Начните консультацию с юристом онлайн
Моя померла двоюрідна тітка написала спадщину на двох своїх хрещеників і на мене. Родичка тільки я. Вони не мають із нею родинних зв'язків. Я хочу вступати в спадок за спадщиною одну третю і за законом як родичка дві третини. Вони не приїдуть вступати в спадок. Але вони не хочуть відмовлятись від своїх частин. А я не хочу з ними ділити квартиру своєї тітки, бо вважаю,що маю на неї право більше, ніж вони. З багатьох причин. Яка вірогідність, що після покращення ситуації в країні вони зможуть відсудити в мене свої частки? Чи прийме суд у них заяви, адже там потрібно вказати причину, через яку вони не подали заяву про вступ у спадщину вчасно. А їхньої причини там немає.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (2)
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Перебування спадкоємців за межами України не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, про це наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 607/13549/21 https://advokatpost.com/perebuvannia-spadkoiemtsia...
Проте, необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 .
Тому все ж таки існує ймовірність того, що інші спадкоємці звернуться до суду та будуть вимагати встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у зв'язку з тим, що вони не знали про складення спадкодавцем на їх користь заповіту, що й є поважною причиною пропуску такого строку.
З повагою, юрист Дерій В.О!
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Вікторія!
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК)).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані зоб'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, спадкоємцю може бути визначений додатковий строк для прийняття спадщини, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
1) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
2) необізнаність особи про наявність спадкового майна;
3) похилий вік;
4) непрацездатність;
5) незнання про існування заповіту;
6) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
7) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
8) несприятливі погодні умови.
Судова практика виходить з того, що оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, то у заяві, в обов’язковому порядку, необхідно порушувати питання про поважність причин пропуску зазначеного строку.
При подачі заяви про продовження строку для прийняття спадщини необхідно подати належні докази. Так, хвороба, перебування позивача-спадкоємця в іншому регіоні України у зв'язку із відрядженням, службовою необхідністю не можуть підтверджуватись лише показаннями свідків.
Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.
З повагою, адвокат Айвазян.