Співробітник погрожував у корпоративному чаті.

ВІТАЮ ВАС, ДАНИИЛ! На жаль в Україні переписка в чатах, месенджерах та ін. не має офіційного характеру, оскільки по ній особу (автора) не можна однозначно ідентифікувати. Крім того більшість таких чатів працюють на базі ІНОЗЕМНИХ платформ, які не співпрацюють з Україною і не дають ніяких підтверджень. Якщо в сукупності врахувати, що в Україні сім-карти мобільних операторів не прив"язані до паспортних даних особи, то довести належність акаунту особі - не можна.

Саме це неодноразово вказував Верховний Суд у своїй практиці.

Тому на жаль в цій ситуації нічого не зробиш з хворою людиною, яка дозволяє собі публічні погрози.

В більшості випадків такі погрози пустопорожні і ні в що не виливаються.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.

ВС визнав обґрунтованим висновок місцевого суду, залишивши його в силі, та скасувала постанову апеляційного суду.

• Зокрема, ВП ВС зазначила, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) у розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
• Але якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

«Слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням», — наголосила ВП ВС.

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим.

Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ – це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи.

У справі № 643/6581/19 відповідачка стверджувала, що роздруківки листування між сторонами у Viber підтверджують домовленість між ними з приводу проживання відповідачів у квартирі позивачки, що між сторонами було укладено договір найму квартири на невизначений строк з умовою сплати орендної плати у вигляді оплати комунальних послуг за квартиру; тобто вони досягли згоди за всіма істотними умовами договору і виконували його. У постанові від 25 червня 2021 року у цій справі Касаційний цивільний суд, погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, вказав, що посилання заявниці на роздруківки листування у Viber не є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення договору найму житла в розумінні статей 77-80 ЦПК України. При цьому Касаційний цивільний суд не висновував про те, що роздруківки електронного листування взагалі не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази.

Отже, у всіх наведених постановах Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV, які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання у конкретних відносинах.

ТОБТО, У ВАШІЙ СПРАВІ СЛІД ПОДБАТИ ПРО ДОВЕДЕННЯ ТОГО, ЩО В ЧАТІ СПІЛКУВАЛАСЯ САМЕ ЦЯ ЛЮДИНА І ЇЇ МОЖНА ІДЕНТИФІКУВАТИ.

Такими доказами може бути наприклад вказівка ідентифікуючого номеру в особовій справі, заявах на ім"я керівництва тощо.

Водночас, більшість месенжерів наразі на платній чи безоплатній основі дозволяють без слідів видаляти повідомлення з чатів.

Тому якщо це не чат, який розроблений особисто для Вашої фірми - то довести щось буде складно.

Мав безліч справ в яких люди просто видаляли повідомлення і потім роздруківки виглядали смішно, адже в Україні на відміну від цивілізованих країн, досі неможливо нотаріально засвідчити скріншоти переписок.

Якщо особа Вам погрожувала і існують реальні перестороги, що Вашому життю чи здоров"ю щось загрожує - звісно можна написати заяву в поліцію. Але поліція зараз таким займатися звісно ж не буде. Бо вони задіяні у відлові ухилянтів, а не виконують свої прямі обов"язки по захисту життя та здоров"я громадян, правопорядку і законності.

В той же час - нульова реакція поліції може тільки впевнити особу в своїй безкарності. Тому я й не раджу людям якщо немає можливостей змусити поліцію працювати - звертатися і отримувати нульовий результат.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

Ваша ситуація — серйозна і Ви цілком правильно робите, що хочете притягнути винного до відповідальності. Погрози, особливо коли вони пов’язані з небезпекою для життя, здоров’я або майна, — караються законом, незалежно від того, чи вони були висловлені особисто, телефоном, у чаті чи соцмережах.

Погрози подібного характеру можуть підпадати під такі статті Кримінального кодексу України:

• Ст. 129 ККУ – Погроза вбивством — якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вона могла бути реалізована.
• Ст. 355 ККУ – Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань — якщо погроза використана як засіб тиску.
• Ст. 182 ККУ – Порушення недоторканності приватного життя — у випадку оприлюднення особистої інформації чи шантажу.
• Ст.189 ККУ - Вимагання
• Ст. 296 ККУ – Хуліганство — у випадках грубої непристойної поведінки або образ в публічних чатах.

Що Ви можете зробити:

1. Звернутись до поліції

• Напишіть заяву до поліції або зателефонуйте 102, або онлайн через Електронний кабінет поліції).
• Додайте до заяви збережені скріншоти (з Telegram і Signal).
• Вкажіть, що відчуваєте психологічний тиск і просите розпочати перевірку за ст. 129 ККУ або ін.
• Якщо у повідомленнях є натяк на фізичну розправу, це підстава для відкриття кримінального провадження.

Поліція зобов’язана внести інформацію в ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань) протягом 24 годин або надати письмову відмову (яку можна оскаржити).

2. Якщо поліція бездіє — зверніться письмово до місцевої прокуратури або до слідчого судді (вони мають право ініціювати перевірку поліції).

3. Ви можете звернутись до суду та подати позов про захист честі, гідності, ділової репутації та позов про моральну шкоду — на підставі приниження, психологічного тиску тощо.

Поради щодо безпеки:

• Зберігайте резервні копії чатів та скріншоти;
• Обмежте доступ зловмисника до особистих акаунтів;
• Уникайте особистих контактів;
• Повідомте свого роботодавця (якщо це стосується роботи) — вони теж можуть зробити запит до правоохоронців.
• По можливості заручіться підтримкою колег, які виступлять свідками неправомірної поведінки звільненого співробітника

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Даніїл!

В даній ситуації Ви можете звернутись із заявою про злочин до поліції, якщо маєте достатньо доказів того, що Ваш співробітник погрожував Вам у чаті. Чи маєте Ви якісь інші докази? Чи можуть колеги підтвердити напруженість стосунків між Вами? Можливо, маєте також записи аудіо та відео окрім скріншотів переписки? Все це має значення при поданні заяви до поліції. Якого саме характеру були погрози? У чому саме полягає суть конфлікту між Вами?

Стаття 182 ККУ:

"1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк;

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються пробаційним наглядом на строк від трьох до п’яти років або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк".

Стаття 129 ККУ:

"1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років".

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліцію», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань - і дорівнює він 24 години, а після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Особливі вимоги до написання заяви про злочин не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Мобінг – це систематичні тривалі умисні дії з боку хоч роботодавця, хоч працівників чи колективу працівників щодо окремого працівника з метою психологічного або (та) економічного тиску на цього працівника, створення неприємної образливої ситуації навколо цього працівника щодо приниження честі й гідності та ділової репутації. Таке цькування може відбуватися і засобами телекомунікаційних технологій. Основна мета мобінгу – принизити працівника і знецінити його роботу як професіонала.

Поняття “мобінг” внесено до Кодексу про адміністративні правопорушення і до Кодексу законів про працю, який регулює трудові правовідносини всіх працівників, незалежно від форми власності. Це нове поняття, яка з’явилось у трудовому законодавстві, вже діє. Але як соціальне явище мобінг (цькування ) в суспільстві діє давно.

Існує декілька основних видів тиску, що можуть бути визначені як мобінг.

Економічний тиск – нерівна оплата за працю рівної цінності, безпідставне позбавлення частини виплат (премій, бонусів).

Психологічний тиск – створення ворожої, образливої атмосфери, погрози, висміювання, наклепи, нерівномірний розподіл навантаження і задач між працівниками, що виконують однакову роботу, позбавлення працівника роботи без його звільнення, нерівність можливостей для кар’єрного росту, безпідставний недопуск працівника на робоче місце.

Створення напруженої, ворожої атмосфери – ізоляція працівника від трудового колективу, включаючи зміну місцезнаходження робочого місця, незапрошення на зустрічі і наради, у яких працівник зазвичай має брати участь, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця.

Стаття 173-5 КУаАП передбачає адміністративну відповідальність винної особи за мобінг:

Штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи громадські роботи терміном 20-30 годин. Крім того, на підприємця, що використовує найману працю, або посадову особу, у підпорядкуванні якого перебуває працівник, накладається штраф розміром від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж громадські роботи – 30-40 годин.

У разі вчинення мобінгу групою осіб чи повторно протягом року – накладається штраф – 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або суспільно корисні роботи – 30-40 годин. Для керівників відповідальність дещо вища – штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або суспільно корисні роботи терміном від 40 до 60 годин.

Законодавець передбачив два шляхи вирішення проблеми. Це може бути звернення до суду, або до Держпраці – до контролюючого органу, на сьогодні їм надано такі повноваження. Вони можуть прийти перевірити роботодавця на факт вчинення мобінгу щодо даного працівника, винести протокол (якщо дійсно це підтвердиться) і передати його суду. Якщо працівник вирішить захищати свої інтереси таким чином, то цей протокол передається до суду і до такого роботодавця, або на працівників, які вчинили такі дії, можуть бути накладений адміністративний штраф або громадські роботи.

Другий шлях – працівник звертається до суду. У цьому випадку в судовому рішенні доводиться факт вчинення мобінгу щодо конкретного працівника, і ще працівник може вимагати стягнення моральної і матеріальної шкоди, якщо він її зазнав у зв’язку з такими негативними діями.

Якщо працівник хоче себе захищати, йому треба збирати докази. Це може бути фактично записана розмова, яка відбувається під час робочого процесу і яка свідчить про те, що такі дії здійснюються.

Електронні докази:

скріни листування через електронну пошту;

скріни листування через месенджери або в групах (Телеграм, Viber тощо);

скріни із соціальних мереж (публікації, коментарі тощо);

диск або подані через Електронний суд аудіо, фото, відеозаписи розмов, проведення зборів або нарад, запис з відеокамер тощо.

Суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Покази свідків.

Це не основний доказ, суд буде його оцінювати разом з іншими доказами. Наприклад, у справі № 529/131/23 суд не взяв покази свідка, оскільки остання є дочкою позивачки та має зацікавленість у розгляді справи.

---

Відповідно до Кримінального кодексу України, погрози можуть бути кваліфіковані як кримінальні правопорушення. Залежно від обставин події, суд може керуватися:

1. Статей 129 КК. Погроза вбивством. Якщо вона розцінюється реальною та реалізованою, а людина відчуває від погроз душевні хвилювання, винного можуть позбавити волі на строк до 2 років.
2. Статей 189 КК. Здирництво, підкріплене погрозами. Це досить важке правопорушення, за яке можуть позбавити волі терміном від 3 років. В особливо тяжких випадках покарання збільшується до 10-12 років залежно від складу злочину.
3. Статей 355 КК. Примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань, зокрема — із застосуванням погроз. Людина, якій погрожували, може подати заяву до правоохоронних органів, щоб притягнути винного до відповідальності. Це можуть бути виправні роботи або обмеження волі терміном до 2 років, а також арешт строком до 6 місяців.

Правильна оцінка погроз є важливим чинником кваліфікації інциденту як злочину. Емоційні та різкі висловлювання не завжди визнаються достатніми для порушення кримінальної справи. Однак погроза вважається реальною, якщо вона:

1. Конкретна та однозначна. Наприклад, кривдник каже "я уб'ю тебе" або "влаштую підпал твого будинку". Особливо явною вважається погроза, за якої людина докладно описує/озвучує те, як саме вона збирається вчинити злочин.
2. Викликає у вас сильний страх і занепокоєння. Маються на увазі ситуації, коли зловмисник погрозами викликає у вас серйозні душевні хвилювання. Особливо, якщо це підкріплено медичними висновками.
3. Звучить переконливо. Наприклад, зловмисник має можливість і намір реалізувати погрозу. Зокрема, знає адресу вашого проживання або має інформацію про рідних і близьких.

---

Законодавство України чітко розмежовує вільне вираження власних думок та вимагає поваги до честі й гідності оточуючих. Необережне або умисне порушення меж закону може призвести до наступних правопорушень.

Згідно ст. 297 Цивільного кодексу України «Публічне вираження неповаги, негативні вислови в бік конкретної особи, присвоєння принизливих “ярликів” чи звичайний репост брудної інформації – це все порушення цивільних прав людини»

Також законодавство (ст. 276-280 ЦК України)передбачає право постраждалої особи зобов’язати кривдника до:

• публічного вибачення;
• спростування інформації;
• грошового відшкодування;
• публікації тексту відповіді в своєму профілі, тощо.

Ваші дії, коли ви зазнали наклепу

• необхідно визначити особу порушника;
• підготовити документи, котрі підтверджують образливий матеріал (скріншот);
• зібрати медичні висновки про погіршення стану здоров’я чи понесення матеріальних збитків;
• направити до суду цивільний позов з відповідним обґрунтуванням.

Слід також зазначити, що висловлювання словесні, письмові чи за допомогою технічних засобів, які містять явно виражене неприязне ставлення, образу, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян, можуть стати підставою для порушення кримінальної справи (ст. 161 КК України).

Якщо з’являються погрози вбивством – це також може потягти кримінальну відповідальність. Незалежно від того, яким чином вони отримані – через мережу Інтернет, від третіх осіб, телефоном чи особисто.