Статті хвороб для ВЛК

Доброго дня, Сергію!

Стаття 12 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402:

1) до пункту «а» належать:

• гемолітичні анемії внаслідок ферментних порушень (D55), таласемія (D56), серпоподібноклітинні порушення (D57), інші спадкові гемолітичні анемії (D58);
• набуті гемолітичні анемії (D59) та інші анемії (D64), які потребують оперативного, цитостатичного, таргетного, імуносупресивного або іншого лікування, спрямованого на припинення або призупинення гемолізу;
• апластичні анемії (D60-D61);
• спадкова недостатність факторів згортання крові: фактора VIII (D66), фактора IX (D67), фактора XI (D68.1) або інших факторів (D68.2) при наявності клінічних проявів;
• хвороба Віллебранда (D68.0) при наявності клінічних проявів;
• геморагічні порушення, зумовлені циркулюючими в крові антикоагулянтами (D68.3) при наявності клінічних проявів;
• ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (D69.3), яка потребує проведення оперативного, цитостатичного, таргетного, імуносупресивного або іншого лікування, спрямованого на припинення або призупинення імунного руйнування тромбоцитів;
• ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (D69.3) з відсутністю повної клініко-гематологічної ремісії після проведеного оперативного, цитостатичного, таргетного, імуносупресивного або іншого лікування, спрямованого на припинення або призупинення імунного руйнування тромбоцитів;
• спадкові порушення функціональної здатності тромбоцитів (якісні дефекти тромбоцитів) (D69.1) з наявністю лабораторних порушень функціональної здатності тромбоцитів та об’єктивно підтверджених проявів геморагічного синдрому, які потребують специфічного гемостазіологічного лікування;
• агранулоцитоз (D70) із загальною кількістю нейтрофільних гранулоцитів менше 1*109/л, рефрактерний до лікування;
• генетичні аномалії та інші порушення лейкоцитів (D71-D72), які потребували тривалого (понад 1 місяць) або неодноразового стаціонарного лікування з цього приводу і мали клінічні прояви у вигляді інфекційних, алергічних захворювань і станів;
• вроджена метгемоглобінемія (D74.0);
• набута метгемоглобінемія (D74.8, D719), що потребувала тривалого (понад 1 місяць) або неодноразового стаціонарного лікування;
• сімейний еритроцитоз (D75.0), який потребував тривалого (понад 1 місяць) або неодноразового стаціонарного лікування з цього приводу і мав об’єктивні клінічні прояви.

2) до пункту «б» належать:

• набуті гемолітичні анемії (D59) та інші анемії (D64) в стадії повної клініко-гематологічної ремісії після проведення оперативного, цитостатичного, таргетного, імуносупресивного або іншого лікування, спрямованого на припинення або призупинення гемолізу, якщо з моменту досягнення ремісії пройшло менше трьох років;
• ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (D69.3) в стадії повної клініко-гематологічної ремісії після проведеного оперативного, цитостатичного, таргетного, імуносупресивного або іншого лікування, спрямованого на припинення або призупинення імунного руйнування тромбоцитів, якщо з моменту досягнення ремісії пройшло менше трьох років;
• набутий дефіцит факторів згортання (D68.4) або інші порушення згортання крові (D68.8, D68.9), клінічний перебіг яких тривав більше 1 місяця і потребував специфічного гемостазіологічного лікування;
• спадкові порушення функціональної здатності тромбоцитів (якісні дефекти тромбоцитів) (D69.1) з наявністю лабораторних порушень функціональної здатності тромбоцитів та об’єктивно підтверджених проявів геморагічного синдрому, які не потребують стаціонарного лікування.

3) до пункту «в» належать:

• набуті гемолітичні анемії (D59) та інші анемії (D64) в стадії тривалої (понад три роки) повної клініко-гематологічної ремісії після проведення оперативного, цитостатичного, таргетного, імуносупресивного або іншого лікування, спрямованого на припинення або призупинення гемолізу;
• ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (D69.3) в стадії тривалої (понад 3 роки, рівень тромбоцитів від 100*109/л і вище) повної клініко-гематологічної ремісії після проведеного оперативного, цитостатичного, таргетного, імуносупресивного або іншого лікування, спрямованого на припинення або призупинення імунного руйнування тромбоцитів;
• аліментарні анемії (D50-D53) та хронічна постгеморагічна анемія (D62), що потребували стаціонарного лікування з приводу анемії три і більше разів на рік;
• спадкові порушення функціональної здатності тромбоцитів (якісні дефекти тромбоцитів) (D69.1) з наявністю лабораторних порушень функціональної здатності тромбоцитів без об’єктивно підтверджених проявів геморагічного синдрому;
• сімейний еритроцитоз (D75.0) без клінічних проявів і без показань до лікування.

У разі діагностування анемії при хронічних хворобах, класифікованих в інших рубриках та новоутвореннях (D63) експертне рішення виноситься по основній нозологічній формі захворювання, що спричинило виникнення анемії.

Стаття 52 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402:

1) до пункту «а» належать:

• набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі, які не оперовані або з незадовільним результатом лікування;
• рубцеві звуження або нервово-м’язові захворювання стравоходу зі значними клінічними проявами, що потребують систематичного бужування, балонної дилатації або хірургічного лікування;
• тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів (у тому числі і хвороба Крона) з вираженим занепадом живлення (ІМТ менше 18,5);
• спайковий процес у черевній порожнині зі значним порушенням моторно-евакуаторної функції (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження);
• наслідки резекції тонкої або товстої кишки у вигляді стійкого, значного занепаду живлення або порушення функцій;
• випадіння усіх шарів прямої кишки під час ходьби або переміщення тіла у вертикальне положення (III стадія);
• протиприродний задній прохід, кишковий або каловий свищ як завершений етап хірургічного лікування;
• недостатність сфінктера заднього проходу III ступеня;
• хронічний парапроктит зі стійкими або такими, що часто відкриваються та важко піддаються лікуванню, свищами.

2) до пункту «б» належать хронічні рецидивуючі неспецифічні виразкові коліти, хвороба Крона (крім тих, що зазначені в пункті «а»);

• ГЕРХ з виразковим езофагітом, з позастравохідними проявами, що потребує повторного тривалого стаціонарного лікування (два та більше разів на рік), з помірним порушенням функції травлення, стравохід Баррета. ГЕРХ повинна бути підтверджена ендоскопічним та/або рентгенологічним дослідженнями (обов’язково в горизонтальному положенні);
• дивертикул стравоходу великих розмірів (більше 2 см), що погано спорожнюється і супроводжується дисфагією та не потребує хірургічного лікування, або множинні дивертикули (>2) стравоходу та шлунку, дивертикул з явищами дивертикуліту;
• дивертикулярна хвороба кишечнику; часто рецидивні (більше 2 разів на рік);
• наслідки резекції тонкої або товстої кишки з незначними проявами демпінг-синдрому;
• спайковий процес у черевній порожнині з помірним або незначним порушенням моторно-евакуаторної функції (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження);
• дивертикули стравоходу з клінічними проявами, що не потребують хірургічного лікування;
• рубцеві звуження та нервово-м’язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування;
• хвороби стравоходу, кишечнику, спайкова хвороба з незначним порушенням функцій;
• ГЕРХ з виразковим езофагітом та нечастими загостреннями;
• випадіння прямої кишки при фізичному навантаженні (I-II стадія);
• недостатність сфінктера заднього проходу I, II ступеню;
• випадіння прямої кишки при дефекації (I стадія);
• недостатність сфінктера заднього проходу I ступеню;
• хронічний парапроктит з частими (два рази і більше на рік) загостреннями;
• хронічний парапроктит, що протікає з нечастими загостреннями без утворення зовнішнього свища.

У разі випадіння прямої кишки, наявності кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, наявності хронічного парапроктиту військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після оперативного лікування медичний огляд проводиться на підставі статті 56 Розкладу хвороб. Придатність до військової служби, до навчання у ВВНЗ визначається залежно від результатів лікування. У разі рецидиву захворювання або відмови від хірургічного лікування постанова приймається за пунктом «а» чи «б».

3) до пункту «в» належать:

• ГЕРХ з ерозивним або катаральним езофагітом та нечастими загостреннями;
• синдром подразнення товстої кишки;
• хронічні запальні захворювання шлунково-кишкового тракту без порушення функції.

З повагою, адвокат Айвазян.