Заява про забезпечення позову при оскарженні довідки єдебо

Доброго дня, Олена!

Заява про забезпечення позову подається із тією метою, аби хлопця не мали права мобілізувати на час розгляду справи у суді.

Проте, дана заява має певні особливості:

По-перше, заборона на мобілізацію може мати місце тільки по відношенню до того ТЦК, в якому хлопець перебуває на обліку.

По-друге, такі заяви зазвичай задовільняють у випадках, коли наявне або бойова повістка, або мобілізаційне розпорядження.

По-третє, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Якщо зазначаються декілька заходів забезпечення позову, необхідно обґрунтувати доцільність вжиття кожного.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Про забезпечення позову або про відмову в цьому суд постановляє ухвалу, що обов’язково має містити мотиви, на основі яких суд дійшов відповідного висновку, також зазначається вид забезпечення позову та підстави його обрання (стаття 154 КАС України).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову можна оскаржити, але оскарження не зупиняє виконання ухвали, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Заява про забезпечення позову (шляхом заборони ТЦК вчиняти мобілізаційні заходи на час розгляду справи) подається для того, щоб коли хлопцю виповнеться 25 років і він набуде статусу військовозобов'язаного, то його не мобілізували. Адже поки в нього немає оформленої відстрочки, то він підлягатиме призову на військову службу на загальних підставах. Якщо виграєте суд до 25-річчя хлопця, то в такій заяві немає необхідності.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ВІТАЮ ВАС, ОЛЕНО! Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Тобто у справі в якій ТЦК не учасник процесу - не може бути забезпечення, зобов"язуєче до ТЦК, а не до МОН .

В будь-якому разі суди України (на відміну судів США у спорах з Дональдом Трампом) не забезпечують позови шляхом зобов"язання вчинити дії чи не вчиняти дії ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (ТЦК та СП), Які не залучені до спору та не можуть висловити свою позицію. США я згадав виключно з метою показати, що в Україні правовий інструмент забезпечення позову ще не досконалий та судді дуже часто бояться його застосовувати, як і колись стягнення адвокатського гонорару з програвшої сторони. Як власне і встановлення судового контролю рішення в рамках КАСУ так само.

ТЦК не є учасником справи у статусі відповідача чи заінтересованої особи (третьої особи) Тож скоріш за все, а це 99 % , що окружний адміністративний суд ВІДМОВИТЬ у забезпеченні позову таким чином і Ви лише витратите судовий збір та кошти, які сплатите адвокату за підготовку заяви про забезпечення позову.

Дуже багато бачив таких справ і на жаль були відмови суддів забезпечувати позов будь-якими заборонами в адресу ТЦК.

Ось мотиви наприклад значної частини судів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Доки не подана заява НА ВІДСТРОЧКУ, заборони на мобілізацію немає і очевидних ризиків на думку суду теж, бо ніхто не забороняє подати заяву на відстрочку без довідки ЄДЕБО начебто. Тобто ТЦК не позбавлений права встановлювати відсутність порушення послідовності іншими способом ніж сформована довідка ЄДЕБО, яка протиправно спотворена за наказом МОН України адміністратором ЄДЕБО - ДП "Інфоресурс".

Незалучення органу, який має звільнити зі служби було до речі приводом ухвалення сумнозвісного рішення Верховного Суду, що процедура мобілізації незворотня. Бо відповідачем був ТЦК, а військова частина взагалі не була у жодному статусі.

Тож якщо довідка оскаржується для подальшого здобуття відстрочки, то треба і ТЦК залучати третьою особою. Звісно це ризик, бо ТЦК може про Вас і не згадати у 25, а так точно згадає.

Тож єдиний варіант - не потрапляти в ТЦК до набрання судовим рішенням законної сили, тобто проходженням першої інстанції (окружного суду), а також - апеляції, якщо МОН подасть, а МОН подасть, бо у них гроші наші з Вами, тобто дармові і не зароблені суб"єктами, які ними розпоряджаються. Власне так само себе поводить і Пенсійний фонд, витрачаючи мільярди на судовий збір у найочевидніших справах.

Водночас, вважаю неетичним уклавши договір з адвокатом, який займається справою - звертатися за порадами до інших фахівців в публічному просторі. Це порушує Правила адвокатської етики.

Фахівець який взявся за справу мав пояснити усі нюанси, ризики та можливості. Підписання договору є згодою на такі умови співпраці.

Якщо ж виникає потреба в безкоштовних консультаціях з питання по якому працює платний адвокат, то якось дивно все виглядає. Або адвокат не відпрацьовує свої гроші, або йде намагання отримати безкоштовно додаткову інформацію з питання, за вирішення якого хтось взяв гонорар. І це не дуже справедливо.

Вибачте, це моя власна думка.

Щиро бажаю Вам виграшу в суді та здобуття права на відстрочку!