Зняття зі спрощеної системи

Вітаю!

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КАМЕРАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ПОДАТКОВА НЕ МАЄ ПРАВА АНАЛЮВАТИ РЕЄСТРАЦІЮ СТАТУС ПЛАТНИКА ЄДИНОГО ПОДАТКУ - ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО СУДУ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ.

Податкове законодавство не передбачає встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника ЄП. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника податкової з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Податкова часто анулює реєстрацію платника єдиного податку без належного повідомлення ФОП, оскільки факт анулювання не залежить від отримання повідомлення, тому, часто відбувається так, що ФОП дізнаються про зміну свого статусу лише через значний час – іноді навіть через рік або більше. При цьому податкова продовжує приймати звітність і платежі з єдиного податку, що вводить підприємців в оману.

З метою уникнення негативних наслідків зняття ФОП з єдиного податку (спрощеної системи), розглянемо наступне:

Підстави анулювання статусу єдиного податку (згідно ст. 299.10 ПКУ):

• Рішення податкової: У разі виявлення податковою під час проведення перевірок порушень ФОП, анулювання реєстрації платника ЄП 1-3 груп проводиться за рішенням ДПС, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
• Добровільне зняття: Подача ФОП заяви про перехід на загальну систему оподаткування або закриття (припинення) ФОП.
• Перевищення річного ліміту доходу ФОП та відсутність переходу на іншу групу.
• Недотримання умов єдиного податку:
  • Розрахунки не грошовою формою.
  • Ведення діяльності без зареєстрованого КВЕД-2010.
  • Перевищення кількості найманих працівників.
  • Податковий борг понад 3060 грн протягом 6 місяців.

Наслідки анулювання статусу єдиного податку:

• Переведення на загальну систему оподаткування.
• Донарахування податків.
• Заборона повернення на ЄП протягом року (4 кварталів).

Дії ФОП у разі анулювання єдиного податку:

• Отримати від податкової рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку (подати запит до податкової, якщо не отримано).
• Перевірити причину анулювання.
• У разі непогодження з рішенням податківців, його можна оскаржити в суді.

Підприємці активно та успішно оскаржують ці рішення податкових органів у судовому порядку. Статистика показує, що майже 100% справ вирішуються на користь платників єдиного податку, що ставить під сумнів законність дій податкової щодо позбавлення підприємців права на спрощену систему оподаткування.

Головною підставою для скасування рішень податкових органів є процедурні порушення. Суди визнають, що анулювання статусу платника єдиного податку можливе лише за результатами документальної перевірки, а не камеральної. Основні аргументи, які використовуються при оскарженні:

1. Порушення процедури перевірки — згідно з законодавством, підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку можуть бути встановлені лише під час документальної перевірки, тоді як податкові органи часто приймають такі рішення за результатами камеральних перевірок.
2. Відсутність належних доказів — податкові органи не завжди можуть надати достатні докази порушень, які б обґрунтовували анулювання реєстрації платника єдиного податку.
3. Неправильне тлумачення норм права — у багатьох випадках податкові органи трактують законодавчі норми на власний розсуд, що призводить до неправомірних рішень.

Головним аргументом для успішного оскарження є те, що податкова порушує законну процедуру, приймаючи рішення про анулювання на підставі камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає законодавство.

Якщо ви зіткнулися з ситуацією, коли податковий орган прийняв рішення про анулювання вашої реєстрації як платника єдиного податку, варто дотримуватися такого алгоритму дій:

1. Ретельно проаналізуйте рішення — перевірте, на яких підставах прийнято рішення про анулювання та чи проводилася документальна перевірка.
2. Зберіть доказову базу — підготуйте всі документи, які підтверджують відсутність порушень з вашого боку або процедурні порушення з боку податкової.
3. Подайте адміністративний позов — зверніться до адміністративного суду з позовом про скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку.
4. Залучіть фахівців — для підвищення шансів на успіх варто звернутися за допомогою до юристів, які спеціалізуються на податкових спорах.
5. Звертайтеся до галузевих асоціацій — якщо ви працюєте у сфері, де масово анулюються реєстрації платників єдиного податку, доцільно звернутися до відповідної асоціації для колективного захисту прав.

У разі анулювання статусу платника єдиного податку необхідно проаналізувати підстави рішення, зібрати докази процедурних порушень та звернутися до суду, де шанси на позитивне рішення вкрай високі, особливо якщо анулювання було здійснено за результатами камеральної перевірки.

Доброго дня!

Ви вже отримали повідомлення податкової про анулювання реєстрації платника єдиного податку та донарахування боргу? ФОП був платником ПДВ? Борг 5 тис грн по єдиному податку?

Найпоширеніші причини анулювання ЄП включають:

• Наявність податкового боргу. Податковий борг може виникнути через невчасну сплату податків або помилки в розрахунках.
• Здійснення видів діяльності, заборонених для спрощеної системи. Деякі види діяльності не дозволяються на спрощеній системі оподаткування.
• Перевищення лімітів доходу. Перевищення встановлених лімітів доходу може призвести до втрати права на спрощену систему оподаткування.

Якщо у Вас немає письмового повідомлення про анулювання ЄП - зверніться до податкової інспекції за примірником рішення про анулювання. У документі мають бути зазначені підстави та дата прийняття рішення. Важливо отримати цей документ, щоб розуміти конкретні причини анулювання та мати можливість їх оскаржити.

Згідно з Податковим кодексом України, анулювання реєстрації платником єдиного податку має відбуватись на основі акту перевірки. Часто ці акти не складаються належним чином або взагалі відсутні. У такому разі рішення податкової можна оскаржити. Наприклад, якщо перевірка не була проведена або акт перевірки містить помилки, у Вас є підстави для оскарження рішення.

Оскаржити рішення можна в адміністративному порядку або через суд. Важливо дотримуватись строків подання скарг: зазвичай це 10 днів з моменту отримання рішення.

Анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише за умови проведення належної перевірки, результатами якої встановлено порушення, що перешкоджають перебуванню платника на спрощеній системі оподаткування.

Акт перевірки має містити чіткі та обґрунтовані висновки, що підтверджують факт порушення, а також мати достатні доказові матеріали, щоб бути підставою для ухвалення рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку. Результати такої перевірки не мають правових наслідків у разі недотримання вимог до процедури перевірки й оформлення акта.

На це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 березня 2025 року по справі 160/21398/24, розглянувши касаційну скаргу ТОВ у справі за позовом цього ТОВ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Оксана!

Так, Ви можете оскаржити рішення податкової, оскільки єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, а не камеральної.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

В той же час, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

На відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред'явлення направлення на перевірку.

При цьому у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок – прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролювальним органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролювальним органом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролювальні органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок — прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Також КАС ВС наголосив на тому, що, попри те що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролювального органу, прийнятого за результатами проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролювальним органом порушень і відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоби платник податків міг зрозуміти, в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення, та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролювального органу.

Згідно положень Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема до абзацу 8 п.п. 298.2.3 та абзацу 3 п. 299.10, які регулюють питання анулювання реєстрації платника єдиного податку:

• Реєстрація платника ЄП є безстроковою. Її анулювання можливе лише за наявності встановлених законом підстав, які мають бути підтверджені перевіркою.
• Підстави для анулювання повинні бути виявлені під час перевірки, результати якої підтверджують, що платник більше не відповідає критеріям перебування на спрощеній системі оподаткування.

Камеральна перевірка не може бути підставою для анулювання статусу платника ЄП, оскільки вона не призначена для встановлення фактів щодо відповідності платника критеріям перебування на УСН. Лише документальна перевірка, яка глибше досліджує фінансову та податкову діяльність платника, може підтвердити наявність порушень, достатніх для скасування статусу.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, пані ОКСАНО! Останнім часом багато підприємців стикаються з проблемою анулювання статусу платника єдиного податку податковою заднім числом. ДПС активно перевіряють ФОПів, які перейшли зі спецгрупи 2%, провайдерів інтернету та багатьох інших. Результатом таких перевірок стає не тільки анулювання спрощеної системи оподаткування, але й донарахування податків за загальною системою.

Як так вийшло, що борг з червня 2024 року не був погашений фактично сплатою ЄП за наступні періоди?!

Згідно з пунктом 299.10 статті 299.10 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою. Це означає, що підприємцям не потрібно щороку підтверджувати свій статус.

Анулювання статусу платника єдиного податку може відбутися лише на підставі рішення контролюючого органу. Важливо розуміти, що це має бути саме письмовий документ з чітко вказаною підставою анулювання. Без такого документа анулювання єдиного податку неможливе.

Якщо ви виявили, що вас позбавили статусу платника єдиного податку, але не отримали жодного документа, Вам необхідно подати письмовий запит до податкової для отримання відповідного рішення.

У разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування підприємець зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування. До таких порушень відносяться:

• перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу;
• наявність податкового боргу протягом шести послідовних місяців;
• здійснення видів діяльності заборонених на спрощеній системі оподаткування або не зазначених в реєстрі платника ЄП;
• перевищення допустимої кількості найманих працівників.

Якщо ж підприємець не перейшов на загальну систему або не знав, що порушив умови перебування на спрощеній системі, то податкова самостійно може виключити підприємця з реєстру платників ЄП в разі проведення перевірки та виявлення таких порушень підприємцем.

Виключення з реєстру платників ЄП проводитися за рішенням податкової з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Слід зазначити, що нормами Податкового кодексу не передбачено установленої форми рішення про анулювання реєстрації платника ЄП. За загальними правилами таке рішення повинно надаватися підприємцю в письмовій формі за підписом начальника податкової з обов'язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника ЄП. Також в Податковому кодексі не вказані терміни повідомлення підприємця про виключення його з реєстру платників ЄП. Цим користується податкова і часто повідомляє підприємця тільки через кілька місяців після виключення його з реєстру.

Податкова розповідає, що відповідно до пп. 3 п. 299.10 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених пп. 298.2.3 ПКУ.

Підпунктом 298.2.3 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ПКУ); тобто 3060 грн.

- за наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (пп. 8-1 пп. 298.2.3 ПКУ).

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (пп. 14.1.175 ПКУ).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, самостійно визначене відповідачем в податковій декларації податкове зобов`язання із податку на прибуток підприємства є узгодженим з дня подання такої декларації.

Згідно з абзацом першим пп. 9.1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.

Водночас з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію (абзац перший п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Пунктом 12 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до пп. 9.1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.

Крім того, установлено, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (пп. 9-1.4.5 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Також тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом першим пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 і ст. 39-2, п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац чотирнадцятий пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджено наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225.

Отже, наявність податкового боргу з податків та зборів, який виник у період дії воєнного стану в Україні у платника єдиного податку першої - третьої груп, є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Водночас, враховуючи норми пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу у разі неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а також несплати єдиного податку платниками першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих рсійською Федерацією територіях України. При цьому кожен конкретний випадок потребує аналізу всіх наявних документів.

Крім того, у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (пп. 9-1.4.5 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Анулювання статусу платника єдиного податку відбувається на підставі рішення податкового органу. Цей процес має такі особливості:

1. Податкова має виявити порушення та зафіксувати його в акті перевірки
2. На основі акту перевірки виноситься рішення про анулювання єдиного податку
3. Рішення анулює статус заднім числом з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому було вчинено порушення

Важливо зазначити, що в Податковому кодексі не визначено, яка саме перевірка може стати підставою для анулювання єдиного податку — камеральна, документальна чи фактична. Також не передбачено конкретної форми рішення про анулювання. Однак, згідно з базовими принципами податкового законодавства, всі сумніви мають трактуватися на користь платника податків. Це положення активно застосовується в судовій практиці.

Камеральна чи документальна перевірка: критична різниця, що впливає на законність дій податкової.

У 95% випадків єдиний податок анулюють саме після камеральної перевірки. Однак судова практика чітко вказує, що це є порушенням:

• Камеральна перевірка — це лише перевірка податкових декларацій
• Документальна перевірка — це детальна перевірка всіх документів, первинної документації, виписок з банку тощо

Технічно, на камеральній перевірці податківці не можуть детально розібратися з тим, чи дійсно є підстави для анулювання єдиного податку. Саме тому суди часто скасовують такі рішення податкової. Крім документальних та камеральних перевірок, податкова може використовувати й інші методи контролю, такі як хронометраж. Цей інструмент дозволяє податковим органам визначити фактичні обсяги продажів та виручки, що може впливати на рішення щодо відповідності ФОП умовам спрощеної системи оподаткування.

Якщо ваш єдиний податок було анульовано на підставі камеральної перевірки, у вас є високі шанси оскаржити це рішення в суді. Судова практика в таких випадках складається на користь підприємців. Ось кілька прикладів успішних судових рішень:

• Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року
• Постанови Верховного суду від 26 лютого 2019 року по справі № 805/1396/17-а та 6 травня 2020 року по справі № 812/1137/16 http://reyestr.court.gov.ua/Review/89111217
• Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року
• Постанова Верховного суду від 26 березня 2024 року по справі № 420/9909/23

Верховний суд у рішенні від 26 березня 2024 року (справа № 420/9909/23) наголошує, що камеральна перевірка не є підставою для анулювання єдиного податку. Лише фактична (документальна) перевірка може встановлювати порушення, які можуть призвести до позбавлення статусу платника єдиного податку.

У цих рішеннях суди чітко зазначають, що анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки та виявлених під час неї порушень. Увага, що після скасування судом неправомірного рішення про анулювання, податковий орган не може повторно прийняти таке ж рішення щодо тієї ж події.

Якщо ви виявили, що вас позбавили статусу платника єдиного податку, дотримуйтесь наступного алгоритму:

1. Перевірте наявність письмового рішення про анулювання єдиного податку
2. Якщо рішення немає, надішліть письмовий запит до податкової для його отримання
3. Проаналізуйте, чи дійсно було порушення, вказане в рішенні
4. З’ясуйте, на підставі якої перевірки анульовано єдиний податок (камеральної чи документальної)
5. Якщо анулювання відбулося на підставі камеральної перевірки, подайте адміністративний позов до суду.

Пам’ятайте, що термін для оскарження рішень податкових органів становить 6 місяців з моменту отримання рішення.

Щасти Вам!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин