Я зооволонтер в инстаграм, и какие-то люди уже не первый месяц меня в нем травят, а последние два дня кто-то пытается оформить кредит на мое имя

Доброго дня, Інна!

Для того, аби довести цю справу до суду, тобто, стягнути моральну шкоду з Ваших кривдників, потрібно розуміти хто саме буде відповідачем по справі.

Отже, для початку Вам необхідно звернутися із заявою про злочин до поліції та детально описати ситуацію, яка відбувається, при тому, Вам необхідно зібрати якомога більше доказів. Чи маєте Ви згадку, що це за особи?

"1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк;

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються пробаційним наглядом на строк від трьох до п’яти років або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк".

Стаття 190 ККУ визначає відповідальність за шахрайство:

"1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна".

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години, а після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Особливі вимоги до написання заяви не передбачені законодавством, але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

Після того, як поліція встановить осіб, які вчинають по відношенню до Вас шахрайські дії, Ви зможете звернутися до суду із позовною заявою про стягення моральної шкоди.

Моральна шкода — це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у:

1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надав більш конкретизований перелік обставин, за яких може відбуватися стягнення моральної шкоди. Він визначив, що моральна шкода також може полягати у порушенні права власності (в т.ч. інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя чи порушенні стосунків з оточуючими людьми.

Складаючи позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, позивач має зазначити, у чому саме вона полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, вказати обставини, з яких він виходив, обраховуючи розмір моральної шкоди, та які докази це підтверджують. Важливою складовою такої позовної заяви є наявність причинного зв'язку між шкодою й протиправним діянням відповідача.

При розгляді справи суд з’ясовує:

• наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача;
• факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину;
• зв’язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач;
• обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди;
• інші обставини, які мають істотне значення.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом). Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі №641/8857/17.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня провини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, пані Інно!

Чи є дані осіб, які Вас дискредитують (імена, посилання на сторінки)? Чи звертались Ви до поліції? Чи звертались Ви до адміністрації інстаграм для блокування фейкових акаунтів?

1. Перш за все зверніться до кіберполіції (https://cyberpolice.gov.ua) — там є онлайн-форма для звернення. Опишіть зламаний Telegram, спроби оформити кредити на вас, шахрайські збори від вашого імені.

Подати заяву до поліції можна онлайн через Єдиний портал звернень МВС:

• Уточніть, що на Вас здійснюється шахрайський збір коштів
• Вашу сторінку в Instagram клонують для дискредитації,
• Хтось намагається оформити кредит за вашими персональними даними,
• Telegram зламано, і це може бути пов'язано з тими ж особами.

2. Зафіксуйте докази для суду

• Зробіть скріншоти всіх постів з дискредитацією вас, сторінки шахраїв, переписок, фейкових зборів, зламу.
• Складіть відеозапис з екрану (screen recording), як відкривається фейкова сторінка, читаються пости, видно шахрайські реквізити.
• Завантажте все це на флешку або хмару для зберігання (Google Drive, Dropbox).

3. Є два основні напрями захисту:

І. Позов до суду про захист честі, гідності та ділової репутації (цивільне судочинство) https://legalaid.wiki/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%85..., в ньому Ви можете:

• Вимагати видалення фейкових публікацій, спростування, публічне вибачення.
• Вимагати компенсацію моральної шкоди https://legalaid.wiki/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4...
• Всі витрати на адвоката, експертизи та судовий збір — теж можна включити до позову.

ІІ. Звернення до поліції із заява про злочин (кримінальне провадження):

• За ст. 190 КК України — шахрайство (збір коштів від вашого імені, спроба оформлення кредиту),
• За ст. 182 КК — порушення недоторканності приватного життя (злам Telegram),
• За ст. 361 КК — несанкціоноване втручання в роботу електронних систем (злам акаунтів, ).

Поліція повинна відкрити кримінальне провадження, навіть, якщо не встановлено осіб — бо наявні ознаки злочину.

Також зверніться до адміністрації інстаграм зі скаргою на фейкові сторінки.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Я зооволонтер, имею страницу в инстаграм, в нем же мошенники создали страницу, на которой «разоблачают» меня без каких либо доказательств, другие собирали, от моего имени и как будто на моих собак, деньги, а последние двое суток кто-то пытается взять на меня кредит по имени или номеруУ меня были операции по замене тазобедренных суставов на которую мне тоже помогали собирать люди в инстаграм, они тоже выкатили пост что вот мол все вранье, хотя у меня есть все выписки и фото швовТелеграмм мой взломали еще Очень прошу помочь донести это дело в суд уже сил нет это терпеть

Щиро співчуваю Вам опинитися у такій ситуації. Загалом що можливо і що варто зробити?

1. Обов'язково збережіть всі докази: зробіть скріншоти фейкових сторінок, постів, сторіз, коментарів, номерів карток, будь-яких повідомлень; збережіть документи про Ваші операції, чеки зборів, фото медичних виписок.

2. Подайте скаргу в соціальній мережі "Інстаграм": через профіль фейкової сторінки натисніть «Поскаржитись» - «Це видавання себе за іншу людину» - вкажіть, що за Вас; Попросіть підписників також поскаржитися.

3. Подайте звернення до кіберполіції. В Україні працює Кіберполіція.

4. Подайте звернення до банку: напишіть офіційну заяву про шахрайство; додайте копії листів, SMS, якщо є. Також рекомендую перевірити свою кредитну історію через ukrcib.com або Приват24.

Щодо перспектив цієї справи, то я оцінюю їх наступним чином:

Видалити фейкові сторінки - високі шанси. Instagram зазвичай швидко реагує на масові скарги та випадки шахрайства. Особливо, коли є доведені факти видавання себе за іншу особу.

Зупинити спроби оформлення кредитів - реально. Варто терміново перевірити свою кредитну історію (через УБКІ, Приват24, monobank тощо) та написати заяву до банків і кіберполіції. Після заяви банки зобов'язані внести обмеження.

Порушення кримінальної справи за фактом шахрайства - можливо, але потребуватиме часу. Поліція реєструє такі заяви, але розгляд триває довго, залежно від регіону.

Загалом такий алгоритм дій я рекомендую Вам зробити найближчим часом. Тримайтеся, Ви дуже сильна людина.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня.

1. В Вашій ситуації наявні класичні шахрайські дії кваліфікація яких визначена в статті 190 Кримінального кодексу України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення. Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Тому не зволікайте та подавайте скаргу до органів поліції щодо намагання оформлення на Ваше ім'я кредитних коштів.

Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події).

2. Пленум Верховного Суду України в постанові від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»вказав, що праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

До способів захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь, заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права тощо.

Згідно ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

«ЦК України. Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.»

Реалізація такого права відбувається у судовому порядку (ст. 277 ЦК України).

За поширення недостовірної інформації особу може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.

В суді кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.