Чи існує для другої группи ФОП, попередження за неоформленного працівника, згідно статті 265?

Доброго дня, Ірина!

Фізичні особи, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час несуть відповідальність у вигляді штрафу (десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати) за кожного працівника, а до ФОП-платників ЄП 1-3 груп, які використовують найману працю, застосовується попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України).

Тобто, ФОП-загальники, одразу платять штраф, а ФОП-спрощенці мають попередження.

Згідно статті 41 КУпАП, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) — тягнуть за собою накладення штрафу на ФОП, які використовують найману працю, від 500 до 1000 (у 2025 році 8500 - 17 000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року — від 1000 тисячі до 2000 тисяч н.м.г. (у 2025 році 17 000 - 34 000 грн.).

Оскільки, вищевказана стаття не містить конкретики щодо системи оподаткування, можна зробити висновок, що ФОП-спрощенця можуть притягнути до адміністративної відповідальності.

На офіційному веб-сайті Державної служби України з питань праці міститься офіційна позиція щодо підходу до процедури накладення штрафів за порушення вимог законодавства про працю.

Так, в Держпраці вважають, що: "Штраф за частиною другою статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за статтею 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення".

Цікавим є те, що і протокол про адміністративне правопорушення складають ті ж представники Держпраці.

"Таким чином, до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абзацами другим та шостим частини другої статті 265 КЗпП України, не застосовуються, що не виключає обов’язку інспектора праці направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду."

Отже, за логікою Державної служби України з питань праці, відповідальність фізособи-підприємця за порушення вимог законодавства про працю щодо неоформлення трудових відносин з найманим працівником буде наставати за КЗпП та КУпАП.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2018 р. у справі № 814/2156/16, який розглянуто можливість одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Верховний суд дійшов висновку, що у разі притягнення до відповідальності фізособи-підприємця на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Більше того, правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності. Таким чином, фізособа-підприємець не може відповідати за одне і те саме правопорушення одночасно за КЗпП та КУпАП.

Не дивлячись на рішення Верховного Суду, позиція Держпраці не змінилася, вона як і раніше наполягає, що за порушення трудового законодавства ФОПи повинні притягуватися як до фінансової, так і до адміністративної відповідальності.

З повагою, адвокат Айвазян.