Оплата закордон по ЗЕД контракту

Доброго дня, Тетяна!

Перш за все хотілося б поцікавитись яка форма організації комерційної діяльності Вами передбачається для зазначеного бізнесу?

Якщо, наприклад це ФОП, то Вам треба мати у переліку видів економічної діяльності такий як "перепродаж стартових пакетів і скретч-карт поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуги зв'язку". Він передбачений КВЕД-2010: Клас 82.99, а саме:

Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Цей клас включає:

• забезпечення стенографічного документування та стенографічного запису судових засідань і транскрипцію (переписування) записаних матеріалів, таких як:
  • судові доповіді або послуги зі стенографування
  • громадські стенографічні послуги
• уведення титрів між кадрами в реальному часі, тобто одночасно із трансляцією телевізійних програм, зустрічей, засідань, конференцій
• послуги з нанесення кодів адрес
• послуги з нанесення штрих-кодів
• діяльність організацій зі збирання коштів на благодійні потреби, що їх здійснюють за винагороду або на основі контракту
• послуги з вилучення коштів за несплату
• послуги зі збирання грошей за паркування автомобілів
• діяльність незалежних аукціоністів
• адміністрування програм лояльності
• перепродаж стартових пакетів і скретч-карт поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуги зв'язку
• іншу допоміжну діяльність, яку надають підприємствам, не віднесену до інших угруповань.

Також, в залежності від способу здійснення комерційної діяльності, рекомендую звернути увагу на такі види діяльності, як:

• 47.91 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.
• 47.79 - інша роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, зокрема через інтернет.
• 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет
• 82.99 - Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Крім того, не зовсім зрозуміло, в який саме спосіб Ви будете здійснювати продаж карток поповнення акаунтів для розмов системами мобільного зв'язку іноземних операторів. Якщо ця торгівля буде відбуватись у законний спосіб, то ліцензування для того Вам не потрібно, а от питання укладання міжнародних договорів для здійснення зовнішньоекономічної діяльності може постати. Для того Вам прийдеться виконати кілька кроків:

1. Перш за все, варто узаконити свою комерційну діяльність та зареєструвати ФОП чи ТОВ (якщо, звичайно Ви того вже не зробили)

Якщо ваша діяльність поки ще не має офіційного статусу, тоді, щоб працювати з серйозними іноземними компаніями, краще офіційно оформити свою справу -зареєструвати ФОП або ТОВ. Для організації експорту-імпорту товарів, можна використовувати - лише ТОВ на загальній системі оподаткування чи спрощеній, крім видів діяльності, що обмежені діючим законодавством. Для організації надання послуг на експорт можна вибирати як ФОП, так і ТОВ, як загальну систему оподаткування, так і єдиний податок. Тільки зверніть увагу, що якщо ви все-таки віддаєте перевагу єдиному податку (спрощеній системі), то зможете бути тільки на 3й групі (зі ПДВ чи без) і будете обмежені обсягом доходу до 7 585 500 грн на рік. Згідно із поточним законодавством, тільки на цій групі - можна здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

2. Далі треба відкрити валютний рахунок

Для фінансових розрахунків із замовниками, Вам потрібно буде відкрити валютний (мультивалютний) рахунок в банку. Для цього необхідно вибрати відповідний для вас банк та укласти з ним договір про відкриття рахунку.

3. Для роботи з іноземними партнерами Вам знадобляться певні документи

Основними документами, які будуть потрібні для роботи з клієнтом і які вимагатиме банк для підтвердження грошових надходжень від контрагента, - це контракт, додаткові угоди про зміну умов (зміна платника, строки і умови поставки, тощо), інвойс, акти про взаємозалік заборгованості чи переуступку боргу (якщо реалізовуються товари, при додатковому фінмоніторингу банку треба мати коносамент та митну декларацію).

4. Існують правила для будь якого ЗЕД-контракту

Один із головних документів, який буде необхідний вам у процесі співробітництва з іноземним партнером, - це контракт (договір ЗЕД). Після ухвалення законопроекту №4496 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (про усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)» - було дозволено укладати контракти, як у письмовій так і у електронній формі. Також банки більше не можуть вимагати переклад англомовного договору на українську. Одним із видів укладання ЗЕД також вважається виконання та оплата послуг на підставі рахунків на оплату послуг-інвойсів, що за своєю економічною суттю прирівнюються до актів наданих послуг.

Важливою умовою, при здійсненні експортно-імпортної діяльності товарів - є виконання та дотримання правил міжнародної торгівлі Інкотермс 2020. Це міжнародні правила, визнані урядовими митними органами, юридичними компаніями та підприємцями у всьому світі, як основні умови для міжнародної торгівлі товарами. Сфера дії Інкотермс (Incoterms) поширюється на права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу в частині перевезення товару від продавця покупцю, відповідальності за втрату та пошкодження товару, його митного очищення та страхування. Правила Інкотермс 2020 - це остання версія правил, яка актуальна в 2022 році і буде діяти протягом цього десятиліття, до 2030 року. Наступний перегляд правил Інкотермс планується у 2029 році.

5. Щодо розрахунків з іноземним замовником

Зверніть увагу, що оплата за послуги/товари від іноземного контрагента спочатку буде приходити не на ваш банківський рахунок, а на розподільний (транзитний) рахунок банку. Щоб отримати винагороду, вам потрібно буде підтвердити документально - надати в банк інвойс чи контракт- або інші підтверджуючі документи, що можуть вимагати банки, що здійснюють валютний нагляд за ЗЕД, згідно внутрішньої політики банку. Обов'язковий продаж валютної виручки наразі відсутній. Але суб'єкти господарювання можуть її використовувати без конвертації тільки для придбання товарів та послуг, що використовуються в процесі виробництва. Уся решта підлягає конвертації за фіксованим курсом. У сфері послуг, де вага виробничих витрат невелика, це означає, що фактично обов'язковому продажу за заниженим курсом підлягає майже вся валютна виручка, яку треба використати для виплати зарплат чи на інші поточні потреби. У тих секторах, які потребують матеріальних витрат, використання валютної виручки жорстко обмежене критичним імпортом, таким чином, що деякі види комплектуючих, сировини та послуг, які не увійшли до списків критичного імпорту, взагалі неможливо легально імпортувати. Питання коригування списків критичного імпорту вирішуються в «ручному режимі» Мінекономіки, що несе у собі величезні ризики зловживань. В той же час, для платників, які мають на рахунках іноземну валюту- існує черговість для придбання валютних коштів: спочатку продаж власної валюти, а потім можливість придбання валюти через банківську установу.

Крім того, варто згадати про граничні суми, терміни розрахунків за зовнішньоекономічними договорами та валютний контроль за здійсненням ЗЕД.

Варто відзначити, що:

• під валютний нагляд та фінмоніторинг підпадають операції від 400 000 грн;

• відсутній валютний контроль за операціями експорту послуг, робот, правами інтелектуальної власності;

• у випадку проведення платниками-експортерами та імпортерами взаємозаліку на підставі документів про припинення однорідних зобов'язань, валютний нагляд не припиняється;

• операції, що не вписуються в граничну суму 400 000 грн, проте мають регулярний характер ,наприклад в умовах рамкового довгограючого контракту- також можуть підпасти під додатковий фінмоніторинг, в залежності від встановленого порядку валютного контролю банку.

Деякі «хитрощі», щодо дроблення операції ЗЕД на декілька, які підпадають під зазначений розмір, не проходять, бо існує пряма законодавча заборона (Постанова Правління НБУ 02.01.2019 №5), в п.22 якій чітко зазначений виняток, а саме - крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Також існує жорстка заборона без виключень, щодо валютних розрахунків із контрагентами/учасниками з РФ та РБ, яка стосується валюти розрахунків : російські рублі та білоруські рублі (п.17 Постанови НБУ від 24.02.2022 року №18, яка регулює роботу банківської системи в період воєнного стану). Інші обмеження, встановлені зазначеним нормативним актом - мають деякі виключення, повний перелік яких наведено в п.172.

Тепер, поговоримо щодо термінів розрахунків у ЗЕД та основні нюанси, що виникають при трактуванні діючої законодавчої бази в Україні на даний час. На сьогоднішній день виручка від експорту послуг підлягає зарахуванню на валютні рахунки в строки, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з моменту підписання договору чи дати інвойсу (Національний банк з 9 липня розширив строки розрахунків за експортно-імпортними операціями із 120 до 180 днів, згідно із постановою із КМУ від 7 липня 2022 року № 761). Згідно із постановою КМУ 7 липня 2022 року № 761, нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року. Для операцій, що проводилися до відповідної дати, граничні строки розрахунків, як і раніше становлять 365 днів. Проте варто зазначити, що це стосується насамперед товарної продукції, тоді як обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг зберігатимуться. Підприємства матимуть змогу імпортувати лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що входять до переліку, який також затверджено постановою КМУ від 7 липня 2022 року № 761.

Тепер щодо Вашого питання з приводу "оплати закордон за послуги юр.особою резидентом нерезиденту".

Наразі, аби не наразити себе на проблеми з податковолю та штрафи, при здійсненні валютних операцій з резидентами чи нерезидентами Вам слід врахувати наступні роз'яснення Державної податкової служби України від 25 вересня 2024 року:

Резиденти мають право проводити валютні операції через рахунки в іноземних банках, проте розрахунки за зовнішньоекономічними операціями повинні здійснюватися через українські банки. Граничні строки розрахунків визначає НБУ, а їх порушення тягне за собою нарахування пені. Якщо сума незавершених розрахунків є «незначною» (менше 400 тис. грн), пеня не нараховується

Принципи валютного регулювання, викладені у ст. 2 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом №2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (ч. 3 ст. 4 Закону №2473).

Згідно з частиною другою ст. 13 Закону №2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону №2473 визначається НБУ.

Відповідно до п. 16 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5, розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Згідно з пп. 2 п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 №7 (далі – Інструкція №7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16-2 розд. IV Інструкції № 7.

Пп. 1 п. 9 розділу ІІІ Інструкції №7 визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

Водночас, відповідно до пп. 1 п. 14-19 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну в іноземній валюті.

Пунктом 19 розд. ІV Інструкції №7 визначено, що валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр митних декларацій, що містить інформацію про цю операцію.

Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.

Законом України від 20.05.1999 №679-XIV «Про Національний банк України» визначено, що НБУ виконує функції, зокрема, щодо встановлення для банків проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті.

Отже, із зазначеного питання ДПС пропонує звертатись до НБУ.

Водночас, пп. 19-1.4 Податкового кодексу України визначено, що на контролюючі органи покладено функцію, зокрема, здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону №2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Тобто у разі ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів з-за кордону в Україну в іноземній валюті, за результатами проведеної документальної перевірки нараховується пеня відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону №2473. При цьому якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є «незначною», тобто меншою ніж 400 тис грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться.

Для більш предметної відповіді на Ваші питання я б волів мати деталізовану інформацію з приводу форми та способу ведення Вашої комерційної діяльності, особливо тої її частини, яка пов'язана з операторами мобільного зв'язку за кордоном.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Для легалізації вашої діяльності на території України Вам необхідно:

1. Зареєструвати юридичну особу або фізичну особу-підприємця (ФОП). Це можна зробити онлайн через ДІЮ або звернувшись до реєстратора.
2. Вибрати систему оподаткування. Якщо ви реєструєте ФОП, Вам потрібно вибрати відповідну систему оподаткування (наприклад, спрощену чи загальну). Для підприємницької діяльності, пов’язаної з продажем товарів, зазвичай застосовується система єдиного податку.
3. Вам потрібно вибрати правильний код КВЕД для Вашої діяльності. У випадку продажу карток поповнення мобільних телефонів, Вам слід використовувати наступні коди:

• 47.91 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.
• 47.79 - інша роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, зокрема через інтернет.
• 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет
• 82.99 - Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Щодо ліцензування, то торгівля скретч-картками поповнення мобільних телефонів сама по собі не підлягає обов’язковому ліцензуванню, якщо вона не передбачає обслуговування фінансових або платіжних систем, як у випадку з фінансовими послугами чи діяльністю в галузі електронних грошей. Важливою умовою є те, що якщо Ви лише продаєте ці картки, а не здійснюєте операції з фінансовими розрахунками, ліцензія вам не потрібна.

Однак, якщо Ваша діяльність включатиме надання платіжних послуг або інтеграцію з платіжними системами, тоді може знадобитись додаткове регулювання. Тому варто проконсультуватися з фахівцем для з’ясування деталей.

Якщо ви є юридичною особою-резидентом України та здійснюєте платіжні операції за межами України (наприклад, оплату іноземному постачальнику карток поповнення), то така операція цілком можлива, але потрібно враховувати наступні моменти:

• Валютне законодавство України передбачає, що платежі за кордон можуть здійснюватися через уповноважені банки України, при цьому може знадобитись відповідна банківська документація (контракти, рахунки-фактури, підтвердження).

• Якщо Ваші операції з іноземними контрагентами мають характер імпорту товарів або послуг, то вам слід врахувати митні платежі або ПДВ, якщо це передбачено для конкретного товару чи послуги.

• У разі великих сум можуть бути застосовані додаткові обмеження або вимоги щодо звітності перед Національним банком України.

Загалом, від Вас необхідно більше деталей, щоб оцінити всі ризики Вашої діяльності.

З повагою, юрист Дерій В.О.!