Яка відповідальність Приватного підприємства якщо немає можливості заплатить штраф ДПС

Податкове рішення-повідомлення про сплату заборгованості.

Арешт коштів на всіх банківських рахункахПриватного підприємства.

Якщо немає ні коштів, ні майна на балансі Приватного підприємства - то ініціювання з боку ДПС банкрутства Приватного підприємства.

Будьте обережні - керівник (директор) Приватного підприємства несе солідарну відповідальність із підприємством по боргам, що стали причиною банкрутсва.

Наймайте юриста/адвоката для урегулювання питання щодо відповідальності директора...

Доброго дня, якщо ви не сплатите штраф , розпочнеться процедура примусового стягнення коштів. Це повноваження виконавчої служби. Буде відкрито постанову , про відкриття виконавчого провадження. В якому виконавець, почне застосовувати такі дії, арешт, рахунків. Арешт опис майна. Якщо таке ж в подальшому майно буде виставлено на аукціон для подальшого продажу і сплати штрафу за їх рахунок.

Тому у вашому випадку треба передавати ваше майно на баланс іншого підприємства. Бо є ризики залишитись не з чим!.

Доброго дня, Валентине!

Приватне підприємство за порушення п.1 ст.17 Закону України від 6.07.1995 р.№265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торговлі, громадського харчування та послуг" ДПС застосовано штраф 2000 грн. Як що підприємство не зможе заплатить штраф, немає такої суми, що може бути далі?

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг":

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

"1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

• 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;
• 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення".

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 54.3.3 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.1 ПКУ, зокрема визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Крім того, передбачені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов’язань і штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки та вимог Закону №481/95-ВР, підлягають узгодженню в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.

Отже, суми грошових зобов’язань (штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки та вимог Закону №481/95-ВР), нараховані та несплачені в установлений ПКУ строк, є податковим боргом.

Відповідно до п. 41.2 ПКУ органами стягнення в таких випадках є виключно контролюючі органи. Процедуру стягнення можна умовно розділити на певні етапи:

1. Надсилання податкової вимоги. Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган має підстави надіслати платнику податків податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.

2. Виникнення права податкової застави. Факт появи податкового боргу призводить до передачі майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу і ця подія не потребує письмового оформлення (пп. 88.1, 88.2, 89.2 ПКУ). Право податкової застави не застосовується, якщо сума податкового боргу не перевищує 60 нмдг, тобто 1020 грн (абз. 6 п. 89.2 ПКУ).

3. Опис майна в податкову заставу. Податковий керуючий на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу складає акт опису майна (п. 89.3 ПКУ). Майно, описане у податкову заставу, контролюючий орган реєструє у відповідному державному реєстрі обтяжень (п. 89.8 ПКУ). Водночас платник податків зберігає право на користування майном, але без узгодження з податківцями не може здійснювати його відчуження (ст. 92 ПКУ).

4. Стягнення. Не раніше, ніж через 60 днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги контролюючий орган матиме право стягувати кошти боржника (як з рахунків, так і готівкою), а якщо їх недостатньо для погашення податкового боргу — стягувати майно, що перебуває в податковій заставі, стягувати дебіторську заборгованість (ст. 95 ПКУ). Ці процедури проводяться за рішенням суду.

Крім того, податківці полюбляють користуватися правом, яке надано їм п.п. 20.1.33 ПКУ, щодо звернення до суду стосовно накладення арешту на кошти та інші цінності платника, які знаходяться у банку, якщо виявиться, що балансова вартість майна платника податків, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, є меншою за суму податкового боргу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Валентине!

Перш за все Ви повинні розуміти, що без рішення суду податкова не зможе звернутися до державного виконавця та примусово стягнути 2 млн грн. Якщо ПП в судовому порядку визнають банкрутом, то борг можуть визнати безнадійним та списати.

ЗАГАЛОМ, ЯКЩО ПП НЕ СПЛАТИТЬ ШТРАФ, ТО:

1. Усі несплачені штрафи автоматично стають податковим боргом відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/397640.ht...

2. Податкова подасть до суду позов про стягнення коштів,

3. Отримає відповідне рішення суду (якщо Ви його не оскаржите),

4. Передасть ці документи до виконавчої служби, яка:

• Арештовує рахунки;
• Стягує кошти з банківських рахунків;
• Проводить опис та арешт майна;
• Організовує примусовий продаж активів (через СЕТАМ).
• Вносить ПП в Єдиний реєстр боржників.

ВАРІАНТИ ДІЙ

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій у судовому порядку

2. Чекати поки податкова сама звернеться до суду. В такому випадку Ви можете найняти адвоката, який буде захищати Ваші інтереси.

3. Подати заяву про розстрочення (відстрочення) сплати штрафу. Якщо ПП планує надалі здійснювати підприємницьку діяльність.

4. Ініціювати процес банктрутства. Якщо у ПП відсутні активи (майно, кошти на рахунках, цінні папери тощо), за рахунок яких можна погасити податкову заборгованість, то борг має бути визнаний безнадійним і підлягає списанню.

5. Перевести діяльність на нову структуру. Якщо ПП не має активів і не може виконати зобов’язання — створити новий суб’єкт господарювання (ФОП або ТОВ) та вести бізнес через нього. Але цей варіант слід розглядати виключно з юристом, щоб уникнути субсидіарної відповідальності.

З повагою. юрист Дерій В.О.!