з такими ж питаннями. І навіть агентства, бо по факту діяльність на Онліфанс така ж нелегальна, як і торгівля наркотиками і визнати, що Ви здійснювали таку діяльність окрім податків може мати юридичним наслідком кримінальне переслідування за контент для дорослих.

https://finance.comments.ua/news/2024/nalogovaya-i...

https://www.obozrevatel.com/ekonomika-glavnaya/eco...

https://forbes.ua/ru/news/podatkivtsi-otrimali-dan...

https://www.rbc.ua/ukr/news/radi-zaklikali-ukrayin...

Фактори цього - відсутність у держави грошей для фінансування видатків бюджету, тому шукають усіх джерела, які раніше не перевіряли і не використовували. А також те, що Онліфансом по факту володіє українець з американським паспортом і це з першого дня існування цієї фірми був бізнес, до якого мають відношення окремі люди всередині країни. І тепер усі звіти по Вашим ідентифікованим за допомогою Ваших же паспортів акаунтам - офіційно передані податковій в Україні.

Я розумію, що здавалося - можна безкарно не платити податки і все пройде (і дійсно десятиліття так і було), але так не буває безкінечно. Бо зближення з ЄС не тільки безвіз означає, а і зняття усіх прихованих схем по несплаті податків, зароблянню в іноземних юрисдикціях, про які не знають в Україні. Тепер всі про все знають, всі з усіма обмінюються податковою і платіжною інформацією. Це Європа.

Єдиний шанс уникнути проблем - це довести, що Ви фактично виконували роботу через агентство і Вашим податковим агентом мали б бути сплачені усі податки.

Але ж припускаю, що у Вас немає з ними жодного договору і це довести буде вкрай складно.

Звісно можна намагатися доказувати через платіжні виписки з банку, що Ви отримали дохід від юридичної особи в Україні і саме агентство як податковий агент несе відповідальність. Але даю 100 % гарантію, що податкову не захочуть займатися цим, бо у них є Ви і з Вами можна працювати та тиснути вже зараз, а не розплутувати хитросплетіння з агентствами.

Я ж правильно зрозумів, кошти виводились від онліфанс (вони ж "Fenix International LTD") на агентство і вже агентство перераховувало Вам кошти чи на Ваш особистий картковий рахунок в банківській установі?

Це має ключове значення для хоч якихось шансів оскаржити обвинувачення з боку української податкової.

Також, щиро рекомендую вже зараз позбутися права власності на будь-яке майно в Україні, бо податкова банально сама нарахує Вам податки, пені і буде вживати заходи для стягнення з Вас цих сум через виконавчу службу, що може мати наслідком - блокування усіх Ваших банківських рахунків, стягнення коштів з них в рахунок боргів перед податковою, накладення арешту на майно і спроба його реалізації, якщо сума буде давати для цього змогу.

Тобто на даному етапі слід написати листа в податкову, що обвинувачення безпідставні і ніякі гроші Ви не отримували. І вимагаєте надати доркази зворотнього.

Однак, будьте готові, що податкова усвідомлює себе богами всевладними і може банально начхати на Ваші пояснення. І тоді єдиний варіант - йти до суду. Бо в Україні податковій дозволено без суду й слідства вигадувати податки і вимагати їх сплати. І уже громадянин має обов"язок доводити, що він не злочинець, хоча це суперечить Конституції України, але практикується повсемісно, бо як відомо на думку влади Конституція у нас "на паузі".

Якщо Ви за кордоном, то найбільш ефективний спосіб - забути про Україну, позбутися майна, отримати інше громадянство і спокійно будувати нове життя в новій країні і нових реаліях.

Щасти Вам у вирішенні Вашої ситуації!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю, щоб вирішити ситуацію з податковою службою, яка виникла через роботу на платформі OnlyFans і взаємодію з агентством, ось кілька кроків, які можна вжити:

Це дуже важливо, оскільки спеціаліст зможе оцінити ситуацію, переглянути ваші зобов’язання та надати поради, як краще діяти. Вони допоможуть уникнути потенційних штрафів і заповнити всі потрібні документи для податкових органів.

Оскільки потрібно розуміти, що за запит до Вас надійшов.

Бо відповідно до п. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Такий запит зазвичай підписується керівником контролюючого органу і має містити: підстави для надсилання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Підпунктом 73.3.1 ПКУ встановлено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

• податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39-3.6 ПКУ;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених ПКУ.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ

Якщо агентство дійсно адмініструвало ваш профіль і займалося фінансовими питаннями, вам потрібно зібрати:копію договору з агентством (якщо такий був), документи, які підтверджують відсутність прямих виплат вам як фізичній особі, будь-які комунікації з агентством, які можуть засвідчити їхню роль в адмініструванні профілю та надходженні коштів.

Відповідно до Податкового кодексу України всі громадяни, які отримують доходи з іноземних джерел, зобов'язані подати податкову декларацію. Отже прибуток від діяльності на платформі OnlyFans, яка є зареєстрованою за кордоном, класифікується як іноземний дохід.

Згідно з п. 170.11 ПКУ, громадяни зобов'язані задекларувати свої доходи за наслідками звітного року та сплатити податки: 18% податку на доходи фізичних осіб ; 1,5% військового збору.

Загальне податкове навантаження для авторів контенту становить 19,5% від суми отриманих доходів.

Яка відповідальність за неподання декларації?

Неподання податкової декларації у встановлені строки є порушенням податкового законодавства. Якщо платник податку не виконає цей обов'язок, податкова служба може застосувати до нього санкції, зокрема:

Штраф у розмірі 25% від суми нарахованого податку;

Додатково, за повторне порушення штраф може зрости до 50% від суми податку.

Не варто забувати про можливість нарахування пені за несвоєчасну сплату податків.

Проблеми з правовим регулюванням OnlyFans в Україні

Українське законодавство наразі не має конкретного регулювання для діяльності на таких платформах, як OnlyFans. Однак це не звільняє авторів контенту від зобов'язань декларувати доходи і сплачувати податки. Водночас існує ризик, що деякі автори контенту можуть потрапити під дію ст. 301 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за поширення порнографічних матеріалів. За цією статтею можуть бути застосовані такі санкції:

Штраф від 17 000 до 68 000 грн;

Арешт до 6 місяців;

Обмеження свободи до 3 років.

Подвійне оподаткування: як його уникнути?

Україна має укладені угоди про уникнення подвійного оподаткування з багатьма країнами, включно зі Сполученим Королівством, де зареєстрована платформа OnlyFans. Це означає, що якщо податки вже були сплачені на території іншої країни, то громадянин України має право на звільнення від повторної сплати податків у повному обсязі або часткове зменшення податкового навантаження в Україні. Однак, щоб скористатися цим правом, платник податку має надати податковій службі підтверджувальні документи про сплату податків за кордоном.

Тому обов'язковою умовою є подача річної податкової декларації із зазначенням отриманих доходів з іноземних джерел.

Сплата податків: сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору є необхідною для уникнення штрафних санкцій.

Документи для податкової: якщо податки були сплачені в іншій країні, необхідно підготувати та подати до української податкової служби відповідні підтверджувальні документи, що дозволить уникнути подвійного оподаткування.

На сайті Державної податкової служби України ви можете зареєструватися в Електронному кабінеті платника податків, щоб мати можливість:

o контролювати статус вашої справи,

o подивитися наявні податкові нарахування і вимоги,

o подавати звіти і, за необхідності, скарги.

Вітаю Вас.

Я отримала офіційний лист від державної податкової служби стосовно несплачених податків, пов’язаних із платформою OnlyFans, на якій я мала сторінку в 2020 році. Однак я не отримувала коштів безпосередньо, оскільки адмініструванням моєї сторінки займалося агентство, з яким я втратила контакт. Мені потрібна консультація що робити в такій ситуації і як вирішити питання з податковими органами. Окрім того, я наразі перебуваю за кордоном і не можу вирішувати це питання особисто, тому хотіла б дізнатися про можливі шляхи вирішення дистанційно.

Зараз це можна визначити як окремий вектор діяльності держави по наповненню державного бюджету, нічого дивного.

Почалося все з того, що Податковою станом на вересень 2024 року одержано інформацію щодо громадян України - творців платного контенту на «Only Fans». Про це повідомив Данило Гетманцев, глава парламентського податкового комітету. За його словами, сфера створення платного контенту на інтернет-платформі «Only Fans» громадянами України стрімко зростає. Кількість аккаунтів збільшується в середньому втричі щороку.

За здійснення зазначеної діяльності користувачі отримують грошові кошти, а деякі з них - суми коштів у значних розмірах. «Наприклад, громадянкою «С» одержано за створення платного контенту на інтернет-платформі «OnlyFans» за декілька років понад 4 млн дол. Також, громадянкою «К» від зазначеної діяльності одержано понад 3 млн дол, а громадянкою «Б» - близько 1,8 млн дол.

Відповідно до положень ПКУ платник податку, який отримує іноземні доходи, тобто доходи, отримані з джерел за межами України, за наслідками звітного податкового року зобов'язаний подати податкову декларацію, задекларувати такі суми з їх відповідним оподаткуванням. Загалом, такі доходи підпаюють під іноземні і оподатковуються за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб та військовим збором 1,5%.

Тут вже питання до Вас: Ви співпрацювали з агентством на основі договору? Агентство сплачувало податки?

Чи не могли б додати запит від Податкової?

Так чи інакше, але Ваші пояснення навряд чи їх задовольнять. Завдання у Податкової просте - спробувати наповнити бюджет. Ви повинні пояснити їм, що працювали з агенством, яке і було відповідальним за сплату податків. Питання складне, адже Ви, як мінімум, мали заповнити податкову декларацію.

Треба розбиратися.

З повагою!