Господарська будівля без дозволу сусіда

Вітаю!

ВСТАНОВЛЕННЯ ЗБІРНО - РОЗБІРНОГО ГАРАЖУ МОЖЛИВЕ ЗА ПЕВНИХ УМОВ.

Дозволи на встановлення тимчасових збірно-розбірних гаражів можуть надаватись категорії громадян, які мають у власності (користуванні) мотоколяски або автомобілі, а саме:

особам з інвалідністю І групи, інвалідність яких пов’язана із захворюванням опорно-рухового апарату; одному з батьків, в сім’ї яких є дитина з інвалідністю, інвалідність якої пов’язана з захворюванням опорно-рухового апарату.

Відстань від тимчасового гаража, що планується встановити, до житлового (громадського) будинку, приміщення, до дитячих установ (їх парканів) має відповідати будівельним нормам, не погіршувати умов проживання громадян, не заважати руху транспорту та пішоходів.

Надання дозволу на встановлення тимчасового збірно-розбірного гаража у масиві багатоквартирної житлової забудови здійснюється органом місцевого самоврядування.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" ст. 1

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України «Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил». Отже, ознаками самочинного будівництва є:

1. Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Теоретично можна припустити, що власники гаражів могли відвести земельні ділянки під гаражне будівництво, але в даному випадку це вкрай сумнівно.

2. Будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Згадка про давнє будівництво, складність оформлення дозвільної документації в минулі роки та відсутність оформлення права власності на гаражі свідчить про те, що відповідні документи скоріше за все не оформлялися.

3. Будівництво без належно затвердженого проекту. Якщо не оформлялися дозвільні документи, то і проект скоріше за все був відсутній.

4. Будівництво з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кількість різноманітних ДБН однозначно свідчить, що без проекту, розробленого фахівцями збудувати будь-який об’єкт без порушень будівельних норм неможливо.

Зверніть увагу, для визнання будівництва самочинним цілком достатньо однієї з наведених ознак. Але тут скоріше за все маємо цілий «букет». Втім, переконатися в самочинному характері цього будівництва не завадить. Найпростіше це зробити «руками» контролюючего органу місцевої влади. . Провівши перевірку вона встановить факт самочинного будівництва. Наслідком такої перевірки для власників самобудов буде адміністративна відповідальність (штраф за самовільне будівництво та експлуатацію об’єкта не прийнятого в експлуатацію) та припис щодо усунення порушень. А усунити їх можна єдиним способом – знести самовільно збудовані гаражі.

Частина 7 згаданої статті передбачає, що «У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану».

В даному випадку проведення перебудови фактично неможливо (оскільки вимагає відведення окремих земельних ділянок під гаражне будівництво, а це виключається в разі розташування гаражів на прибудинковій території), отже, якщо власники не знесуть гаражі самостійно це примусить їх зробити суд. З відповідним позовом може звернутися інспекція державного архітектурно-будівельного контролю або місцева рада. Може виступити позивачем і ОСББ, але при цьому додатково треба буде довести наявність порушених прав, а саме факт розташування гаражів на прибудинковій території.

Крім того власників гаражів можна звинуватити і в самовільному зайняті земельних ділянок. На кримінальну відповідальність (за ст.1791 Кримінального кодексу України) це правопорушення не потягне, але наслідки, передбачені статтею 212 Земельного кодексу України застосувати можна. А ця стаття зокрема говорить про повернення земельних ділянок без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, та приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Вітаю Вас.

Чи має право сусід (№1) багатоквартирного будинку встановити на прибудинковій території ОСББ господарську споруду без фундаменту (гараж) без з згоди іншого сусіда (№2) багатоквартирного будинку? До того ж навпроти вікон квартири сусіда №2

На мій погляд, дії сусіда № 1 не дуже правомірні. Все ж прибудинкова територія багатоквартирного будинку є спільною власністю всіх співвласників цього будинку. Відповідно до законодавства України, будь-які зміни або встановлення нових об'єктів на цій території повинні здійснюватися лише за згодою всіх співвласників.

Зокрема, Верховний Суд України наголошує, що створення на прибудинковій території об'єктів, таких як пандуси чи інші споруди, має проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі об'єкти не призведуть до порушення прав інших співвласників багатоквартирного будинку.

https://sud.ua/uk/news/publication/313035-sozdanie...

Таким чином, сусід (№1) не має права самовільно встановлювати господарську споруду (наприклад, гараж) на прибудинковій території без згоди інших співвласників, включаючи сусіда (№2), особливо якщо така споруда розташовується навпроти вікон квартири сусіда №2.

Треба звертатися із письмовим зверненням до голови ОСББ, якщо такий факт вже має місце.

З повагою! Щасти Вам!

ДОБРОГО ДНЯ, пані ОЛЬГА! Ви впевнені, що земля має правовий режим прибудинкової території і таким чином оформлена?

Звісно, що встановлення гаража без дозволу ОСББ, тобто усіх мешканців багатоквартирного будинку, а не лише Вашої згоди - має сумнівну правомірність.

Скоріш за все така людина за гроші купила дозвіл у міськвиконкомі або має безмежний рівень нахабності і встановила таку "малу архітектурну форму" взагалі без будь-чиїх дозволів.

На сьогодні в Україні одним із найбільш поширених об'єктів самовільного будування являється гараж.

Відповідно до статистичних даних, більш ніж 10% всіх гаражів було встановлено з порушенням чинного законодавства. Подібні самобуди можуть бути знесені за рішенням адміністрації міської ради.

Капітальна будова, яка зведена на фундаменті та металева споруда - це два різні об'єкта.

Що стосується металевого гаража, він не підлягає узаконенню. Достатньою являється наявність документа, який стане підтвердженням права володіння (хористування) земельною ділянкою, на якій він розміщений.

При цьому наявність квартири у багатоквартирному будинку, тобто ЧАСТКИ у спільній частковій власності на багатоквартирний будинок - не дає підстав для самовільного і свавільного використання приміщень загального користування, земельної ділянки під будівлею чи на прибудинковій території без згоди інших співвласників, чиї інтереси представляє ОСББ.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України «Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил». Отже, ознаками самочинного будівництва є:

1. Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Теоретично можна припустити, що власники гаражів могли відвести земельні ділянки під гаражне будівництво, але в даному випадку це вкрай сумнівно.

2. Будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Згадка про давнє будівництво, складність оформлення дозвільної документації в минулі роки та відсутність оформлення права власності на гаражі свідчить про те, що відповідні документи скоріше за все не оформлялися.

3. Будівництво без належно затвердженого проекту. Якщо не оформлялися дозвільні документи, то і проект скоріше за все був відсутній.

4. Будівництво з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кількість різноманітних ДБН однозначно свідчить, що без проекту, розробленого фахівцями збудувати будь-який об’єкт без порушень будівельних норм неможливо.

Відповідн до ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу № 76 від 17.05.2005 р. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05/conv#... ), визначають, що

“Прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.”

Крім того, визначення прибудинкової території надає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015р. №417-VII (

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text

:4) прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;”.

6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Як відомо, Закон має вищу юридичну силу ніж Наказ. Тим не менш, визначення приведене в Законі не суперечить визначенню з Наказу, просто в Законі надається більш широке пояснення терміну “прибудинкова територія”, згадується містобудівна та землевпорядна документація, яка має визначати межі земельної ділянки на якій знаходиться прибудинкова територія.

Згідно Закону України “Про землеустрій” від 22.05.2003р. № 858-IV

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv#n9 :

“документація із землеустрою (землевпорядна документація) – затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо;”

А згідно Закону “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011р №3038-VI https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv#n... :

“7) містобудівна документація – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;”.

Згідно цього ж Закону містобудівною документацією можуть бути: “ генеральний план населеного пункту детальний план території комплексний план просторового розвитку території територіальної громади містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки план зонування території” Виходить, що саме цими визначеннями та документацією і слід керуватися при визначенні меж прибудинкової території. ОТЖЕ - ПРИБУДИНКОВА ТЕРИТОРІЯ Є СПІЛЬНИМ МАЙНОМ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» . Спільне майно багатоквартирного будинку

1. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

2. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

3. Кредитор співвласника не має права вимагати виділення частки із спільного майна багатоквартирного будинку в натурі для звернення стягнення на неї.

4. Співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок.

5. Замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об’єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку:

• одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
• інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов’язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов’язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов’язань тощо.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної абзацами другим і третім цієї частини, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом шести місяців з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, відновлює її за власний рахунок та передає особам, визначеним абзацом першим цієї частини.

{Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2189-VIII від 09.11.2017; в редакції Закону № 3270-IX від 14.07.2023}

6. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

Стаття 6. Права співвласників багатоквартирного будинку

1. Співвласники мають право:

1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;

2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;

3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;

4) безоплатно одержувати інформацію про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;

5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі;

{Пункт 5 частини першої статті 6 в редакції Закону № 3270-IX від 14.07.2023}

6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;

7) інші права, визначені законом.

2. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права ІНШИХ СПІВВЛАСНИКІВ.

3. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

Згідно з ч. 1 ст. 8 згадуваного Закону, співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласники не несуть відповідальності за зобов’язаннями, що виникли внаслідок дій уповноваженої особи (осіб) та/або управителя, вчинених з перевищенням наданих їм повноважень. Співвласники не несуть відповідальності за зобов’язаннями, що виникли внаслідок дій або бездіяльності управителя, що порушують умови договору управління багатоквартирним будинком.

Скоріш за все, як уже зазначав, документ горе-сусід має від міськвиконкому, оформлені внаслідок корупційного фактору. Банально працівники даного органу не планують своє життя в Україні і беруть гроші від усіх, що дають. На жаль така ганьба дуже часта у різних органах зараз. Звісно Ви маєте повне право звернутися з позовом до органу, який видав документи позов до окружного адміністративного суду, але це не зупинить ситуацію і не дасть змоги домогтися результату саме по собі.

Тобто зауважте, що це не буде мати практичного результату, адже Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ст. 39-1 Закону, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.

При цьому недостовірні дані мають відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об’єкт самочинним будівництвом: об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об’єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об’єкт збудований або будується без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Після реєстрації права власності на збудований об’єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об’єкта до самочинного.

Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 640/10134/19 (адміністративне провадження № К/9901/24307/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/92787264.

Вам треба подавати позов до місцевого суду в порядку цивільного судочинства за місцем самочинного будівництва чи розміщення незбудованої споруди без фундаменту (МАФу).

Предмет позову - усунення перешкод у реалізації права володіння, користування та розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, внаслідок порушення сусідом правил добросусідства та Державних будівельних норм щодо забудови приватних будинків.

В ідеалі звісно, щоб позивачем виступило ОСББ.

В рамках такого позову, якщо будівництво ще йде тільки або планується - треба подавати заяву про забезпечення позову - щодо заборони здійснення будівельних робіт до ухвалення судом рішення по справі та набрання ним законної сили.

А так Ви можете триста разів оскаржити дії хабарників з ДАБК чи виконкому і органу архітектури і містобудування, але сусід всеодно буде будуватися, бо таким закон не писаний.

Власник земельної ділянки вільно обирає, як її використовувати. Але трапляється, що його спосіб використання землі має негативний вплив на сусідні (суміжні) земельні ділянки. Тому у Земельному кодексі чітко визначено обов'язок дотримання добросусідських відносин.

При цьому сусід як співвласник спільної сумісної власності не має по закону права самостійно використовувати лише для своїх потреб прибудинкову територію.

Згідно зі статтею 369 Цивільного кодексу України:1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється ЗА ЗГОДОЮ всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Зміст добросусідства розкривається у статті 103 Земельного кодексу України (і полягає у тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які заважають сусідам використовувати їх земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Сусіди зобов'язані здійснювати будь-яку дозволену діяльність на своїх ділянках, не порушуючи права на землю один одного, та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі.

Зведення занадто високої споруди чи такої, що дуже близько розташована до межі із сусідньою земельною ділянкою, і перешкоджає доступу сонячного світла, внаслідок чого пригнічується ріст овочів, фруктів, ягід, що ростуть у сусідів; неприємні запахи, які поширюються на сусідні земельні ділянки в зв'язку з утриманням худоби чи птиці; спалювання листя, сміття, яке призводить до забруднення повітря на сусідній ділянці; використання технічних засобів (магнітофонів, пилорам, верстатів тощо), які через високу гучність спричиняють шумове забруднення - це типові приклади порушення правил добросусідства. Проте, варіантів таких порушень - безліч.

Ось алгоритм дій для судового оскарження:

• встановлення порушень та фіксація їх документально, фото - відео;
• звернення до компетентного органу з документальним обґрунтуванням, у тому числі подання до Державної інспекції архітектури та містобудування України заяви щодо проведення позапланової перевірки (пункт 5-6 стаття 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”);
• одержання письмової відповіді від компетентного органу. У разі згоди з відповіддю просити відповідний орган (державного або місцевого самоврядування) звернутися до суду. Якщо не згоден з цією відповіддю, оскаржити її в суді;
• у разі отримання відмови від відповідного органу (державного або місцевого самоврядування) звернутися самостійно до суду.

Що саме просити у суду в позові?

Потрібно виходити з того:

• були на будівництво отримані дозвільні документи чи ні;
• цільове призначення землі;
• кому належить земля;
• на якій стадії будівництво перебуває;
• введено об'єкт будівництво в експлуатацію або ні;
• та інше.

Згідно до аналізу наведеного, можна просити у суду:

• припинити протиправні підготовчі, будівельні роботи;
• знесення нерухомості, побудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить громадським інтересам або порушує права інших осіб, із суттєвим порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустимо лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм правил, визначених державними будівельними нормами, якщо забудовник (замовник, правопорушник) відмовляється від такої перебудови (обов'язкова судова практика: постанова Верховного Суду від 21.12.2023 справа №753/7371/16);
• привести земельну ділянку у первісний стан;
• визнати за власником землі право власності на самобуд, якщо останній збудований не власником землі.

При цьому, із позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади чи орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самовільного будівництва, якщо за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва та відповідач (забудовник, замовник, правопорушник) згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення щодо здійснення перебудови суд може винести рішення про знесення самовільного будівництва.

В інших випадках самовільне будівництво, зокрема, якщо нерухоме майно збудовано або будується на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без відповідного документа, що дає право виконувати будівельні роботи або належно затвердженого проекту, стаття 376 цивільного кодексу не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва залежно від можливостей його перебудови. Правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самовільне будівництво на її земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самовільне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 Цивільного кодексу України). У цьому випадку знесення самовільного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це логічно і виправдано, оскільки такі види самовільного будівництва безумовно не можуть бути приведені в легітимний стан шляхом перебудови.

За обставин, коли належний власник земельної ділянки не давав згоди на будівництво на його земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення всіх об'єктів, у тому числі самочинного будівництва, навіть у разі її державної реєстрації. , скоєного не власником чи його згоди.

Слід мати на увазі, що знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Що розуміється під істотним порушенням будівельних норм і правил?

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність (така правова позиція, висловлена у Постановах Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 388/314/15, від 12.08.2020 р. по справі 569/1666/16).

Поліція, прокуратура кримінальне провадження допоможе у боротьбі з будівництвом на межі? - На жаль ні. Навіть якщо б уявити, що в нас спроможна на щось поліція, хоча по факту це не так.

Не поможе, оскільки поліція, прокуратура скаже, що це цивільно – правові відносини, тому до суду треба звертатися, а не до поліції чи інших органів колективної імпотенції. Навіть якщо поліція відкриє кримінальне провадження – це не є підставою для зупинення будівництва. У тому числі, кримінальне провадження може тривати кілька років. А ти це час будеш сподіватись на таке провадження. Крім того - поліцію теж можна купити як дозвільний орган у сфері будівництва та архітектури.

Отже, ефективно та необхідно звертатись саме до суду для розв'язання питання по суті.

У будь якому випадку рішення суду можна виконати у добровільному порядку або у примусовому порядку через приватного чи державного виконавця.

При цьому, за невиконання або перешкоджання у виконанні судового рішення є кримінальна відповідальність, згідно до статті 382 Кримінального кодексу України.

Будівництво об'єктів на земельній ділянці виконується суворо відповідно до нормативів будівництва, що регламентують умови забудови на території. З жовтня 2019 року набули чинності нові будівельні норми - ДБН Б.2.2-12: 2019 "Планування та забудова територій".

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0104858-19#Te...

Цей норматив регулює:

• відстані при будівництві між будівлями / спорудами як на власній ділянці для забудови, так і на суміжних ділянках;
• інтервали до кордонів суміжних ділянок;
• довжину протипожежних розривів між різними об'єктами;
• інтервали до існуючих мереж, джерел водопостачання, ліній електропередач та інше.

При плануванні забудови земельної ділянки або здійсненні реконструкції садибного/ садового / дачного будинку, слід орієнтуватися на затверджені нормами відстані.

З 01.10.2019 року прийняті нові правила, що регламентують відстані до кордонів ділянки, сусідніх будівель та інших споруд. Основні вимоги:

• Межі нової садибної або дачної забудови повинні мати інтервал 3 і більше метра.
• При зведенні будинків в районах з існуючою забудовою мінімальний інтервал від суміжної земельної ділянки до прилеглої виступаючої конструкції стіни будівлі дорівнює одному метру.
• Під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках, відступ від червоних ліній повинен бути 6 метрів для магістральних вулиць і 3 метри - для житлових.
• При проведенні реконструкції дозволяється робити менший відступ від червоних ліній до будівельних об'єктів з урахуванням існуючої забудови.
• Проміжок від лінії суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинен бути не менше 4-6 метрів. Точна відстань залежить від величини крони, вона повинна бути не менше половини її діаметра. Відстань до кущів повинна бути 1 метр.
• Гаражі і господарські будівлі сусідніх ділянок дозволяється об'єднувати.
• Гаражі слід прилаштовувати або вбудовувати в житлові будинки, також розташовувати окремо по лінії забудови або всередині ділянки. Фактично, нові ДБН дозволяють розміщення гаражів по лінії забудови без отримання додаткових узгоджень органів містобудування та архітектури.

Додатково відео від колеги, який спеціалізується саме на питаннях будівництва та розглядав цю тему більш детально і конкретно.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людям і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності на рівні перед законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до пункту 9 частини першої, частини другої статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" огорожі є різновидом малих архітектурних форм та елементом благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з пунктами 1-3 частини другої статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до пункту "б" частини першої, другої статті 90 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами "г" та "е" частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та друга статті 103 ЗК України).

Згідно з частиною другою, пунктом "б" частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до частини другої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людям і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності на рівні перед законом.

Щасти Вам у захисті свого права власності та права на добросусідство!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Ольга!

На якій підставі сусуд встановлює відповідну споруду на прибудинковій території, якщо для того йому потрібен дозвіл всіх співвласників будинку? Ви зверталися до голови ОСББ?

До спільного майна багатоквартирного будинку віднесені всі приміщення загального користування ( у тому числі допоміжні). Це, до прикладу, колясочні, комори, підвали, шахти ліфтів, горища, сміттєкамери та інші підсобні і технічні приміщення.

Також всі члени ОСББ є співвласниками несучих(опорних) конструкцій будинку, а також огороджувальних ( будівельні конструкцій, що обмежують об’єм будівлі , розділяють її на окремі приміщення).

Все механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку також є спільно власністю, при умові , що воно обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Ви, як власник житлового чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку, також є співвласником будь-якої будівлі та споруди, що призначені для задоволення потреб співвласників та розташовані на прибудинковій території.

Прибудинкова територія — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Прибудинкова територія включає:

• територію під житловим будинком (житловими будинками);
• проїзди та тротуари;
• озеленені території;
• ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
• майданчики для відпочинку дорослого населення;
• майданчики для занять фізичною культурою;
• майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
• майданчики для господарських цілей;
• майданчики для вигулювання собак;
• інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів (стаття 38 Земельного кодексу України).

Згідно з Земельним кодексом України прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Згідно з ст. 42 Земельного кодексу України:

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом статей 123, 124 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а також передача таких земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до державних будівельних норм ДБН 360-92360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" розміщення гаражів передбачають переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки. При розміщенні гаражів по лінії забудови відчинені двері не повинні заважати вільному руху пішоходів та транспорту. Нормативна відстань від входів та інших отворів гаража до вікон сусідніх житлових будинків становить 10 м. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни повинна становити не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів із покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Крім того, необхідно дотримуватись нормативних відстаней між будинками або господарськими будівлями гаражами) на суміжних ділянках.

Будівництво гаражів без отримання дозволу на це у порядку, встановленому законодавством, є самочинним будівництвом і тягне відповідальність згідно з Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами.

Виходячи з наведеного зверніться з скаргою до органів місцевого самоврядування.

https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page...

Доброго дня, пані Ольго!

Ні, сусід №1 не має права самовільно встановлювати господарську споруду (гараж), навіть без фундаменту, на прибудинковій території ОСББ без відповідної процедури та згоди співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, якщо це порушує інтереси інших мешканців.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, співвласники квартир є співвласниками спільного майна, до якого належать:

• допоміжні приміщення,
• покрівля,
• підвали,
• інженерні мережі,
• та прибудинкова територія (якщо вона передана у власність або користування ОСББ/співвласникам згідно з містобудівною документацією та актом приймання-передачі).

Отже, будь-яке розпорядження цією територією можливе лише за згодою співвласників.

Встановлення гаража напроти вікон іншого мешканця є порушенням правил добросусідства та будівельних норм.

Зміст добросусідства розкривається у статті 103 Земельного кодексу і полягає у тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які заважають сусідам використовувати їх земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Крім того, мешканець порушує Державні будівельні норми (ДБН) та здійснює самовільне будівництво без дозволів (ст. 376 ЦКУ).

Будь-яке встановлення тимчасових споруд на прибудинковій території:

• вимагає рішення зборів співвласників — ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»,
• у випадку ОСББ — має бути прийняте загальними зборами ОСББ.

Без цього — встановлення гаража є незаконним.

Що можна зробити сусіду №2:

1. Звернутися письмово до правління ОСББ з вимогою надати документи, що підтверджують законність встановлення гаража.
2. Оскаржити дії сусіда №1 у ДАБІ (орган держархбудконтролю), якщо це споруда без погодження.
3. Подати скаргу до міської ради та інспекції з благоустрою
4. Подати позов до суду з вимогою:
   • визнати споруду самочинним будівництвом,
   • зобов’язати усунути перешкоди у користуванні квартирою (якщо доведено шкоду, затінення, моральні страждання тощо).

Те, що гараж без фундаменту - не означає, що його встановлення законне, адже тимчасові споруди мають відповідати містобудівним умовам та потребують дозволів на розміщення, якщо вони не є пересувними і встановлюються на тривалий термін.

З повагою, юрист Дерій В.О.!