Что делать если два наследника однокомнатной квартиры не приходят к согласию

Вітаю Вас.

Два наследника моего отчима - жена и дочь от первого брака вступили в наследство на однокомнатную квартиру. Жена проживала до последнего с отчимом в этой квартире, но прописана не была. Готова сплатить сумму дочке, но ей этой суммы мало ей. Договорится не могут. Дочка требует ключи от этой квартиры. Но в ней личные вещи жены ( моей мамы). Имеет ли мама право не давать ключи ? Если нет, то что делать?

Потрібно уточнити деякі моменти:

Вони вже вступили у спадщину та отримали свідоцтва про спадщину? Якщо так, їхні частки складають по 50 %?

Мова про спільну часткову власність?

На жаль, але подібні випадки зустрічаються часто, коли мова йде про спільну власність. Правильного юридичного підходу тут не існує, адже все базується на домовленості осіб. Всі рішення щодо користування, продажу, здачі в оренду тощо - приймаються співвласниками тільки спільно.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності

1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

3. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

4. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Имеет ли мама право не давать ключи ?

Ні, не автоматично.

Право на ключі = право на фактичне користування квартирою. Але квартира - спільна, тому:

- жоден співвласник не може без згоди іншого змінювати замки або обмежувати доступ, якщо другий має речі чи проживає там;

- водночас жоден співвласник не зобов’язаний забезпечувати іншому повний доступ до всього житла, особливо якщо там проживає інший співвласник; особисті речі залишились у квартирі; немає погодженого порядку користування.

Загалом ситуація складна, адже тут все вирішується на спільній волі сторін. На мій погляд, можна спробувати такі варіанти:

1. Запропонуйте дочці разовий доступ під наглядом мами (щоб вона переконалась у стані квартири).

2. Якщо мама готова викупити її частку - письмово запропонуйте ціну.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня.

Справа досить складна.

1. Співвласники квартири мають рівні права щодо її користування. Тобто відмовити в наданні доступу до житла Ваша мати іншому співвласнику права не має.

2. Якщо досягти домовленості щодо користування добровільно майном неможливо, то це може бути вирішено в судовому порядку.

Право власності особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників може бути припинено за наявності хоча б однієї з обставин, перелічених в п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України: якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, або річ є неподільною, або спільне володіння і користування майном є неможливим.

Так як однокімнатна квартира не може бути поділена в натурі між двома власниками, то є варіант в судовому порядку визнати право власності за Вашою мамою з сплатою компенсації іншому співвласнику і відповідності до ч. 1 ст. 365 ЦК України. Для цього потрібно буде провести будівельну експертизу для визнання квартири неподільною та встановлення її вартості, перед поданням позову необхідно внести вартість 1/2 частки квартири на депозит суду.

При таких умовах є можливість залишити квартиру у повній власності Вашої мами

Доброго дня!

Дійсно не давати ключі - не варіант. Донька може викликати поліцію за перешкоджання в користуванні майном. Оскільки вони з Вашою мамою є рівними власниками квартири, наскільки я зрозуміла (50/50).

Ситуація складна і тут або домовлятися, або воювати.Але якщо мама хоче залишити собі цю квартиру і жити в ній, то треба вчиняти дії, направлені на домовленість. Бажано все робити шляхом направлення листів на адресу проживання доньки з проханням домовитись на викуп частки та узгодження суми. Якщо стане питання суду в подальшому, то у вас будуть докази намагання вирішити все мирно.

Якщо у доньки є інше житло, то можна спробувати варіант примусового викупу частки квартири через суд. В даному випадку однокімнатна квартира є неподільною і цей варіант в суді може пройти, але після неудач з досудового врегулювання.

Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Тобто, за наявності у доньки іншого житла, це варіант. Але листами ви доказуєте неможливість спільного проживання і неможливість вирішити все "полюбовно".

ЗДРАВСТВУЙТЕ, НАТАЛЬЯ! Квартира была получена в браке? (На каком правовом основании? - Покупка, наследство, дарение?). Ваша мама имеет право претендовать на раздел этой квартиры как совместно нажитого имущества? Если квартира была куплена в браке, то Ваша мама должна признать своё право на 50 % квартиры и уже делить остальные 50 % как наследство своего умершего супруга. Мать и дочь от первого брака уже получали свидетельство на наследство у нотариуса с указанием долей? Ваша мать зарегистрирована в этой квартире? (Из ответа вижу, что нет. После получения свидетельства - Вы можете обратиться в ЦНАП и зарегистрировать ее в этой квартире, чтоб в дальнейшем не было утверждений в суде, что у Вашей мамы есть еще жилье). А дочь от первого брака зарегистрирована, имеет другое жилье? Эти вопросы очень важны для избрания стратегии защиты.

К сожалению без ответов на эти вопросы - точный ответ дать сложно. Могу сказать только общие вещи, предусмотренные законом и опытом.

Наследство уже оформлено? Свидетельства о праве на наследство получены и зарегистрированы в гос.реестре?

Имеете полное право не предоставлять ключи от квартиры. По поводу полиции и "размахивания документами" - просто смешно. Это надо вообще не ориентироваться в реалиях Украины, чтоб думать ,что полиция имеет право обеспечить проникновение в жилье. ПОЛИЦИЯ НЕ МОЖЕТ, НЕ ИМЕЕТ ПРАВА и НЕ ДЕЛАЕТ ТАКОГО УЖЕ МНОГО ЛЕТ. Ну разве что по блату своим знакомым. Но это тогда уже не полиция. а рейдерство и бандитизм с превышением полномочий полиции.

Как правило, полиция в таких случаях говорит - идите в суд, это гражданско-правовые отношения. Нужно понимать, что полиция не защищает имущественные права человека, а реагирует на деяния, которые имеют состав уголовного или административного правонарушения сгласно нормам УК Украины и КУоАП. В этих кодексах нет такой статьи - как совладелец не пускает в жилье другого совладельца. Именно потому это ГРАЖДАНСКО-ПРАВОВЫЕ ОТНОШЕНИЯ. И поскольку Ваша мама такой же совладелец - она имеет право не соглашаться с проникновением в жилье другого лица. Кроме того Ваша мама не эксперт и не обязана разбираться в подлинности документов. Для этого снова-таки есть СУД.

Без суда никто никого в жилье имеет право не пускать. И пусть хоть полицию вызывает, хоть СБУ с пограничниками. А суд в здравом уме не может обязать Вашу маму находиться на территории ОДНОЙ комнаты с чужим ей морально и юридически человеком. Т.к. именно Ваша мама много лет проживала в квартире.

Да, совладелец имеет право на проживание в жилье, которое находится в общей собственности, в пределах своей доли. Это право вытекает из принципа равного по размеру права всех совладельцев на использование общим имуществом. Прописка или регистрация места жительства дают формальное право на проживание, но не на право собственности или совладельца на часть этого жилья.

Но в то же время в соответствии со статьей 358 Гражданского кодекса Украины право общей долевой собственности осуществляется совладельцами по их согласию. То есть если согласия НЕТ, то единственный вариант разрешить конфликт - суд. Не полиция, не дворник из ЖЭКа, не руководитель ОСББ, не соседи и родственники, а именно СУД. Потому тут уже действует принцип, что до решения суда в квартире живёт тот, кто в ней проживал первоначально до возникновения спора, а не тот, кто претендует на проникновение в жилье, доступ, проживание.

Полиция не обеспечивает право на проживание. Хоть полицию и называют правоохранительным органом, но по сути это правоприменительный орган, который действует в чётком регламенте закона о нац. полиции и не может в рамках нейтралитета ставать на чью-то сторону. Их задача пресечь правонарушение. Вот если наследница возьмёт топор и будет рубать дверь - это да, тогда полиция может пресечь такие действия. Но не более. Это очевидные вещи, которые знает каждый практикующий человек с высшим юридическим образованием, полученным надлежащим образом.

Мало того - попытка проникнуть в квартиру будет считаться самоуправством и может иметь даже уголовные последствия, т.к. право долевой собственности - не даёт право на проживание в квартире, вселение в нее, проникновение и т.д. Но учитывая то, что люди не осознают закон и не уважают его часто - лучше обезопасить себя установкой хороших бронированных дверей и смарт-камеры видеонаблюдения на дверь, чтоб не было соблазна резать петли и грабить квартиру под поводом "я же наследница, имею право". Права конечно она не имеет, но потом через нашу горе-полицию будет очень трудно призвать ее к ответу.

Если что-то дочери от первого брака не нравится - пусть идёт в суд и там добивается защиты своих прав. Других законных инструментов решения ситуации, если Ваша мама как зарегистрированное в квартире лицо и совладелец, не желает ее попадания в квартиру - НЕТ. Но я сомневаюсь, что ей суд что-то даст кроме компенсации.

До получения свидетельства у нотариуса и внесения данных в Единый государственный реестр вещных прав на недвижимое имущество дочь даже в суд подать не может, т.к. у нее нет подтверждённого права на долевую собственности в квартире.

Общей долевой собственностью является собственность двух или более лиц с определением долей каждого из них в праве собственности.

Право общей долевой собственности является основным видом права общей собственности Ч. 4 ст. 355 ГК Украины предусмотрено, что общая собственность на имущество является общей долевой собственностью лиц, кроме случаев, когда законом или договором предусмотрено возникновение права общей совместной собственности, то есть установлена презумпция, в соответствии с которой общая собственность в случае ее возникновения предусматривается общей долевой собственностью. Для общей долевой собственности характерно, что каждому владельцу принадлежит определенный размер доли в праве собственности на общую вещь.

С возникновением общей долевой собственности возникает много вопросов по поводу владения, пользования и распоряжения общим имуществом. Некоторые из этих вопросов урегулированы правовыми нормами, решение других не должно противоречить общим правилам. В Гражданском Кодексе Украины правовому регулированию отношений между физическими лицами, являющимися участниками общей долевой собственности, непосредственно посвящены статьи 356-367 Гражданского кодекса Украины.

Право общей долевой собственности осуществляется совладельцами по их согласию. Совладельцы могут договориться о порядке владения и пользования имуществом, являющимся их общей долевой собственностью. Каждый из совладельцев имеет право на предоставление ему во владение и пользование той части общего имущества в натуре, которая соответствует его доле в праве общей долевой собственности. В случае невозможности этого он имеет право требовать от других совладельцев, владеющих и пользующихся общим имуществом, соответствующей материальной компенсации. Если договор между совладельцами о порядке владения и пользования общим имуществом в соответствии с их долей в праве общей долевой собственности удостоверен нотариально, он обязателен и для лица, приобретающего впоследствии долю в праве общей долевой собственности на это имущество.

Важно понимать, что совладельцам принадлежит так называемая идеальная доля в праве собственности на общее имущество, являющаяся абстрактным выражением соотношения в объеме прав совладельцев общей собственности. Следовательно, каждому из них принадлежит не часть в общем имуществе, а доля в праве собственности на это имущество.

Совладелец имеет право на выделение в натуре доли из имущества, находящегося в общей долевой собственности. Если выдел в натуре части из общего имущества не допускается по закону или невозможен (часть вторая статьи 183 ГК Украины), совладелец, желающий выдела, имеет право на получение от других совладельцев денежной или иной материальной компенсации стоимости его доли. Компенсация совладельцу может быть предоставлена только с его согласия. При выделении доли из имущества, находящегося в общей долевой собственности, заключается в письменной форме договор о выделе в натуре доли из недвижимого общего имущества, подлежащего нотариальному удостоверению.

В случае недостижения согласия о способе и условиях выдела в натуре части из общего имущества участник общей долевой собственности вправе обратиться с соответствующим иском в суд. Рассмотрение указанных дел осуществляется в местных общих судах по месту нахождения соответствующего имущества. При обращении в суд необходимо уплачивать судебный сбор в размере, указанном в Законе Украины "О судебном сборе", кроме случаев, если Истец освобождается от уплаты судебного сбора.

Однокомнатную квартиру, как правило, невозможно разделить на два отдельных жилых помещения, поскольку она имеет одну комнату и один санузел.

Согласно практике Верховного Суда (Украины), поделить однокомнатную квартиру, если она является объектом общей собственности, невозможно в натуре. Верховный Суд отмечает, что в таком случае возможны альтернативные пути разрешения спора, например, денежная компенсация или выделение доли в другой форме.

ВАША МАМА МОЖЕТ ОБЪЯСНИТЬ НАСЛЕДНИЦЕ, ЧТО ПРИ РАСЧЁТЕ КОМПЕНСАЦИИ В СУДЕ БУДЕТ УЧТЕНО - ФАКТ НАЛИЧИЯ / ОТСУТСТВИЯ У НЕЕ ДРУГОГО ЖИЛЬЯ, РЕГИСТРАЦИИ МЕСТА ЖИТЕЛЬСТВА, КРОМЕ ТОГО ОЦЕНОЧНАЯ СТОИМОСТЬ КВАРТИРЫ МОЖЕТ БЫТЬ МЕНЬШЕ ТОГО, ЧТО ВЫ ГОТОВЫ "СПЛАТИТЬ" ЕЙ.

В то же время, Вы имеете право предъявить ей претензии за неучастие в оплате жилищно-коммунальных услуг, которые она как совладелец обязана оплачивать.

Собственность даёт не только права, но и обязывает. И как минимум участвовать в оплате услуг по управлению общим имуществом, квартплаты и т.д. - она как совладелица обязана. Иначе не надо было оформлять имущество.

Многое зависит от того, какие доли в квартире. Формально суд может присудить компенсацию дочери от первого брака, если та пойдёт в суд.

Выдача свидетельства о праве собственности на долю в общем имуществе супругов необходима для выделения доли в имуществе одного из супругов в том числе в наследственных делах. Свидетельство является правоустанавливающим документом. Для получения свидетельства следует обратиться с заявлением к нотариусу.

В соответствии со статьей 71 Закона Украины «О нотариате» в случае смерти одного из супругов (бывшего супруга) свидетельство о праве собственности на долю в их общем имуществе выдается нотариусом на основании письменного заявления второго супруга (бывшего супруга) с последующим уведомлением наследников умерших. Такое свидетельство может быть выдано на половину общего имущества.

Остальное имущество входит в наследственную массу и делится между всеми наследниками.

До получения свидетельства - наследники хоть и якобы считаются по закону собственниками имущества, но доказать своё право правоустанавливающим документом не могут, потому запись в законе о том, что право собственности возникает у наследников сразу -"филькина грамота", призванная банально разрешать претензии кредиторов по долгам умершего.

Чтобы Вы могли инициировать судебный иск к дочери от первого брака как к наследнице, нужно чтоб ее часть в квартире была несущественной. То есть не 50 на 50, а к примеру - 75 на 25 %. Для однокомнатной квартиры это несущественная часть.

Это возможно если квартира была приобретена в браке, то есть независимо от того на кого она была оформлена - она может рассматриваться совместно нажитым имуществом. Исключение - получение квартиры в рамках дарственной или как наследство.

"Несущественная часть в квартире" в юридическом контексте означает, что доля одного из совладельцев недвижимости незначительна по сравнению с долями других совладельцев.

Прекращение права на долю в общем имуществе путем его продажи является фактическим принуждением к отчуждению собственности.

Соответствующее положение содержится в постановлении КЦС ВС от 2 июня 2021 г. по делу № 569/10336/18.

Статьей 365 ГК Украины определено, что право лица на долю в общем имуществе может быть прекращено по решению суда на основании иска других совладельцев, если:

1) доля незначительна и не может быть выделена в натуре;

2) вещь неделима;

3) общее владение и пользование имуществом невозможно;

4) такое прекращение не нанесет существенного вреда интересам совладельца и членам его семьи.

Суд выносит решение о прекращении права лица на долю в общем имуществе при условии предварительного внесения истцом стоимости этой доли на депозитный счёт суда.

Следовательно, прекращение права на доли в общем имуществе путем продажи квартиры на публичных торгах не является эффективным способом защиты. Ссылка истцов на то, что ответчик препятствует им в пользовании квартирой, а они хотят реализовать свое право на жилье и получить возможность распоряжаться своими долями, не имеет правового значения для разрешения спора, поскольку эти обстоятельства не являются основанием для защиты прав истцов выбранным ими способом, а могут быть предпосылкой для заявления негаторного иска.

Негаторный иск – это правовой инструмент, используемый собственником имущества или субъектом вещного права для защиты своих прав на пользование и распоряжение им, когда эти права нарушаются третьей стороной.

То есть, как видите даже высшая судебная инстанция Украины общей юрисдикции - Верховный Суд, стоит на том, что по факту "кто первый встал - того и тапки". То есть кто первый в квартире живёт - тот и живёт. А если другим новоприбывшим совладельцам что-то не нравится, иск в суд в помощь.

Но я Вам искренне не советую подавать иск о лишении права на долю, даже если эта доля по итогу будет 25 %. Потому что Вы можете положить деньги на депозит в суд, а потом неизвестно что будет в стране... эвакуируют суд куда-то, данные потеряют и будете долго доказывать государству, что деньги потеряли по их вине.

Вон клиентка недавно была. Жила в Каховке. Подала в январе 2022 года иск в суд о разводе. В итоге суд сбежал с Каховки после 24 февраля 2022 года, дела не вывез, дело не рассмотрел... И оказалась клиентка в подвешенном состоянии, находясь за границей и без жилья. Хорошо, что варианты решения таких ситуаций есть. Но в реалиях когда вчера война на территории Курской области, а сегодня народные депутаты Украины типа Марьяны Безуглой кричат, что завтра война будет под Сумами, по моему глубокому убеждению, не сопутствуют внесению депозитов ни в банки Украины, ни на депозитные счета суда, обеспечивая иск.

ЕСЛИ ЖЕ доли будут 50 на 50, а не 75 на 25, то при присуждении компенсации в случае общей долевой собственности (50 на 50) Суд исходит из конкретных обстоятельств дела. Если один из совладельцев требует получения денежной компенсации вместо своей доли в праве собственности, это допускается только с согласия другого совладельца. Если Вы не можете согласиться, судом может быть вынесено решение о выделении части имущества в натуре (с однокомнатной квартирой это технически невозможно) или о присуждении компенсации в соответствии с размером доли в общем имуществе.

Статьей 361 Гражданского кодекса Украины установлено, что совладелец имеет право самостоятельно распорядиться своей долей в праве общей долевой собственности. То есть совладелец владеет правом отчуждения принадлежащей ему доли: продать, завещать, подарить и т.д.

В то же время в Кодексе предусмотрено, кто имеет преимущественное право покупки доли в праве общей долевой собственности в случае ее продажи.

Так, согласно статье 362 Кодекса в случае продажи доли в праве общей долевой собственности совладелец имеет преимущественное право перед другими лицами на ее покупку по цене, объявленной для продажи, и на других равных условиях, кроме случая продажи с публичных торгов.

Продавец обязан в письменном виде уведомить других совладельцев о намерении продать свою долю, указав цену и другие условия, на которых он ее продает.

Доказательством, что совладельцы были проинформированы о продаже, может быть свидетельство, выданное нотариусом, о передаче им заявления продавца в соответствии со статьей 84 Закона Украины «О нотариате», или заявлений совладельцев об отказе от осуществления права преимущественной покупки доли имущества, которое предоставляется (с указанием цены и других условий передачи заявления нотариально.

Если другие совладельцы отказались от осуществления преимущественного права покупки или не осуществят это право в отношении недвижимого имущества в течение одного месяца, а в отношении движимого имущества – в течение десяти дней со дня получения ими уведомления, продавец вправе продать свою долю другому лицу.

В случае если желание приобрести долю в праве общей долевой собственности проявили несколько совладельцев, продавец имеет право выбора покупателя.

В случае продажи доли в праве общей долевой собственности с нарушением преимущественного права покупки совладелец может предъявить в суд иск о переводе на него прав и обязанностей покупателя. Одновременно истец обязан внести на депозитный счет суда денежную сумму, которую по договору должен оплатить покупатель.

К таким требованиям применяется исковая давность в год.

ПОТОМУ, никакие полиции и прочие вещи не дают права чужому человеку вселиться и проникнуть в жилье - которое использует другой человек, а тем более отдавать ключи от жилья в котором находятся необозначенными и ВАШИ ВЕЩИ в том числе и для сохранности этих вещей Вы имеете право никого никуда не пускать без решения суда. Обратное восприятие закона может быть только у юристов, которые изучали жилищное и наследственное право по "российским сериалам", а не по законам Украины, судебной практике и вообще практике решения подобных бытовых проблем. Максимум, что полиция может зафиксировать - это в протоколе указать, что кого-то не пустили в жилье. Всё. Если у совладельца нет ключей от квартиры - следовательно логично заключить, что он ею никогда не пользовался, потому и ключей нет. Значит вопрос получения права пользования может быть без согласия человека (совладельца) получен исключительно в судебном порядке.

Граждане Украины имеют право до решения суда не пускать в своё жилье НИКОГО. Включая полицию. Полиция не имеет права проникновения в жилье. Исключение может быть по определения следственного судьи в рамках расследуемого уголовного дела. Есть ряд исключений без определения судьи, но это случаи необходимости спасения жизни человека, преследования преступника и т.д. Чёткий перечень оснований определён Конституцией Украины.

Право на неприкосновенность жилья предусмотрено ст. 30 Конституции Украины, ст. 311 Гражданского кодекса Украины.

Ст. 30 Конституции. Каждому гарантируется неприкосновенность жилья. Не допускается проникновение в жилище или другое владение лица, проведение в них осмотра или обыска иначе как по мотивированному решению суда.

Ст. 311 ГК Украины. 1. Жилье физического лица неприкосновенно.

2. Проникновение в жилье или другое владение физического лица, проведение в нем осмотра или обыска может произойти только по мотивированному решению суда.

3. В неотложных случаях, связанных со спасением жизни людей и имущества или с непосредственным преследованием лиц, подозреваемых в совершении преступления, законом может быть установлен другой порядок проникновения в жилище или другое владение физического лица, проведение в них осмотра и обыска.

4. Физическое лицо не может быть выселено или иным образом принудительно лишено жилья, кроме случаев, установленных законом.

Аналогичные требования с некоторыми "твореческими неконституционными моментами" содержатся и в статье 38 Закона Украины "О Национальной полиции". Неконституционность части положений закона о полиции в том, что в отличии от Основного закона и Гражданского кодекса, наши горе-депутаты почему-то по предложению гоподина Авакова прописали право на проникновение в жилье не в связи с непосредственным преследовании лиц, подозреваемых в преступлении (укр.- злочин), а в уголовном правонарушении. То есть не тяжком преступлении (злочині), а в любом. Вот такие у нас в стране законы пишут, абсолютно не ориентируясь в специфике уголовного или гражданского права. Но это маленькое лирическое отступление на общую тему, т.к. к Вашей ситуации это не имеет никакого отношения.

В Вашем случае полиция не имеет права проникать в жилье или обеспечивать проникновение в жилье третьих лиц, даже с документами о праве собственности.

В моей практике были случаи когда даже владелец квартиры сдавший ее в аренду, а позднее проникший в квартиру без согласия арендодателей (долги за квартиру) - имел потом большие проблемы в суде, т.к. суд чётко разъясняет, что если есть договор и он не прекращён и право на проживание в жилье возникло у посторонних лиц, у собственника нет права проникать в такое жилье и завладевать чужими вещами, которые могут находиться в его собственности на законных основаниях. Для решения таких вопросов есть суды, а остальное является ничем иным как внеправовым решением вопросов, то есть правовым нигилизмом (неуважением к закону и правовому порядку в государстве) и самоуправством.

Искренне желаю Вам разрешения ситуации в правовом русле в Вашу пользу!

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин

Вітаю!

Відповідно до статті 1278 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Отож, відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - Постанова), при розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

Виходячи з положень ст. 1267 Кодексу, спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом.

Крім того, спадкоємці можуть укласти нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна, який повинен укладатися до видачі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці визначають конкретне майно, яке може відповідати їхнім часткам у спадщині. Після підписання правочину нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину, з урахуванням домовленостей між ними.

Відповідно до ч. 1 статті 1279 Кодексу, спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Якщо спадкоємці не дійшли згоди, вони можуть вирішити питання у судовому порядку.

Під час поділу і наступного виділення частини успадкованої власності позивач має право вимагати її вивід у грошовому еквіваленті. Для встановлення технічного стану, вартості об'єктів, можливості розділити житло між декількома спадкоємцями проводиться судова будівельно-технічна експертиза.

Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Виділ (поділ) між спадкоємцями частки спадщини в натурі проводиться з огляду на сукупність об`єктів, що складають спадщину, їх вартість з урахуванням можливого виділу в натурі такої частки. Такий виділ (поділ) не повинен порушувати права та законні інтереси спадкоємців. Якщо виділ (поділ) частки спадщини неможливий, то спадкоємець може отримати від іншого спадкоємця грошову компенсацію вартості цієї частки.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-692цс16.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зауважувала, що не є примусовим набуттям права приватної власності стягнення з одного співвласника такого майна компенсації на користь іншого співвласника, який відмовляється від своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, щоб врегулювати конфлікт щодо користування та розпорядження нею. Більше того, суд не позбавляє відповідача його частки у праві на це спільне майно, а через рішення про стягнення з останнього відповідної компенсації збалансовує інтереси двох співвласників, які не дійшли згоди щодо долі неподільної речі. Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі існування спору щодо поділу майна між співвласниками, вирішити питання про поділ та компенсацію одній із сторін вартості майна в натурі це обов`язок суду, тому посилання на те, що співвласники не досягли згоди щодо поділу майна в натурі як підстава для відмови в позові по суті, є ухиленням від вирішення спору.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року у справі № 219/13376/17 .

Отже, якщо сторони звернулися до суду саме за поділом спадщини за відсутності домовленості про порядок володіння та користування спільною сумісною власністю, то між спадкоємцями існує спір, який повинен бути вирішений судом остаточно, поділивши майно в натурі між спадкоємцями, які не можуть їм спільно користуватися.

Доброго дня, пані Наталія!

Ваша мама та дочка вітчима вже отримали свідоцтво про спадщину чи лише подали заяву про прийняття спадщини? Чи була квартира куплена в шлюбі?

Имеет ли мама право не давать ключи ?

Якщо дочка є спадкоємицею і має право на частку квартири, то мати не має правових підстав забороняти їй користуватися нерухомістю та не давати ключі. В такому випадку дочка вітчима може звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні частиною квартири https://jurliga.ligazakon.net/news/218845_verkhovn....

Якщо вони вже оформили право власності на частку квартири, то вони мають право на володіння та розпорядження своїми частками.

Якщо квартира належить двом власникам, то вони обоє мають право змінювати вхідний замок у цій квартирі. Але водночас власник, який змінив замок, зобов'язаний дати співвласнику другий екземпляр ключів для вільного доступу до цієї квартири. Якщо ж співвласник змінив вхідний замок, але не дає від нього ключі, і не пускає у квартиру - це незаконно.

Право власності непорушне (ст. 321 Цивільного кодексу). Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї. Також ст. 9 Житлового кодексу регламентує, що ніхто не може бути виселений або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Щодо відсутності реєстрації місця проживання у спільній квартирі, слід зазначити, що сам по собі факт відсутності реєстрації місця проживання у квартирі, що належить особі на праві власності, жодним чином не впливає на її право, як власника об'єкта нерухомості, тобто право володіти, користуватися та розпоряджатися квартирою.

Если нет, то что делать?

Якщо мати та дочка вітчима не можуть домовитись про долю спільної квартири, то можна спробувати примусово викупити частку майна на квартиру в судовому порядку.

Такі справи є складним, а тому не зайвим буде звернутись за правовою допомогою до юриста для отримання юридичної консультації і подальшого супроводу судової справи.

Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Кожну із підстав слід доводити окремо, однак в будь-якому випадку треба доводити, що позбавлення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Доказами можуть бути документи, які підтверджують, що співвласник (дочка) має інше житло у власності.

Якщо позов подається з причин того, що частка на квартиру є незначною і не може бути виділена в натурі, треба надати висновок експерта, яким буде підтверджений вказаний факт.

Якщо доводити, що річ є неподільною, то достатньо надати правовстановлюючі документи, які це підтверджують.

Якщо обирати спосіб судового захисту,що спільне володіння і користування майном є неможливим, то до суду з позовною заявою треба долучити докази того, що таке користування дійсно є неможливим. Такими доказами можуть бути звернення до поліції, інших органів влади, довідки від ОСББ, докази того, що співвласник ухиляється від утримання спільного майна або псує таке майно, або псує речі іншого співвласника.

Слід вказати, що якщо ви хочете позбавити іншого співвласника його частки на нерухоме майно, яке використовується для проживання такого співвласника, а іншого житла така особа не має, то суд скоріш за всі відмовить в позові. Це зумовлено тим, що така справа буде стосуватись не тільки права власності, але і житлових прав. Недопустимим є втручання в житлові права особи і тим більше, недопустимим буде позбавлення такої особи єдиного житла.

У випадку пред’явлення позовної вимоги про припинення права власності на частку, позивач зобов’язаний визначити вартість частки в майні, яку бажає примусово викупити і вказану суму внести на депозитний рахунок суду. На підтвердження внесення таких коштів долучається квитанція.

ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ПО СПРАВАМ ПРО ПРИМУСОВИЙ ВИКУП ЧАСТКИ В СПІЛЬНОМУ МАЙНІ:

1) У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що відсутність конструкції ("за наявності одночасно") в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.

2) в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2021р. по справі № 311/2586/18: За загальним правилом, при вирішенні справ про виділ в натурі часток житлового будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що при неможливості виділу частки в натурі або встановлення порядку користування ним власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутньої такої згоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункту чи місцевості. Для її визначення за необхідності призначається експертиза. В окремих випадках суд може врахувати конкретні обставини справи і за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов`язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов`язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншим житлом.

3) У постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року в справі № 6-2925цс15 зроблено висновок, що з врахуванням закріплених в пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Наталія!

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

Ваша матір та донька Вашого вітчима вже прийняли спадщину чи тільки подали заяву на вступ у спадщину до нотаріса? Тобто, чи отримали вони вже свідоцтво про право на спадщину? Якщо так, то наразі квартира належить їм обом на праві спільної часткової власності.

Здійснення права спільної часткової власності:

• Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
• Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
• Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
• Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. ( ст.358 ЦК України)
• Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (стаття 361 ЦК України).

Виходячи з вищезазначеного співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. При виділі частки з майна, що є у спільній частковій власності укладається в письмовій формі договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, який підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу у натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду. Розгляд зазначених справ здійснюється у місцевих загальних судах за місцем знаходження відповідного майна.

Отже, якщо обидва спадкоємця прийняли спадщину та не можуть домовитись про користування нерухомістю, як також донька Вашого вітчима відмовляється від запропонованої Вашою матір'ю компенсації, то питання Ви зможете вирішити тільки у судовому порядку.

Щодо витребування ключів від квартири,то, якщо донька вже є співвлісником нерухомості, тобто отримала свідоцтво про право на спадщину, то вона має таке ж саме право на користування нерухомістю, як і Ваша матір. Тому буде дуже складно вирішити це питання.

Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Кожну із підстав слід доводити окремо, однак в будь-якому випадку треба доводити, що позбавлення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Якими доказами слід доводити підстави для примусового викупу частки майна в іншого співвласника?

• доказами можуть бути документи, які підтверджують, що співвласник має інше житло у власності, де проживає родина, або має інше авто, яке використовується, якщо спір стосується автомобіля.

Якщо позов подається з причин того, що частка на квартир, житловий будинок, земельну ділянку є незначною і не може бути виділена в натурі, треба надати висновок експерта, яким буде підтверджений вказаний факт.

В законі не міститься визначення частки, яку можна вважати незначною, однак це така частка, яка не може бути виділена в натурі, або стосовно якої не можна вирішити питання про визначення порядку користування такою часткою. Наприклад, частка не дозволяє виділити особі жодну із кімнат в квартирі чи будинку в окреме користування.

Якщо доводити, що річ є неподільною, то достатньо надати правовстановлюючі документи, які це підтверджують.

Якщо обирати спосіб судового захисту,що спільне володіння і користування майном є неможливим, то до суду з позовною заявою треба долучити докази того, що таке користування дійсно є неможливим. Такими доказами можуть бути звернення до поліції, інших органів влади, довідки від ОСББ, докази того, що співвласник ухиляється від утримання спільного майна або псує таке майно, або псує речі іншого співвласника.

Якщо ви хочете позбавити іншого співвласника його частки на нерухоме майно, яке використовується для проживання такого співвласника, а іншого житла така особа не має, то суд скоріш за всі відмовить в позові. Це зумовлено тим, що така справа буде стосуватись не тільки права власності, але і житлових прав. Недопустимим є втручання в житлові права особи і тим більше, недопустимим буде позбавлення такої особи єдиного житла.

У випадку пред’явлення позовної вимоги про припинення права власності на частку, позивач зобов’язаний визначити вартість частки в майні, яку бажає примусово викупити і вказану суму внести на депозитний рахунок суду. На підтвердження внесення таких коштів долучається квитанція.

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрий день. Я вважаю, що ситуація із поділом спадкового нерухомого майна, яке належить на праві спільної часткової власності двом або більше спадкоємцям, є досить поширеною, але водночас юридично складною, оскільки базується не лише на нормах права, а й на фактичних домовленостях між співвласниками. Відповідно до статті 1278 Цивільного кодексу України, якщо заповітом не визначено інше, частки спадкоємців у спадковому майні є рівними. Ці частки переходять у спільну часткову власність, як передбачено частиною четвертою статті 355 ЦКУ, і кожен спадкоємець має право як на виділ своєї частки в натурі, так і на справедливе користування майном.

Водночас, стаття 358 ЦКУ чітко встановлює, здійснення права спільної часткової власності можливе виключно за згодою всіх співвласників. Вони можуть укласти між собою угоду про порядок володіння та користування спільним майном, і якщо така угода нотаріально посвідчена, вона є обов'язковою і для третіх осіб, які в подальшому набудуть право на відповідні частки. У разі відсутності можливості виділити частку в натурі, відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, співвласник має право вимагати грошову компенсацію вартості своєї частки, однак така компенсація можлива лише за його згодою. Судова практика підтверджує ці принципи та зазначає, що спадкоємці мають право на виділ частки в натурі в межах спадщини, а якщо це неможливо на компенсацію. Також погоджуюсь із посиланнями колег на постанову Великої Палата Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зауважила, що стягнення компенсації з одного співвласника на користь іншого у випадку, коли поділ в натурі неможливий, не є примусовим відчуженням власності. Це баланс інтересів у межах вирішення конфлікту між співвласниками. Крім того, відповідно до статті 365 ЦК України, право власності співвласника на частку в майні може бути припинене за рішенням суду, якщо частка є незначною, не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне користування є неможливим і, головне, припинення не завдає істотної шкоди інтересам власника та членів його родини. Саме суд за наявності доказів таких як експертний висновок про неподільність майна, наявність іншого житла у співвласника, чи фактична відсутність можливості спільного проживання через конфлікти, псування майна або відмову в допуску до нього приймає рішення про поділ майна, або примусове припинення права власності із виплатою компенсації.

Отже якщо спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину та квартира перейшла у їхню спільну часткову власність, жоден із них не має переваг у праві на користування. Всі рішення щодо користування, здачі в оренду, продажу чи ремонту мають прийматися виключно за взаємною згодою таких співвласників. Якщо донька вашого вітчима, як співвласниця, не хоче домовлятись, не погоджується на компенсацію і блокує користування, єдиним способом вирішення спору буде звернення до суду з позовом про поділ майна, або про примусове припинення її права на частку у випадку, якщо її частка є незначною, і вона має інше житло, а також якщо існує підтвердження неможливості спільного користування. Окрім того, згідно зі ст 1279 ЦКУ, якщо один зі спадкоємців проживав зі спадкодавцем на час його смерті, він має переважне право на виділ у натурі предметів побуту та обстановки. А це означає, що ваша мати, якщо проживала разом з покійним чоловіком, може претендувати на виділ частини квартири саме їй, і суд буде враховувати цей факт. Отже, якщо домовленість про поділ спадщини не досягнута, спір вирішується в судовому порядку шляхом поділу, з урахуванням ринкової вартості часток.

Підсумовуючи хочу сказати, що в ситуації коли співвласники не досягли згоди, а один із них блокує доступ і відмовляєється від компенсації і порушує принципи добросусідства, то єдиний реальний вихід звернення до суду із вимогами про поділ спадкового майна в натурі або про припинення права власності одного з них із компенсацією. Суд має врахувати усі обставини та реальну можливість спільного проживання, наявність конфлікту, соціальне становище співвласників, інші житлові умови та висновки експертів. Тому саме суд у цій ситуації є єдиним органом, який здатен остаточно вирішити спір.

З повагою, адвокат Євгеній Середницький

Доброго дня, по суті кожен із вас правий. Зробіть. Оцінку майна,щоб впевнитись в її вартості.

Вирішення конфлікту щодо спільного майна двох власників передбачає, насамперед, пошук компромісу між ними. Якщо досягти домовленості неможливо, можна звертатися до суду для поділу майна або вирішення інших спорів.

Спробуйте укласти договір.

Спробуйте досягти компромісу між співвласниками. Можливо, вони зможуть домовитися про розподіл прав на використання майна, наприклад, хто буде ним користуватися в певний час, або про виділення частки кожного у спільній власності.

Якщо домовленості досягти не вдається, або поділ майна неможливий, можна звернутися до суду. Суд може вирішити питання про поділ майна, визначення прав на користування ним, виділення часток тощо.

Тобто ситуація не просто враховуючи що житло одно кімнатне. О крім ,як домовлятись не бачу інших варіантів. Бо це просто витрата фінансів і нервів, яка по суті ні до чого не приведе.