Вопрос о наследстве - имущество покойного в Донецке

Доброго дня!

У період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована російською федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Положення абзацу першого пункту 21 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України в частині місця подання заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.

Законодавством не встановлюється правил обрання місця подання першої заяви (немає прив’язки до місця реєстрації чи довідки ВПО).

Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

* особисто спадкоємцем до нотаріуса;

* надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:

- звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;

- знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.

Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.

Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус, або зробленого нотаріусом, якщо він знає відповідні мови.

Найоптимальніший вихід звертатися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку відповідна заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати вірність перекладу.

Можуть не звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк спадкоємці, що перебувають за кордоном та є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, дієздатність яких обмежено.

Також спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вищезгадані особи вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом 6-ти місячного строку, вони не заявили про відмову від неї.

Після закінчення строку для прийняття спадщини, незалежно від того спадкування здійснюється за законом чи за заповітом, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

На відміну від етапу прийняття спадщини, у якій обов’язкова особиста участь спадкоємця, під час оформлення спадщини інтереси спадкоємця може представляти його представник за довіреністю.

З повагою, адвокат Айвазян.