Задайте вопрос юристу

901 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Наследство, 08 марта 2025, вопрос №128366

можно ли после смерти матери переоформит земельный пай сразу на детей или внуков а не на мужа?

Здравствуйте. Умерла мать 4 месяца назад, на нее была оформлена земля (пай) которую она сдавала в аренду фермеру. Можно ли этот пай земли переоформить чтоб вступили в права дочь с сыном (ее дети взрослые) или внучка, чтоб не переоформлять на отца ( мужа покойной) ? Или обязательно должен вступить в права отец? Спасибо за ответ

Ответы юристов (10)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Чоловік може написати відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців та подати нотаріусу, який відкриє спадкову справу.

    • наталья Клиент день назад

      Получается, что отец может пойти к нотариусу, написать отказ, что он не претендует на земельный пай, а внучка или дети должны написать заявление у натариуса , что хотят вступить в наследства?

      • Богун Сергій Павлович

        Ваш батько отримає 1/2 як один з подружжя який пережив померлого і 1/2 в порядку спадкування за законом (якщо відсутній заповіт).

        Вам краще запитати щодо алгоритму у нотаріуса.

        • наталья Клиент день назад

          спасибо большое за ответ.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Наталія!

    Батько може написати відмову від прийняття спадщини.

    Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі (стаття 1268 ЦК України).

    Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.

    Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

    Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

    Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).

    Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 ЦК України).

    Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 ЦК України.

    Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • наталья Клиент день назад

      Доброго дня Юрій Климентійович! Спасибо Вам за ответ. Юрий Климентьевич скажите пожалуйста, дети (покойной) находятся не в Украине, как в таком случаи поступить? Или все таки лучше чтоб отец вступил в наследство и потом сделал дарственую или завещание на детей и внуков?

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Прошу, Наталія!

        дети (покойной) находятся не в Украине, как в таком случаи поступить?

        Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

        * особисто спадкоємцем до нотаріуса;

        * надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

        Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

        Якщо спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:

        - звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;

        - знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.

        Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.

        На заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус, або зробленого нотаріусом, якщо він знає відповідні мови.

        Найоптимальніший вихід звертатися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку відповідна заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати вірність перекладу.

        Можуть не звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк спадкоємці, що перебувають за кордоном та є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, дієздатність яких обмежено.

        Також спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

        Вищезгадані особи вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом 6-ти місячного строку, вони не заявили про відмову від неї.

        Після закінчення строку для прийняття спадщини, незалежно від того спадкування здійснюється за законом чи за заповітом, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину.

        Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.

        При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

        Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

        На відміну від етапу прийняття спадщини, у якій обов’язкова особиста участь спадкоємця, під час оформлення спадщини інтереси спадкоємця може представляти його представник за довіреністю.

        Или все таки лучше чтоб отец вступил в наследство и потом сделал дарственую или завещание на детей и внуков?

        Можливий і перший варіант, і другий. Все залежитеме від того, що Вам простіше буде зробити. Як Ви бачили із наведеного вище, то процедура подання заяви про прийняття спадщини саме за кордоном дещо ускладнена. По-перше, в консульство не так просто зараз потрапити, оскільки величезні черги, а у дітей залишилось два місяці. По-друге завіряння заяви у закордоного нотаріуса також має свої нюанси.

        Щодо дарчої, то у разі укладання угоди дарування з дітьми за умови їх присутності в Україні, складнощів не передбачаю. Якщо ж діти залишатимуться за кордоном, то у такому випадку їм прийдеться робити довіренності на третіх осіб в Україні, які від їх імен приймуть дар від батька.

        З повагою!

        • наталья Клиент день назад

          Огромное спасибо за подробный и четкий ответ!

          • Айвазян Юрій Климентійович

            Прошу, Наталія! Вдачі Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Официальный блог Юристы.UA 111 0 28 февр. 2025
Мнение 928 0 11 февр. 2025