Кредити онлайн і наслідки не сплати

Доброго дня.

Якщо ви оформили кредитний договір онлайн, використавши одноразовий пароль, то такий договір є рівноцінний звичайному паперовому. За законом однотипний пароль має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис чи кваліфікований електронний підпис (Закон України "Про електронні довірчі послуги").

Тому не варто нехтувати своїми зобов’язаннями за кредитом, якщо його укладено в онлайн-форматі.

Якщо під час укладання договору на вебсайті ви поставили "галочку" навпроти рядка "підтверджую згоду на обробку своїх персональних даних, у тому числі їх передання до бюро кредитних історій".

Така згода і є підставою для фінансової установи передавати інформацію про клієнта до колекторської компанії, якщо він не виконує свої зобов’язання. У результаті колектор може телефонувати за вказаними в анкеті номерами телефону та надсилати листи клієнту. До того ж інформація про вас буде також доступна бюро кредитних історій. У майбутньому це ускладнить отримання вами нового кредиту.

Якщо фінансова установа не виконує умови договору, то раджу звернутися зі скаргою на ім’я керівництва фінансової установи. Не отримаєте відповідь – звертайтеся до Національного банку України.

Єдиний спосіб зменшення суми заборгованості (відсотків, штрафів) - це реструктуризації кредиту.

Для цього необхідно звернутися до фінансової установи.

Вітаю Вас, Юлія!

Що можна зробити,якщо є кредити онлайн,чи можна якось уникнути відповідальності?Чи можливо уникнути не спати їх?

Теоретично - так, якщо Ви не маєте майна, яке може бути примусово реалізоване в якості боргу. І то це при умові, якщо кредитори зверрнуться до суду, отримають позитивне рішення суду, воно набере законної сили та потрапить до виконавчої служби.

У будь-якому випадку, що б я Вам рекомендував:

1. Провести переговори (комунікацію) з кредиторами: зв’яжіться з компанією-кредитором і поясніть ситуацію. Деякі фінансові установи можуть запропонувати реструктуризацію боргу (зменшення щомісячного платежу за рахунок продовження строку кредиту) або кредитні канікули (тимчасове відтермінування платежів).

2. Крайній варіант - провести процедуру банкурства, але це вимагає чималих фінансових вкладів та часу. Якщо боргів багато і їх неможливо виплатити, в деяких країнах є процедура банкрутства фізичних осіб. В Україні це також можливо.

КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 19, ст.74)

Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

3. До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

3. Якщо жодні дії не принесуть результату і Ви не маєте майна, яке може бути реалізоване, просто очікуйте суду і можливо виконавчого провадження.

З повагою!

Доброго дня!

Чинне законодавство не передбачає можливості повного уникнення відповідальності за кредитними зобов’язаннями, зокрема онлайн-кредитами. Однак, є кілька варіантів, як можна мінімізувати ризики та вирішити проблему із заборгованістю:

1. Переконайтесь, що кредитор має ліцензію Національного банку України (НБУ). Якщо кредит надавався нелегальною компанією, можна оскаржити договір. Перевірте договір на предмет прихованих відсотків і комісій. Якщо умови порушують законодавство (наприклад, якщо відсоткова ставка перевищує граничні норми), можна вимагати перегляду боргу або звернутися до суду.

2. Якщо кредитний договір містить порушення Закону України «Про споживче кредитування» або правил Цивільного кодексу України, його можна визнати недійсним у судовому порядку.

3. Можна звернутися до кредитора з проханням реструктуризації або рефінансування боргу (наприклад, можна просити про зменшення щомісячних платежів, продовження строку кредиту або списання штрафів.

4. Можна ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи. Це дозволяє списати борги, але є певні обмеження (наприклад, можуть конфіскувати майно). https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE...

5. Якщо кредитна компанія чи колектори порушують закон (погрози, тиск, незаконне поширення інформації), можна подати скаргу до НБУ та правоохоронних органів.

6. Якщо з моменту останнього платежу минуло більше 3 років, а кредитор не подавав у суд, можна заявити про закінчення строку позовної давності в суді.

Повне ухилення від виплати боргу без правових наслідків можливе лише у випадку визнання кредиту незаконним або за рішенням суду. Якщо ж просто не платити, кредитор може звернутися до суду.

Якщо МФО виграє суд, але Ви обровільно не сплатите кредит, то буде відкрите виконавче провадження. Далі можливі такі варіанти:

1. Накладення арешту на всі рахунки в Україні.
2. Накладення арешту на все майно в Україні (рухоме та нерухоме)
3. Проблеми з реєстрацією нового майна в Україні (нерухомості, авто тощо).
4. Примусове стягнення боргу з будь-яких офіційних надходжень (наприклад, зарплата).
5. Нарахування додаткових витрат за виконавче провадження, штрафи, інфляційні нарахування.

Звичайна несплата кредиту не є кримінальним злочином, якщо не було шахрайства (ст. 190 КК України) або підробки документів (ст. 358 КК України).

Сам факт несплати кредиту – це лише цивільно-правове зобов’язання, яке вирішується в рамках виконавчого провадження, а не кримінального переслідування.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Юлія!

Якщо затримка за обов’язковим платежем складає навіть один день, Ви можете вважатися боржником і фінансова установа може вжити до Вас низку санкцій.

Це можуть бути:

• Телефонні дзвінки менеджерів установи – у більшості фінустанов є окремий відділ для роботи з боржниками. Співробітники банку починають наполегливо вимагати внесення платежу, попереджаючи про відповідальність.
• Продаж боргу факторинговій компанії – після процедури саме ця організація стає кредитором. Співробітники можуть у досить категоричній формі вимагати сплати боргу та погрожувати позовом до суду тощо. При цьому умови кредиту для клієнта залишаються такими ж, як і були.
• Продаж боргу колекторам – співробітники можуть вдаватись до маніпуляцій, вимагати сплати усього боргу, погрожувати, приїжджати додому в окремих випадках. Важливо розуміти, що їхні дії не завжди є законними.

Для того, щоб прострочені онлайн-кредити не ставали для вас проблемою, рекомендую провести переговори з вашою фінансовою організацією. Серед інших, можливий варіант рішення – реструктуризація кредиту, яка дозволить повернути кошти на зручних умовах.

Оскільки між клієнтом та фінансовою установою встановлюються цивільно-правові відносини, якщо не платити онлайн-кредит, остання може звернутись до суду. А коли судове рішення буде на користь банку чи мікрокредитної організації, можуть бути арештовані банківські рахунки, а також відбутись стягнення майна. Воно може бути виставлене на торги з метою отримання грошової компенсації й погашення кредитних зобов’язань.

Кримінальна відповідальність настає лише у тих випадках, коли в суді був доведений факт шахрайства відповідача. До переліку ст. 190 КК України включена фальсифікація документів, або якщо людина не збиралась повертати гроші з самого початку. Такі наслідки можуть бути, якщо не платити мікрозайми, довгострокові кредити або заборгованості за кредитними картками.

Відповідальність за несплату кредиту не завжди встановлюється у судовому порядку, адже фінансові організації хочуть якнайшвидше отримати кредитні кошти назад.

Якщо Вас цікавить, що буде, якщо не віддавати мікрозайм, то вірогідні наслідки наступні:

• Накладення штрафу – це фіксована сума, яка стягується у разі одного або кількох порушень кредитних зобов’язань.
• Нарахування пені – відсоток від загальної суми, який нараховується за кожен день затримки.
• Внесення до «чорного списку» – якщо не віддавати мікрозайм, то таких клієнтів вносять в базу МФО, у подальшому вони не зможуть отримати кредитні кошти.
• Постійні нагадування – дзвінки співробітників банку або колекторів.
• Правове стягнення боргів – арешт банківських рахунків в інших банках, включаючи депозити, цінні папери та інші фінансові активи.
• Відчуження майна – може бути вилучена деяка нерухомість (за виключенням єдиного місця проживання особи), а також інші матеріальні цінності, які знаходяться у власності відповідача.

І це не єдині негативні наслідки несплати мікрозаймів. Також це негативно впливає на загальну кредитну історію, тож радимо врегулювати питання з вашим кредитним менеджером якомога швидше.

Якщо Ви розібрались, що буде, якщо не віддавати кредит, але наразі не маєте можливості внести обов’язковий платіж, рекомендуємо звернутися до фінустанови для реструктуризації боргу. Реструктуризація може передбачати зміну графіку та розміру обов’язкових платежів. Особливо часто можна зустріти реструктуризований кредит під час війни.

Реструктуризація боргу – це зміна умов погашення кредиту для зменшення фінансового навантаження на боржника. Це може включати зниження щомісячних платежів, продовження терміну кредиту або списання частини боргу.

Коли можлива реструктуризація?

• Реструктуризація боргу можлива у випадках:
• Втрата роботи або зниження доходу
• Серйозні проблеми зі здоров’
• Військовий стан або форс-мажорні обставин

• Накопичення простроченої заборгованості

Варіанти реструктуризації боргу

• Пролонгація кредиту – продовження терміну позики зі зменшенням щомісячного платежу.
• Кредитні канікули – тимчасове зупинення платежів або зменшення суми виплат.
• Списання штрафів і пені – деякі кредитори можуть анулювати частину нарахованих штрафів.
• Зниження відсоткової ставки – у деяких випадках кредитор може піти на поступки.
• Консолідація боргів – об'єднання кількох кредитів в один із більш вигідними умовами.

Як оформити реструктуризацію?

• Зв’язатися з кредитором – подати заявку на зміну умов кредиту.
• Надати документи – довести свою фінансову ситуацію (довідка про доходи, медичні довідки тощо).
• Укласти нову угоду – підписати договір про реструктуризацію.

Важливо! Не всі кредитори погоджуються на зміну умов, але варто спробувати домовитися, щоб уникнути судових розглядів і проблем із колекторами.

Нарешті, майте на увазі, єдиний спосіб, як не платити онлайн-кредит взагалі, це позовна давність. Якщо протягом 3-х років від запланованої дати погашення кредиту фінустанова не звернулась до суду, він може бути анульований.

Зверніть увагу, що недостатньо просто не платити кредит 3 роки, потрібно, щоб увесь цей час у кредитора не було до вас претензій та організація не звернулася з відповідним позовом про стягнення, що вкрай досить рідко.

Ну і, звичайно, у разі виникнення судових проблем з кредиторами, Вам обов'язково знадобиться адвокат.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Для обгрунтованої відповіді треба знати більше інформації, варіанти є. Але для цього вам треба юридична допомога, яка буде коштувати, можливо більше ніж сума кредиту.. можна уникнути нарахування великих відсотків у судовому порядку. Треба повністю аналізувати вашу ситуацію.

Доброго дня. Основні нормативно-правові документи, які регулюють кредити онлайн в Україні

Цікаво, що згідно з останніми змінами до закону, внесеними у 2024 році, всі фінансові компанії зобов’язані мати у штаті щонайменше одного сертифікованого комплаєнс-офіцера для забезпечення відповідності діяльності компанії нормативним вимогам.

Закон України “Про споживче кредитування” є ще одним важливим документом, який безпосередньо стосується онлайн-кредитів. Він регламентує особливості надання споживчих кредитів, у тому числі через інтернет.

Закон встановлює чіткі правила щодо розкриття інформації про умови кредитування, обмежує максимальну відсоткову ставку та визначає права позичальників на дострокове погашення кредиту без додаткових комісій.

Цивільний кодекс України залишається фундаментальним документом, який визначає загальні засади кредитних відносин. Він містить положення щодо договору позики та кредитного договору, встановлюючи базові права та обов’язки сторін. Згідно з останньою судовою практикою електронний підпис, використаний під час укладання кредитного онлайн-договору, має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Закон України “Про електронну комерцію” відіграє crucial-роль у регулюванні онлайн-кредитування, оскільки визначає правові засади дистанційного укладання угод. Він регламентує порядок укладання електронних договорів, встановлює вимоги до інтернет-магазинів та онлайн-платформ, які надають фінансові послуги.

Постанови Національного банку України є важливим інструментом регулювання ринку онлайн-кредитування. Вони встановлюють ліцензійні умови для фінансових компаній, визначають вимоги до розкриття інформації про фінансові послуги та встановлюють нормативи діяльності.

Закон України “Про захист прав споживачів” також має вагоме значення для регулювання онлайн-кредитування. Він встановлює загальні принципи захисту прав споживачів фінансових послуг, визначає механізми розгляду скарг та відповідальність за порушення прав споживачів. До закону були внесені зміни, які зобов’язали онлайн-кредиторів надавати клієнтам повну інформацію про ефективну відсоткову ставку та всі додаткові платежі в легкодоступній формі.

Війна в Україні перевернула життя мільйонів громадян догори дриґом. Для багатьох українців питання виплати кредитів відійшло на другий план, поступившись місцем більш нагальним потребам.

Економічна криза, спричинена повномасштабним вторгненням, боляче вдарила по гаманцях українців. Згідно з опитуванням станом на травень 2024 року 49% українців втратили частину доходів, а 35% – повністю їх позбулися. Це робить вчасне виконання кредитних зобов’язань надзвичайно складним, а іноді й неможливим. В умовах, коли кожна гривня лічена, багато хто змушений вибирати між сплатою кредиту та купівлею продуктів чи ліків.

Крім того, офіційно майже 5 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами. Для багатьох із них доступ до банківських послуг виявився обмеженим, а думки про кредитні зобов’язання відійшли на задній план.

Несплата кредиту може мати серйозні наслідки для боржника, такі як погіршення кредитної історії, що ускладнить отримання кредитів у майбутньому, та судові позови, оскільки кредитори мають право звертатися до суду для стягнення заборгованості. У разі винесення судового рішення про стягнення заборгованості з боржника можуть примусово стягнути кошти з його банківських рахунків, заробітної плати або майна. Нарахування штрафів та пені також призводить до значного збільшення загальної суми боргу.

Якщо ви зіткнулися з проблемою неплатежів, існують кілька способів вирішення цієї ситуації. Одним із варіантів є звернення до мікрофінансових організацій, які видають кредити людям з поганою кредитною історією. Детальніше про це можна дізнатися на сайті: https://easypay.ua/ua/catalog/credit-s-poganoy-ki.

Іншим варіантом є реструктуризація боргу або отримання кредитних канікул. Багато банків і фінансових установ готові йти на зустріч своїм клієнтам і пропонувати гнучкі умови погашення боргу під час війни.

Банки часто пропонують перекредитування під більш вигідні умови, ніж початкові кредити, зі ставками, що варіюються від 10% до 15% річних. Водночас банківське перекредитування може забезпечити триваліший період для погашення боргу, що дає змогу знизити щомісячні виплати. Однак для отримання перекредитування в банку необхідно мати гарну кредитну історію та стабільний дохід, а у 2023-2024 роках банки стали ще більш прискіпливими до фінансового стану клієнтів.

Оформлення перекредитування може зайняти від кількох днів до кількох тижнів через необхідність подання та перевірки численних документів. Перекредитування в банках може включати різні комісії, такі як за оформлення та обслуговування кредиту. Крім того, у деяких випадках для отримання кредиту на перекредитування може знадобитися надати заставу.

Перекредитування в МФО має низку переваг. Процедура оформлення займає значно менше часу, ніж у банках, і багато МФО пропонують оформлення перекредитування за кілька годин. Вимоги до кредитної історії та фінансового стану позичальника менш суворі, що дає змогу отримати перекредитування навіть за наявності прострочених платежів чи негативної кредитної історії. Багато МФО надають можливість отримати перекредитування онлайн, уникаючи необхідності відвідування офісу. Для отримання перекредитування часто достатньо лише паспорта і коду платника податків, і більшість МФО не вимагають застави чи поручителів, що робить перекредитування доступнішим.

ДОБРОГО ДНЯ, ЮЛІЯ! Дані речі мають скоріше прикладний юридичний характер і пов"язані з дірками в законодавстві та світовому порядку, які можна використовувати для неповернення боргу.

За загальним правилом, визначеним Цивільним кодексом України, борги треба повертати.

Раніше хоча б строки позовної давності діяли у 3 роки. Але після карантину-Ковід в Україні строки весь час зупиняються та заморожуються. Тому борги, які виникли до квітня 2017 року підлягають стягненню в судовому порядку в будь-якому разі без можливості застосування 3-річного строку позовної давності.

Єдиний гарантований варіант уникнути майнової відповідальності в Україні- не мати в Україні майна та доходів на які може бути звернуто стягнення.

Однак, якщо перебувати в Україні - це може мати наслідком - заборону виїзду з України за ініціативою виконавця та за рішенням суду.

Тому в ідеалі взагалі виїхати з України. Якщо цей борг не мільйони (причому не гривень), то можна навіть не у країни з якими Україна не співпрацює по виконанню судових рішень у цивільних справах.

Крім того, якщо людина не може платити власні борги, то припускаю, що в Україні таку людину нічого не тримає, а її дохід (зарплатня) є мізерною... і можна спокійно починати життя наново в Європі тій же, де соціальні стандарти куди вище, ніж в Україні на жаль.

Майже усі судові хитрощі, які працювали протягом 2014 - 2020 рр. наразі майже не працюють, особливо якщо людина самостійно дійсно оформлювала кредит і отримувала його на власну банківську картку.

Також є ряд хитрощів, які унеможливлюють технологічно стягнення боргу виконавчою з Вас. Але вибачте, я такі речі не розповсюджую.

ЩОДО ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ПО БОРГАМ.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду, висловленою в постанові КЦС ВС від 24.11.2023 р. № 344/720/21 (провадження № 61-10122св22), № у ЄДРСР – 115201948:

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, заява про її застосування може бути викладена у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, як це закріплено положеннями ст. 257 ЦК України.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як це унормовано вимогами ч. 1 ст. 261 ЦК України.

За правилами ч. 5 ст. 216 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі №6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року по справі №6-169цс14, від 30 вересня 2015 року по справі №6-154цс15, зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п. 6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019, прийнятій по справі №911/3681/17).

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», та від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (постанова КЦС ВС від 07.09.2022 р. по справі № 679/1136/21, провадження № 61-5238св22).

В той же час, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що «для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (див. пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц)».

Позовна давність щодо боргу, який складається з періодичних платежів, розраховується окремо до кожного періодичного платежу, а тому щодо позовних вимог в частині боргів за період з 02.04.2017 по 31.01.2022 рр. – строки позовної давності були зупинені на період дії в Україні карантину (з 02.04.2020 р.).

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

У постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року по справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року по справі №728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості з 02 квітня 2017 року по 31 січня 2022 року, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не спливла та продовжується на строк дії карантину та правового режиму воєнного стану.

АЛЕ ПОВТОРЮСЬ, ЗАКОННИХ ШЛЯХІВ НЕ ПЛАТИТИ НЕМАЄ, БО ЗАКОНОДАВЧИЙ ОРГАН та вся влада загалом обслуговує банківські конгломерати та великий капітал, а не простого маленького українця. Тож закони прийняті і практика судова саме така, як треба банкам для їх ліквідності.

Щасти Вам!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)