Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
915 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Вітаю! Підкажіть, чи має право на відстрочку чоловік? Умови наступні:
- батько чоловіка інвалід І групи, інших дітей не має
- батько чоловіка одружений, дружина пенсійного віку, але працює
Цікавилися в локальному ТЦК, вони стверджують, що для отримання відстрочки потрібно, щоб батько розірвав шлюб з дружиною. Батько та його дружина категорично проти розлучення.
Чи є якісь можливості для отримання відстрочки? Чи може змінитися ситуація, якщо дружина батька офіційно вийде на пенсію? Можливо, є судова практика, де через суд вдавалося отримати відстрочку за таких умов?
Завчасно дякую за відповідь!
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (4)
Юрист, м. Полтава, 5 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Чи вказано у довідці МСЕК про потребу батька у сторонньому постійному догляді?
У чоловіка є дві підстави для відстрочки - за пунктом 9 або 13 частини 1 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Проте, по кожному з них є нюанси.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю».
Загалом чоловік може претендувати на відстрочку за цим пунктом, адже в батька І група, але якщо батько не розлучиться, то можуть бути певні складнощі в оформленні відстрочки. Проте, все насамперед залежить від адекватності сприйняття законодавства працівниками ТЦК.
Згідно статті 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Згідно статті 75 Сімейного кодексу України
2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Тобто, виходить, що батько та його дружина (якщо вона досягла пенсійного віку) є непрацездатними та обоє мають право на утримання.
Якщо вже трактувати закон як він є, то у дружини батька немає обов'язку його утримувати, якщо вона не може надавати матеріальну допомогу або сама її потребує.
Загалом ТЦК повинно надати відстрочку за пунктом 13, навіть, без розлучення. Якщо відмовлять - тоді є такі варіанти вирішення даної ситуації:
не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.
Для оформлення відстрочки за даним пунктом чоловіку потрібно подати до ТЦК:
1. Заяву про відстрочку (Додаток 4 до Постанови КМУ № 560)
2. Паспорт, РНОКПП, Довідку МСЕК батька
3. Свідоцтво про народження чоловіка
4. Акт про встановлення факту здійснення догляду (додаток 8 постанови КМУ 560) або довідку про компенсацію за догляд
5. Паспорт, РНОКПП та військово-обліковий документ (можна е-ВОД)
Спочатку відправте заяву та документи про відстрочку рекомендованим листом з описом вкладеного. В першу чергу це буде доказом того, що чоловік бажає скористатись своїм правом на відстрочку, якщо при особистому візиті до ТЦК вони не будуть реєструвати заяву про відстрочку.
Крім того, є теоретична можливість оформити відстрочку дистанційно, адже вже є достатньо судових рішень, де Cуд звертає увагу, що обов`язок «особисто подати», не є тотожним обов`язку «особисто прибути», при цьому ні Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ні Порядок № 560 не зобов`язують військовозобов`язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених статтею 23 Закону № 3543-ХІІ.
Тому, якщо чоловік подасть заяву про відстрочку укрпоштою існують такі варіанти розвитку подій:
1. Йому нададуть відстрочку.
2. Йому відмовлять у відстрочці
3. Його заяву взагалі не розлянуть та не нададуть відповідь.
В двох останніх випадках Ви можете оскаржити протиправну бездіяльність ТЦК в судовому порядку.
При особистому візиті до ТЦК готуєте 2 заяви про відстрочку та такі ж самі документи, що відправили поштою.
Прибувши до ТЦК спочатку зареєструйте заяву про відстрочку. Для цього вимагайте, щоб на екземплярі чоловіка ТЦК проставили відмітку про те, що вони отримали від нього заяву: печатку/підпис та дату прийому. Він цей екземпляр маєте залишити в себе, як доказ подачі документів про відстрочку. Якщо заяву не реєструють – не хвилюйтесь, адже Ви маєте доказ подачі документів про відстрочку поштою. Можете подати скаргу на ТЦК.
Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом СЕМИ днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Загалом процес оформлення відстрочки триває декілька тижнів.
Згідно пункту 60 постанови КМУ 560 У РАЗІ ПОЗИТИВНОГО РІШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОМУ НАДАЄТЬСЯ ДОВІДКА ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ СТРОКУ ВІДСТРОЧКИ ЗА ФОРМОЮ, ВИЗНАЧЕНОЮ У ДОДАТКУ 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
ДО УХВАЛЕННЯ КОМІСІЄЮ РІШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИЙ НЕ ПІДЛЯГАЄ ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ, НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД.
Згідно пункту 63 постанови КМУ 560 Військовозобов’язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
Якщо у чоловіка немає належно паперового ВОД на бланку - йому можуть відмовити у оформленні відстрочки. В такому випадку він може надати е-ВОД. Якщо також отримає відмову - він може оскаржити такі дії ТЦК в судовому порядку або пройти ВЛК та оформити новий ВОД на бланку.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
довідки про потребу в сторонньому догляді немає і, швидше за все, навряд вдасться її отримати. чи могло би це якось вплинути на ситуацію?
Юрист, м. Полтава, 5 років досвіду
Спілкуватися у чатіЯкби вдалося отримати довідку ЛКК про потребу у постійному догляді або в довідці МСЕК було вказано, що батько потребує догляду, то можна спокійно оформити відстрочку за пунктом 9 , при цьому наявність інших родичів ніяким чином не впливає на отримання відстрочки за даною підставою.
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Ганна!
Так, якщо мова йде про пункт 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Справа в тім, що з 18 травня 2024 року були внесені пенві зміни до вищезгаданої підстави й "непрацездатні" родичі були замінені на "невійськовозобов'язаних".
Отже, з одного боку дружина батька не може утримувати свого непрацездатного чоловіка у зв'язку з тим, що сама є непрацездатною. Проте, норма закону прописана у такий спосіб, що містить певний перелік обставин, які облять виключення:
"які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю».
Тобто, враховуючи всю вік дружини батька, звісно, можна прийти до висновку, що вимоги утримання з її боку не мають підгрунтя під собою, проте, Ви не доведете це ТЦК, якщо вже навіть останній заявив Вам це напряму.
Тож, чоловік може подати заяву на відстрочку та у разі відмови оскаржити останню в порядку адміністративного судочинства.
Чинне законодавство України встановлює права та обов’язки подружжя на утримання. Відповідно до Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Статтею 75 Кодексу визначено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як бачите, право на утримання батько чоловіка має за умови потреби у такому утриманні та можливості його дружини надавати матеріальну допомогу.
Якщо йти шляхом доведення у суді, що батько не потребує утримання, а отже, дружина й не повинна надавати йому таку допомогу, то виникає питання взагалі щодо оформлення відстрочки на підставі утримання Вашим чоловіком, якщо батько такого утримання не потребує...
Крім того, врахуйте строки розгляду справи у суді. Перша інстанція - мінімум три місяці. У разі апеляційної скарги з будь якої сторони - ще такий самий строк.
На період оскарження відмови у наданні відстрочки Ваш чоловік не захищений від мобілізації. Єдине виключення - це заява про забезпечення позову, але суди у більшості випадків задовільняють останню тільки за умови вже виданого мобілізаційного розпорядження.
Так, оскільки батько чоловіка є інвалідом І групи, то він повинен потребувати постійного догляду за висновком МСЕК. Чи є відповідний напис на зворотньому боці довідки до акта огляду МСЕК? Отже, є варіант оформлення відстрочки за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", проте прийдеться отримати додаток 8 (акт встановлення факту здійснення постійного догляду) або ж компенсацію за догляд на непрофесійній основі:
«9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду».
Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:
«Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка). Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд».
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд.
У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов’язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8)".
Навіть за умови перебування на пенсії дружина батька залишається невійськовозобов'язанною.
Практики ВС з цього питання немає. Щодо рішення інших судових інстанцій (перша інстанція та апеляційна), то останні не є обов'язковими при ухваленні судом відповідного рішення по справі.
З повагою, адвокат Айвазян.