Задайте вопрос юристу

911 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Армия и мобилизация, 15 апреля 2025, вопрос №134546

Отримання інвалідності при біполярці

Доброго дня, звільняюся з ЗСУ за статтею 16-А. Не можу знвйти нормативно-правовий акт чи закон, що каже про те,що тяжкий біполярний аффективний розлад це підстава для інвалідності третьої групи на Мсек/екопфо?

Ответы юристов (8)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Владиславе!

    Ви і не знайдете відповідний НПА. Встановлення інвалідності залежить від ступеня обмеження життєдіяльності у зв'язку із зазначеною Вами хворобою.

    Відповідно до Постанови КМУ №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-п#Te...:

    КРИТЕРІЇ направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи

    1. Особа направляється лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії на огляд до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) для проведення оцінювання її повсякденного функціонування в таких випадках:

    1) настання строку повторного огляду, встановленого медико-соціальною експертною комісією, або повторного оцінювання, встановленого експертною командою, або необхідність встановлення інвалідності по досягненню дитиною з інвалідністю повноліття (направлення на проведення оцінювання здійснюється не раніше двох місяців до досягнення дитиною з інвалідністю повноліття);

    2) наявність в пацієнта стійкого або необоротного характеру захворювання (хвороба триває не менше 12 місяців або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до передчасної смерті особи, а також шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування є мінімальними);

    3) тимчасова непрацездатність триває безперервно протягом 120 календарних днів з дня її початку, що підтверджено медичними висновками про тимчасову непрацездатність та/або листками непрацездатності у паперовій формі. У такому випадку направлення на оцінювання здійснюється до завершення періоду, визначеного цим підпунктом;

    4) тимчасова непрацездатність, що спричинена одним і таким самим захворюванням або станом, тривала з перервами, але загалом протягом 150 календарних днів протягом року, що підтверджено медичними висновками про тимчасову непрацездатність та/або листками непрацездатності у паперовій формі. У такому випадку направлення на оцінювання здійснюється до завершення періоду, визначеного цим підпунктом;

    5) захворювання на туберкульоз. У такому випадку направлення на оцінювання здійснюється через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від безперервності;

    6) проведення пацієнту однієї або кількох медичних інтервенцій відповідно до кодів згідно з національним класифікатором НК 026:2021 “Класифікатор медичних інтервенцій”, відомості про що містяться в електронній системі охорони здоров’я (додаток 1), чи встановлення одного або кількох діагнозів відповідно до кодів згідно з національним класифікатором НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”, відомості про що містяться в електронній системі охорони здоров’я (додаток 2);

    7) необхідність встановлення ступеня втрати професійної працездатності.

    2. У разі направлення на оцінювання в медичній документації повинно бути зафіксоване стійке обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, спілкування, навчання, провадження трудової діяльності.

    Критерії визнання особи особою з інвалідністю

    8. Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов:

    стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

    обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

    необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

    9. Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Владислав Клиент 17 часов назад
    Доброго дня, Пане Айвазян. Щиро дякую за відповідь.F31.7 Біполярний афективний

    розлад, стан ремісії

    Знайшов у НАЦІОНАЛЬНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ

    Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони

    здоров’я

    НК 025:2021

    Видання офіційне

    (в одному томі)

    Київ

    Міністерство охорони здоров’я України

    2021 рік

    ТАБЛИЧНИЙ ПЕРЕЛІК ХВОРОБ

    Я правильно зрозумів?

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Щодо НКХУ Ви все правильно розумієте, і цей класифікатор повністю базується на МКХ (відповідно Міжнародний класифікатор хвороб). Проте окрім встановлення офіційних назв хвороб та їхньої класифікації він більше нічого не встановлює. Всі правові та процедурні питання з приводу встановлення інвалідності врегульовані Постановою КМУ №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Тяжкий біполярний афективний розлад (з вираженими порушеннями соціального, професійного функціонування, частими загостреннями) є підставою для встановлення інвалідності, залежно від ступеня втрати працездатності та соціальної дезадаптації

    Інвалідність встановлюється не за самим діагнозом, а за ступенем порушення функцій і обмеження життєдіяльності.

    Тому медичні документи мають показати, що Ваш стан:

    • впливає на працездатність,
    • вимагає постійного лікування,
    • обмежує можливості працювати або адаптуватись соціально.

    Вам потрібно звернутись до лікуючого або сімейного лікаря та отримати направлення на екопфо

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    • Владислав Клиент 17 часов назад
      Дякую , Пане Владиславе, а на який закон ви посилаєтесь?
        • Владислав Клиент 17 часов назад

          Пане Владиславе, прошу вибачення, за те що допікаю, але я не знайшов в постанові 1338, згадку про біполярний розлад чи інші психічні хвороби, хоч інвалідність встановлюється не за самим діагнозом, а за ступенем порушення функцій і обмеження життєдіяльності.

          • Дерій Владислав Олегович

            Ви ні в якому разі не допікаєте.

            В постанові КМУ 1338 чітко про біполярний розлад не вказано, але вказано про Критерії визнання особи особою з інвалідністю за наявності будь-якого захворювання

            5. Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

            • легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;
            • помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;
            • виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;
            • значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

            6. До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

            8. Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є ОДНОЧАСНА наявність таких обов’язкових умов:
            • стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
            • обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
            • необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

            9. Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.

            10. Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:

            перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров’я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді;

            друга (II);

            третя (III).

            11. Третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження ОДНОГО або КІЛЬКОХ критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

            12. Друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

            До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

            13. Перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України