як оформити спадщину у прифронтовому місті

Добрий день! У період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт:

– на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,

– територія, на якій ведуться активні бойові дії,

– тимчасово окупована російською федерацією територія.

Відповідно до Наказу Мінрозвитку від 17.07.2025 № 1160, місто Херсон відноситься до території, на якій ведуться активні військові дії.

Відповідно, Ви можете подати заяву на отримання спадщини не у м. Херсоні, а будь-якому нотаріусу на території України. При цьому, Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Окрім цього, Ви можете звернутись до консульства України за кордоном з заявою на отримання спадщини для засвідчення справжності підпису. Після засвідчення справжньості Вашого підпису, таку заяву можна подати поштою, у Вашому випадку, будь-якому нотаріусу на території України.

Доброго дня!

Ви подавали заяву про прийняття спадщини? Інші спадкоємці вже подавали заяву про прийняття спадщини? Ви були приписані разом зі спадкодавцем?

Загалом для прийняття спадщини Вам протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини (смерті спадкодавця) потрібно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. За кордоном Ви можете це зробити такими шляхами:

• Ви особисто подаєте заяву в консульство України на території країни-перебування (спочатку необхідно стати в чергу, потім підготувати необхідні документи - зазвичай вони вказуються на сайті дипломатичної установи, в назначений час прибути до установи)
• Ви відправляєте заяву поштою, справжність підпису якої нотаріально засвідчена у іноземного нотаріуса (у такому разі Вам необхідно звернутися до нотаріуса на території країни-перебування та завірити заяву про прийняття спадщини на 2х мовах (та за необхідності проставити апостиль), а потім відправити її рекомендованим листом нотаріусу на території України, який відкрив спадкову справу. Бажано в телефонному режимі з ним попередньо домовитись.
• Ви можете відіслати нотаріусу на території України заяву про прийняття спадщини без нотаріального завірення (не звертаючись до іноземного нотаріуса) або заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, на електронну пошту. Проте, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. (п. 3.5 глава 10 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України )

Проте, якщо Ви були зареєстровані за одним місцем проживання зі спадкодавцем, то для прийняття спадщини Вам не обов'язково звертатися до нотаріуса протягом 6 місяців, адже вважається, що Ви прийняли спадщину автоматично.

Згідно ст. 1268 ЦКУ Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 (6 місяців) цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Загалом спадкова справа прив’язана до місця відкриття (останнього місця проживання померлого) і формально вона ведеться нотаріусом у Херсоні. Але це не означає, що Ви особисто повинні їхати саме туди. Ви можете уповноважити адвоката, щоб він витребував всю необхідну інформацію у нотаріса.

Крім того, згідно п. 21. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Херсонська міська територіальна громада входить до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії , тому заяву про прийняття спадщини можна подати будь-якому нотаріусу.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Тетяна!

Нотаріус, який відкрив справу про спадщину, відмовляється давати нам будь-яку інформацію по телефону. Лише особисто чи довіреній особі.

Про яку саме інформацію йде мова? Я так розумію, що Ви або інші спадкоємці вже подали заяву на вступ у спадщину, оскільки спадкова справа відкрита? Чи Ви були зареєстровані із спадкодавцем за однією адресою та прийняли спадщину автоматично? Чи мова йде вже про отримання свідоцтва про спадщину?

Потрібно розуміти в чому саме полягає питання аби у подальшому надати Вам більш предметну відповідь та можливі варіанти вирішення проблеми.

Наразі місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми).

Крім того, змінами, внесеними до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі звернення спадкоємця з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець,продовжує провадження такої спадкової справи на підставі заяви спадкоємця має перевірити факти, передбачені законом, та витребувати необхідні документи.

Таким чином, для завершення спадкування можна звернутися до будь-якого нотаріуса або державної нотаріальної контори на підконтрольній Уряду України території.

При цьому наявність на території активних бойових дій нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність, або працюючих державних нотаріальних контор не позбавляє громадян права подати заяву будь-якому нотаріусу в безпечному регіоні.

Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

• особисто спадкоємцем до нотаріуса;
• надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо спадкоємець перебуває за межами України та не має можливості прибути особисто для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк (тобто протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця), але має намір прийняти спадщину, він може вчинити такі дії:

• Звернутися до консульської установи України за кордоном для оформлення заяви про прийняття спадщини. Консульська посадова особа посвідчує цю заяву.
• Спадкоємець самостійно надсилає оформлену заяву поштою до обраного нотаріуса в Україні, який відкриє спадкову справу за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження майна, якщо місце проживання неможливо встановити).

Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи.

На заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Заява подається протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини:

- до ДНК;

- приватному нотаріусу;

за останнім місцем проживання спадкодавця – загальне правило. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Існує два шляхи вирішення даної ситуації:

Отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.

Подати позов до суду. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Нотаріус реєструє заяву про прийняття спадщини та вносить відомості до Спадкового реєстру.

Звичайно, комплект документів в кожному випадку визначається індивідуально: залежно від складу спадкової маси, кількості спадкоємців, множинності обєктів спадкування – нерухомого майна (житлових будинків, земельних ділянок) та рухомого майна (наприклад, транспортних засобів та грошових вкладів у банках).

При зверненні при собі необхідно мати: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

У визначений строк спадкоємець або його представник надає повний пакет документів, зокрема:

- Паспорт та РНОКПП (ІПН) спадкоємця.

- Свідоцтво про смерть спадкодавця.

- Документ, що підтверджує родинні зв’язки (свідоцтво про народження, шлюб тощо).

- Довідка про останнє місце проживання спадкодавця.

- Правовстановлюючі документи на спадкове майно (наприклад, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо).

- Інші документи, що підтверджують склад спадкового майна (довідка з банку, реєстр речових прав, технічна документація).

- Довіреність — якщо діє представник.

- Документи про оплату обов’язкових платежів, послуг нотаріуса та дій технічного чи правового характеру (якщо спадкуванням займається ДНК).

До завершення цього строку нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину. Після спливу 6-ти місяців з дати відкриття спадщини можна видавати свідоцтво.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, тощо. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Після завершення строку та за умови подання всіх документів, нотаріус:

• проводить правову оцінку поданих матеріалів;

• видає свідоцтво про право на спадщину або у разі наявності підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії – протягом 3 робочих днів на вимогу особи виносить постанову про відмову, яку можна оскаржити в суді.

Свідоцтво про право на спадщину можна:

• Отримати особисто в нотаріуса, прибувши особисто з документами, що посвідчують особу;

• Одержати через представника (за довіреністю).

Після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно зареєструвати перехід права власності від спадкодавця до спадкоємця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

1.

Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом. Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК).

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

За життя одного з батьків, які мають право на спадщину, онуки належать до п’ятої черги спадкування, незважаючи на другий ступінь спорідненості з дідусем і бабусею та диспозитивний характер ст. 1265 ЦК України, що визначає невичерпний перелік спадкоємців п’ятої черги. Це має кілька важливих правових наслідків. Зокрема, інший спадкоємець, у тому числі його батьки, може відмовитися від спадщини. Крім того, з онуком може бути укладена угода про зміну порядку спадкування, згідно з якою така особа матиме право успадковувати разом із спадкоємцями наступної черги. Таким чином, онук спадкоємця може подати позов про зміну черговості наслідування права на спадщину за обставин, зазначених у ч. 2 ст. 1259 Цивільного Кодексу України.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини в Україні (Консульство не здійснює передачу заяв в Україну.). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса в Україні заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Заява на вступ у спадщину подається двома способами: або безпосередньо нотаріусові, або надсилається поштою. Якщо другий варіант, то обов’язково врахуйте те, що підпис спадкоємця на такій заяві повинен бути обов’язково нотаріально засвідчений.

Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

* особисто спадкоємцем до нотаріуса;

* надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:

- звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;

- знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.

Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.

Законодавство не встановлює вимог до заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, вважається за необхідне зазначити у ній:

1. прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса або найменування нотаріальної контори, куди звертається заявник;

2. адреса нотаріуса або нотаріальної контори;

3. прізвище, ім’я, по батькові заявника, його паспортні дані, адреса місцезнаходження та місця реєстрації, засоби зв’язку;

4. відомості про смерть спадкодавця (прізвище, ім’я, по батькові, дата смерті, останнє відоме місце проживання);

5. майно, яке входить до складу спадщини і про яке заявнику відомо;

6. про бажання прийняти спадщину;

7. відомості про інших спадкоємців (прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, адреса місцезнаходження та місця реєстрації, засоби зв’язку).

Окрім цього, до заяви необхідно додати:

1. копію документа, що посвідчує особу;

2. копію свідоцтва про смерть спадкодавця;

3. документ, що підтверджує останнє місце проживання спадкодавця.

2.

Оформлення спадщини – це процедура, яка вимагає чіткого дотримання законодавства, особливо коли спадкоємець перебуває за межами України. У таких ситуаціях важливо знати, як діяти правильно, щоб не втратити своє спадкове право. Нижче наведено покроковий алгоритм дій спадкоємця.

1. Встановлення факту відкриття спадщини

Наразі місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми).

Крім того, змінами, внесеними до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі звернення спадкоємця з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець,продовжує провадження такої спадкової справи на підставі заяви спадкоємця має перевірити факти, передбачені законом, та витребувати необхідні документи.

Таким чином, для завершення спадкування можна звернутися до будь-якого нотаріуса або державної нотаріальної контори на підконтрольній Уряду України території.

При цьому наявність на території активних бойових дій нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність, або працюючих державних нотаріальних контор не позбавляє громадян права подати заяву будь-якому нотаріусу в безпечному регіоні.

Користуйтеся консультацією: Чи успадковуються борги під час прийняття спадщини. Кредит у спадок після смерті. Як не успадкувати борги

2. Подання заяви про прийняття спадщини

Велика кількість українців досі залишаються за кордоном, проте може виникнути необхідність заведення спадкової справи в Україні.

Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

• особисто спадкоємцем до нотаріуса;
• надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Зверніть увагу, що подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо спадкоємець перебуває за межами України та не має можливості прибути особисто для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк (тобто протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця), але має намір прийняти спадщину, він може вчинити такі дії:

• Звернутися до консульської установи України за кордоном для оформлення заяви про прийняття спадщини. Консульська посадова особа посвідчує цю заяву.
• Спадкоємець самостійно надсилає оформлену заяву поштою до обраного нотаріуса в Україні, який відкриє спадкову справу за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження майна, якщо місце проживання неможливо встановити).

Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи.

Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

3. Вибір нотаріуса

Заява подається протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини:

- до ДНК (державна нотаріальна контора);

- приватному нотаріусу;

за останнім місцем проживання спадкодавця – загальне правило. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Існує два шляхи вирішення даної ситуації:

Отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.

Подати позов до суду. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Акцентуємо увагу, що незнання про те, що подати заяву потрібно булов 6-місячний термін, поважною причиною не вважається.

Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.

4. Внесення відомостей до Спадкового реєстру

Нотаріус реєструє заяву про прийняття спадщини та вносить відомості до Спадкового реєстру.

5. Подання спадкоємцем необхідних документів

Звичайно, комплект документів в кожному випадку визначається індивідуально: залежно від складу спадкової маси, кількості спадкоємців, множинності обєктів спадкування – нерухомого майна (житлових будинків, земельних ділянок) та рухомого майна (наприклад, транспортних засобів та грошових вкладів у банках).

При зверненні при собі необхідно мати: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

У визначений строк спадкоємець або його представник надає повний пакет документів, зокрема:

- Паспорт та РНОКПП (ІПН) спадкоємця.

- Свідоцтво про смерть спадкодавця.

- Документ, що підтверджує родинні зв’язки (свідоцтво про народження, шлюб тощо).

- Довідка про останнє місце проживання спадкодавця.

- Правовстановлюючі документи на спадкове майно (наприклад, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо).

- Інші документи, що підтверджують склад спадкового майна (довідка з банку, реєстр речових прав, технічна документація).

- Довіреність — якщо діє представник.

- Документи про оплату обов’язкових платежів, послуг нотаріуса та дій технічного чи правового характеру (якщо спадкуванням займається ДНК).

6. Очікування завершення 6-місячного строку

До завершення цього строку нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину. Після спливу 6-ти місяців з дати відкриття спадщини можна видавати свідоцтво.

7. Оформлення свідоцтва про право на спадщину

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, тощо. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Після завершення строку та за умови подання всіх документів, нотаріус:

• проводить правову оцінку поданих матеріалів;

• видає свідоцтво про право на спадщину або у разі наявності підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії – протягом 3 робочих днів на вимогу особи виносить постанову про відмову, яку можна оскаржити в суді.

Свідоцтво про право на спадщину можна:

• Отримати особисто в нотаріуса, прибувши особисто з документами, що посвідчують особу;

• Одержати через представника (за довіреністю).

8. Реєстрація переходу права власності зі спадкодавця на спадкоємця

Після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно зареєструвати перехід права власності від спадкодавця до спадкоємця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Перебування за кордоном — не перешкода для реалізації спадкових прав. Оформлення спадщини може бути здійснене як особисто, так і через довірену особу. Ключовими факторами є дотримання строків, належне оформлення документів та правова підтримка.

3. ЗНАЙДІТЬ У ХЕРСОНІ АДВОКАТА ТА УКЛАДІТЬ З НИМ ДОГОВІР ПРО ПРЕДСТАВНИЦТВО ВАШИХ ІНТЕРЕСІВ ПО СПАДКОВІЙ СПРАВІ (НАДАЙТЕ ЙОМУ ДОВІРЕНІСТЬ.

ВИ МОЖЕТЕ НАДАТИ ТАКУ ДОВІРЕНІСТЬ ТАКОЖ РІДНИМ АБО ЗНАЙОМИМ.

Довіреність — це письмовий документ, що надає довіреній особі законне право діяти від імені іншої особи. Вона може охоплювати повноваження на укладення договорів, ведення справ, розпорядження майном тощо. У випадках, коли йдеться про розпорядження нерухомістю, транспортними засобами або корпоративними правами, така довіреність повинна бути нотаріально посвідченою.

Якщо громадянин України знаходиться за межами країни, він має змогу оформити довіреність, яка буде чинною в Україні, одним із таких способів:

• Оформити у консульській установі.

Українські консульства мають повноваження посвідчувати довіреності. Величезною перевагою цього варіанту є те, що така довіреність автоматично визнається в Україні, не потребує легалізації чи перекладу, а також може бути використана одразу після оформлення. Консул також реєструє документ у Єдиному реєстрі довіреностей, якщо це передбачено законодавством (наприклад, при оформленні довіреності на розпорядження майном чи передорученні).

Варто зазначити, що консул не може посвідчити довіреність на вчинення правочинів, які за своєю природою мають бути здійснені особисто довірителем.

• Оформити у нотаріуса іншої країни.

Інший спосіб — звернення до місцевого нотаріуса в країні перебування. Така довіреність складається відповідно до норм законодавства відповідної держави, найчастіше іноземною мовою. Щоб вона набула юридичної сили в Україні, необхідно пройти процедуру легалізації або апостилювання, а також забезпечити переклад українською мовою, засвідчений нотаріально.

Документи, які можуть знадобитися:

1. Паспорт громадянина України (внутрішній або закордонний).
2. Реєстраційний номер облікової картки платника податків.
3. Дані особи, якій надається довіреність (зокрема, копія паспорта).
4. Інші документи, що підтверджують обставини — наприклад, свідоцтва, правовстановлюючі документи, довідки тощо.

Все залежить від вимог країни, де ви бажаєте оформити довіреність

Варто зазначити, що довіреності оформлені у таких країнах як Польща або Чехія не потребують легалізації, адже Україна має з цими державами двосторонні договори. Угоди дозволяють вільно використовувати документи без будь-якого додаткового засвідчення.

Легалізація довіреності, яка оформлена за кордоном

Після складання довіреності за межами України важливо забезпечити її юридичну дійсність для використання на батьківщині. Це здійснюється шляхом легалізації — процедури, яка підтверджує, що документ є офіційним і справжнім.

Форма легалізації залежить від країни, де було видано довіреність. У ряді країн достатньо поставити спеціальний штамп — апостиль. Це міжнародно визнаний знак, що засвідчує справжність підпису, посади підписанта, а також (за потреби) автентичність печатки на документі.

Апостиль використовується для спрощення взаємного визнання документів між державами, які є учасницями Гаазької конвенції 1961 року. Таким чином, українцям, які проживають, скажімо, у Франції, Італії, США або Канаді, достатньо апостиля, щоб їхня довіреність була визнана в Україні.

Однак для країн, які не приєдналися до цієї конвенції, може знадобитися повна консульська легалізація — більш тривалий та формалізований процес.

Також варто пам’ятати: навіть після легалізації документ зазвичай потребує нотаріально засвідченого перекладу українською мовою для подальшого використання в державних установах України.

Вітаю Вас.

Доброго дня! Нотаріус, який відкрив справу про спадщину, відмовляється давати нам будь-яку інформацію по телефону. Лише особисто чи довіреній особі. Я, звичайно, розумію, що це правильно, але тільки, я думаю, у мирний час. Ми зараз перебуваємо в Європі у статусі тимчасового захисту. Довіреної особи також у нас немає. Наш Херсон є прифронтовим містом, але люди, які там ще залишилися, вважають його фронтовим, оскільки обстріл і просто полювання за людьми за допомогою дронів йде щодня. Мій колишній чоловік був убитий дроном. У мене питання: тепер, щоби вступити в права спадщини, нам потрібно повернутися до Херсона і ціною власного життя оформлювати документи, тому що онлайн нотаріуси не працюють? В Інтернеті багато суперечливої інформації. Допоможіть, будь ласка, нам у цьому питанні. Дякую.

Відповідно до Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов’язаний зберігати нотаріальну таємницю, тому й не може надавати інформацію телефоном без належної ідентифікації особи. Але це не означає, що єдиний варіант – їхати до Херсона. На сьогодні спадкову справу може вести будь-який нотаріус України, незалежно від місця відкриття спадщини. Це прямо передбачено постановами КМУ і наказами Мін’юсту, прийнятими після початку війни. Тобто якщо спадкова справа відкрита в Херсоні, В все одно можете звернутися до будь-якого нотаріуса на території України, де безпечно, і він матиме доступ до тієї самої спадкової справи через реєстр.

З-за кордону є ще два варіанти. Перший – оформити довіреність у консульстві України на довірену особу в Україні (це може бути навіть знайомий чи адвокат), і ця особа вже отримає всю інформацію й оформить документи. Друга можливість – подати заяву про прийняття спадщини через українське консульство, яке потім пересилає її нотаріусу в Україні. Така заява вважатиметься поданою вчасно.

З повагою! Щасти Вам!