На мене подали в суд колектори, виявляється вже давніше, як бути і що робити зараз?

Доброго дня.

Якщо було винесено заочне рішення можете спробувати його скасувати.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У разі скасування буде новий розгляд справи.

Інший варіант - домовитись зі стягувачем щодо сплати наприклад частини заборгованості.

Ваші дії залежить виключно від вашої позиції щодо кредитної заборгованості.

Ви її визнаєте чи ні.

Звідси і плануйте порядок своїх дій.

Доброго дня!

Колись брав кредит в "Альфабанку", потім не зміг платити, і на довший час про нього забув. Його викупила колекторська компанія "Еліт Фінанс". Зараз виявилося що вони подали на мене в суд на стягнення заборгованості.

Так, згідно наданої Вами інформації з підсистеми Електроний суд ухвала про відкриття провадження була ще у вересні 2024 року. У лютому рішення суду набрало законної сили.

Дізнався нещодавно, вже був суд який я програв очевидно, і зараз вже збирається склад на новий суд про стягнення заборгованості.

Очевидно, що Ви програли суд, зазвичай в таких справах так і відбувається, тим паче, що Ви не приймали жодної участі у справі. Доречи, чому так сталося? Ви не отримували копію позовної заяви від суду?

Зараз склад не збирається на новий суд. Очевидно, що після набрання рішенням законної сили (так як Ви не подали у належний строк апеляційну скаргу), стягувач направив до суду клопотання про видачу виконавчого листа з яким надалі буде звертатися до виконавчої служби.

Останній документ на скільки я розумію - на відкриття виконавчого провадження, але поки я не бачу жодного у "Дії".

Ні, як я казав вище, це клопотання про видачу виконавчого листа. Коли стягувач отримає останній з суду він зможе звернутися до виконавчої служби. Після того на підставі виконавчого листа виконавець відкриє виконавче провадження. Саме після цього у Вас повинна з'явитися відповідна інформація в Дії.

Я не дуже розбираюся у цьому полі. Як бути і що можна зробити в даній ситуації щоб захистити себе по максимуму ?

Потрібно розуміти чи мали Ви взагалі будь яку інформацію про даний позов. Можете надати номер справи?

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Колись брав кредит в "Альфабанку", потім не зміг платити, і на довший час про нього забув. Його викупила колекторська компанія "Еліт Фінанс". Зараз виявилося що вони подали на мене в суд на стягнення заборгованості. Дізнався нещодавно, вже був суд який я програв очевидно, і зараз вже збирається склад на новий суд про стягнення заборгованості. Останній документ на скільки я розумію - на відкриття виконавчого провадження, але поки я не бачу жодного у "Дії" Я не дуже розбираюся у цьому полі. Як бути і що можна зробити в даній ситуації щоб захистити себе по максимуму ?

Що Ви маєте на увазі під максимальним захистом? У "Дії" відображається не вся інформація, а лише те, що інтегроване з реєстрами. Тому відсутність записів там не означає, що провадження не відкрито.

Наразі, судячи з усього, Ви програли суд першої інстрації та можливо рішення набрало законної сили. Якщо після цього Ви все рівно не будете сплачувати кошти, буде відкрито виконавче провадження, якщо цього до сих пір не було зроблено.

У першу чергу, треба з'ясувати, на якому етапі перебуває справа. Чи був вже суд? Чи є рішення суду? Його можна подивитися:

на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень: reyestr.court.gov.ua

через кабінет громадянина на сайті Судової влади: cabinet.court.gov.ua

також перевірте реєстр боржників: erb.minjust.gov.ua

і автоматизовану систему виконавчого провадження: asvpweb.minjust.gov.ua

Якщо відкрито виконавче провадження, виконавці будуть здійснювати дії, спрямовані на примусове стягнення з Вас боргу: блокування рахунків, пошук майна і так далі. Тут треба, у першу чергу, аналізувати стан справ, і далі випрацьовувати правильну стратегію дій.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня!

По-перше, треба розуміти яка Ваша кінцева мета "максимального захисту". Ви хочете оспорити рішення суду?

Тут треба розуміти чи отримували Ви хоч якісь документи по суду? Якщо судом ухвалено заочне рішення, тоді можна спробувати його скасувати, можливо зменшити суму боргу, а можливо - зовсім визнати такий борг незаконним. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Тобто, треба розуміти коли та як Ви дізналися про рішення суду для того, щоб дотриматися строків його перегляду.

Останній документ в електронному суді - це лише заява на видачу виконавчого листа. Коли суд видасть фінансовій установі виконавчий лист, то вони можуть подати його до виконавчої служби. Але це не обовязково буде одразу.

Для того, щоб розуміти перспективи, порадила б Вам ознайомитися повністю з рішенням суду.

Доброго дня!

Ваша ситуація — типова для багатьох боржників, яких спіткали проблеми з банківськими кредитами, що в подальшому були переуступлені колекторським компаніям.

На даний час Вам потрібно:

1. Перевірити судові рішення:

• Зайдіть на сайт Судової влади : https://court.gov.ua/fair/.
• Введіть своє ПІБ у форматі: "Прізвище Ім'я По батькові".
• Дивіться ухвали, рішення, накази (особливо судові накази про стягнення).

2. Перевірити наявність виконавчого провадження в:

• Єдиному реєстрі боржників: erb.minjust.gov.ua
• Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП): asvpweb.minjust.gov.ua

Колектори мають надати письмовий договір цесії, який підтверджує, що вони законно набули право вимоги. Часто в позовах його не додають або додають з порушеннями. Ви маєте право вимагати копію цього договору, а також повідомлення про переуступку, яке мали Вам надіслати.

Якщо це було рішення суду заочно Ви можете подати Заяву про скасування заочного рішення та додати клопотання про поновлення строку.

Загалом алгоритм дій наступний:

1. Ознайомитись з усіма рішеннями суду.
2. Спробувати скасувати заочне рішення (якщо були порушені Ваші права, не повідомлено про суд).
3. Вивчити підстави переуступки — вимагати повний пакет документів у "Еліт Фінанс".
4. Спростовувати суму боргу, пеню, штрафи (часто незаконно нараховані).
5. Оскаржити виконавче провадження — у випадку грубих порушень.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ДОБРОГО ДНЯ, nazaretti! Як правило у заочних рішеннях українські суди на користь банків - не перевіряють матеріали справи і підмахують рішення як є. У справах за позовами громадян така опція на жаль не працює, що вказує на бандитський характер судової системи та обслуговування нею інтересів олігархії та грошових мішків в Україні.

Справа залежить від багатьох аспектів. Чи була сформована банком заключна вимога про повернення усього боргу, яка дата виникнення права банку на звернення до суду.

Дуже дивна ситуація. оскільки в Електронній справі (як правило) фіксуються повістки, направлені судом сторонам. Дати призначення слухання. У Вас же відображено Ухвала про відкриття провадження і одразу майже через 4 місяці - рішення. Можливо заочне. Звісно, якщо колектори не підробили Ваш підпис і не направили від Вашого імені до суду якусь заяву про визнання позову та ін.

Щоб надати відповідь про перспективи - треба аналізувати справу, або хоча б позовну заяву - це файл, доданий до "Реєстраційна картка вхідного документу" від 17.09.2024 р. на Вашому скріншоті.

Найкращий варіант, якщо є підстави позбутися боргу за строками позовної давності, який як правило становить 3 роки, звісно якщо Ви з банком не підписали інші строки. Але після карантину по КОВІД19 в Україні та у зв"язку з воєнним станом - строки неодноразово зупинялися.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду, висловленою в постанові КЦС ВС від 24.11.2023 р. № 344/720/21 (провадження № 61-10122св22):

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, заява про її застосування може бути викладена у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, як це закріплено положеннями ст. 257 ЦК України.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як це унормовано вимогами ч. 1 ст. 261 ЦК України.

За правилами ч. 5 ст. 216 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі №6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року по справі №6-169цс14, від 30 вересня 2015 року по справі №6-154цс15, зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п. 6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019, прийнятій по справі №911/3681/17).

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», та від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (постанова КЦС ВС від 07.09.2022 р. по справі № 679/1136/21, провадження № 61-5238св22).

В той же час, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що «для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (див. пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц)».

Позовна давність щодо боргу, який складається з періодичних платежів, розраховується окремо до кожного періодичного платежу, а тому щодо позовних вимог в частині боргу за період з 02.04.2017 по 31.01.2022 рр. – строки позовної давності були зупинені на період дії в Україні карантину (з 02.04.2020 р.), після цього - на період дії воєнного стану.

ОТЖЕ, якщо право на звернення до суду виникло до 02.04.2017 р., то можна застосувати строки позовної давності.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

У постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року по справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року по справі №728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості, право на звернення до суду в якій виникло до 02 квітня 2017 року - позовна давність сплила, що у разі належного Вашого інформування та розгляду справи - могло б бути підставою для заявлення суду про застосування строків давності і відмови в позові з цих підстав.

В іншому випадку оскарження судового рішення лише зможе дати змогу затягнути справу і передачу її на виконання до виконавчої служби, а отже - блокування Ваших рахунків, звернення стягнення на доходи та майно.

Строків давності виконавчого провадження по боргам не існує, тож борг з Вами якщо нічого не робити - до кінця життя.

Раніше також можна було посилатись на передчасність звернення до суду та відсутність доказів існування спору, адже колектори, які купили борг - не повідомили про зміну кредитора.

Але Верховний Суд поламав цю практику, зазначивши у Постанові КЦС ВС по справі № 534/2560/15-ц від 07.02.2018, що посилаючись на передчасне звернення до суду з позовом, суди не врахували норми процесуального права та роз'яснення, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє від обов’язку погашення кредиту. Такий висновок зробив ВС у постанові №569/8962/16-ц

Тому наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

За кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК).

У ст.512 ЦК встановлено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК).

Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повідомлень про заміну сторони (кредитора) в спірному зобов’язанні.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст.516 ЦК).

ОТЖЕ, єдиним варіантом наразі не платити за борги є застосування до боргів право вимоги за якими виникли до квітня 2017 року - строків позовної давності.

Інші речі лише можуть затягнути процес чи скорегувати суму, якщо була заключна вимога банку, а кредитор неправильно нарахував відсотки за період після їх отримання. Однак маю констатувати, що з 2019 року президент напризначав до судів України колишніх адвокатів Приватбанку й інших фін.установ і вони фактично "звалтували" судову практику, зробивши її лояльною для банків на усі 100 %.

Порядок оскарження заочних рішень наступний. Одразу подати апеляцію неможливо. Спочатку слід подати до суду , який ухвалив рішення - заяву про перегляд заочного рішення.

1) Подання заяви про перегляд заочного рішення (судовий збір - 605,60 грн).

Відповідно до частини 1 статті 288 Цивільного кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

2) У разі відмови суду першої інстанції у скасуванні заочного рішення - починається строк для оскарження рішення в апеляційному суді.

Але тут уже судовий збір кусається - За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду збір становить - 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому оскільки позивач юридична особа, то буде застосована диспропорція щодо сплати судового збору саме за ставкою для юридичних осіб.

Більше про цю законодавчу ганьбу у блозі колеги на порталі ЛІГА.НЕТ.

https://blog.liga.net/user/lmaistrenko/article/400...

Коротко Ваше питання виглядає наступним чином. Для надання роз"яснення по конкретному кейсу - треба аналіз матеріалів та усіх обставин справи.

Ви можете надати матеріали фахівцю, скачавши їх з Електронного кабінету (кнопка збереження архіву справа від функції "Інформація про справу") або шляхом надання доступу фахівцю до справи в рамках електронної довіреності, яка формується в Електронному суді шляхом вказування РНОКПП фахівця та обсягу повноважень - Перегляд, редагування або подання. https://cabinet.court.gov.ua/share

НА СТАДІЇ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ максимум, що можна буде зробити - це розблокувати Вам на період дії воєнного стану 1 картки на витрати до 16 тисяч гривень / місяць. Інші рахунки і реєстраційні дії по майну - можуть бути на значний період заблоковані до виплати боргу.

Щасти Вам у захисті своїх прав та інтересів.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин