Задайте питання юристу

977 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Армія і мобілізація, 28 січня 2026, питання №146098 350₴

Виїзд закордон по догляду

Прошу відповісти на питання, чи може 24 річний онук виїхати закордон на підставі висновку лкк, і акту про постійний догляд, супроводжуючи бабусю, інваліда 2 групи?
чи без відстрочки від тцк не пропустять, і треба обовʼязково чекати 25 років для її оформлення?

Відповіді юристів (5)

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго вечора, пані Маріє!

    Онук має беззаперечне право на перетин кордону супроводжуючи бабусю, навіть, без оформленої відстрочки. Окрім того, до 25 років він все рівно не зможе її оформити, а якщо у бабусі є працездатні діти, то онук не зможе оформити відстрочку і після 25 років.

    Щодо виїзду закордон, то його підстава - абзац 5 пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, згідно якого

    у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.

    Згідно пункту 49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

    у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

    ОТЖЕ, для перетину кордону онуку необхідно підготувати такі документи:

    1) закордонні паспорти онука та бабусі;

    2) документ про інвалідність бабусі (посвідчення інваліда АБО пенсійне посвідчення, де вказана група інвалідності, АБО посвідчення про соцдопомогу);

    3) Акт встановлення здійснення догляду за бабусею

    4) Військово-обліковий документ онука (можна е-ВОД з Резерв+)

    Якщо онуку по надуманим причинам не дозволяють перетнути кордон - він повинен вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення.

    Рішення про відмову у перетині кордону може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним у судовому порядку.

    Також онук може спробувати перетнути кордон на іншому пункті пропуску.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Бажаю онуку успішного перетину кордону!

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Марія!

    Онук має право виїзду за кордон незалежно від того чи перебуває він у статусі призовника, чи у статусі військовозобов'язанного. Головне, аби він мав підставу для виїзду та не перебував у розшуку ТЦК.

    Чи має онук військово-обліковий документ? Коли онуку виповниться 25 років?

    Окрім того, для перетину кордону за пунктом 2-1 Правил перетину кордону громадянами України взагалі не вимагається оформлення відстрочки на відміну від пункту 2-6 Правил.

    Отже, відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:":

    особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

    Враховуючи викладене онук має право на перетин кордону, супроводжуючи свою бабусю за наявності наступних документів:

    Згідно із пунктом 17 Постанови КМУ №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

    «Керівники органів охорони державного кордону (крім авіаційної частини) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації) організовують проведення у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та у пунктах пропуску через державний кордон України перевірку в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі відсутності у таких осіб військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та/або наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання таких осіб до розшуку в Національну поліцію уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону відмовляють їм у перетинанні (на виїзд з України) державного кордону. Про виявлення розшукуваної особи представники органів охорони державного кордону або його структурних підрозділів інформують найближчий орган або підрозділ, що входить до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

    Якщо онуку буде неправомірно відмовлено у перетині кордону, він в обов'язовому порядку повинненотримати письмову відмову.

    Проте, навіть за умови відмови в одному пункті пропуску, онук має право спробувати виїхати в іншому пункті пропуску. Тобто, законодавство не обмежує його у кількості спроб перетинання кордону на різних пропускних пунктах.

    Якщо все ж таки виїхати не вдасться, то онуку буде необхідно оскаржувати відмову прикордонників в адміністративному або судовому порядку.

    Громадянин, який не згодний з рішенням про відмову у перетині державного кордону, має право звернутися зі скаргою на це рішення до начальника органу охорону державного кордону, назва та адреса якого зазначені у рішенні.

    У скарзі мають бути зазначені:

    • прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання скаржника;
    • суть скарги, зокрема, зазначено про підставу для виїзду за кордон в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та про те, які документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, були надані громадянином під час здійснення прикордонного контролю;
    • вимога про скасування рішення про відмову у перетині державного кордону.

    Скаргу на рішення про відмову у перетині державного кордону можна подавати до начальника органу охорону державного кордону протягом одного року з моменту його ухвалення рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ним.

    Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» скарга розглядається та вирішуються у термін не більше одного місяця від дня її надходження; скарги, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

    Справи про оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України розглядають адміністративні суди України.

    Адміністративна справа з приводу оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України, яке прийняте стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

    Звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України можна протягом шести місяців з дня, коли позивач отримав відповідне рішення.

    Протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

    Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

    Рішення суду набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, якщо протягом цього строку учасники справи не подали апеляційну скаргу на це рішення.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Згідно Правил №57 право виїзду мають особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

    Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

    Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

    Тобто Правила №57 не вимагають, щоб супроводжуючий був родичем першого ступеня.

    Онук — це другий ступінь споріднення, але це не забороняє йому бути особою, яка здійснює догляд.

    З точки зору Правил №57 — онук може супроводжувати, якщо він офіційно оформлений як доглядальник.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ДЛЯ ТОГО ЩОБ ГОВОРИТИ ПРО ПЕРЕТИН КОРДОНУ В ЯКОСТІ СУПРОВОДЖУЄЧЕЙ ОСОБИ, НЕОБХІДНО ЩОБ БАБЦЯ ПОТРЕБУВАЛА ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ.

    ВИ ПОВИННІ ОФОРМИТИ СОЦІАЛЬНУ ПОСЛУГУ (ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД) АБО АКТ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ЗДІЙСНЕННЯ ДОГЛЯДУ.

    ДЛЯ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ ОФОРМЛЕННЯ ВІДСТРОЧКИ НЕПОТРІБНО.

    Згідно з чинним законодавством України, право на отримання соціальних послуг у вигляді постійного догляду мають особи, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно забезпечувати свої базові потреби. До таких категорій належать:

    Особи з інвалідністю І, ІІ групи або ІІІ групи (зокрема, внаслідок психічних розладів), які за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) потребують постійного стороннього догляду.Громадяни похилого віку (зокрема, особи, які досягли 80-річного віку або пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), за наявності медичного висновку про необхідність догляду.Діти з інвалідністю віком до 18 років.

    Діти без встановленої інвалідності, але з тяжкими захворюваннями, такими як:

    • перинатальні ураження нервової системи;
    • тяжкі вроджені вади розвитку;
    • рідкісні орфанні захворювання;
    • онкологічні або онкогематологічні захворювання;
    • дитячий церебральний параліч;
    • тяжкі психічні розлади;
    • цукровий діабет І типу;
    • гострі чи хронічні захворювання нирок IV ступеня;
    • тяжкі травми, необхідність трансплантації органа чи паліативної допомоги.

    Невиліковно хворі особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися або забезпечувати самообслуговування.

    Цей перелік визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 та іншими нормативними актами.

    ---

    Вимоги до переліку документів, які необхідно пред'явити при перетині кордону, врегульовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57

    "2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;

    особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;"

    ---

    Також нагадую, що Закон вимагає від чоловіків у віці від 18 до 60 років пред'являти на кордоні військово-обліковий документ.

    В РАЗІ ВІДМОВИ В ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ, ОТРИМАЙТЕ НА ПУНКТІ ПРОПУСКУ ОФІЦІЙНУ ВІДМОВУ ТА ОСКАРЖУЙТЕ ЇЇ.

    Це право у Вас є згідно Закону України "Про Державну прикордонну службу України".

    Стаття 14. Порядок вiдмови у перетинаннi державного кордону iноземцям, особам без громадянства та громадянам України

    1. Iноземцю або особi без громадянства, якi не вiдповiдають однiй чи кiльком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першiй, третiй статтi 8 цього Закону, а також громадянину України, якому вiдмовлено у пропуску через державний кордон при виїздi з України у зв'язку з вiдсутнiстю документiв, необхiдних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявнiстю однiєї з пiдстав для тимчасового обмеження його у правi виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України", вiдмовляється у перетинаннi державного кордону лише за обґрунтованим рiшенням уповноваженої службової особи пiдроздiлу охорони державного кордону iз зазначенням причин вiдмови. Уповноважена службова особа пiдроздiлу охорони державного кордону про прийняте рiшення доповiдає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рiшення набирає чинностi невiдкладно. Рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону оформляється у двох примiрниках. Один примiрник рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону видається особi, яка пiдтверджує своїм пiдписом на кожному примiрнику факт отримання такого рiшення. У разi вiдмови особи пiдписати рiшення про це складається акт.

    2. Форма рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

    3. Особа, якiй вiдмовлено у перетинаннi державного кордону, має право оскаржити вiдповiдне рiшення згiдно iз Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рiшення не зупиняє його дiї. Оскаржене рiшення може бути скасовано чи змiнено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

    ххх

    ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАЧАЛЬНИКУ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ.

    Вимоги до звернень:

    З А К О Н У К Р А Ї Н И

    Про звернення громадян

    від 2 жовтня 1996 року

    (Витяг)

    Стаття 5. Вимоги до звернення

    Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

    Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

    Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

    Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

    ххх

    ЗРАЗОК ОСКАРЖЕННЯ

    НАЧАЛЬНИКУ __ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ

    Державної прикордонної служби України

    від___

    (П.І.Б., громадянство, дата народження,

    реквізити паспортного документу)

    ___

    ___

    ___

    ___

    ___

    (адреса проживання)

    Заява

    Прошу Вас скасувати рішення від ___ року про відмову мені в перетині державного кордону.

    Прошу Вас надати інформацію про можливе існування відносно мене тимчасового обмеження на право виїзду за межі України.

    Додаток на ___ аркушах.

    1. ___

    (ксерокопія документа, який посвідчує особу)

    2.

    ___ ___

    (дата) (підпис)

    В РАЗІ ВІДМОВИ НА ОСКАРЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПОРЯДКУ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО СУДУ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ.

    У ВАС ПОВИННІ БУТИ ДІЮЧІ ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ ТА ВОД.

    ПРАВО ПЕРЕВІРЯТИ ВОД ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ НАДАНО ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 560:

    https://ips.ligazakon.net/document/view/KP240560?a...

    "17. Керівники органів охорони державного кордону (крім авіаційної частини) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації) організовують проведення у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та у пунктах пропуску через державний кордон України перевірку в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі відсутності у таких осіб військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та/або наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про подання таких осіб до розшуку в Національну поліцію уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону відмовляють їм у перетинанні (на виїзд з України) державного кордону. Про виявлення розшукуваної особи представники органів охорони державного кордону або його структурних підрозділів інформують найближчий орган або підрозділ, що входить до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки."

    Виключення: норма не поширюється на осіб, які займають визначені посади в органах державної влади, державних органах та органах місцевого самоврядування. Ці особи можуть виїжджати за кордон лише у службове відрядження.

    ВОД ОФОРМЛЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ РЕЗЕРВ +.

    ЗАРАЗ НЕ ВИДАЮТЬ ПАПЕРОВІ ДОКУМЕНТИ - ЗАРАЗ ДІЄ "РЕЗЕРВ ID".

    Кабмін оновив положення постанов №1487 і №559. Ці зміни дозволяють офіційно використовувати електронні військово-облікові документи як основні та забезпечують їхню юридичну силу.

    Відтепер основним документом для призовників, військовозобов’язаних і резервістів стає Резерв ID.

    Резерв ID можна отримати в застосунку "Резерв+", де формується офіційний електронний документ. За потреби користувачі можуть роздрукувати PDF-версію самостійно або звернутися для цього до ТЦК та СП.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Прошу відповісти на питання, чи може 24 річний онук виїхати закордон на підставі висновку лкк, і акту про постійний догляд, супроводжуючи бабусю, інваліда 2 групи?чи без відстрочки від тцк не пропустять, і треба обовʼязково чекати 25 років для її оформлення?

    Якщо ми беремо теорію - відстрочка ні на що не впливає і хлопець може спробувати перетинути кордон разом з бабусею та зі всіма документами. Водночас, якщо говорити про практику, тут відкривається інша сторона медалі. Дійсно, ДПСУ буде (100 % буде) вимагати пред'явлення оформленої відстрочки, як і відбувається в таких випадках. Я вже неодноразово звертав увагу на ці абсурдні ситуації, коли відстрочка вимагається у того, у кого її не має бути. Крім того, я подавав звернення до ДПСУ, у відповідь на що мені пояснювали, що ДПСУ тут взагалі ні до чого. Все як завжди.

    Загалом моє бачення таке - якщо хлопець гарантовано матиме відстрочку по бабусі після виповнення йому 25 років, варто зачекати, оформити відстрочку та вже потім офіційно виїздити. Щодо відстрочки, умови не прості. Окрім висновку ЛКК про те, що бабуся потребує постійного догляду, вона повинна мати I або II групу інвалідності, як визначає Закон. Крім того, Закон визначає умову їх відсутності або вони самі мають потребувати постійного догляду. Лише у такому випадку можна щось пробувати оформлювати.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    ...

    14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

    Водночас, якщо права на відстрочку хлопець не матиме, тоді вже рекомендую спробувати, але у випадку збору та отримання ВСІХ документів. Щодо виїзду, законодавство визначає наступне.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

    2-1. У разі введення на території Укр

    - особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.

    - особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду.

    З повагою! Щасти Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Нове у блогах Юристи.UA