Булінг від начальства в медицині

Доброго дня.

Ситуація, в якій ви опинилися, є класичним прикладом психологічного тиску та вибіркового ставлення (моббінгу) з боку керівництва. Оскільки ви вчасно та в повному обсязі проходите обов'язковий щорічний медичний огляд, будь-які додаткові вимоги щодо здачі аналізів на наркотики чи отримання нових довідок від психіатра є незаконними. Усні заяви про «скарги від військових» без офіційних письмових рапортів чи актів не мають жодної юридичної сили і не можуть бути підставою для позачергового обстеження.

Ви маєте повне право відмовитися від виконання цих усних розпоряджень. Якщо керівництво продовжує наполягати, вимагайте видання офіційного письмового наказу із чітким зазначенням правових підстав для такого обстеження. Жодних процедур у стінах вашої ж лікарні проходити не варто, оскільки існує очевидний конфлікт інтересів. У разі крайньої потреби підтвердити свій стан, ви можете зробити це самостійно в будь-якому незалежному або приватному сертифікованому медичному закладі.

Щодо звільнення в той самий день, то закон повністю на вашому боці. Ви маєте право розірвати трудовий договір у строк, про який просите самі, на підставі частини 3 статті 38 Кодексу законів про працю України. Для цього в заяві необхідно прямо вказати причину: звільнення за власним бажанням у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, незабезпеченням належних умов праці (відсутність кабінету) та вчиненням моббінгу й психологічного тиску. За цією статтею лікарня також зобов'язана виплатити вам вихідну допомогу в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Іншим швидким та мирним варіантом є звільнення за угодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП). За цією статтею контракт можна розірвати буквально в день подачі заяви, якщо керівництво погодиться відпустити вас без конфлікту та зайвих перевірок з боку Держпраці. Головне — обов'язково зареєструвати вашу заяву в канцелярії закладу, щоб на вашому примірнику стояв вхідний номер, дата та підпис, або надіслати її офіційним поштовим відправленням з описом вкладення.

Вітаю Вас.

Доброго дня,така ситуація я лікар зі стажем 8років,працюю півтори року в психіатричній лікарні Від керівництва незважаючи на мій щорічний медогляд пішли вимоги щоб я здала сечу на наркотики стали вимагати довідку від психіатра хоча від інших лікарів цього не вимагають Не забезпечили окремим кабінетом , стверджують що від моїх пацієнтів військових на мене скарги ,хоча письмових доказів немає Якщо почнуть давити за психіатричний медогляд маю ж я право звільнитись в цей же день бо це ж булінг ,ще й можуть придумати любий діагноз.маю я право відмовитись від їхнього обстеження і звільнитись?

На мій погляд, те, що Ви описуєте,містить прямі ознаки саме мобінгу (цькування) у розумінні трудового законодавства. Особливо якщо до Вас застосовуються вимоги, які не ставляться до інших працівників у аналогічній ситуації, створюється психологічний тиск, Вас безпідставно виокремлюють серед колективу або формують атмосферу постійних претензій без належних доказів.

Стаття 2-2 КЗпП України прямо забороняє мобінг та визначає його як систематичний психологічний або економічний тиск, спрямований на приниження працівника, створення ворожої атмосфери або спонукання до звільнення. Із Вашого опису певні ознаки цього дійсно можуть бути присутніми - особливо якщо від Вас вимагають додаткові довідки, яких не вимагають від інших лікарів, посилаються на скарги, але не надають жодних письмових підтверджень та створюють умови, які ускладнюють нормальну роботу.

Разом з тим, важливо розуміти і інше: сама по собі вимога пройти медичний або психіатричний огляд не завжди автоматично є незаконною. Для медичних працівників певні перевірки можуть бути передбачені внутрішніми актами, наказами МОЗ, умовами роботи або специфікою посади. Тому тут дуже важливо дивитися, чи є офіційний наказ, обґрунтування, чи застосовуються такі вимоги до інших працівників, чи відповідають ці вимоги законодавству та посадовим обов’язкам.

Щодо Вашого права звільнитися - так, Ви маєте право подати заяву на звільнення за власним бажанням. Але тут є нюанс: звільнення день в день можливе не завжди автоматично. За загальним правилом діє двотижневий строк попередження. Водночас якщо є порушення трудового законодавства з боку роботодавця, мобінг, погіршення стану здоров’я або інші поважні причини, можна ставити питання про звільнення у строк, про який просить працівник.

Також Ви маєте повне право:- подати письмову скаргу керівництву;- звернутися до Державна служба України з питань праці;- фіксувати факти тиску;- звернутися до суду у разі дискримінації або мобінгу.

І ще один дуже важливий момент: не варто панікувати щодо того, що Вам вигадають будь-який діагноз. Психіатричний діагноз не може бути встановлений просто зі слів Вашого керівництва. Для цього існують медичні процедури, обстеження, висновки лікарів та юридичні гарантії пацієнта. Тому зараз я б радив діяти максимально спокійно, письмово та юридично грамотно, а не приймати емоційні рішення під тиском.

З повагою! Щасти Вам!

Вітаю!

МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ ПОВИННІ ПРОХОДИТИ ПЕРІОДИЧНІ ПСИХІАТРИЧНІ ОГЛЯДИ:

https://moz.gov.ua/uk/psihiatrichni-oglyadi-komu-i...

З 1 січня 2025 року набули чинності зміни до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ України від 18.04.20222 р. № 651.

Також Міністерство охорони здоровʼя удосконалило процес проведення психіатричних оглядів і посилило вимоги до медзакладів, які їх проводять. Це зроблено, зокрема, й для запобігання зловживанням під час проведення психіатричних оглядів, наприклад, коли довідки про їх проходження видаються без факту огляду, а заклади, що їх проводять, не мають відповідних фахівців.

Пояснюємо основні моменти, які найчастіше викликають питання серед працівників.

Не всі працівники зобовʼязані проходити психіатричні огляди. Така вимога стосується лише певних категорій осіб, які виконують діяльність із підвищеними вимогами до стану психічного здоров’я.

Перелік видів діяльності (робіт, професій, служби), які вимагають обовʼязкового проходження попереднього (під час прийняття на роботу) психіатричного огляду — за посиланням.

Крім того, для виконання певних видів діяльності необхідно проходити періодичні (протягом трудової діяльності) психіатричні огляди. Так, періодичні психіатричні огляди мають проходити, наприклад:

• працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, які контактують із харчовими продуктами;
• медичні працівники;
• водії, які займаються перевезенням пасажирів або вантажів;
• особи, які працюють із вибуховими матеріалами чи зброєю;
• члени екіпажів суден та інші категорії.

Повний перелік таких професій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, можна знайти за посиланням.

Залежно від професії, огляди можуть бути:

• Попередніми — перед призначенням на посаду чи початком роботи.
• Періодичними — у визначені терміни для підтримання допуску до виконання професійних обов’язків.
• Позачерговими — на вимогу роботодавця чи у випадках підозри на психічний розлад (за згодою працівника).

Періодичність залежить від виду діяльності. Наприклад:

• працівники харчової галузі та фармацевтики — раз на рік;
• працівники атомної енергетики, члени екіпажів суден — раз на два роки;
• водії та освітяни — раз на п’ять років.

Термін дії довідки про проходження огляду становить один рік. Однак це не означає, що після завершення цього терміну працівник обов’язково має повторно проходити огляд, щоб виконувати свої професійні обовʼязки. Огляди здійснюються згідно з визначеною періодичністю (див. вище) для конкретних категорій працівників, яка може складати один, два, три чи навіть п’ять років залежно від виду діяльності.

Тобто, якщо періодичність огляду для вашої професії становить, наприклад, три роки, то наступний огляд потрібно буде проходити через цей строк, навіть якщо термін дії довідки вже завершився. Довідка свідчить лише про факт проходження попереднього огляду, а не про зобов’язання проходити наступний раніше затвердженого терміну.

Законодавство України визначає, що витрати на психіатричні огляди для працівників покриває роботодавець. Зокрема, у ст. № 169 «Обовʼязкові медичні огляди працівників певних категорій» Кодексу законів про працю України зазначено: Роботодавець зобовʼязаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

---

Булінг- це в навчальних закладах.

У вашому випадку - МОБІНГ.

Мобінг (цькування) – це систематичний і тривалий психологічний або економічний тиск, спрямований на приниження, ізоляцію або дискримінацію працівника.

На жаль, в професійному житті прояви мобінгу можуть бути абсолютно різними:

• упереджене ставлення у сфері праці та приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації;
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності;
• дискримінація за віком чи расою, політичними чи релігійними поглядами;
• нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження;
• погрози, наклепи та залякування.

Важливо підкреслити, якщо такі прояви психологічного та економічного тиску на працівника носять систематичний характер і неодноразово повторюються впродовж року, то це мобінг, а не конфлікт.

Потрібно документувати факти мобінгу:

Трудове законодавство захищає працівників від мобінгу (цькування).

Судова практика у справах про мобінг ще формується. У більшості справ суди відмовляють у захисті та поновленні трудових прав працівників саме через недоведеність факту мобінгу. Ні законодавство, ні судова практика не містить чіткого переліку доказів у справах про мобінг. Якщо працівник має намір звернутися до суду за захистом від мобінгу, радимо зібрати докази наступним чином:

• зберегти електронні листи, у яких містяться факти про мобінг, листування у соціальних мережах, зробити скріншоти;
• зберегти розпорядження/накази роботодавця, які, на думку працівника, містять ознаки мобінгу, наприклад, щодо застосування дисциплінарних стягнень, встановлення простоїв, переведень, розподіл виплат між працівниками, тощо;
• зробити записи телефонних розмов, які принижують честь та гідність працівника;
• направити письмові звернення до роботодавця щодо фактів мобінгу та зберігати копії таких звернень;
• отримати записи з відеокамер;
• отримати копії звернень від колег, якщо такі уже зверталися з фактами про мобінг до відділу кадрів чи керівництва;
• залучити свідків, тощо.

Обов’язково, щоб докази свідчили про систематичні дії або бездіяльність роботодавця чи колег, адже мобінг є неодноразовою дією.

Що робити, якщо доказів мобінгу немає?

Без доказів не вдасться притягнути винну сторону до відповідальності за мобінг. Тому потрібно документувати усі випадки приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації.

Якщо доказів мобінгу немає, працівнику слід письмово викласти опис ситуації у зверненні до роботодавця, зафіксувавши проблему. Звернення буде першим доказом.

Що робити працівнику, якщо мобінг відбувається з боку керівництва?

Працівник може спробувати звернутися до вищого керівництва компанії, наглядової ради або власника підприємства. Проте гарантій, що такі особи зреагують, немає.

Більш ефективними способами для працівника є наступні:

1. подати скаргу до Держпраці з усіма наявними доказами. Після розгляду матеріалів інспекція може скласти протокол про адміністративне порушення за ст. 173-5 КУпАП і передати його до суду. Проте під час воєнного стану цей механізм фактично не працює, оскільки діють обмеження на позапланові перевірки. Після завершення воєнного стану його знову можна буде застосовувати;
2. самостійно подати позов до місцевого суду, щоб визнати факт мобінгу та захистити свої права. Це може бути, наприклад, скасування незаконного звільнення, поновлення на посаді, стягнення зарплати за час прогулу чи компенсація моральної шкоди. Зміст позову залежить від того, як саме проявлявся мобінг і які наслідки він мав;
3. розірвати трудовий договір укладений на невизначений строк з власної ініціативи.

Чи можна розірвати трудовий договір через мобінг?

Так, мобінг є підставою для розірвання трудового договору як з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця. У обох випадках мобінг має бути встановлено судовим рішенням.

Працівник може звільнитися за власним бажанням, якщо став жертвою мобінгу або роботодавець не зупинив цькування. Це має бути підтверджено рішенням суду (ч. 3 ст. 38 КЗпП). У такому випадку працівнику виплачують вихідну допомогу — не менше ніж три середні зарплати (ст. 44 КЗпП).

Роботодавець також має право звільнити працівника/керівника за мобінг або бездіяльність щодо його припинення, якщо це підтверджено судом (п. 12 ч. 1 ст. 40 КЗпП, п. 1–2 ч. 1 ст. 41 КЗпП).

Чи можна через мобінг вимагати компенсацію від компанії?

Так. Якщо факт мобінгу підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, працівник може вимагати відшкодування:

• витрат на лікування, якщо мобінг спричинив ушкодження здоров’я працівника (ч. 2 ст.173 КЗпП); та/або
• моральної шкоди, якщо мобінг призвів до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя (ч. 1 ст. 237-1 КЗпП).

Чи захищає закон тих, хто повідомляє про мобінг (викривачів)?

Так. Дискримінація у сфері праці заборонена, зокрема через звернення до суду або підтримку інших у захисті їхніх прав (ч. 1, 4 ст. 2-1 КЗпП).

Якщо працівник вважає, що зазнав дискримінації, він має право подати скаргу до органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого ВРУ з прав людини та/або до суду.

Таким чином, якщо роботодавець вчиняє дискримінаційні дії на роботі через те, що працівник був викривачем мобінгу, такий працівник може поскаржитись до вищезазначених органів.

Такі працівники мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ч. 1 ст. 15 Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»).

Чи можливо працівнику захистити себе від мобінгу і не втратити роботу?

Роботодавець не має права звільняти працівника без законних підстав. Якщо звільнення все-таки відбулося, ст. 235 КЗпПУ дозволяє працівнику вимагати поновлення на роботі й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Особа, яка звільнила працівника з особистих мотивів, може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 172 ККУ. Покарання – штраф від 34 000 до 51 000 грн, або заборона обіймати певні посади до 3 років, або виправні роботи чи пробаційний нагляд до 2 років. У разі обтяжуючих обставин покарання може бути суворішим.

Яку відповідальність несуть цькувачі та роботодавець у разі доведення фактів мобінгу?

Дисциплінарна відповідальність

Орган, якому надано право прийняття на роботу працівника, який вчинив мобінг, може застосувати до нього дисциплінарне стягнення, а саме догану, звільнення або інше дисциплінарне стягнення (коли це передбачено законодавством, статутом або положенням про дисципліну для окремих категорій працівників) (ст. 147 КЗпП).

Адміністративна відповідальність

Вчинення мобінгу працівника тягне за собою:

• штраф на громадян від 50 до 100 НМДГ (850-1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин;
• штраф на фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 100 до 200 НМДГ (1700-3400 грн) або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

У разі вчинення мобінгу групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, відповідальність може бути вищою (ст. 173-5 КУпАП).

Цивільна відповідальність

Особа, яка вчинила мобінг, зобов’язана відшкодувати працівнику витрати на лікування у разі завдання шкоди його здоров’ю та/або моральну шкоду, про що ми згадували вище.

Доброго дня!

Чи намагалися Ви вже фіксувати ці вимоги керівництва письмово (наприклад, вимагати наказ), чи поки що всі розмови відбувалися виключно усно?

Ситуація, в якій ви опинилися, виглядає вкрай неприємно та виснажливо. Вибіркові вимоги лише до Вас, створення неналежних умов праці (відсутність кабінету) та безпідставні усні звинувачення - має чіткий термін: мобінг (цькування на робочому місці).

Ви маєте повне право захищати свою гідність і професійну репутацію. Нижче розберемо ваші права щодо відмови від огляду та термінового звільнення.

1. Чи можна звільнитись в той самий день?

Так, Ви маєте на це право, якщо причиною є мобінг.

Зазвичай закон вимагає попередження за 2 тижні при звільненні за власним бажанням. Проте відповідно до частини 3 статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП), працівник має право розірвати трудовий договір у визначений ним строк (хоч і в той самий день), якщо роботодавець:

• не виконує законодавство про працю;
• чинить мобінг (цькування) або не вживає заходів щодо його припинення.

Якщо Ви звільняєтеся через мобінг (за ч. 3 ст. 38 КЗпП), роботодавець зобов'язаний виплатити вам вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

У заяві про звільнення слід написати: «Прошу звільнити мене [дата] за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з вчиненням щодо мене мобінгу з боку керівництва (психологічний тиск, безпідставні вимоги позапланових медичних оглядів, незабезпечення робочим місцем)».

2. Чи можна відмовитись від цього конкретного обстеження?

Можна.

Медичні працівники психіатричних лікарень дійсно зобов'язані проходити періодичні психіатричні та наркологічні огляди. Але ключове слово — періодичні (планові), які проходять усі співробітники згідно з графіком та наказами МОЗ.

Згідно пункту 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин Позачерговий психіатричний огляд проводиться на вимогу роботодавця чи підприємства, yстанови або організації, що уповноважило, найняло чи призначило особy на виконання нею окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами, при наявності згоди особи.

Тобто, позачерговий огляд не може призначатися просто тому, що керівнику так захотілося, або через чиїсь усні слова. Оскільки скарг письмово немає, а вимоги висувають лише Вам — це вибіркова дискримінація. Ви маєте право вимагати від керівництва письмове розпорядження (наказ) із зазначенням правових підстав, чому саме Ви і чому саме зараз маєте здавати цей аналіз. На усні вимоги ви маєте право відповідати відмовою.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Лана!

Сама по собі вимога до медичного працівника проходити періодичний психіатричний огляд може бути законною, оскільки медичні працівники закладів охорони здоров’я включені до переліку осіб, які проходять такий огляд один раз на п’ять років. Це передбачено наказом МОЗ №139.

Однак, це не означає, що керівництво може вибірково вимагати саме від Вас відповідне обстеження, якщо немає оформленої письмової підстави. Законний огляд має проводитися по процедурі, визначеній наказом МОЗ №651: це попередній, періодичний або позачерговий психіатричний огляд, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, а не довільна внутрішня вимога адміністрації лікарні.

Отже, Ви маєте повне право відмовитися від усної, вибіркової та неоформленої вимоги. Проте, правильніше просити надати письмове направлення із зазначенням виду огляду, правової підстави, причини направлення саме Вас, закладу, де має проводитися огляд, порядку оплати та пояснення, чи направляються на такий самий огляд інші лікарі відповідної категорії.

Справа в тому, що якщо адміністрація оформить це як звичайний періодичний психіатричний огляд для всіх медичних працівників або для категорії працівників, які не проходили його останні п’ять років, тоді відмова може бути ризиковою. Стаття 46 КЗпП дозволяє відсторонення від роботи у разі відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів.

Водночас, якщо це не загальний періодичний огляд, а фактично персональна перевірка через конфлікт, скарги без доказів або бажання тиснути, тоді роботодавець має пояснити, на якій підставі саме Вас направляють на позачерговий огляд. Самі слова про скарги пацієнтів без письмового підтвердження, службової записки, акту, пояснень або наказу — це не нормальна доказова база для тиску на працівника.

Якщо Ви щорічний медогляд пройшли, то роботодавець не може просто ігнорувати це та вимагати додаткові довідки. Разом з тим, щорічний медогляд і періодичний психіатричний огляд за наказами МОЗ №651/№139 — це не завжди одне й те саме. Тому треба дивитися не лише на факт щорічного медогляду, а й на те, чи проходили Ви саме психіатричний огляд за формою №100-2/о, строк дії якої становить один рік.

Щодо звільнення в той же день, то за загальним правилом працівник попереджає роботодавця письмово за два тижні.

Однак, працівник може просити звільнити його у строк, який він сам визначив, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю або умови трудового/колективного договору. Щодо мобінгу КЗпП прямо вимагає, щоб мобінг або невжиття заходів щодо його припинення були підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, якщо Ви зараз напишете заяву «звільнити сьогодні у зв’язку з мобінгом», роботодавець може відмовити. Якщо ж Ви напишете «прошу звільнити мене у визначений мною строк у зв’язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю», тоді позиція сильніша, але все одно може виникнути спір.

Таким чином Вам не потрібно виконувати усні та вибіркові вимоги керівництва без належного оформлення. Якщо від Вас вимагають здати сечу на наркотики або принести довідку від психіатра, роботодавець має письмово пояснити, на якій правовій підставі це вимагається, у межах якого саме огляду, чому така вимога висувається саме до Вас, а не до всіх лікарів відповідної категорії, куди саме Вас направляють і хто має оплачувати таке обстеження. Так само, якщо керівництво посилається на скарги пацієнтів, воно має надати не загальні усні твердження, а конкретні документи: письмові скарги, службові записки, акти або інші матеріали, які підтверджують наявність підстав для таких дій. Якщо тиск продовжиться, це вже може бути підставою для звернення до Держпраці, а також для подальшого вирішення питання про звільнення з посиланням не на емоційну оцінку ситуації, а на конкретні порушення з боку роботодавця.

Отже, Ви не зобов’язані виконувати усну вимогу «здати сечу на наркотики» або «принести довідку від психіатра», якщо така вимога не оформлена письмово і не має зрозумілого правового обґрунтування. Водночас не варто просто ігнорувати ситуацію або заявляти, що Ви взагалі нічого проходити не будете. Головне - Ви не ухиляєтесь від законних медичних оглядів, але вимагаєте, щоб роботодавець діяв офіційно, письмово і однаково щодо всіх працівників, а не вибірково саме щодо Вас.

З повагою, адвокат Айвазян.

ОСЬ ВИМОГИ ДО МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ДЕ ПРХОДИТЬ ПСИХІАТРИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ:

https://moz.gov.ua/uk/moz-posilyuye-vimogi-do-medz...

Доброго дня, дії протиправні.

Згідно зі статтею 28 Конституції України, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Це абсолютне конституційне право, яке захищає недоторканність особи та її здоров'я.

Консультація головний закон України.

Кожна людина має право на свободу, особисту недоторканність та повагу до гідності. Без вашої вільної згоди ніхто не має права піддавати вас медичним чи науковим дослідам. Будь-яке медичне втручання (огляд, аналізи) потребує вашої інформованої згоди, закріпленої у ст. 43 «Основ законодавства України про охорону здоров'я».

Так це мобінг., вам треба фіксувати докази для подальшого захисту своїх прав та інтересів.

Вимагайте письмових наказів і .тд.

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони здоров'я України08 вересня 2025 року N 1393

1. Надавачі послуг з проведення ОМО видають наказ про утворення Комісії із затвердженням її складу та графіка роботи.

2. Комісія утворюється на базі ЗОЗ, який надає спеціалізовану медичну допомогу, у тому числі за спеціальністю "Професійна патологія", має у своєму складі клініко-діагностичну лабораторію, відділення рентгенології, функціональної діагностики, має наявних в штаті ЗОЗ лікарів-спеціалістів, залучених до проведення ОМО, або наявні укладені договори із суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики та мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - суб'єкти господарювання).

3. Комісію очолює лікар-профпатолог, який працює за основним місцем роботи в ЗОЗ, де утворена Комісія, і має спеціалізацію за спеціальністю "Професійна патологія". Голова Комісії підзвітний керівнику ЗОЗ, на базі якого утворена Комісія.

4. До складу Комісії входять: лікар-профпатолог (голова Комісії), лікар-терапевт, лікар-невропатолог, лікар-офтальмолог, лікар-отоларинголог, лікар-акушер-гінеколог (для жінок) або лікар-уролог (для чоловіків), лікар-хірург, які здійснюють огляд всіх працівників певних категорій у повному складі.

До проведення попередніх, періодичних та позачергових медичних оглядів залучаються лікарі інших спеціальностей у випадках, визначених додатками 4 та 5 до цього Порядку.

14. Усім працівникам, які підлягають попередньому або періодичному медичному огляду, проводиться електрокардіографія (ЕКГ), вимірювання артеріального тиску, лабораторні дослідження: загальний аналіз крові та сечі.

ДОДАТОК 4 - П.2.7.7

Працівники ліцензіата, які мають відповідно до наказу доступ безпосередньо до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, повинні мати:

• довідки відповідного державного або комунального закладу охорони здоров’я про відсутність психічних розладів, пов’язаних із зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами чи психотропними речовинами АБО довідки відповідного державного або комунального закладу охорони здоров’я про відсутність серед зазначених працівників осіб, визнаних непридатними до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), пов’язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

• довідки Міністерства внутрішніх справ України про відсутність не знятої чи не погашеної в установленому порядку судимості за вчинення злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочину або злочину, пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у тому числі вчиненого за межами України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію частини шостої статті 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 21.11.2007 No 1339 встановлено, що до роботи з наркотичними засобами не можуть бути допущені особи, які в установлений строк не пройшли наркологічний чи психіатричний огляд.

Якщо строк дії сертифіката закінчився, працівника не можна допускати до роботи з наркотичними (психотропними) лікарськими засобами.