питання прав власності

Вітаю Вас.

Батько військовий зник безвісти у нього є будинок який був по дарственній переданий йому його рідною сестрою до того як він всупив у шлюб. Зараз його 2-га дружина забрала документи і ключі від будинку і перешкоджає мені( його рідному сину) потрапити у будівлю. Зі свідчень сусідів їх родина виносить із будинку власність батька яка була набута до весілля.

Якщо це так - значить єдиним власником даного будинку є саме Ваш батько. Прийміть мої співчуття щодо факту його зникнення.

1) Чи маю я підстави звернутися до поліції щодо ключів документів майна.

Так, маєте право. Навіть не те, що маєте право, це Ваш обов'язок, як сина. Поради: зберіть докази (свідчення сусідів, фото/відео, опис речей); зверніться із письмовою заявою до поліції; вимагайте відкриття кримінального провадження за фактом розкрадання.

2) Чи може сестра батька відкликати дарственну. І яка послідовність дій.

На жаль, але це не так просто. Даний варіант Вам не підійде.

Стаття 727. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Отже, можливе скасування дарування через суд, якщо:

обдарований (Ваш батько) поводився невдячно (але вже неактуально, бо він зник безвісти);

майно використовується не за призначенням;

інші особи (дружина) використовують майно з порушенням прав дарувальника.

3)Хто має право проживати у будинку на данний момент(ні я ні його дружина тут не прописані і не проживали)

Оскільки ні Ви, ні дружина батька не зареєстровані (не прописані) і не проживали в будинку, право користування залежить лише від власника. Власником майна до сих пір є Ваш батько.

Якщо будинок досі записаний на Вашого батька, то:

його спадкоємці (тобто ви як син і, можливо, дружина) мають право на збереження майна;

але право проживання без реєстрації має обмежену юридичну силу - тільки за згодою власника або за рішенням суду.

4) як законно зупинити розкрадання батькового майна

На жаль, але це не так просто, адже застосувати заходи охорони спадкового майна неможливо, адже наразі спадкова справа не відкрита.

Тим не менше, що можливо спробувати:

1. Заява до поліції - про незаконне заволодіння і винос речей.

2.Нотаріус - якщо батько зник безвісти, ви можете ініціювати процедуру визнання його безвісно відсутнім через суд - це дасть право у подальшому оформити спадщину.

3. Накладення арешту на майно через суд - для запобігання його вивезенню.

4. Звернення до суду з вимогою заборонити доступ третіх осіб та встановити тимчасове управління майном.

З повагою! Щасти Вам!

ДОБРОГО ДНЯ, ВАЛЕНТИНЕ! Прийміть мої щирі співчуття. Із незареєстрованих ніхто не має права проживати у житлі без правових підстав. Звісно що заборонено законом розкрадати та розпоряджатися майном зниклих безвісти та й навіть померлих до оформлення спадщини. Однак складно довести кому майно належить, адже документа та факт придбання такого майна (на відміну від нерухомості та авто) складно довести.

Повномасштабне вторгнення на жаль мало наслідком зникнення громадян безвісти за особливих обставин.

Особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Водночас набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

В такому випадку для управління майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також забезпечення виконання зобов’язань такої особи за рахунок цього майна, встановлюється відповідна опіка над майном.

Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства (частина друга статті 5 Закону).

З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України (стаття 8 Закону).

За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.

За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи зниклої безвісти за особливих обставин, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані утримувати.

Нотаріус призначає опікуном над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, фізичну особу з повною цивільною дієздатністю (за письмовою згодою), зокрема з числа близьких родичів або членів сім'ї відповідної особи, або орган опіки та піклування (підпункт 4.1 пункту 4 глави 9-1 розділу ІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5).

До свідоцтва опікуна над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин долучається акт опису такого майна, який є невід'ємною частиною свідоцтва.

Близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (стаття 1 Закону).

Близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин згідно зі статтею 6 Закону мають право:

• отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку;
• на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи (якщо таке стане відоме), чи обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме);

• органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов’язані надавати інформацію про хід та результати розшуку, близьким родичам та членам сім’ї таких осіб;

• члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Законодавство, що регулює це питання:

• Закон України від 12.07.2018 № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі – Закон №2505);
• Цивільний кодекс України;
• Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Хто має право набути статусу опікуна над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин?

Оформити опіку над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин мають право близькі родичі та члени сім’ї цієї особи.

Закон № 2505 визначає коло осіб, які до них відносяться, це - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

З чого розпочати процедуру встановлення опіки над майном.

Крок 1. Отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Для отримання витягу необхідно надіслати заяву на електронну пошту: pgmia@mvs.gov.ua або на адресу МВС: м. Київ, вул. Богомольця, 10, та додати копії паспорта заявника та документа, який підтверджує родинні зв’язки з особою, зниклою безвісти.

Перевірка даних здійснюється впродовж 30 календарних днів.

Витяг надсилається на зазначену у заяві електронну або поштову адресу.

Витяги надаються безоплатно.

Пам’ятка для отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

ЗРАЗОК ЗАПИТУ https://mvs.gov.ua/upload/2/0/3/8/3/9/otrimannia-z...

ВАЖЛИВО!!!

У випадку, якщо вам пропонують сплатити гроші за отримання витягу з Реєстру або будь-яке інше посередництво, необхідно повідомити Державне бюро розслідувань.

Крок 2. Звернутися до нотаріуса із заявою про встановлення опіки над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин долучивши отриманий витяг.

До якого нотаріуса можна звернутися?

Звертатися можна до будь-якого нотаріуса за останнім місцем проживання особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, або за місцезнаходженням нерухомого майна чи основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Нотаріус на підставі заяви здійснює опис майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, з виїздом за місцезнаходженням майна або без виїзду на підставі відомостей реєстрів, кадастрів, автоматизованих інформаційних систем, інших документів.

Після опису майна складається акт опису в двох примірниках.

Як результат, нотаріус видає свідоцтво про призначення опікуна над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин.

Після отримання свідоцтва опікун над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, здійснює управління цим майном, а також забезпечує виконання зобов’язань такої особи за рахунок цього майна.

У разі порушення Ваших прав, Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

- за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;

- на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;

- на гарячу лінію: 0800501720;

- за тел. 044-299-74-08.

ДО ЦЬОГО ВИ ЯК СИН ЗНИКЛОГО БЕЗВІСТИ МАЄТЕ ПРАВО ВЖИВАТИ ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ МАЙНА, В ТОМУ ЧИСЛІ ШЛЯХОМ ЗВЕРНЕННЯ ДО ПОЛІЦІЇ по лінії 102, а так само із заявою про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою визнається шахрайством.

Згідно з ч. 3 ст. 190 КК України, Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

ОТЖЕ, Вам треба оформити опіку над майном зниклого безвісти батька. А до цього Ви маєте повне право припинити доступ співмешканки (дружини) батька до його домоволодіння, яке не є спільною сумісною власністю подружжя. В тому числі і шляхом заміни замків на вхідних дверях та паркані. Якщо щось їй не подобається, то у поліції пояснять, що вона має право звернутися до суду за захистом своїх прав. Поліція фізичне забезпечення доступу до оселі не здійснює. У них вистачає роботи без побутових питань.

ДРУГЕ. На жаль відкликати дарчу не можна. І про спадкування мова йти не може, поки людина не визнана померлою та немає підстав для закликання до спадкування.

Якщо особа привласнила документи на майно, то це самостійний склад злочину, ч. 3 ст. 357 ККУ.

Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

ТРЕТЄ. Формально це майно є особистою приватною власністю Вашого батька і дружина не має правових підстав без розпорядження батька на цей рахунок - розпоряджатися, користуватися майном батька.

Оскільки батько зник безвісти, то його думку на цей рахунок спитати не можна.

Згідно зі статтею 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Положення даної норми поширюються на членів сім'ї, куди очевидно також включаються і діти власника житла.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно з абз. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 5-рп/99 від 03.06.1999 року (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї»), до кола членів сім’ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їхні діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб’єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Проте як вбачається зі ст. 59 СК Україні, порядок здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності дещо відрізняється від загального. Зокрема, зазначено, що той з подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім, які відповідно до закону мають право користування ним.

ЧЕТВЕРТЕ. Ви маєте першим вжити заходів щодо оформлення опіки над майном зниклого безівсти, адже це може зробити і ця горе-дружина. Особливо коли в її користливих інтересах оформити виплати по батьку і цим чином довести. що вони проживали однією сім"єю та в неї більше прав на таке майно.

На жаль, але іншого варіанту немає. Законодавство щодо таких питань досі недолуге та не дає відповідей на багато питань.

Недобросовісна особа, що займається розкраданням майна - на жаль залишається дружиною і в суспільній думці у такої особи прав більше ніж у дітей.

Щасти Вам у захисті своїх прав та інтересів!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Мої Вам співчуття, Валентине!

1) Чи маю я підстави звернутися до поліції щодо ключів документів майна.

Звичайно, Ви можете подати заяву до поліції. Дії дружини мають ознаки самоправства (ст. 356 ККУ), крадіжки (ст. 185 ККУ), якщо вона виносить речі, не маючи правовстановлюючих документів чи довіреності та порушення недоторканності житла (стаття 162 ККУ) (Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи)

2) Чи може сестра батька відкликати дарственну. І яка послідовність дій.

Дарування — безповоротна угода, але є винятки, передбачені ст. 727 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 727 ЦКУ

1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

У Вашому випадку: якщо будинок вже у власності Вашого батька, сестра не має жодних прав на нього, і дарчу відкликати не зможе, окрім як через суд. Але підстав для цього немає.

3)Хто має право проживати у будинку на данний момент(ні я ні його дружина тут не прописані і не проживали)

Формально — ніхто, адже:

• ніхто не прописаний (зареєстрований);
• власник — зник безвісти (але не визнаний судом померлим).

Друга дружина не має прав власності на майно, адже воно було подароване батьку та ще й до шлюбу, тому належить йому на праві приватної власності.

Але в майбутньому вона разом з Вами зможе його успадкувати.

4) як законно зупинити розкрадання батькового майна

План дій:

1. Подайте заяву до поліції (як описано в п.1) з вимогою зафіксувати факт крадіжки, самоправста та незаконного проникнення до житла;
2. Вам потрібно встановити опіку над майном батька.

З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.

Заходи для встановлення опіки над майном фізичної особи, зниклої безвісти за особливих обставин, вживаються нотаріусом шляхом проведення опису відповідного майна та призначення опікуна над таким майном.

Опікун над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, здійснює управління цим майном, а також забезпечує виконання зобов'язань такої особи за рахунок цього майна.

Статтею 44 ЦК України передбачено, що за заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до ухвалення судом рішення про визнання такої особи безвісно відсутньою.

В ЦК України поняття «заінтересована особа» не отримало свого тлумачення, його розкриває Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, згідно з яким нотаріус призначає опікуном над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, фізичну особу з повною цивільною дієздатністю (за письмовою згодою), зокрема з числа близьких родичів або членів сім'ї відповідної особи, або орган опіки та піклування.

Термін «близький родич або член сім'ї» вживається у значенні, наведеному у Законі №2505, де визначено, що близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Зміст опіки над майном

Частинами третьою та четвертою статті 44 Цивільного Кодексу України передбачено, що опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме:

• приймає виконання цивільних обов'язків на її користь;
• погашає за рахунок її майна борги;
• управляє цим майном в її інтересах;
• за заявою заінтересованої особи надає за рахунок цього майна утримання особам, яких за законом зобов'язана утримувати фізична особа, яка визнана безвісно відсутньою, або фізична особа, місце перебування якої невідоме.

У разі якщо особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, з'явилася або одержано відомості про місце її перебування і ця інформація буде підтвердженою відміткою у Реєстрі, нотаріус припиняє опіку над майном такої особи.

Що необхідно для встановлення опіки над майном

Звернутися до нотаріуса із заявою про встановлення опіки над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин.

Окрім того, нотаріусу треба надати низку документів, які підтверджують право заявника стати опікуном відповідного майна, такі як:

• паспортні документи заявника, ідентифікаційний код, реєстрація місця проживання;
• витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин із відомостями про особу;
• підтвердження про наявність родинних відносин заявника та зниклої безвісти особи (свідоцтво про народження, про шлюб тощо) або інших відносин між ними, які свідчать про наявність заінтересованості заявника у встановленні опіки над майном (наявність кредитних, аліментних чи інших зобов’язань особи, місце перебування якої невідоме);
• довідка про реєстрацію місця проживання зниклого безвісти (витяг із реєстру територіальної громади, або позначка про реєстрацію місця проживання у паспорті громадянина України);
• документи про право власності безвісно відсутньої особи на відповідне майно, над яким встановлюється опіка.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Валентине!

Батько військовий зник безвісти у нього є будинок який був по дарственній переданий йому його рідною сестрою до того як він всупив у шлюб. Зараз його 2-га дружина забрала документи і ключі від будинку і перешкоджає мені( його рідному сину) потрапити у будівлю.

Дружина не має права перешкоджати Вам потрапити до будинку, оскільки дана нерухомість не є її власністю, навіть за умови того, що будинок був подарований батькові у період шлюбу. Тобто, станом на зараз Ви знаходитесь у рівних правах, як родичі першого ступеня споріднення.

1) Чи маю я підстави звернутися до поліції щодо ключів документів майна.

Так, Ви маєте право звернутись до поліції і повинні це зробити. У діях дружини Вашого батька наявний склад злочину, оскільки дане майно, доречі, як і будинок, не належать їй на праві приватної власності, допоки вона не вступить у спадщину. Ваш батько має статус зниклого безвісти, а тому про це говорити зарано.

2) Чи може сестра батька відкликати дарственну. І яка послідовність дій.

На жаль, відкликати дарчу неможливо. Договір дарування може бути припинено або розірвано, але за певних обставин:

Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін.

Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими ст. 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин. Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні ст.ст. 726, 727 ЦК України:

• умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

• творює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.

Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.

• недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору. Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.

3)Хто має право проживати у будинку на данний момент(ні я ні його дружина тут не прописані і не проживали).

В принципі ніхто із Вас не має права проживати у будинку станом на зараз, оскільки Ви не є власниками останнього та не маєте зареєстрованого місця проживання у будинку. Знову ж таки, дане питання буде вирішуватись тільки після спадкування нерухомості.

Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України (далі – ЖК) громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей та мають право розпоряджатися цією власністю за своїм бажанням: продавати, дарувати, передавати у спадщину, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з ч.1 ст.156 ЖК члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. У ч.2 ст.156 говориться, що за згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї має право заселяти в житлове приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згода власника не потрібна.

Частина 4 ст.156 ЖК встановлює, що до членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, вказані в ч.2 ст.64 Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК до членів сім’ї наймача відносяться дружина, їх діти і батьки. Членами сім’ї можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Члени сім’ї власника можуть бути виселені у випадках, передбачених ч.1 ст.116 Кодексу. Виселення здійснюється в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.

4) як законно зупинити розкрадання батькового майна

Встановити над майном опіку.

Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах. За заявою заінтересованої особи опікун над таким майном надає за рахунок цього майна утримання особам, яких за законом зобов’язані утримувати. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою, а також у разі появи особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Заходи для встановлення опіки над таким майном вживаються нотаріусом (на підставі рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ж за заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування, якщо йдеться про опіку над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин) шляхом проведення опису відповідного майна та призначення опікуна над таким майном.

Закон 4174-IX чітко визначає (відповідні зміни до Закону України «Про нотаріат» та статті 44 ЦК України), що над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути призначено лише одного (!) опікуна. У разі виявлення факту наявності вже призначеного опікуна над таким майном нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва, крім випадку, якщо опікун помер, визнаний судом безвісно відсутнім або є особою, яка зникла безвісти за особливих обставин, визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним, усунутий від виконання обов’язків опікуна за рішенням суду, відмовився від виконання обов’язків шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

На законодавчому рівні були закріплені диференційовані правила територіальності щодо вжиття нотаріусом заходів для встановлення опіки над майном:

• за останнім місцем проживання відповідної особи;
• за розташуванням нерухомого майна або основної його частини, якщо місце проживання невідомо;
• за місцезнаходженням основної частини рухомого майна, якщо місце проживання зниклої особи невідоме та за відсутності нерухомого майна.
• незалежно від місця проживання зниклої особи, якщо вона мешкала у населеному пункті, що розташований у зоні бойових дій або на ТОТ (таке правило діятиме у період воєнного стану + 6 місяців з моменту його скасування).

Закон №4174-IX не містить імперативної вимоги щодо обов’язкового виїзду нотаріуса для опису майна, а тільки визначає, що у разі місцезнаходження майна, що підлягає (!) опису з виїздом за місцезнаходженням майна, за межами нотаріального округу, в якому провадить нотаріальну діяльність нотаріус, до якого звернулися щодо вжиття заходів для встановлення опіки над майном зниклої особи, такий нотаріус надсилає іншому нотаріусу за місцезнаходженням майна доручення про його опис.

Особливості такого опису наразі врегулювано у пункті 3.1 глави 9-1 Розділу ІІ Порядку, де прописано, що з виїздом така дія проводиться нотаріусом, якщо доступ до майна не обмежений (!) у зв’язку із заходами правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Водночас встановлено, що без виїзду за місцезнаходженням майна опис проводиться нотаріусом на підставі відомостей реєстрів, кадастрів, автоматизованих інформаційних систем, або документів, що підтверджують право власності на майно, щодо цінних паперів, корпоративних прав, коштів на рахунках у банківських та інших фінансових установах, заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які були нараховані такій особі, а також щодо майна, доступ до якого неможливий у зв’язку із заходами правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності особи (частина перша статті 8 Закону).

Особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування (частина перша статті 5 Закону).

Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства (частина друга статті 5 Закону).

З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України (стаття 8 Закону).

З повагою, адвокат Айвазян.