як оформити в оренду комерційну нерухомість, що належить недієздатній особі та які звіти здавати до податкової.

Вітаю Вас!

Порядок закриття ФОП

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності можна розділити на наступні кроки:

1. Внесення змін до держреєстру
2. Зняття з обліку в податковій
3. Подання звітності та сплата податків
4. Закриття рахунку в банку

Оскільки Ваша мати визнана недієздатною, рішення про закриття її ФОП може ухвалити її опікун (Ваша сестра).

1. Звернення до держреєстратора

Ваша сестра подає держреєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Цю форму можна подати в паперовому вигляді (при собі потрібно мати паспорт та рішення суду про визнання матері недієздатною і призначення сестри опікуном) або спробувати подати в електронному виді ( через портал «Дія»). Також за окрему плату документи можна подати через нотаріуса, який має право на здійснення реєстраційних дій.

При відсутності підстав для відмови вноситься запис до держреєстру про припинення підприємницької діяльності та оприлюднюються результати здійснення реєстраційної дії на порталі Міністерства юстиції.

2. Зняття з обліку в податковій

Для зняття з обліку ніяких документів додатково подавати не потрібно. Держреєстратор в день внесення до держреєстру відомостей про припинення підприємницької діяльності забезпечує передачу відповідної інформації в інформаційні системи податкової, що є підставою для зняття з обліку платника податків. Також це слугує підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку, тому зникає потреба у подачі заяви про відмову від спрощеної системи.

3. Подання звітності та сплата податків

Останнім звітним періодом для подачі декларації платника єдиного податку вважається період, у якому податковою отримано повідомлення про проведення держреєстрації припинення ФОП, а саме:

— для першої та другої груп — календарний рік (звітують протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року);

Після припинення ФОП, потрібно подати Декларацію з єдиного податку з додатком 1 (Додаток 1 замінює звіт по ЄСВ).

F01034 (для першої та другої групи), з додатком по ЄСВ. Окремо звіт по ЄСВ подавати не треба.

Що стосується сплати ЄП, то платники другої груп сплачують його у повному розмірі не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а третьої групи — протягом 10 календарних днів після граничного строку подання ліквідаційної декларації.

Останнім місяцем, за який необхідно нарахувати ЄСВ, буде місяць внесення запису про закриття ФОП. ЄСВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання ліквідаційного звіту по ЄСВ.

З корисною інформацією про ліквідаційний звіт - ознайомтесь за посиланням https://buhplatforma.com.ua/article/16900-yak-skla...

4. Закриття рахунку в банку

Для закриття рахунку потрібно звернутися в банк та написати заяву. Рахунок можна закрити як до подачі заяви держреєстратору, так і після. Також законодавством не встановлені терміни, в які підприємець має закрити рахунок в банку.

мене цікавлять всі варіанти оформлення ціїє сітуації законно.

Загалом найкращий варіант - це якщо:

1. Ваша сестра, як опікун Вашої матері, розірве з Вами та іншим орендарем договір оренди нерухомості за взаємною згодою.

2. Потім опікун (сестра) укладає з Вами (ФОП) договір позички (безоплатного користування магазином) , де в умовах договору вказано, що ФОП має право передавати нерухомість у користування іншим особам.

До договорів позички застосовуються ті самі правила, що й до договорів оренди ( ч.3 ст.827 Цивільного кодексу України). А це означає, що майно, отримане за договором позички, можна передати в суборенду.

Аргументи податківців про відсутність у КВЕД потрібного коду взагалі не переконали суд, адже по суті така діяльність укладається в код 68.20 ( рішення Запорізького окружного адмінсуду від 25.08.2020 р. у справі № 280/2144/20 )

3. Ви, як ФОП, далі здаєте приміщення в суборенду іншому орендарю (другий поверх). Сума орендної плати, отриманої Вами на підставі договору оренди включається до доходу ФОП, з якого Ви повинні сплачувати податки https://buh.ligazakon.net/news/201654_dps-poyasnil...

Однак, Податковим кодексом встановлено обмеження площі об’єктів, що надаються в оренду та можливості при цьому сплачувати єдиний податок.

Так, пунктом 291.5.3. статті 291 ПКУ встановлено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів не можуть бути платниками єдиного податку.

При здійсненні такої діяльності у Вас (ФОП) повинен бути КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»".

Ознайомтесь з корисною статтею за посиланням https://taxer.ua/uk/kb/fop-platnik-yep-zdacha-v-or...

Проте, майте на увазі , що згідно статті 71 Цивільного кодексу України

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;

3) вчиняти правочини щодо:

• об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Частина 4 статті 72 ЦКУ зазаначає: "якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі".

Тому, Вашій сестрі, як опікуну, потрібно отримати дозвіл на вчинення правочинів стосовно укладення договорів щодо нерухомого майна https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-dozvolu-opi...

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Олена!

ФОП-платник ЄП 2 групи, має право надавати послугу з надання в оренду нерухомого майна, але виключно платникам єдиного податку або населенню (фізичним особам), тобто, такий ФОП не має права здавати в оренду нерухомість суб’єктам господарювання (до прикладу: ФОП, ТОВ), які перебувають на загальній системі оподаткування.

Вам потрібно буде додати до переліку КВЕДів свої діяльності КВЕД 68.20:

Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Цей клас включає:

• надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном:
  • багатоквартирними будівлями та житлом
  • нежитловими будівлями, у т.ч. виставковими залами, складськими приміщеннями
  • земельними ділянками
• надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати

Цей клас також включає:

• діяльність ринків
• розроблення будівельних проектів для власного використання
• експлуатацію житлових мобільних комплексів
• надання приміщень виключно для утримання тварин

Внести відповідні зміни Ви можете через Дію https://diia.gov.ua/services/zminennya-danih-fop

Ви можете укласти договір позички, відповідно до якого дана нерухомість буде надана Вам у користування безоплатно. Тобто, Ви, як ФОП, який здає в оренду нерухомість будете сплачувати податок тільки за другий поверх. Звітність в даному випадку подаєте тільки Ви.

У договорі позички необхідно буде зазначити, що Ви маєте право здавати нерухомість у суборенду.

Договір позички - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір позички вважається укладеним з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

Позичкодавець - фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном). Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.Користувач - фізичні або юридичні особи.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до договору найму(оренди).

Форма договіру позички:

• Усна: між фізичними особами щодо речей побутового призначення ч. 1 ст. 828 ЦК України , між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі ч. 2 ст. 828 ЦК УкраїниПисьмова форма: договір позички на будівлі, капітальні споруди, якщо строком до 3 років (ст. 793, ч. 3 ст. 828 ЦКУ)Письмова нотаріальна та підлягає державній реєстрації: щодо передачі будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на з роки роки і більше ст. 793 ЦК України та передачі транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа ч. 4 ст.828 ЦПК України.

Суборенда (інша назва – піднайм) – це передача орендарем об’єкта, який він орендував (найняв), у користування чи володіння іншій особі.

У результаті учасниками всіх цих операцій є:

• орендодавець
• орендар і він же суборендодавець
• суборендар, орендар по відношенню до суборендодавця.

Договори суборенди (піднайму) обмежені та підпорядковані основному договіру оренди. Права за договорами суборенди не можуть бути більшими за ті, які виникають за основним договором. Правила договорів суборенди такі:

• здати об’єкт, наприклад приміщення, не можна без попереднього дозволу основного орендодавця, тобто особи 1 (ч. 1 ст. 774 ЦК). Основний договір оренди може взагалі забороняти суборенду – зазначити таку умову є правом орендодавця. Отже, при укладанні договору суборенди необхідно ознайомитися з основним договором оренди – як суборендарю, так і суборендодавцю, аби не порушити його умов;
• згода основного орендодавця має бути письмова, так як основний договір – договір оренди – укладається у письмовій формі;
• строк договору суборенди не може бути більшим за термін оренди за основним договором (ч. 2. ст. 774 ЦК);
• суборендар (особа 3) не несе ніякої відповідальності перед первинним орендодавцем (особою 1), так як напряму ніякими договірними відносинами щодо об’єкта оренди з ним не пов’язаний. За все, що станеться з об’єктом перед його власником (особою 1) відповідає первинний орендар (особа 2);
• припинення основного договору оренди, наприклад визнання у судовому порядку його недійсним, має наслідком і припинення договору суборенди. Це свідчення підпорядкованості договорів. Як приклад можна навести постанову ВСУ від 23.01.2018 № 920/1008/16 та постанову ВСУ від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17. Це незалежно від того, чи була дана умова зазначена у самому договорі суборенди. Суборендар (особа 3) має враховувати такий ризик і знати, хто витупає першим орендодавцем (особою 1);
• істотними умовами договору суборенди є такі ж, як і для договорі оренди: об’єкт суборенди, строк дії суборенди, плата за суборенду;
• може бути необхідна державна реєстрація права суборенди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Перелік таких випадків є у підпункті «2» частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952. Серед них договори оренди на строк 3 роки та більше – стосується реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їхньою окремою частиною).

Як оренда, так і суборенда приміщення строком 3 роки та більше потребує державної реєстрації.

Згода орендодавця може бути оформлена у декілька способів:

• у самому первинному договорі оренди, тобто договір оренди може містити прямий дозвіл орендарю передавати приміщення у суборенду. У частині 1 статті 774 ЦК такий варіант допускається, адже згода потрібна, «якщо інше не встановлено договором». Наприклад, «орендар має право здавати об’єкт оренди (або його частину) в суборенду. Строк дії договору суборенди має бути в межах строку дії договору оренди, а об’єкт оренди має використовуватися за своїм цільовим призначенням». Однак краще у договорі оренди все ж таки передбачати потребу у дозволі – заради контролю збереження майна;
• у формі листа-повідомлення. Орендар (особа 2) звертається до орендодавця (особи 1) з письмовим листом-повідомленням про свій намір укласти договір суборенди й запитанням про дозвіл. Особа 1 відповідає теж письмово – листом-повідомленням, у якому міститься дозвіл укласти такий договір.

Договір позички у Вашому випадку - це найкращій варіант щодо мінімізації податків. Якщо Ви орендуватимете приміщення в матері, як в фізичної особи, то їй прийдеться сплатити з доходу, як орендодавцю,18% ПДФО та 5% військового збору.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією та законом.

---

ПЕРШ ЗА ВСЕ ОПІКУНУ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ОРГАНІВ ОПІКИ.

Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування, зокрема, передати нерухоме майно або майно, яке потребує постійного управління, власником якого є підопічна недієздатна особа, в управління іншій особі за договором.

Заява та документи, необхідні для отримання дозволу, подаються заявником особисто або уповноваженою ним особою у паперовій формі до центру надання адміністративних послуг, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, або можуть бути надіслані суб’єкту надання адміністративної послуги поштою чи в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг (у разі технічної можливості).

https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-dozvolu-opi...

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

1. Опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.

2. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.

3. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

{Частина третя статті 72 в редакції Закону № 1390-VI від 21.05.2009 }

4. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.

У суспільстві часто виникають ситуації, коли людина втрачає здатність керувати власними справами та майном через фізичні або психічні вади. Система опіки над повнолітніми особами покликана захистити права повнолітнього опікуна та забезпечити належне управління його майном. Правові основи встановлення опіки над майном

Опіка над майном є формою захисту прав недієздатних осіб, яка забезпечує управління та збереження їхніх матеріальних цінностей. В Україні регулювання цього питання здійснюється Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, а також законами та підзаконними актами, що регулюють діяльність органів опіки та піклування.

- Забезпечення належного управління майном недієздатної особи;

- Збереження майна від збитків;

- Використання майна в інтересах недієздатної особи.

Встановлення опіки над майном можливо у випадках, коли особа:

- Офіційно визнана судом недієздатною через психічне захворювання чи інший стан, що унеможливлює розуміння своїх дій та керування ними;

- Не здатна самостійно керувати своїм майном через значне фізичне обмеження.

Рішення про встановлення опіки над майном приймається судом за поданням родичів, органів опіки та піклування або інших зацікавлених осіб.

1. Подання заяви до суду

Перша стадія встановлення опіки над майном включає подання заяви до суду. Ініціатором може бути член родини, представник органу опіки та піклування, або інша особа, яка має інтереси щодо захисту майнових прав недієздатного.

2. Дослідження обставин і підготовка матеріалів

Суд, перш ніж винести рішення, вивчає обставини справи, а також заслуховує свідків і запитує медичні документи, що підтверджують недієздатність особи. Органи опіки та піклування проводять оцінку майнового стану особи та перевіряють наявність спадкових прав чи інших юридичних обтяжень, що можуть вплинути на процедуру.

3. Розгляд справи у суді

Судове засідання включає розгляд доказів і слухання сторін, які можуть бути зацікавлені у призначенні опіки. Під час розгляду питання про призначення опікуна, суд перевіряє репутацію кандидата, його здатність забезпечити належне управління майном і дотримання інтересів підопічного.

4. Винесення рішення

Після аналізу поданих доказів і заслуховування сторін суд ухвалює рішення про встановлення опіки над майном. У рішенні зазначається обсяг повноважень опікуна, можливі обмеження та умови використання майна в інтересах недієздатної особи.

Опікун, призначений судом, має низку обов’язків:

- Управляти майном підопічного з метою його збереження та примноження;

- Використовувати майно в інтересах підопічного, включаючи витрати на медичне обслуговування, проживання тощо;

- Вести звітність щодо управління майном і надавати її до органу опіки та піклування.

Опікун також має право здійснювати юридичні дії від імені підопічного, однак не має права самостійно приймати рішення про відчуження майна, якщо це не передбачено рішенням суду.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за діяльністю опікуна, щоб запобігти можливим порушенням чи зловживанням. Опікун зобов’язаний регулярно подавати звіти про своє управління майном та інформувати про значущі зміни в майновому стані підопічного.

Встановлення опіки над майном недієздатної особи є важливим механізмом захисту її прав та інтересів. Цей процес вимагає ретельної перевірки, дотримання законодавчих норм та контролю з боку органів опіки. Завдяки цьому забезпечується належне управління майном підопічного та захист його життєвих інтересів.

---

ТАКОЖ ОПІКУНОМ МОЖЕ УКЛАСТИ З ВАМИ, ЯК ФОП, ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ.

Відповідно до статті 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Довірча власність на отримане в управління нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості виникає з моменту її державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Предметом договору управління майном можуть бути:

• підприємство як єдиний майновий комплекс (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, сировина і продукція, а також інші види майна, передбачені для діяльності даного підприємства, а також право на торгову марку, право вимоги);
• нерухома річ;
• цінні папери;
• майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно.

В управління може передаватися майно, яке перебуває у приватній, державній або комунальній власності. Також можна передати майно, що перебуває у заставі (частина перша статті 1039 ЦК України).

Істотними умовами договору управління майном є:

• перелік майна, що передається в управління;
• розмір і форма плати за управління майном (частина перша статті 1035 ЦК України).

Строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах (стаття 1036 ЦК України).

Варто звернути увагу, що управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, якщо це передбачено договором управління майном або цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління. Управитель відповідає за дії обраного ним замісника, як за свої власні (стаття 1041 ЦК України).

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління (стаття 1042 ЦК України ).

Сторонами договору управління майном є установник управління та управитель, а в передбачених договором випадках вигодонабувач.

Установником управління є власник майна (частина перша статті 1032 ЦК України).

Не може виступати установником особа, якій майно належить на іншому правовому титулі, ніж право власності.

Проте, законодавством визначено деякі особливі обставини, коли установником управління може бути:

• орган опіки та піклування, якщо власником майна є фізособа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою;
• опікун або орган опіки та піклування, якщо власник майна – малолітня особа (віком до 14 років) або фізособа, яку визнано недієздатною;
• піклувальник – якщо власником майна є особа, цивільна дієздатність якої обмежена; неповнолітня особа-власник (віком від 14 до 18 років) – за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальників (частини друга-п'ята статті 1032 ЦК України ).

Управителем може бути виключно суб’єкт підприємницької діяльності (частина перша статті 1033 ЦК України ).

Управління майном здійснюють фінансові-кредитні установи, емітенти цінних паперів щодо своїх власних паперів, підприємницькі організації - професійні учасники ринку цінних паперів, індивідуальні підприємці тощо.

Серед особливостей управителя можна назвати такі (статті 1033 ЦК України ):

• діє на підставі договору від власного імені, без довіреності;
• діє в інтересах власника майна або вигодонабувача;
• ним не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом, а також вигодонабувач;
• він є довірчим власником майна, яким володіє, користується та розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном (якщо це прямо визначено умовами договору). Договір управління майном не тягне за собою переходу до управителя права власності на майно, що передається йому в управління.

Вигодонабувач – це особа, указана в договорі установником управління, яка має право набувати вигоду від майна, переданого в управління (частина друга статті 1034 ЦК України ). Управитель має право, визначити договором іншу особу, яка отримуватиме вигоду від процесу управління майном. Така особа не бере участі в договорі, але має власну заінтересованість від процесу використання предмета договору. Вигодонабувачами можуть бути фізособи, юрособи, фізособи-підприємці, держава тощо.

Управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.

Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 ЦК України , (стаття 1037 ЦК України ).

Управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених статтею 1041 ЦК України. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто (стаття 1038 ЦК України).

Крім того, майно, що є предметом договору застави, може бути передане в управління. Установник управління зобов'язаний попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави. Якщо установник управління не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави, управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном (стаття 1039 ЦК України ).

Звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом договору застави. У разі визнання установника управління банкрутом договір управління цим майном припиняється і воно включається до ліквідаційної маси (стаття 1040 ЦК України).

---

ЩЕ Є ТАКА ФОРМА ДОГОВОРУ, ЯК ДОГОВОР ПОЗИЧКИ (БЕЗОПЛАТНА ПЕРЕДАЧА МАЙНА) - АЛЕ ЙОГО НАВРЯД ЧИ ЗАТВЕРДИТЬ ОРГАН ОПІКИ.

---

ОТЖЕ, ОПІКУН ВІД ІМЕНІ НЕДІЄЗДАТНОЇ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, З ДОЗВОЛУ ОРГАНУ ОПІКИ, МОЖЕ ЗДАТИ ПРИМІЩЕННЯ МАГАЗИНУ В ОРЕНДУ ТРЕТІМ ОСОБАМ АБО ПЕРЕДАТИ ВАМ, ЯК ФОП, МАЙНО В УПРАВЛІННЯ ЗА ПЛАТУ -

ОБОВ'ЯЗКОВО ОПІКУН ПОВИНЕН СПЛАЧУВАТИ ПОДАТКИ ЗА НЕДІЄЗДАТНОГО, ЯК ЗА ФІЗИЧНУ ОСОБУ.

Доброго дня, Оскільки ваша мати визнана недієздатною, рішення про зняття її з ФОП приймається опікуном (вашою сестрою). Для цього потрібно

- подати заяву до державного реєстратора про припинення діяльності ФОП.

- Повідомити податкову службу про припинення діяльності, здати всі необхідні звіти та погасити заборгованості (якщо є).

- Закрити рахунки в банках, які використовувались для ФОП.

Щоб вам безкоштовно користуватися майном, Опікун оформлює договір позички (безоплатного користування) приміщення на вас як фізичну особу або як ФОП. В такому випадку:

Ви можете самостійно здавати приміщення в оренду третім особам.

Усі доходи від оренди будуть вашим доходом і оподатковуватимуться за правилами вашої ФОП (2 група: 5% єдиного податку).

• Договір позички краще нотаріально завірити.

Але тут можуть виникнути проблеми з органом опіки, бо використовувати майно недієздатною особи можно тільки в її інтересах.

Тому краше зробити платно, але з мінімальною платою.

Приміщення, яким володіє ваша мати, залишається у її власності, але договори оренди укладаються від її імені опікуном.

Опікун (сестра) як представник укладає договори оренди з вами (перший поверх) та іншим орендарем (другий поверх).

- Орендна плата оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%).

- Податки сплачує опікун від імені вашої матері.

Щоб меньше сплачувати податки

Приміщення здавати в оренду напряму опікуном (від імені матері), уникнути стандартного оподаткування (ПДФО 18% + військовий збір 1,5%) не вийде.

Якщо ви берете приміщення у безоплатне користування і здаєте його як ФОП на 2 групі, ви сплачуватимете лише 5% єдиного податку з доходів, отриманих від оренди.

Оформлення договорів оренди має бути належним чином зафіксовано, щоб уникнути проблем із податковою.Обов’язково враховуйте, що земельна ділянка під магазином перебуває в оренді у міської ради. Після припинення діяльності матері як ФОП потрібно переукласти договір оренди землі, можливо, на опікуна.

Вам краще залишити мати, як ФОП і укласти договір між вам і матір'ю від імені матері, договір оренди буде укладати опікун сестра.