Систематичні образи в телеграмі

Доброго дня.

Не витрачайте часу. Ніхто цим в поліції займатися не буде. Тим паче образи Вам направляються з різних аккаунтів.

Законодавство передбачає судовий захист. Проте і тут у Вас виникнуть складнощі на етапі встановлення винної особи.

Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, зокрема, мережі Інтернет викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, форумах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов`язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

Позов про спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути пред`явлений особою, про яку поширено такі відомості, а також її близькими родичами, якщо відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку й у разі поширення таких відомостей щодо члена її сім`ї або іншого родича, який помер.

Зобов`язаними суб`єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій. Таким чином, відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача.

Особа, стосовно якої поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди її інтересам, честі, гідності або діловій репутації, має право крім спростування таких відомостей вимагати також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням.

Доброго дня!

1. Чи буде цим займатись поліція, якщо до них звернутись?

Поліція зобов'язана реагувати на звернення громадян. Але якщо мова лише про образи, без погроз життю, здоров’ю чи розголошення особистих даних, то це не є кримінальним правопорушенням, а максимум — може кваліфікуватися як адміністративне правопорушення .

Ст. 173 КУпАП — дрібне хуліганство — охоплює образливе чіпляння до громадян, у тому числі в публічному просторі - тягне за собою накладення штрафу до 119 грн або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Якщо Ви звертаєтесь до поліції, раджу подати заяву письмово або через єдину систему електронних звернень МВС (кіберполіція) https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ .

В заяві важливо зазначити, що ви підозрюєте конкретну особу, і прикріпити всі наявні скріншоти повідомлень, посилання на акаунти, IP-адреси (якщо є), тощо.

2. Що може бути, передбачене законом, цій людині

Якщо вдасться довести особу і факт систематичних дій це може бути:

1.) Адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП – дрібне хуліганство (штраф або громадські роботи, або адміністративний арешт).

2.) Цивільно-правова відповідальність

Ви маєте право подати позов про:

• Захист честі, гідності та ділової репутації.
• Моральну шкоду, якщо зможете довести психологічне страждання або приниження (через медичну довідку, висновок психолога тощо).

3.) Кримінальна відповідальність (у виняткових випадках):

Якщо особа поширює інформацію, що ганьбить Вас, публічно — може бути кваліфіковано за ст. 296 КК України (хуліганство) або ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя), якщо вона розповсюджує особисті дані, фото, тощо.

Рекомендую на ступні дії:

1. Збирайте всі докази: скріншоти, дати, час, посилання на акаунти.
2. Зверніться до поліції з письмовою заявою — навіть якщо немає миттєвого ефекту, це фіксує факт переслідування.
3. Якщо у вас є сильні підозри на конкретну особу — зазначте це в заяві.

На жаль, якщо поліція не знайде зв'язок між людиною, яку Ви підозрює та акаунтами в соцмережі, то притягнути дану особу до відповідальності не вдасться.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Дмитро!

Майже кожен день отримую одну й ту ж образу(не погроза) в телеграмі. Кожного разу з іншого акаунту. Є підозра на одну людину, так як більше нікому.

Ви отримуєте образу у приватному спілкуванні з цією особою або ж у публічному, наприклад, у каналах (групах) телеграм?

Якого рода ця образа й чого саме стосується остання? У зв'язку з чим дана особа Вас ображає, мали якійсь конфлікт у минулому чи маєте станом на зараз? Чи можете Ви надати більше інформації?

1. Чи буде цим займатись поліція, якщо до них звернутись?

Погрози в інтернеті можуть бути кваліфіковані за певних обставин як дрібне хуліганство за статтею173 КУпАП, яка передбачає наступне:

"Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб".

Якщо ж ми говоримо за кримінальну відповідальність за статтею, наприклад, 129 ККУ, то остання може мати місце, якщо Вам погрожують вбивством:

"1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років".

Якщо погрози в інтернеті супроводжуються діями, спрямованими на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або спрямовані на образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, такі дії можуть мати наслідком кримінальну відповідальність за ст. 161 Кримінального кодексу України у вигляді:

1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками -

караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, -

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

У разі публічних образ у Ваш бік мова може йти про за захист Вашої честі та гідності.

Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації закріплено у статтях 297, 299 Цивільного кодексу України, а саме вказаними нормами встановлено, що:

• Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
• Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
• Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
• Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
• Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

1. поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
2. поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
3. поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
4. поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Під поширенням інформації слід розуміти:

• опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
• поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
• викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
• повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,
• а також в іншій формі хоча б одній особі.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, пане АНАТОЛІЮ! Дуже співчуваю Вам, що зіткнулися з подібним неподобством, яке нерозривно пов"язане з цифровізацію та глобалізацією комунікацій у світі.

На жаль, але з досвіду роботи по таким кейсам - єдине, що можна зробити - це змінити ім"я користувача та/або номер телефону, прив"язаний до Телеграм, а також здійснити тонкі налаштування приватності Телеграм, щоб Вам не могли писати і дзвонити усі підряд.

В будь-якому разі - маю сумнів, що людина, яка Вас "тероризує" має необмежений запас номерів телефонів для їх використання проти Вас, якщо Ви будете здійснювати блокування такої особи. Без унікального номеру телефона ж зареєструвати акаунт в Телеграм - неможливо.

Водночас, Телеграм не зареєстрований в Україні і у України, її державних органів - правоохоронних та/або судових немає жодного впливу на Телеграм чи можливості виявляти адресатів, які приховали свої дані.

Сервери Telegram розташовані по усьому світу в декількох дата-центрах, а штаб-квартира знаходиться в Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати).

Формально, управління процесами на платформі здійснюють три компанії

1) Telegram Group Inc., зареєстрована на Британських Віргінських островах (це світова офшорна зона),

2) Telegraph Inc., компанією групи Telegram, також зареєстрована на Британських Віргінських островах,

3) Тelegram FZ-LLC, компанія групи Telegram, зареєстрована в Дубаї (ОАЕ).

На відміну від інших платформ, модерація та адміністрування скарг в Телеграм відбувається дуже погано, адже власник компанії Павло Дуров не дуже цим переймається. Саме тому Телеграм став платформою для багатьох злочинів як цифрових, так і у реальному житті - торгівля забороненими речами, документами, підробками тощо.

Формально, Ви також можете повідомити про пошукові запити, які можуть використовуватися для пошуку протизаконного контенту у вашій країні, за допомогою офіційного Телеграм-бота @SearchReport .

Правила та політика конфіденційності Телеграм розміщена за посиланням https://telegram.org/privacy/ua

Якщо Telegram отримає дійсний наказ від відповідних судових органів, що підтверджує вашу причетність до кримінальної справи, яка порушує Умови використання Telegram, ми проведемо правовий аналіз запиту та можемо розкрити вашу IP-адресу та номер телефону відповідним органам. Якщо будь-які дані будуть передані, ми включимо такі випадки у щоквартальний звіт про прозорість, опублікований за адресою: https://t.me/transparency.

Однак, станом на сьогодні за період 01.01.24–30.09.24 - жодного офіційного запиту від України до Телеграм не надходило по будь-якому кейсу.

Тому, маю констатувати з жалем, що по-перше - поліція однозначно цим не буде займатися, бо у нас немає нормально діючого правоохоронного органу, який би захищав конституційні права громадян, а не займався силовим обслуговуванням влади та поповненням бюджету через штрафи і інші схеми, в тому числі щодо особистого збагачення з використанням повноважень правоохоронних органів.

Поліція навіть реально існуючими злочинами не займається часто і робить лише відписки при поданні заяви, а тут майже 100 %, що ніхто нічого робити не буде і лише посміються.

По-друге, на жаль в КУпАП чи Кримінальному кодексі України немає прямо передбаченої відповідальності за образи в соціальних мережах.

В той же час, у випадку лайки і образ в реальному житті інколи поліція застосовує до правопорушників ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.

Але іноземна соціальна платформа Телеграм з натяжкою може вважатися громадським місцем, тому тут навіть ст. 173 КУпАП немає, або поліція не захоче цим займатися.

Тому в сучасних умовах кожен сам відповідальний за свою цифрову, емоційну та інформаційну безпеку. На державу розраховувати в цьому плані не слід. А якби держава і працювала чи хоча б хотіла працювати ефективно в цьому напрямку - жодна держава світу окрім США і Китаю не можуть з цим нічого зробити, бо це глобальна проблема і соціальні платформи давно вийшли за межі однієї чи кількох країн. Вони глобальні, як і сервери та дата-центри, які обслуговують ці платформи.

Змініть своє ім"я користувача та номер телефону, прив"язаного до Телеграм і ця особа не зможе більше Вас турбувати.

При цьому контакти в телеграм не прив"язані до номера і залишаться незмінними і потрібні люди зможуть Вам і надалі писати (якщо Ви наприклад використовуєте Телегра для надання послуг чи комунікації з широки колом людей).

Вибачте, і хотів би відповісти, що все добре - поліція спрацює і протиправні дії припинять.

Але досвід роботи в інформаційній сфері більше 12 років й практичні навички в інформаційно-правовій сфері ( в тому числі диплом випускника Літньої школи медіа-права при Центрі демократії і верховенства права (Україна, м. Київ), який очолював на той час нинішній заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Т.Шевченко) дає змогу з переконаннямм стверджувати зворотнє. Дана сфера законодавчо не врегульована і поліція, та й інші органи в цьому мало чим можуть допомогти.

Як правило такі злочини виявляються лише шляхом обшуку та вилучення пристроїв з яких здійснюавалась протиправна діяльність.

Звісно якщо така особа відома або хоча б існує істотне переконання правоохоронців, що вони під час обшуку щось знайдуть.

Ще раз вибачте, та щасти Вам !

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю!

САМЕ ГОЛОВНЕ - ТРЕБА ВСТАНОВИТИ ОСОБУ КОТРА ВАС ОБРАЖАЄ.

ЦЕ МОЖНА ЗРОБИТИ ТІЛЬКІ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ - ВАМ НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО СУДУ З ПОЗОВОМ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.

ПОЛІЦІЯ ЦИМ ЗАЙМАТИСЯ НЕ БУДЕ.

З однієї сторони, можливість вільного висловлювання в мережі інтернет користувачам гарантовано Конституцією України, а саме ст. 34 гарантовано право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Встановлюється, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір.

Однак, така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порочити честь, гідність та ділову репутацію інших осіб.

Відповідно до ст. 3 Конституції України честь і гідність людини визнані найвищою соціальною цінністю. Порушення цих фундаментальних прав вимагає відповідного захисту.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таке ж право надається і юридичним особам згідно з ч.2 ст. 94 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Законодавство України чітко розмежовує вільне вираження власних думок та вимагає поваги до честі й гідності оточуючих. Необережне або умисне порушення меж закону може призвести до наступних правопорушень.

Згідно ст. 297 Цивільного кодексу України «Публічне вираження неповаги, негативні вислови в бік конкретної особи, присвоєння принизливих “ярликів” чи звичайний репост брудної інформації – це все порушення цивільних прав людини»

Також законодавство (ст. 276-280 ЦК України)передбачає право постраждалої особи зобов’язати кривдника до:

• публічного вибачення;
• спростування інформації;
• грошового відшкодування;
• публікації тексту відповіді в своєму профілі, тощо.

Ваші дії, коли ви зазнали наклепу

• необхідно визначити особу порушника;
• підготовити документи, котрі підтверджують образливий матеріал (скріншот);
• зібрати медичні висновки про погіршення стану здоров’я чи понесення матеріальних збитків;
• направити до суду цивільний позов з відповідним обґрунтуванням.

Слід також зазначити, що висловлювання словесні, письмові чи за допомогою технічних засобів, які містять явно виражене неприязне ставлення, образу, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян, можуть стати підставою для порушення кримінальної справи (ст. 161 КК України).

Якщо з’являються погрози вбивством – це також може потягти кримінальну відповідальність. Незалежно від того, яким чином вони отримані – через мережу Інтернет, від третіх осіб, телефоном чи особисто.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта — вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Проте, таку інформацію може бути витребувано лише в процесі судового провадження або в рамках подання клопотання про забезпечення доказів, що, в свою чергу, не дозволяє своєчасно визначитись із суб’єктивним складом учасників судового процесу.

В той же час, якщо сайт зареєстровано не в Україні та відомості про його власника встановити неможливо, то, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження (п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Окрім того, деякі питання виникають з приводу поширення неправдивої інформації, що порочить честь, гідність та ділову репутацію у випадку, коли вона набула свого поширення внаслідок помилки, що є результатом недосконалості чи тимчасового збою програмного забезпечення. Таке може мати місце у випадку, коли особа відправляла інформацію іншій особі, якої вона стосується, проте попри її волю, внаслідок збою в комп’ютерній мережі чи помилці при комп’ютерній розсилці інформації вона була доставлена іншим адресатам. В такому випадку правильно буде разом з особою, що поширила цю інформацію, покласти відповідальність і на фірму-розробника даного програмного забезпечення, чи особу, що відповідає за його якість. Однак це правило буде чинне лише у випадку, коли даний програмний продукт є ліцензованим.

ОЗНАЙОМТИСЯ:

https://protocol.ua/ua/sud_zobov_yazav_kiivstar_ta...

Вітаю Вас, Анатоліє!

Майже кожен день отримую одну й ту ж образу(не погроза) в телеграмі. Кожного разу з іншого акаунту. Є підозра на одну людину, так як більше нікому. То ж в мене є такі питання:1. Чи буде цим займатись поліція, якщо до них звернутись?2. Що може бути, передбачене законом, цій людині?

Складний кейс, на жаль... Не думаю, що поліція буде цим займатися, як показує практика. Звісно, можна і треба звернутися до поліції, але тут варто враховувати декілька важливих моментів.

Якщо мова не про погрози, а "лише" про систематичні образи, поліція може розглядати це як кібербулінг, психологічне насильство або хуліганство. Якщо це переслідування з боку однієї і тієї ж особи, навіть з різних акаунтів, і це триває систематично, це підпадає під ст. 182 або 296 ККУ (порушення приватності, хуліганство) або ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство/психологічне насильство) - залежно від контексту. Якщо є докази, що це одна і та сама людина, і воно завдає психологічної шкоди, тоді поліція має право відкрити провадження. Можете написати заяву в поліцію або подати її через електронну приймальню МВС.

Ситуація ускладнюється тим, що це відбувається з різних акаунтів. Можливо спробувати заборонити надсилання смс від осіб, які не є Вашими контактами? У будь-якому випадку, робіть доказову базу:

Збережіть всі скріни з датами й нікнеймами.

Якщо можете - запишіть відео з екрану, де видно зміну акаунтів.

Випишіть коротку хронологію: скільки днів, скільки акаунтів, суть образ.

Якщо є підозрюваний - зазначте це в заяві, поліція може провести запит через Telegram.

Заблокуйте акаунти й подай скарги в Telegram - це теж фіксація.

Тому мої поради такі:

1. Спробувати проаналізувати функціонал Телеграму, на випадок обмеження у надходженні смс від невідомих контактів.

2. Подача звернення до поліції (подавайте, але не майте завищених цілей).

3. Формуйте доказову базу.

З повагою! Щасти Вам!