Могу ли я открыть криминальное нарушение если была прослушка в телефоне?

Доброго дня.

Відповідно до статті 163 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням визнається порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.

Такі дії караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Згідно законодавства, якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення. Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II Порядку).

Датою подання заяви (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції вважається дата реєстрації такої заяви (повідомлення) в ІТС ІПНП (журналі ЄО).

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду (пункт 2 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події).

Доброго дня, Карина!

Відповідно до статті 163 ККУ, яка регулює порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер:

"1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, -

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років".

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години. Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Передбачено кілька способів повідомити в поліцію про злочин:

1. Людина може особисто зателефонувати на гарячу лінію на номер 102 або усно звернутися до відділення і повідомити про кримінальне порушення - усне повідомлення (заява). Після його отримання, в поліції повинні скласти спеціальний протокол про його прийняття, який підписують заявник та приймаюча особа.
2. Особисто звернутися до найближчого відділення поліції і в письмовій формі подати заяву. В такому випадку поліція її приймає і реєструє або в спеціальній інформаційній системі, або, за її відсутності, в журналі єдиного обліку. Важливо відзначити, що заяву краще написати в двох ідентичних примірниках (якщо вона надрукована, то можна просто зробити ксерокопію, обидві повинен підписати заявник) для того, щоб один екземпляр подати органам поліції, а на іншому - поставити позначку (штамп із зазначенням дати прийняття заяви ). Після прийняття письмової заяви органи поліції зобов'язані видати заявнику спеціальний талон-повідомлення.
3. Подача заяви поштою. Це також є подачею в письмовому вигляді, але вже не особисто, а через пошту. У такій ситуації необхідно відправляти лист рекомендований з повідомленням про вручення листа та з описом (в якому вказується, що саме відправляється, в скількох примірниках і на скількох сторінках), для того, щоб було підтвердження відправки.
4. Заява в поліцію онлайн. З огляду на те, що на вулиці вже 21 століття, і майже все автоматизовано, то і можливість подати через Інтернет заяву також є. Така заява вважається електронною і є різновидом письмової. Подати її можна на електронну пошту найближчого відділення поліції, зазначену на їх сайті; або ж перейти на офіційний сайт Національної поліції за цим посиланням, де зазначена покрокова інструкція для подачі заяви через Інтернет. Важливо відзначити, що наявність цифрового підпису для цього не обов'язкова.

Особливі вимоги до написання заяви не передбачені законодавством. Проте, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

Якщо матиме місце розповсюдження недостовірної інформації.

Чинне законодавство не містить конкретного визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зазвичай під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, тобто кожна людина - особистість, яка заслуговує на повагу до себе.

З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Конституція України (частина 1 статті 3) визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Україні, а стаття 21 встановлює рівність усіх людей у їх гідності та правах. Стаття 28 Конституції України закріплює право кожного на повагу до його гідності та забороняє застосовувати покарання або поводження, що принижує гідність людини. Згідно статті 68 Конституції України обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації закріплено у статтях 297, 299 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме вказаними нормами встановлено, що:

• Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
• Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
• Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
• Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
• Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

При цьому слід враховувати такі відмінності:

1. при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною;
2. спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (пункт 27 постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Способами захисту честі, гідності чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації є:

• Нематеріальні – право на відповідь та спростування недостовірної інформації. Постраждала сторона має право на спростування неправдивої інформації в тому джерелі, де вона була опублікована або представлена в іншому вигляді (разом зі спростуванням часто публікуються вибачення порушника);
• Матеріальні – вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди. Громадяни, які постраждали, мають право на матеріальну компенсацію разом з публічними вибаченнями.

Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Якщо Ваші особисті дані (листування, фото інтимного характеру) були незаконно отримані та можуть бути оприлюднені в Україні, у Вас є декілька варіантів дій:

1. Вам потрібно звернутися до правоохоронних органів

Ви можете подати заяву до Національної поліції України про злочин за такими статтями Кримінального кодексу України:

• Ст. 163 ККУ – Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції (карається штрафом або обмеженням волі до 3 років).
• Ст. 182 ККУ – Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу (штраф або обмеження волі до 3 років).
• Ст. 189 ККУ – Вимагання (якщо Вас шантажують).

Якщо Ви перебуваєте за кордоном, заяву можна подати через кіберполіцію, яка займається подібними справами. Ви можете звернутися через:

• Електронну форму подачі заяви на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
• Надіслати офіційний запит електронною поштою або через соціальні мережі кіберполіції.

При необхідності можете надати докази, що Ваш телефон прослуховували (скріншоти підозрілих дій, повідомлень, можливі IP-адреси зламу тощо).

2. Зверніться до адміністрації груп/платформ (Facebook, Telegram, Instagram тощо)

Якщо фото або переписка будуть опубліковані в соціальних мережах або месенджерах:

• Поскаржтеся на контент через функцію «Поскаржитися».
• Напишіть у службу підтримки платформи, що це незаконне розголошення особистої інформації.

3. Ви можете подати цивільний позов про відшкодування моральної шкоди за незаконне розголошення конфіденційної інформації (ст. 277 Цивільного кодексу України).

На даний час:

1. Змініть паролі на всіх акаунтах та увімкніть двофакторну автентифікацію.
2. Перевірте телефон на наявність шкідливих програм (VPN, антивірус).
3. Зафіксуйте докази (зробіть скріншоти, збережіть підозрілі повідомлення).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, надаю відповідь на ваше запитання.

Мой телефон прослеживался и прослушивался . Я живу на данный в загранице. Следовательно читались все мои переписки и так же фотографии интимного содержания . Если эти данные будут обнародованы в группах в Украине. Каковы мне необходимо предпринять действия.

У такому разі це є кримінальне право порушення., ви можете звернутися до поліції.

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

А також ви будете мати право звернутися до суду, подавши цивільний позов у кримінальному процесі і стягнути моральну та матеріальну компенсацію.

Більш детально за моральну компенсацію за посиланням

https://legalaid.wiki/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4...

Вітаю Вас.

Мой телефон прослеживался и прослушивался . Я живу на данный в загранице. Следовательно читались все мои переписки и так же фотографии интимного содержания . Если эти данные будут обнародованы в группах в Украине. Каковы мне необходимо предпринять действия?

Якщо Ви підозрюєте, що ваш телефон відстежувався і прослуховувався, а Ваші особисті дані можуть бути оприлюднені, рекомендував би спробувати зробити наступне:

Змініть всі паролі (особливо для соцмереж, месенджерів, банківських додатків).

Увімкніть двофакторну аутентифікацію для всіх важливих акаунтів.

Перевірте телефон на наявність шпигунських програм – зробіть повне сканування антивірусом або перевстановіть операційну систему.

Змінюйте SIM-карту та перевірте, чи немає невідомих пристроїв, підключених до вашого акаунту Google/Apple.

Якщо Ви живете за кордоном, зверніться до місцевої поліції із заявою про кіберзлочин. Якщо Ваші особисті матеріали будуть оприлюднені, зверніться до української кіберполіції через офіційний сайт.

Якщо фото/відео будуть опубліковані, негайно подайте скаргу на Facebook, Instagram, Telegram. Вони можуть швидко видалити контент за порушення конфіденційності. Попросіть друзів також скаржитися на публікації. Якщо це станеться, не панікуйте. Важливо правильно комунікувати, не вступати в публічні суперечки. У разі серйозної шкоди репутації обов'язково варто звернутися до правоохоронних органів.

З повагою! Щасти Вам!

ЗДРАВСТВУЙТЕ, КАРИНА! Если у Вас есть подозрения о нарушении Вашего права на конфиденциальность в одной из стран Европейского Союза, то прежде всего нужно руководствоваться законами страны пребывания и обратиться безотлагательно в местное отделение полиции с заявлением о вмешательстве в Вашу личную жизнь и нарушении конфиденциальности Ваших переписок, личной информации в мошеннических целях.

В Европе в отличии от Украины - очень серъезно относятся к конфиденциальности информации и для вмешательства в Вашу жизнь нужны очень веские причины.

Если по результату расследования полиция напишет Вам сообщение, что нарушений не обнаружено, то в последующем такой документ может быть использован в суде как доказательство того, что информация не могла быть добыта и является фейком / фальсификатом.

Если же полиция обнаружит вмешательство - то виновные лица должны быть привлечены к уголовной ответственности.

Многие страны ЕС сейчас предоставляют беженцам с Украины бесплатную юридическую помощь в разных аспектах их пребывания в ЕС.

Разумеется обнародования уязвимой информации в социальных сетях всегда неприятно. Но к сожалению - соцсети это цифровой бардель, который живёт по своим законам, т.к. находится юридически в США и потому заставить администрацию соцсетей что-то сделать можно только путём обращения в суд в США (в ЕС тоже судились и с Facebook, Youtube, но это очень затратно и толку особо я не вижу), или же коммуникации с администрацией соответствующих соц.сетей в целях блокировки порочащего Вашу честь и достоинство контента. В большинстве соцсетей кроме Телеграм - откровенные фото и материалы объективно порочащие Вашу честь и достоинство, являющиеся порнографическими или откровенными - блокируются по жалобам пользователей.

Соцсети увы сейчас основаны на принципах нерегулируемости процессов законом какой-либо страны, хаотичности, неконтролируемости информационных потоков, потому суды которые длятся годами - не могут эффективно повлиять на ситуацию. Модераторы социальных сетей же не способны эффективно справляться с этими вызовами, т.к. информации много, а способность проверять жалобы - ограничена даже у международных платформ, во-вторых - к сожалению модераторами работают не всегда грамотные и психически стабильные и информационно нейтральные люди, потому часто решение принимается на основании личных взглядов модератора.

О таких "информационных помойках" как китайский Тик-ток вообще молчу. Нужен какой-то новый инструмент прекращения травли и информационных войн в соцсетях. При этом уровня международной конвенции, которую подпишут и признают ключевые страны мира. Иначе увы ничего с информационной травлей не сделаешь.

К сожалению пока в мире это выгодно ключевым государствам в цифровой сфере. И платформам выгодно, т.к. например в Фейсбуке, Инстаграме, Youtube без ботоферм было бы куда меньше реальных пользователей, что влияет на заработок на рекламе и капитализацию этих фирм. Илон Маск, когда купил Твиттер (сейчас платформа "Х") во время своего аудита например обнаружил, что количество реальных пользователей в соц.сети было значительно завышено и по факту цена Твиттера была искусственной и не соответствующей реальному состоянию дел.

То есть на мой взгляд эту всю вакханалию может прекратить только де-анонимизация соцсетей. А так кто-угодно с какого-угодно аккаунта может писать что-угодно, порочить реальных людей и по факту такое лицо призвать к ответственности невозможно даже человеку с миллионным или миллиардным состоянием. Поток информации просто такой, что это всю жизнь надо тратить только на борьбу с бото-фермами и бредом, который они распространяют.

В остальном - нужно самим заботиться о своей цифровой безопасности и гигиене, не пользоваться открытыми незащищенными точками доступа к интернету (wi-fi), использовать мессенжеры, которые шифруют информацию. Дополнительно использовать нормальные платные сервисы VPN и защиты данных, следить за настройками безопасности своего телефона.

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)