Відпрацювання. днів у зв'язку зі звільненням

Доброго дня. Коротко: обов’язку “відпрацьовувати” лише через те, що ви мати двох неповнолітніх дітей — немає. Усе залежить від підстави звільнення.

— потрібно попередити роботодавця за 14 календарних днів.

Але! Якщо є поважні причини, роботодавець зобов’язаний звільнити у строк, який ви просите, без відпрацювання.

До поважних причин належать, зокрема:

• необхідність догляду за дитиною до 14 років;
• наявність двох і більше неповнолітніх дітей;
• перехід на іншу роботу;
• інші сімейні обставини.

Тобто як мати двох неповнолітніх дітей ви маєте право не відпрацьовувати 2 тижні, якщо зазначите це в заяві.

Можна звільнитись у будь-яку дату, навіть того ж дня, жодного відпрацювання не потрібно, якщо роботодавець погоджується.

Доброго дня, Ірина!

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Законом не передбачено відпрацювання двотижневого або іншого строку перед звільненням за власним бажанням. Стаття 38 КЗпП говорить про попередження про звільнення за 2 тижні (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник).

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Ви можете обрати будь-який день для звільнення без двотижневого попередження якщо Ви звільняєтесь за угодою сторін або за власним бажанням маючи поважну причину. Для звільнення Вам потрібно подати ПИСЬМОВУ заяву про звільнення та документи, які підтверджують Ваш догляд за дітьми.

Обов'язково свою заяву зареєструйте, для цього її необхідно подати в 2-х екземплярах. На другому екземплярі керівництво має проставити відмітку про те, що вони отримали від Вас заяву: печатку/підпис та дату прийому. Ви цей екземпляр маєте залишити в себе, як доказ подачі заяви про звільнення.

Якщо з самого початку заяву не реєструють - тоді відправляйте документи поштою цінним листом з описом вкладеного. Зберігайте квитанцію та опис вкладеного. В разі неправомірного затягування з розглядом заяви - звертайтесь зі скаргою на керівництво до Держпраці.

Стаття 38 КЗпП передбачає, що роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, який Ви просите (без попередження за два тижні), якщо у Вас є поважна причина для звільнення . В такому випадку до заяви про звільнення необхідно додати докази, які підтверджують дану причину.

Випадки, коли можна не дотримуватися двотижневого строку попередження, а саме:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступ до навчального закладу;
• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом;
• інші поважні причини (ст. 38 КЗпП);
• підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника (ст. 4 Закону 2136).

Згідно статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Успіхів у реалізації задуманого!