Как вступить в право властность

Доброго дня, Світлана!

Здравствуйте я столкнулась с такой ситуацией 15 лет назад сделали правотузацыю квартиры,на меня сына и маму .Мама умерла она жыла с отчимом у него временная прописка.Очем затянул квартиру в долги , выезжать с нее не хочет.Он может прессовать на квартиру.

Вітчим може претендувати на половину частки Вашої матері, якщо квартира приватизована у спільну часткову власніть. Проте, за умови, що шлюб був зареєстрований офіційно.

Друга половина частки матері в нерухомості Ваша, оскільки Ви, так само, як і вітчим, є спадкоємцем першої черги. Вітчим був зареєстрований у даній квартирі на момент смерті Вашої матері? Чи Ви зареєстровані у житлі? Коли саме Ваша матір померла? Ви вступали у спадщину? Чи вступав вітчим?

Що саме мається на увазі "затягнув квартиру у борги"? які саме борги? Відкрито виконавче провадження?

Відповідно до частини другої статті 1258 ЦК кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК).

Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил статтей 121-140 Сімейного кодексу України. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти (стаття1260 ЦК).

Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.

У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини право на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає. Шлюб може бути розірваний у органах РАЦС або в судовому порядку. Проте в кожному разі шлюб вважається розірваним з моменту реєстрації акту про це у органах РАЦС. Якщо шлюб був розірваний у судовому порядку, але розірвання шлюбу не зареєстроване у РАЦС, подружжя вважається таким, що перебуває в шлюбі, а отже, зберігає право спадкування одне після одного.

Якщо шлюб визнаний недійсним, той з подружжя, хто пережив іншого, не має права на спадкування, оскільки недійсний шлюб не тягне юридичних наслідків.

Я с сыном живу за границей хотела её продать как ето сделать я не знаю.

Поки не буде більше інформації, надати грунтовну відповідь неможливо, на жаль. Поки що все виглядає так, що у квартири є три співвласника: Ви, Ваш син та Ваш вітчим, але потрібно розбиратися.

Відчуження частки у спільній частковій власності здійснюється із дотриманням права переважної купівлі, зміст якого розкритий у ст. 362 Цивільного кодексу України.

• У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

• Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

• Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

• Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

• У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

• Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

• Право переважної купівлі не поширюється на договори дарування, довічного утримання (догляду), міни, виділу частки співвласнику у натурі;

• Право переважної купівлі поширюється на договори міни, якщо частка обмінюється на речі визначені родовими ознаками і особа, яка має право переважної купівлі пропонує відчужувану річ того ж роду, в тій же кількості і ті є ї ж якості.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, пані Світлано!

Чи прийняли Ви спадщину після смерті мами? Чи вітчим перебував у шлюбі разом з Вашою мамою на момент її смерті? Ваш син повнолітній?

Якщо Ваша квартира приватизована на трьох: Вас, сина і маму, то частка кожного становить 1/3.

Після смерті мами її частка у квартирі перейшла у спадщину. Якщо спадщина ще не оформлена, треба через нотаріуса підтвердити право на цю частку. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріуса протягом 6 місяців від дати смерті, якщо Ви були прописані разом з мамою за однією адресою, то вважається, що Ви прийняли спадщину автоматично, якщо ж у Вас було різне місце реєстрації проживання і цей строк минув - то потрібно через суд поновлювати строк для прийняття спадщини.

Якщо вітчим перебував у зареєстрованому шлюбі з Вашою мамою, то він може претендувати на 1/2 частку мами (тобто 1/6 квартири). а іншу частку повинні успадкувати Ви. Адже згідно статті 1261 У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

І це, на жаль, може ускладнити продаж. Тому потрібно домовлятись з вітчимом (викупити його частку) або продати лише свої частки (якщо знайдете покупців). Якщо дитина неповнолітня, то додатково потрібна згода органу опіки та піклування.

Якщо вітчим накопичив борги за комуналку, то борги «йдуть» не на квартиру, а на власників. Тобто відповідати доведеться співвласникам, а не йому одному.

Щоб продати квартиру, головне мати свідоцтво про право власності внаслідок приватизації та свідоцтво про право на спадщину.

Всю квартиру можна продати лише за згодою всіх співвласників. Якщо вітчим прийняв спадщину, то він є співвласником.

Або Ви можете продати лише свої частки з сином.

Якщо хочете, щоб син не займався паперами, можна оформити на Вас або на іншу довірену особу генеральну довіреність від його імені.

З вітчимом є два варіанти:

1. Якщо він не перебував у шлюбі з мамою, то він не має права на спадщину, тому після оформлення квартири на Вас Ви його просто знімете з реєстрації місця проживання через ЦНАП, а потім продасте квартиру

2. Якщо він є офіційним чоловіком Вашої матері і прийняв спадщину, то він також є співвласником (1/6 квартири). Тому потрібно буде з ним домовлятись або продати лише свої частки.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Отчим с мамой были в браке детей у них нету.В момент смерти отчим был с ней,проплывал.Квартира была получена ещё без отчима когда мама проплывала с моим отцом

Вітаю Вас.

Як я розумію, Ви не пройшли процедури спадкування частки, яка належала Вашій матері. Вся проблема наразі в цьому. А також в тому, що вітчим також буде серед числа спадкоємців, що явно не збільшує Ваші шанси на продаж квартири. Тому починати тут треба саме зі спадкування.

Право на власть ещё не вступила прошло только месяц как умерла мама Если сыну 16 лет ему тоже нужно вступить во властность или могу сделать всё сама.Я проживаю на территории Польши в консульство до натариуса запись жду очередь.А что мне делать с тем что он не платит за квартиру.

ЗДРАВСТВУЙТЕ, СВЕТЛАНА!

Если Вы были зарегистрированы и проживали с матерью в квартире на момент ее смерти, то Вы считаетесь такой, что приняла наследство за матерью автоматически.

Наследованию по закону (если не было завещания) подлежит 1/3 квартиры, принадлежавшей Вашей маме.

Если Вы тоже будете претендовать на 50 % от этой доли, то Ваш отчим получит право собственности на 1/6 часть имущественных прав на квартиру (0,16 %).

То есть его доля незначительная и он фактически даже на 1 комнату не может претендовать.

Мало того, этот человек если незаконно пользуется всей квартирой - обязан Вам сплачивать за то, что без Вашего согласия и разрешения пользуется имуществом, которое ему не принадлежит.

Вы давали своё согласие на то, чтобы его прописали в квартире?! Во все времена без согласия собственника это было незаконно, но в ряде случаев так делали некомпетентные работники паспортных столов, а позднее горисполкомов.

Увы, нужно было раньше этот вопрос решать и думать когда мама Ваша вступала в брак с человеком без жилья, который будет претендовать на жилье Вашей семьи. Сейчас увы он официальный муж и может претендовать на свою долю, которая хоть и незначительна, но есть.

ВЫ конечно можете попытаться признать в судебном порядке его таким, что утратил право на свою незначительную долю, предварительно внеся на депозит суда сумму рыночной (оценочной) стоимости его доли за квартиру. Но суды часто неохотно идут на такие вещи.

В любом случае - это единственный вариант чтобы избавиться от него. Сразу говорю имея опыт в решении дел в г. Сумы. Дистанционно и без денег Вы ничего не решите. Потому что от нотариуса до врачей - каждый узнавая, что Вы за границей сразу начинает пускать слюни и не то чтобы намекать, а прямо говорить о "Благодарностях". Учитывая, что линия боевых действий за год еще ближе стала к городу Сумы, то коррупционная модель отношений стала еще больше.

Признание части квартиры незначительной и потеря права собственности на нее возможны при определенных условиях, определенных законодательством. Обычно это касается случаев, когда доля настолько мала, что ее невозможно выделить в натуре, или когда собственник не проявляет интереса к имуществу.

Попробуйте отчиму объяснить, что если он не решит вопрос полюбовно, то Ваши расходы на адвоката, экспертизы и суды будут как раз где-то как стоимость его доли. Потому полученные деньги сразу же можно будет взыскать в счёт Ваших расходов.

Может, если есть возможность, сплатите ему его долю 16-17 % от стоимости квартиры за согласие продать жилье.

В противном случае это реально наглый захват чужого жилья. И Вы можете взыскивать по суду с него стоимость аренды квартиры за вычетом его доли и в тоге за период может так статься, что его доля будет равна по стоимости долгам, которые он имеет перед Вами за пользование ВСЕМ жильем.

Хотя понятное дело, что если ему некуда идти, то будет его выгнать даже с 10-ю решениями суда будет очень сложно. Тут уж без внеправовых методов не обойтись.

С уважением и пониманием, Я.А. Турчин (г. Гамбург, Германия).

Доброго дня.

Вам необхідно оформити спадкові права.

Цивільним кодексом України встановлено, що спадкування здійснюється або за заповітом, або за законом.

Якщо спадкодавець за життя не висловив свою волю у формі заповіту, чи його визнано недійсним, у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування відбувається за законом. У таких випадках право на спадкування одержують особи, визначені Кодексом.

Главою 86 Кодексу встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Всього існує 5 черг спадкоємців за законом:

• перша черга - діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Потрібно зазначити, що діти, які народжені не в зареєстрованому шлюбі, але у свідоцтві про народження вказані батько та матір, чи щодо яких встановлений у судовому порядку факт батьківства, мають такі ж права на спадщину, як і ті, що народжені у шлюбі. Вони мають рівний статус. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти.
• друга черга - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця;
• четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• п’ята черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.

Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується:

витягом з реєстру територіальної громади;

довідкою про реєстрацію місця проживання;

іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку.

У разі якщо заява, підписана кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, надіслана технічними засобами електронних комунікацій до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, але не пізніше 23 годин 59 хвилин останнього дня строку, вона вважається своєчасно надісланою.

Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, або заяви в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

У таких випадках у спадкову справу підшивається конверт або роздруківка електронного листування (скріншот листування).

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

За наявності такої згоди спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, необхідно подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.