Оформление брака в СИЗО и получение свидания.

Доброго дня, Владиславе!

Згідно роз'яснень Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції:

"Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку (з 18 років).

Зазвичай шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. Однак, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися:

- за місцем їхнього проживання,

- за місцем надання стаціонарної медичної допомоги

- або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.

Так, державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, проводиться ДРАЦС за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених законодавством України.

Реєстрація шлюбу з особами, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, здійснюється відділом ДРАЦС в слідчих ізоляторах лише з письмового дозволу органу досудового розслідування, суду (судді), у провадженні яких знаходиться справа.

Для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком слід особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу. Для цього адміністрація установи виконання покарань забезпечує засуджену особу бланком заяви.

Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка його стосується, начальник установи виконання покарань звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який міститься в особовій справі засудженого, засвідчує справжність його підпису відповідно до статті 78 Закону України «Про нотаріат» та направляє цю заяву особі, з якою засуджений бажає зареєструвати шлюб.

Одночасно цій особі повідомляються найменування та адреса відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, у якому може бути проведена державна реєстрація шлюбу. При погодженні на державну реєстрацію шлюбу із засудженим особа заповнює отриману заяву в тій частині, що стосується її, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав заяву (заяви) про державну реєстрацію шлюбу, призначає дату та час державної реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє наречених, а також адміністрацію установи виконання покарань, у якій утримується засуджена особа, яка бажає зареєструвати шлюб.

Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред`явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів громадянина України або паспортних документів іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, у приміщенні, визначеному адміністрацією установи виконання покарань.

На підставі актового запису про шлюб кожному із подружжя видається свідоцтво про шлюб.".

У відповідності з наказом Мінюста "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України":

"2. Участь ув’язнених і засуджених у сімейно-правових відносинах

1. Державну реєстрацію укладення шлюбу ув’язнених і засуджених у СІЗО проводить відповідно до чинного законодавства орган реєстрації актів цивільного стану (далі - орган РАЦС) за місцем розташування СІЗО.

2. Особа, яка виявила бажання одружитися з ув’язненим чи засудженим, звертається до органу РАЦС для отримання бланка спільної заяви про укладення шлюбу та подає його адміністрації СІЗО. У разі взаємної добровільної згоди на укладення шлюбу та відсутності обставин, що цьому перешкоджають, ув’язнений або засуджений заповнює свою частину бланка заяви.

Достовірність підпису на заяві ув’язненого або засудженого засвідчує начальник СІЗО. Посвідчена заява передається іншій стороні для подальшого оформлення в органі РАЦС.

3. Державна реєстрація укладення шлюбу проводиться тільки за наявності документів, що посвідчують осіб, які одружуються, у спеціально виділеному приміщенні СІЗО. Загальна кількість запрошених з боку осіб, які укладають шлюб, крім представника органу РАЦС, не може бути більше шести осіб.

Особам, присутнім на реєстрації шлюбу ув’язненого з боку осіб, які укладають шлюб, необхідно мати відповідний дозвіл, виданий слідчим або судом, які здійснюють кримінальне провадження, органу, що проводить екстрадиційну перевірку.

Оплата державного мита за державну реєстрацію укладення шлюбу та інші необхідні витрати проводяться за рахунок осіб, які укладають шлюб.

4. Після державної реєстрації укладення шлюбу адміністрація СІЗО надає позачергове тривале побачення засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особам, засудженим до позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з виправного цент-ру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку з іншим кримінальним провадженням, у порядку, передбаченому статтею 110 КВК та главою 1 розділу VII цих Правил.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення», статті 110 КВК та глави 1 розділу VII цих Правил короткострокові побачення після державної реєстрації шлюбу адміністрація СІЗО може надати:

іноземцям, яких тримають під вартою, - за погодженням з Міністерством закордонних справ України і з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження;

особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, - на підставі письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку;

засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особам, засудженим до позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, - з письмового дозволу начальника СІЗО або його заступника;

ув’язненим та засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені у СІЗО або переведені до СІЗО з виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв’язку з іншим кримінальним провадженням - з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.

На прохання осіб, які укладають шлюб, адміністрація СІЗО надає можливість проведення обряду вінчання.

{Пункт 4 глави 2 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 717/5 від 18.03.2024}

5. Державна реєстрація розірвання шлюбу (розлучення) ув’язнених і засуджених здійснюється відповідно до законодавства...

...4. Тривалі побачення адміністрація СІЗО надає засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, а також засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку з іншим кримінальним провадженням.

{Абзац перший пункту 4 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 717/5 від 18.03.2024}

Тривалі побачення з правом спільного проживання надаються тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки).

Тривалі побачення можуть надаватися подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало у шлюбі, у разі, якщо в них є спільні неповнолітні діти та за умови пред’явлення їхніх свідоцтв про народження.".

Для отримання тривалого побачення Вам треба подати заяву на ім'я начальника СІЗО. У разі відмови Ви можете оскаржити її до начальника установи виконання покарань, якому підпорядковується СІЗО,. Якщо це не дає результату, скаргу можна подати до Державної кримінально-виконавчої служби України. Також, в разі порушення прав ув'язненого, можна звернутися до суду з адміністративним позовом.

З повагою, адвокат Айвазян.