Прокуратура изьяла личные деньги и не возвращает

Вітаю Вас.

Спробуйте подати клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, якщо на нього не було накладено арешт. Якщо у задоволенні клопотання буде відмовлено, звертайтеся із скаргою дло слідчого судді. Не виключено, що майно вдасться повернутися лише у такий спосіб.

З повагою!

Если деньги - временно изъятое имущество - обязаны вернуть в течение 48 часов.

Если будут признаны доказательством по делу - будут изъяты до определения их судьбы судьей при вынесении приговра или до конца уголовного производства.

Доброго дня!

Сестрі потрібно подати клопотання про поверння тимчасово вилученого майна. Рекомендую звернутися до адвоката за місцем проживання, який спеціалізується на кримінальних справах. Він зможе допомогти скласти відповідні заяви, а також представляти Ваші інтереси у процесі повернення майна, адже скоріш за все особисті запити сестри слідчі будуть ігнорувати.

Так як Ви волею-неволею стали учасником обшуку, то скоріше за все слідчі безпідставно вилучили майно сестри.

Алгоритм дій при поверненні тимчасово вилученого майна

1. Потрібно перевірити чи міститься тимчасово вилучене майно в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку

Як правило, резолютивна частина подібного судового рішення виглядає так: «Надати дозвіл слідчим … на проведення обшуку в приміщенні … з метою … відшукання та вилучення документів, чорнових записів…, мобільних телефонів, сім-карток, за допомогою яких фігуранти спілкуються між собою, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, інших речей, предметів та документів, які містять на собі сліди кримінального правопорушення...».

Тут важливо розуміти, що, якщо майно не конкретизовано за певними ознаками (реквізити договорів, колір, марка, модель, серійний номер електронної техніки тощо), то можна приводити доводи того, що воно не міститься в ухвалі про дозвіл на обшук.

По цьому питанню існує позитивна судова практика. Наприклад, ухвалою Вищого антикорупційного суду по справі № 991/881/21 від 11.02.2021 зобов’язано детектива НАБУ повернути володільцю комп’ютер та мобільний телефон з обґрунтуванням того, що детективом не було зазначено ідентифікуючих ознак вилучених речей, тому вони не можуть вважатися такими, які були безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.

2. Дізнайтеся у судового органу чи подавалися клопотання про арешт тимчасово вилученого майна

Для цього можна подати адвокатський запит, в якому запитати: чи подавалися клопотання про арешт майна? Коли подавалися? Яке було прийнято рішення? Коли було прийнято рішення?

КПК України визначено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).

Крім цього, клопотання про арешт майна розглядається судом не пізніше двох днів з дня його надходження (частина 1 статті 172 КПК).

3. Скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді

Одним із найчастіше використовуваних стороною захисту правових механізмів повернення майна, яке було вилучено в ході кримінального провадження та на яке в подальшому було накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді – є звернення власника цього майна до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

З аналізу актуальної практики розгляду слідчими суддями клопотань, поданих в порядку ст. 174 КПК України, слід звернути увагу, що важливим елементом для отримання рішення про скасування такого арешту є наведення належних та обгрунтованих обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Якщо слідчим суддею було накладено арешт за відсутності обгрунтованих підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження – ефективним способом правового захисту є звернення саме з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту, оскільки встановлення незаконності ухвали слідчого судді є компетенцією саме суду апеляційної інстанції.

Загалом Вам бажано заручитись підтримкою адвоката та вибудувати стратегію і тактику захисту Ваших прав.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Єгоре!

Якщо Ви стали учасником обшуку, то Вас можуть чекати наступні наслідки:

• слідчі безпідставно вилучили Ваше майно, якщо дозвіл на його вилучення не надавався судом;
• Ваші речі були вилучені, оскільки дозвіл на це містився в ухвалі про проведення обшуку;
• на безпідставно вилучене майно був накладений арешт і тепер, щоб його повернути, доведеться скасувати арешт.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом, законодавець не вказує.

Порядок тимчасового вилучення майна регламентовано ст. 168 КПК України, яка вказує, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Аналізуючи правовий зміст ч. 7 ст. 236 і частини 1 ст.98 КПК України, ч. 2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають одних з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч. 1 ст.167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.

Законодавцем в статті 169 КПК України визначено підстави повернення тимчасового вилученого майна, зокрема зазначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Із зазначеної норми вбачається, що однією із підстав повернення тимчасового вилученого майна є випадки, передбачені частиною п`ятою статті 171 КПК України, тому майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Тобто, у разі неподання слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна клопотання про його арешт, тимчасово вилучене майно повертається особі в якої його було вилучено.

Отже, у Вашому випадку мова йде про майно, дозвіл на вилучення якого не був наданий ухвалою про обшук, але воно було вилучене і щодо нього не звернулися з клопотанням про накладення арешту (частина 7 статті 236 КПК України).

В ідеалі, правоохоронці самі мають ініціювати повернення майна володільцю, якщо не мають законної підстави зберігати його у себе. Проте, у більшості випадків, доводиться повертати майно у судовому порядку.

Щодо процедури повернення тимчасово вилученого майна, то в КПК України вона чітко не прописана.

Алгоритм таких дій можна встановити, проаналізувавши норми КПК стосовно проведення обшуку, накладення арешту, подання клопотань слідчому/детективу/прокурору, оскарження дій та бездіяльності під час досудового розслідування.

Тому, типовий порядок дій при поверненні тимчасово вилученого майна може виглядати так:

1. Перевіряємо, чи міститься тимчасово вилучене майно в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку

2. Дізнаємося у судового органу, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, чи подавалися клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

3. Подаємо скаргу на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна

Для того, щоб повернути тимчасово вилучене майно, потрібно подати скаргу до суду та попросити суд зобов’язати слідчого/детектива/прокурора повернути таке майно (частина 1 статті 303 КПК України).

Зразок скарги знайдете за посиланням https://mayorovcompany.com.ua/obraztsy-dokumentov/....

Коли мова йде про неповернення тимчасово вилученого майна, то маємо сформовану позицію суду - бездіяльність слідчого з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих, тому немає підстав повертати скарги з підстав пропущеного строку звернення, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого.

4. Фактично отримуємо майно у слідчого/детектива/прокурора.

Частина 2 статті 535 КПК України пише, що суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.

Слідчі трактують це так, що суд повинен в офіційному порядку направити їм ухвалу про зобов’язання повернути майно і тільки тоді вони матимуть право його повернути.

Як правило, сторона захисту та представники власників майна самостійно направляють примірник судового рішення слідчим органам з відповідним супровідним листом.

Якщо такі дії слідчими ігноруються, то можемо говорити про утворення складу злочину – умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили (стаття 382 КК України) і подавати заяви про вчинення злочину до Державного бюро розслідувань.

https://jurliga.ligazakon.net/aktualno/8743_poryad...

З повагою, адвокат Айвазян.