оскарження справи про штраф

Вітаю Вас.

Яка інформація зазначена у постанові про притягнення Вас до відповідальності? Все ж таки протокол про адміністративне правопорушення - не є документом, який може бути оскаржений, а лише фіксує факт правопорушення. Далі справа розглядається ТЦК та виноситься постанова. Чи винесене постанова у Вашому випадку?

Вітаю!

ТЕХНІЧНІ ПОМИЛКИ В ПОВІСТЦІ НЕ МАЮТЬ ОСОБЛИВОГО ЗНАЧЕННЯ.

Повідомлення у додатку Резерв+ фейкової адреси проживання або номера телефону може мати негативні наслідки для військовозобов’язаної особи. Так, належним підтвердженням оповіщення відповідно до постанови Кабміну є поштове повідомлення, яке надсилало ТЦК за адресою, вказаною при оновленні даних, у якому проставлена відмітка про відсутність особи за цією адресою. Оскільки за наявності підтвердних документів протокол за порушення правил військового обліку може не складатися, а відразу виноситися постанова про штраф, то чоловіки, які дали у Резерв+ недійсну адресу, ризикують опинитися із заблокованими рахунками.

Отже, відповідно до КУпАП ТЦК розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за статтями 210 та 210-1 КУпАП.

ОТЖЕ ГОЛОВНОЮ Є АДРЕСА НА КОТРУ НАДІСЛАНО ПОВІСТКУ, А НЕ НОМЕР ТЕЛЕФОНУ,

ОСКАРЖИТИ ПОВІСТКУ НЕМОЖЛИВО.

ВИ ПОВИННІ З'ЯВИТИСЯ ДО ТЦКСП ЗА ПОВІСТКОЮ.

ВАМ ТРЕБА ОРІЄНТУВАТИСЯ НА ПОВІСТКУ В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду нагадав, що повістка не може бути оскаржена до суду, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.

При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного ТЦК установлений не повісткою, а законом №2232-XII. На це Верховний Суд вказав у постанові від 23 жовтня 2024 року по справі №380/2838/24.

Як вказав Верховний Суд, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити більш широко: вказане означає, що позов взагалі не підлягає судовому розгляду.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що, з огляду на предмет позову, він не підлягає розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і в судовому порядку взагалі.

Суд першої інстанції урахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 8 вересня 2022 року в справі №300/1263/22, і виснував, що саме по собі оповіщення громадян про виклик до ТЦК оформлюється у вигляді повісток і дії відповідача щодо вручення повістки, яка складена останнім на виконання законодавства з питань військового обов`язку та вручена, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАСУ.

Зазначене свідчить про відсутність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом.

Відповідно, будь-які зауваження щодо змісту та оформлення повістки також не є рішеннями чи діями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.

Верховний Суд в цій справі зазначив, що виготовлення ТЦК повістки, яку позивач уважає сфальшованою, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАСУ.

Повістка не може бути оскаржена в будь-якому суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.

При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного ТЦК установлений не повісткою, а Законом №2232-XII. Відповідної правової позиції дотримувався Верховний Суд у постанові від 8 вересня 2022 року в справі №300/1263/22, яку правильно врахували суди попередніх інстанцій у справі №380/2838/24.

Водночас обставини незгоди позивача із діями ТЦК щодо вручення повістки, а також незгода позивача із наслідками, пов`язаними з його відмовою від отримання повістки і неявкою до ТЦК, не можуть бути предметом розгляду та оцінки в порядку адміністративного судочинства.

Верховний Суд підкреслив, що самі по собі дії ТЦК щодо виготовлення та вручення позивачу повістки, яка складена на виконання законодавства з питань військового обов`язку, не свідчать про факт порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача. При цьому доводи щодо порушення ТЦК процедури вручення повістки та передчасного/необґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК, про що, зокрема, указує позивач, можуть бути предметом перевірки судом у межах відповідного кримінального провадження.

ДОДАТКОВО ОЗНАЙОМТИСЯ:

https://protocol.ua/ua/yak_znyati_rozshuk_v_rezerv...

Доброго дня.

Загалом це можливо. Все залежить від "помилки".

Ось приклад з судової практики:

"Апеляційний адміністративний суд у м. Львів визнав помилки у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного у звʼязку із неуточненням даних, істотними для скасування постанови ТЦК.

Суд зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

ТЦК у протоколі помилково послався на неправильний абзац відповідної статті закону про мобілізацію, й апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов висновку, що це не є технічною помилкою (“надмірний формалізм”), “оскільки лише правильно відображені обставини з покликанням на відповідне порушення норм закону можуть слугувати підставою для застосування заходу адміністративного впливу, та не можуть бути розцінені судом при перевірці правильності притягнення особи до адміністративної відповідальності як технічні помилки. Отже, оскільки фабула протоколу яка відображена в оскаржуваній постанові, не відповідає правовій кваліфікації за яку позивача визнано таким, що скоїв адміністративне правопорушення, а відтак у суду не має правових підстав визнавати оскаржувану постанову правомірною”.

Апеляційний суд, дослідивши протокол, також зазначив, що “поруч з підписом особи, відносно якої складено протокол, та «другий примірник протоколу отримав» відсутня дата про отримання протоколу, що на переконання суду апеляційної інстанції не доводить факту поінформованості позивача про день розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.”

На думку апеляційного суду, “зазначення у протоколі прізвищ свідків без вказівки на адресу їх проживання (перебування) не дає можливості вважати таких осіб ідентифікованими у даній справі”.

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 168/319/25 від 30 травня 2025 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127771347"

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

• дата і місце його складення,
• посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
• місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
• нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
• прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
• пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи, який в тому числі включає час та місце вчинення правопорушення.

Якщо рішення про притягнення до відповідальності не містить даних щодо такої обов`язкової ознаки правопорушення, як часу та місця його вчинення, що є істотним порушенням вимог законодавства то це є безумовною підставою для скасування судового рішення.

АЛЕ!!!

ЗГІДНО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО АДМІНІСТРАТИВНУ ПРОЦЕДУРУ " ТЦКСП МОЖЕ ВИПРАВИТИ ПОМИЛКУ - ОТЖЕ ВАС ВСЕ РІВНО ПРИТЯГНУТЬ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

1. Адміністративний орган може з власної ініціативи або на вимогу учасника адміністративного провадження виправити допущені в прийнятому ним адміністративному акті граматичні, стилістичні описки та арифметичні помилки, не змінюючи при цьому суті акта.

2. Виправлення описок і помилок в адміністративному акті, прийнятому в паперовій формі, засвідчується написом "Виправленому вірити", відбитком печатки та підписом посадової особи адміністративного органу.

3. Адміністративний орган повідомляє учасників адміністративного провадження про виправлення описок і помилок в адміністративному акті в порядку, встановленому статтею 75 цього Закону, та має право вимагати повернення наданих їм примірників та засвідчених копій адміністративного акта для внесення виправлень.

4. На письмову вимогу учасника адміністративного провадження адміністративний орган зобов’язаний виготовити та надати йому виправлений (новий) адміністративний акт на заміну адміністративного акта, виданого з описками та помилками. Адміністративний акт з виправленнями зберігається у матеріалах справи.

Доброго дня, Кирило!

Чи надавали Ви свої пояснення до протоколу ТЦК? Коли Вас оголосили в розшук? На коли у Вас назначена дата розгляду справи?

Ви маєте високі шанси оскаржити можливу постанову про притягнення до адмінвідповідальності.

Сам процес накладення штрафу виглядає так:

1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити Вас про місце та час розгляду справи - дата повинна бути вказана в протоколі.

2. Потім проходить сам розгляд справи за Вашої присутності. Відповідно до ст. 268 КУпАП, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Тобто повинен бути складений протокол, до якого Ви повинні були надати свої пояснення та вимагати закрити справу згідно статті 247 КУпАП, яка передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення (Ви не були належним чином оповіщеним про явку до ТЦК);

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (якщо в розшуку перебували більше трьох місяців).

3. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить ПОСТАНОВУ по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) яка повинна містити:

• найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• прийняте у справі рішення.

Якщо буде винесена постанова про закриття справи, то все добре.

Якщо постанова про накладення штрафу, то Ви можете її оскаржити в судовому порядку, визначеному статтями 287-289 КУпАП. Цей процес краще не затягувати, адже штраф Ви можете оскаржити протягом 10 днів з моменту вручення постанови про накладення штрафу.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!