Установить владельца приватизированной квартиры.

Доброго дня, зробіть витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. По адресі майна.

https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhav...

Доброго дня.

Вам необхідно отримати інформацію з Державного реєстру речових прав.

https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno

Також можете звернутися з запитом до органів місцевого самоврядування в порядку встановленому законом про звернення громадян.

Також для вирішення вашого питання звертайтесь до міської ради та держепідем служили зі скаргою, краще коллективною.

Доброго дня!

В які інстанції Ви звертались з цим питанням, окрім ОСББ?

За наступним посиланням (https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhav...) Ви зможете отримати довідку щодо об’єкта нерухомого майна з таких реєстрів:

• - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
• - Реєстр прав власності на нерухоме майно
• - Державний реєстр Іпотек
• - Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна

Вам необхідно заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Для цього знадобляться відомості про особу або об'єкт нерухомого майна, про який потрібна інформація.

Смогу ли я им предьявить выплату компенсаций за затопление квартиры моей?

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Відповідний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Ст. 24 Житлового кодексу України передбачає, що експлуатацією державного і громадського житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, що займаються житлово-експлуатаційні організації. Також це може бути голова ОСББ/компанії-управителя і запросити фахівця для складання акта. Звернення-заявку варто подати письмово і зберігати другий примірник із відміткою про отримання.

Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені:

• дата складання акту (число, місяць, рік);
• прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
• прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• характер залиття та його причини;
• завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
• висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні.

Проте, більш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1 ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Підпунктом 5.1. п. 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-технічної експертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.

Підпунктом 5.1.1. п. 5 розділу 2 Інструкції встановлено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, зокрема:

1. Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
2. Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
3. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?
4. Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5 ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України)

Таким чином, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям помешкання, а також причин такого залиття, необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за результатами якої вирішити вищенаведені запитання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Или как повлиять, чтобы там починили трубы.

Якщо мова йде про труби саме у квартирі, то це питання повинно бути вирішено саме власником нерухомості. Якщо ж мова йде про водопровідний стояк, то тоді це питання до ОСББ.

Или чтобы государство забрало эту квартиру за долги.

Цивільний кодекс України визначає відумерлість спадщини, тобто та, яка залишилася від власника (спадкодавця) і не перейшла до іншої особи (спадкоємця).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Особи, які мають право подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу 1 року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою.

Охорона спадкового майна здійнюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Охорона спадкового майна здійснюється до прийняття спадщини, або набранням рішення суду законної сили щодо визнання спадщини відумерлою.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

1.

В затоплении квартиры могут быть виноваты либо конкретные люди и их халатность, либо, при проблеме с коммуникациями – управляющая компания, которая должна следить за состоянием дома, вовремя устранять поломки и качественно производить сантехнические работы.

Согласно ч. 1 ст. 1166 ГК Украины, имущественный ущерб, причиненный неправомерными решениями, действиями или бездеятельностью личным неимущественным правам физического или юридического лица, а также вред, причиненный имуществу физического или юридического лица, возмещается в полном объеме лицом, причинившим вред.

Если вдруг в затоплении вины соседей нет, лопнул стояк или протекла крыша, то к ответу привлекается ЖЭК/ОСМД.

Если соседи или представители ТСЖ признают свою вину и согласны добровольно возместить причиненный ущерб, то вы решаете вопрос полюбовно и стараетесь в дальнейшем избежать повторения неприятной ситуации.

Чаще бывает такое, что добровольно возмещать ваши убытки никто не спешит.

Важно! В этом случае у вас один путь – в суд. При этом вы можете требовать от виновника потопа возмещения не только материальных затрат: стоимости ремонта, вещей, необходимого вам или членам вашей семьи лечения, но и морального вреда.

Если вы решили обратиться в суд, то при подготовке иска имейте в виду следующее. Из положений Гражданского кодекса Украины следует, что доказательство всех обстоятельств дела ложится на плечи истца.

Таким образом, истец должен в своем иске доказать совокупность следующих фактов:

• факт причинения вреда, размер ущерба;
• противоправность действий противоположной стороны, то есть тех людей, которые причинили вред;
• причинно-следственную связь между действиями виновника затопления и самим фактом затопления, причинения вреда.

Кроме того, при рассмотрении дел подобного рода, необходимо учитывать, есть ли вина причинителя вреда. При отсутствии вины, причинитель вреда не считается ответственным за его причинение, однако доказывать вину пострадавшему не придется, напротив, это причинитель вреда должен доказать собственную невиновность в произошедшем.

Таким образом, до обращения в суд нужно подготовить все необходимые документы, которые станут доказательствами по вашему делу.

Во-первых, вам будет необходимо разрешить следующую юридически значимую проблему: определить причину затопления помещения и виновника произошедшего. Вторая юридически значимая проблема – оценка ущерба, который был вам причинен, и теперь должен быть возмещен виновной стороной.

И первая, и вторая проблема редко решаются без дискуссий. Не всегда виновник потопа признает себя таковым, а если и признал – редко сразу соглашается с тем размером ущерба, который озвучивает пострадавшая сторона. Именно поэтому для решения юридических вопросов лучше привлекать специалистов: адвоката и экспертов.

Если человек, которого вы обвиняете в произошедшей неприятности, не желает возмещать ущерб в досудебном порядке, у вас остается только один путь – требовать возмещения по суду.

2.

ПОРЯДОК ФІКСАЦІЇ:

Крок 1. Встановити причину залиття. Бувають різні причини залиття, в залежності від яких розрізняють різні точки відповідальності. Для того щоб встановити винного у залиті квартири потрібно:– встановити місце витоку води;– встановити відповідального за експлуатацію водопровідної мережі в цьому місці.Тобто, якщо протікання виникло в межах Вашої квартири, то за усунення наслідків та ремонтні роботи відповідати будете ви. А якщо залиття виникло з вини сусіда, то претензію необхідно пред’являти йому. Якщо аварія сталася за межами трійника на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення, відповідальність покладається на уповноважену співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водоведведення та постачання гарячої води .

Крок 2. Правильно зафіксувати факт залиття квартири з вини іншої особи, а саме – скласти акт. Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Відповідний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку (ЖЕКу, ОСББ), в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Згідно Додатку № 4 та роз’яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені:

• дата складання акту (число, місяць, рік);
• прізвища, ініціали та посади, що обіймають члени комісії;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• характер залиття та його причини;
• завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
• висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття;
• підписи мешканців сусідніх квартир.

Також, рекомендовано, окрім акту, мати фото чи відеоматеріали пошкоджень, завданих внаслідок залиття. Важливо щоб на фото чи відео було відображено не лише наслідки залиття, але й причини, зокрема – тріщина чи розрив у трубі, крані, змішувачі, з’єднувальному шлангу тощо. Чим детальніше буде зафіксовано пошкодження, тим краще. Покази свідків також можуть бути доказом.

Крок 3. Провести експертне дослідження відповідною експертною установою або атестованим експертом. Відшкодування внаслідок залиття можна отримати як у добровільному порядку (за домовленістю із особою, яка завдала шкоди), так і у судовому. Проте, в обох випадках необхідний акт про залиття, а неправильне оформлення акту призводить до того, що суди визнають цей доказ неналежним і недопустимим (постанова КЦС ВС по справі №2-1974/11 від 21.02.2018 року, постанова КЦС ВС по справі №465/2120/14-ц від 10.05.2018 року). Тож більш надійним доказом буде висновок Експертного дослідження, проведеного відповідною експертною установою або атестованим експертом

Згідно з абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Крок 4. Звернення до суду. Якщо винна особа відмовляється усувати шкоду добровільно, необхідно звернутися до районного/міськрайонного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування винуватця.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перелік необхідних документів:

• позовна заява відповідно до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК;
• документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно та їхніх обтяжень, договір оренди (найму) приміщення тощо);
• акт про затоплення квартири (правильно оформлений);
• документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири (наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; висновок про оцінку майна);
• рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
• квитанція про сплату судового збору.

На підставі ухвали суду може також проводитись судова будівельно-технічна експертиза щодо причин залиття та розміру заподіяних збитків. Для цього, слід підготувати та подати до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

У разі вирішення спору на Вашу користь, витрати на проведення експертизи та сплату державного мита нестиме відповідач. Також необхідно пам’ятати, що у будь-якому випадку Ви маєте право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення Ваших прав (ст. 23 ЦКУ). Згідно з Цивільним кодексом України моральний збиток полягає у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа зазнала, зокрема, у зв’язку зі знищенням або пошкодженням його майна.

3.

ДОКАЗУВАННЯ:

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 3, 4 статті ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В даному випадку цивільне законодавство передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

27 травня 2021 року - м. Київ - справа № 761/12945/19.

4.

Якщо особа як співвласник нерухомого майна у багатоквартирному будинку своїми діями завдає Вам шкоди - Ви маєте право отримати його контактні дані в ЖЕКу чи іншого балансоутримувача будинку - ОСББ, управляючої компанії. Поясніть, що якщо вони не нададуть Вам дані реального винуватця, то Ви будете вимушені звернутися до суду на них і вже в суді вони будуть пояснювати хто є належним відповідачем.

Крім того, Ви маєте право по закону вимагати складення акту про неправомірне втручання до загальнобудинкових мереж, бо саме балансоутримувач комунікацій та внутрішньобудинкових мереж несе за них відповідальність.

Хоча, при бажанні, ці дані можна дізнатися в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Запит є платним та вартує 60 гривень.

https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhav...

Проте, якщо це власність, яка була набута до 2005 року, то може так статися, що даних в ДРРП і немає. У балансоутримувача ж, якщо така квартира підключена до комунікацій, обов'язково мають бути актуальні дані власника квартири, бо без них ніхто б не уклав угоди на ЖКП

У разі ж відсутності можливості встановити дійсного власника та відмови ЖЕКу чи управителя співпрацювати в даному питанні - Ви маєте повне право звертатися до суду із зазначенням Відповідача - ЖЕК чи Управляюча компанія, чи до ОСББ. А вони вже нехай залучають співвідповідача чи належного відповідача по справі, якщо захочуть.

5.

Безлад та антисанітарія в одній квартирі — це проблема для всього будинку.

Законодавство передбачає можливість звернення до суду із заявою не тільки про усунення безладу, а і про стягнення матеріальної та моральної шкоди з таких сусідів. Але на жаль, зазвичай це люди із низькою соціальною відповідальністю, люди, які зловживають, або психічно хворі. Тож сподіватися на реальну сплату ними компенсації не завжди конструктивно.

Тому, виходячи на шлях боротьби з такими "катастрофічними" сусідами, необхідно:

1. Заручитися підтримкою оточуючих. Тобто не вступати у боротьбу самому. Це буде тривала історія і необхідно всі звернення підписувати колективно. Усіма сусідами, які згодні це робити.
2. Обов'язково підключити Дільничного, ЖЕК або ОСМД та скласти акти обстеження житлового приміщення таких сусідів. Якщо буде відмова пускати до приміщення, треба зафіксувати цю відмову.
3. Викликати поліцію та написати заяву, щоб сусіди були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) з накладенням штрафу. Також поліція повинна зафіксувати відмову допускати комісію у приміщення.
4. Обов'язково провести фото- та відеофіксацію всіх можливих проявів забруднень, пошкоджень, підтоплень і під'їзду, і квартир сусідів.
5. За можливості фіксувати агресивну поведінку таких сусідів або їхні відмови від допуску до їхнього помешкання.
6. Обов'язково звернутися до органу санітарно-епідеміологічної служби із заявою про порушення санітарно-гігієнічних та епідемічних правил та норм. Органи СЕС мають право залучати для припинення подібних порушень працівників органів внутрішніх справ.
7. Також є змога впливати на виселення таких людей, якщо їх помешкання неприватизоване. У такому випадку можливо виселити таку людину через суд за несплату комунальних послуг та порушення правил співмешкання та санітарних норм. Втім, на приватну власність це не розповсюджується.
8. Якщо такі сусіди мають ознаки психічних розладів, треба бути готовими до того, щоб викликати швидку. Необхідно знайти родичів такого сусіда та обов'язково їх залучати до процесу пошуку компромісів та прийняття рішення щодо огляду у психіатра такої людини. Адже вона своїми діями наносить шкоду своєму здоров'ю та здоров'ю оточуючих.

Майте на увазі, що в деяких випадках вам доведеться боротись роками і переживати постійні рецидиви захламлення. Адже досвід показує, що люди з таким способом життя не виправляються, а лише на деякий час можуть взяти себе в руки. Органи влади досить кволо реагують на такі звернення, тому тут буде працювати на вашу користь виключно колективність та наполегливість.

ОТЖЕ, ПОЧИНАТИ ПОТРІБНО ІЗ ЗВЕРНЕННЯ ДО МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ.

ЗДРАВСТВУЙТЕ!

Если в квартире никто не живёт и не владеет, рекомендую обратиться официально в горисполком с заявлением, чтоб они выслали комиссию и приняли меры при наличии оснований для признания наследства отумершим и обращении квартиры в собственность территориальной общины города.

Перехід відумерлої спадщини до територіальної громади здійснюється на підставі судового рішення, а до цього часу майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідним органом місцевого самоврядування (селищні, сільські ради).Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою (ч. 4 ст. 1283 ЦК України).

Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження, відповідно до вимог статей 293, 294, 334-338 ЦПК України.У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України.Настання смерті спадкодавця має бути підтверджене свідоцтвом про смерть (актовим записом РАЦС) або судовим рішенням.Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

А так, узнать владельца имущества, право собственности на которое возникло с 2006 года - можно через ДИЮ.

https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhav...

Услуга эта платная и стоит около 40 гривен. ВЫ получите официальную справку с Реестра вещных прав на недвижимое имущество.

Поиск можно совершить по адресу объекта недвижимости или ФИО владельца.

Если нашли владельца, то персональные данные его Вам конечно же никто не даст. Ни нотариус, ни другие организации. ЖЭК конечно может, если у них эти данные у самих есть. В случае затопления Вы АКТ с ЖЭКом не составляли? Почему?

Тогда можно было бы привлечь к ответственности по суду.

Если имуществом никто не интересуется, то его после установления вины ответчика можно попробовать через исполнительную службу продать за долги с торгов. Но для этого сумма должна быть внушительной (если это единственное жилье должника - то не менее 142 - 160 тысяч гривен в 2024 году), если не единственное - то ограничений по сумме нет.

Мне кажется, что если жильем никто не занимается, то наследника может вообще не быть в живых или он уехал куда-то и не следит за имуществом. В любом случае, взыскать с него что-то будет весьма сложно. При этом если собственник есть на бумаге, то ничего горисполком без суда сделать такому собственнику не может, даже если такое имущество вредит всем другим жильцам.

Обращайтесь в суд. Суд официально найдёт адрес прописки (регистрации) нового собственника квартиры.

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин

НАПИШІТЬ ЗАЯВУ ДІЛЬНИЧОМУ