Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
979 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Доброго дня!
Питання щодо подання позову до адміністративного суду про скасування рішення ВКДКА.
Я є скаржником до КДКА Київської області, яке за моєю скаргою визнало дисциплінарний проступок адвоката. Однак адвокат звернувся до ВКДКА, яка скасувала рішення КДКА та закрила дисциплінарну справу за відсутністю дисциплінарного проступку.
Чи можливо подати до адміністративного суду позов без отримання повного тексту рішення ВКДКА та одночасно подати заяву про забезпечення позову шляхом витребування цього рішення?
Враховуючи, що ВКДКА раніше не надсилала мені рішення за скаргою адвоката, прийняті у липні 2025 року, є підстави вважати, що рішення від 22 січня 2026 року також може бути не надіслане або буде надіслане поза межами 30-денного строку оскарження.
Мені відомо, що можливо подати заяву про поновлення строку звернення до суду. Однак це є ризикованою ситуацією, оскільки про результативну частину рішення мені стало відомо під час засідання ВКДКА в режимі відеоконференції, а строк оскарження обчислюється з моменту прийняття рішення, а не з моменту його отримання.
З судової практики відомо, що ВКДКА інколи направляє рішення в останній день строку оскарження або вже після його спливу, а у відзиві посилається на пропуск строку позивачем.
У зв’язку з цим прошу надати консультацію щодо можливості подання позову в описаній ситуації.
Також прошу роз’яснити, чи підлягають залученню у справі треті особи — КДКА Київської області та адвокат, щодо якого розглядалася моя скарга, враховуючи, що відповідачем у справі буде ВКДКА, рішення якої оскаржується, а з рішенням КДКА я погоджуюся.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (8)
Адвокат, м. Миколаїв, 34 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Віталію!
Так, Ви праві, за приписами ч. 1 ст. 42 Закону адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії, а відповідно до ч. 7 ст. 52 рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовʼязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла обʼєктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є обʼєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, повʼязані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
За загальним правилом, рішення органів адвокатського самоврядування, зокрема й у дисциплінарних справах, набирають чинності з дня їх прийняття. І оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Водночас, це можна спробувати зробити у суді через забезпечення позову.
Проте, згідно ви висновку Постанови КАС ВС від 24.05.2023 №640/10883/22:
"У Касаційному адміністративному суді Верховного Суду, куди звернулася адвокат, виходили з того, що відповідно до частини другої статті 151 КАС заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тож суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Крім цього, повинна надаватися оцінка порушеному праву позивача, про захист якого він просить.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.
У цьому питанні колегія суддів погодилася із висновком суду апеляційної інстанції, що визначена підстава для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, у цьому випадку, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Високі судді зауважили, що зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які надають підстави стверджувати, що оскаржуване рішення ВКДКА явно суперечить вимогам закону та порушує права або інтереси позивачки, і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Водночас, позивачкою не було надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивачки.
Сам собою факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів підлягає доведенню у встановленому законом порядку, – зауважив ВС.
Також у Верховному Суді нагадали, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів шляхом їх витребування у Вищої ради правосуддя.
Заявник, зокрема, зазначив, що має намір оскаржити рішення ВРП, однак за його письмовою заявою копії витребовуваних документів йому не надали. З поcиланням на ч. 5 ст. 122 та ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України заявник зауважив, що з огляду на стислий строк (один місяць) звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби і необхідність долучення до позовної заяви копії індивідуального акта, який він має намір оскаржити, ненадання ВРП копій документів істотно порушує його конституційне право на звернення до суду.
Колегія суддів дійшла висновку, що заява про забезпечення доказів шляхом витребування документів, які просить заявник, задоволенню не підлягає у зв’язку з таким.
Верховний Суд, проаналізувавши положення статей 114, 115 КАС України у зіставленні з вимогами заявника, зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів – це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об’єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Суд також зазначив, що неможливість на дату звернення до суду отримати і долучити до позову копії акта індивідуальної дії, який є предметом оскарження, є підставою заявити одночасно з цим позовом клопотання про витребування цих доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (відповідно до ст. 114 КАС України).
Ухвала Верховного Суду від 2 травня 2019 року у справі № Зд/9901/2/19 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81520674.
Отже, подати адміністративний позов без отримання повного тексту рішення ВКДКА у Вашій ситуації можливо і це є правильною процесуальною тактикою, однак просити суд забезпечити позов шляхом витребування цього рішення — неправильно з процесуальної точки зору, оскільки витребування доказу не є заходом забезпечення позову.
Отже, Вам необхідно подати позов до адміністративного суду і одночасно заявити клопотання про витребування його у ВКДКА. Такий підхід узгоджується з ч. 1 ст. 121 КАС України, оскільки відсутність у позивача повного тексту рішення є об’єктивною обставиною, що унеможливлює належне формулювання позовних вимог, не залежить від волі особи та виникає протягом строку оскарження.
При тому було б доцільно звернутися до ВКДКА із письмовою вимогою надати копію рішення, але не для того, щоб чекати відповіді, а для фіксації Вашої добросовісної поведінки і майбутнього захисту від заперечень про пропуск строку.
Щодо залучення КДКА та адвоката, як третіх осіб, то це можливо, оскільки адвокат, щодо якого розглядалася дисциплінарна скарга, є очевидною заінтересованою особою, так як у разі скасування рішення ВКДКА фактично відновлюється рішення КДКА про наявність дисциплінарного проступку. Це безпосередньо впливає на його професійні права, репутацію та можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Хоча Ви підтримуєте рішення КДКА, саме її акт був скасований ВКДКА, а отже суд, вирішуючи спір, фактично оцінюватиме правомірність діяльності цього органу і визначатиме долю прийнятого ним рішення. Судове рішення прямо вплине на його повноваження та на юридичну силу прийнятого дисциплінарного акта, тому КДКА, на мою думку, є заінтересованим суб’єктом у розумінні КАС України.
З повагою, адвокат Айвазян.
Дякую за Вашу відповідь.
Стосовно запитів повідомляю, що 23.01.2026 року я звернувся до ВКДКА з вимогою надати повний текст рішення та витяг з протоколу засідання ВКДКА, на якому було прийнято відповідне рішення. Надання такого витягу прямо передбачено пунктом 3.35 Регламенту ВКДКА.
Однак листом від 04 лютого 2026 року мені фактично було відмовлено у наданні витягу з посиланням на захист персональних даних та адвокатську таємницю.
Сьогодні я повторно звернувся із інформаційним запитом з аналогічними вимогами — надати повний текст рішення та витяг з протоколу — із правовим обґрунтуванням неправомірності відмови. Запит зареєстровано, номер реєстрації мені повідомлено в телефонному режимі.
Пунктом 3.35 Регламенту ВКДКА передбачено, що виготовлення та надсилання рішення здійснюється протягом 10–15 робочих днів. Станом на сьогодні сплинув 14-й робочий день (без урахування дня прийняття рішення), однак рішення мені не надіслано.
До закінчення строку оскарження залишається 10 днів, при цьому останній день припадає на вихідний. Таким чином, позов необхідно буде подати наступного тижня.
Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки випадок ненадсилання мені рішення ВКДКА вже мав місце у липні 2025 року, коли адвокат вперше оскаржував рішення КДКА про відкриття дисциплінарної справи щодо нього. З тим рішенням ВКДКА я фактично ознайомився лише на офіційному сайті після того, як КДКА у вересні повідомила про призначення засідання.
На той момент рішення ВКДКА не скасовувало рішення про відкриття дисциплінарного провадження, а навпаки містило висновок про те, що адвокат свідомо поширював щодо мене юридично недостовірну інформацію.
Щодо третіх осіб прошу уточнити, чи є обов’язковим їх зазначення під час подання позову. Зокрема, чи доцільно зазначати як третю особу КДКА Київської області, яка підтримала мою позицію, а також чи є необхідність залучати адвоката, щодо якого розглядалася дисциплінарна скарга.
Адвокат, м. Миколаїв, 34 роки досвіду
Спілкуватися у чатіПрошу, Віталію!
Ви звернулися за рішенням наступного дня після його прийняття, отримали відмову, а потім повторно подали відповідний запит. Тож, на мою думку, це саме ті об’єктивні обставини, які свідчать про реальну неможливость ознайомитися з повним текстом рішенням та отримати останнє. Як також наявність попереднього аналогічного випадку, який стався у липні 2025 року демонструє системність неправомірної поведінки органу.
Щодо третіх осіб, то формально КАСУ не зобов’язує Вас обов’язково вказувати їх у позовній заяві, оскільки, наприклад, суд має право залучити їх самостійно. Проте, саме другий варіант практично завжди призводить до затягування процесу — суд спочатку відкриє провадження, потім окремою ухвалою залучить учасників тощо.
З моєї точки зору, КДКА Київської області доцільно вказувати третьою особою, навіть попри те, що її позиція збігається з Вашою. Рішення суду прямо вплине на юридичну силу рішення КДКА, тому вона є заінтересованою особою незалежно від того, підтримує Вас чи ні.
Адвоката також необхідно залучати третьою особою. У разі скасування рішення ВКДКА відновлюється дисциплінарний висновок КДКА про наявність проступку, що безпосередньо зачіпає його професійні права та репутацію. Якщо справа буде розглянута без нього, це може стати підставою для скасування судового рішення апеляційною інстанцією через розгляд справи за відсутності особи, права якої зачіпаються.
Юрист, м. Харків, 28 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас, Віталію
Можна зробити наступним чином.
Спочатку Ви звертаєтеся до ВКДА з заявою про надання Вам тексту оскаржуваного рішення. Адже без нього Ви не можете захистити свої права.
На відповідь відведено 30 днів згідно з Законом України "Про звернення громадян".
І тут можливі два варіанти подальших дій.
Варіант 1
Ви отримали все-таки текст рішення впродовж 30 днів. Тоді строк звернення до суду почнеться саме з цієї дати.
Варіант 2
Ви можете звернутися з адміністративним позовом до ВКДА після спливу 30 днів з моменту отримання запиту.
Тоді в позові ви викладаєте доводи, якими розполагаєте.
Одночасно заявляєте клопотання про :
Щодо третіх осіб, Ви можете запросити їх до участі саме на боці позивача.
З повагою,
Андрій Брильов
Юрист, м. Полтава, 5 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Віталію!
Так, подання позову до адміністративного суду без отримання повного тексту рішення ВКДКА є можливим.
КАС України не ставить право на звернення до суду в залежність від фактичного отримання повного тексту рішення суб’єкта владних повноважень. Важливим є те, що Вам відомий: орган, який прийняв рішення; дата прийняття рішення (22.01.2026); його суть (скасування рішення КДКА та закриття дисциплінарної справи).
У позовній заяві Ви маєте право: зазначити, що повний текст рішення Вам не вручений та прикласти докази того, що Ви намагались його отримати; вказати, що оскаржується рішення ВКДКА від конкретної дати; просити суд витребувати повний текст рішення у відповідача.
Це є процесуально допустимим і широко застосовується на практиці.
Тут важливо розмежувати. Витребування доказів - це не захід забезпечення позову. Це процесуальна дія в межах розгляду справи.
Тому правильна тактика така:
Забезпечення позову застосовується для:
Витребування документа через забезпечення позову - юридично некоректна конструкція. Суд просто розцінить це як клопотання про витребування доказів.
Найбільш ризикований момент — це обчислення строку.
Загальне правило строк звернення до адміністративного суду становить 30 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Ваша ситуація має важливу особливість Ви були присутні на засіданні ВКДКА (відеоконференція) та Вам відомо про результативну частину.
Суд може вважати, що Ви дізналися про зміст рішення саме в день його прийняття.
Тому очікування письмового тексту - процесуально небезпечна позиція.
З огляду на практику ВКДКА (направлення рішення в останній день або після спливу строку), процесуально правильним є подати позов протягом 30 днів від 22.01.2026, не очікуючи повного тексту.
У позові доцільно зазначити:
Це дозволить Вам зберегти строк; уникнути необхідності поновлення строку; не залежати від недобросовісної поведінки відповідача.
Якщо ж строк буде пропущено - тоді можливо подати заяву про поновлення строку, обґрунтовуючи тим, що:
Але це дійсно ризикована процесуальна стратегія. Судова практика різна.
Так, і це важливий момент.
1) КДКА Київської області
Рішення КДКА було скасовано. У разі задоволення Вашого позову воно фактично відновлюється. Отже, рішення суду безпосередньо впливатиме на її права та обов’язки. КДКА доцільно залучити як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача.
2) Адвокат, щодо якого розглядалася скарга
Рішення суду прямо впливатиме на його правовий статус та можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності. Його обов’язково слід залучати як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача.
Якщо цього не зробити, суд з великою ймовірністю сам залучить його.
ПІДСУМОК
У Вашій ситуації оптимальна та безпечна стратегія виглядає так:
Це мінімізує ризик втрати строку та нейтралізує можливі маніпуляції відповідача.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Щиро бажаю Вам успіхів!
Адвокат, м. Харків, 20 років досвіду
Спілкуватися у чатіДОБРОГО ВЕЧОРА, пане ВІТАЛІЙ! ВАС ВЗАГАЛІ НЕ ПОВІДОМЛЯЛИ ПРО РОЗГЛЯД СКАРГИ АДВОКАТА на рішення КДКА регіону? На моє переконання - це грубе порушення процедури і свідченням того, що діюче прострочене керівництво вітчизняної адвокатури дискредитує систему, узурпували владу в адвокатурі як органі професійного самоврядування, ухиляються від виборів та виконання закону, а сама адвокатура в таких умовах деградувала до ганебного рівня, який більш властивий був часам розправи НКВС над Василем Стусом та іншими при формальному існуванні кишенькової адвокатури, яка служила будь-якій владі в СРСР. Адвокатура від інституту правосуддя та захисту перетворилася на бізнес і "сферу послуг" у гіршому значенні цього слова. Щиро співчуваю, що Вам довелося зіштовхнутися з неналежною роботою представника професії, а додатково ще й з демонстрацією цинічної кругової поруки на рівні ВКДКА, що демонструє нездатність Національної асоціації до самоочищення та відповідальності перед суспільством.
Так, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) можна оскаржити до суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом 30 днів з дня його прийняття.
Такі справи розглядаються за правилами адміністративного судочинства (в адміністративних судах).
Оскаржити рішення ВКДКА може адвокат або особа, яка подала скаргу (скаржник), чиї інтереси зачіпає це рішення.
Ви можете оскаржити саме рішення ВКДКА (яким було скасовано попереднє рішення регіональної КДКА).
Якщо суд скасовує рішення ВКДКА, справа може бути повернута на повторний розгляд до відповідного дисциплінарного органу для прийняття нового рішення з урахуванням висновків суду.
Ненадсилання копії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) є процесуальним порушенням, яке не скасовує саме рішення, але дає вам законні підстави для поновлення строків на його оскарження.
Згідно з Регламентом ВКДКА, копія рішення має бути надіслана скаржнику поштою (рекомендованим листом) або вручена під розписку. Невиконання цього обов'язку є підставою стверджувати, що ви не були належним чином ознайомлені з результатом розгляду.
Факт ненадсилання копії може бути використаний у суді як додатковий аргумент про грубе та нахабне порушення процедури розгляду справи, що в сукупності з іншими порушеннями може призвести до скасування рішення ВКДКА.
Справа про оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) підсудна адміністративному суду першої інстанції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
«Діяльність адвокатури, реалізація нею функцій із захисту прав невизначеного кола осіб свідчать про суспільний інтерес, а отже, і публічно-правовий характер правовідносин» (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2018 року по справі No 640/12325/15-ц, провадження No 14-44цс18).
Ця позиція також дозволяє скаржникам (клієнтам) посилатися на те, що їх права на належний розгляд скарги захищені статтею 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд).
Ось основні правові позиції Верховного Суду, де закріплено принцип публічно-правового характеру діяльності адвокатури та дисциплінарних органів:
Оскільки ВКДКА є органом адвокатського самоврядування з повноваженнями на всій території України та розташована у місті Києві, Ви можете обрати один із двох варіантів територіальної підсудності:
Варіант № 1. За місцезнаходженням відповідача: Позов подається до Київського окружного адміністративного суду (КОАС), оскільки офіс ВКДКА знаходиться у Києві.
Варіант № 2. За місцем проживання (перебування) позивача: Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів можуть розглядатися судом за вибором позивача — або за його зареєстрованим місцем проживання, або за місцезнаходженням відповідача.
НА ВАШОМУ МІСЦІ Я Б ОСКАРЖУВАВ саме за варіантом № 2, бо по-перше в регіоні Вашого проживання судді більше довіри та поваги мають саме до регіональної КДКА. По-друге - в Київському окружному адміністративному суді справа може мертвим грузом лежати кілька років, вже не кажучи про апеляційний перегляд в Шостому апеляційному адміністративному суді. Тому в регіоні - справа буде розглядатися швидше, об"єктивніше, а іноді ще й більш компетентно, бо суддя матиме змогу вивчити матеріальну частину справи, а не по принципу конвеєра та кругової поруки.
Крім того в регіоні легше забезпечити участь позивача чи його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв"язку. В цьому випадку більше шансів, що справа буде розглянута фактично, а не формально.
Хоча... якщо це м. Дніпро і справу буде в апеляції розглядати Третій апеляційний адміністративний суд, то не знаю чи краще 2 роки в Києві чекати, чи одразу отримати рішення не дуже якісне. На жаль маю упереджене ставлення до професійного рівня значної кількості суддів Третього ААС, які в свій час без Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду не були здатні розібратися в елементарних питання, в тому числі не розуміли різниці між державною службою, перебуванням на державних політичних посадах, посадовою особою місцевого самоврядування та депутатом місцевої ради, або ж не могли відрізнити акт індивідуальної дії від нормативно-правового та регуляторного акту.
Тому тут Ви маєте самі визначитись, який суд буде більш спроможним на вирішення справи, особливо враховуючи, що наразі у Верховний Суд пробитися майже неможливо, якщо суди розглянули справу як малозначний спір.
З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)
Доброго вечора.
Дякую за Вашу відповідь.
Мене завжди повідомляли про розгляд дисциплінарних справ як КДКА, так і ВКДКА.
22 січня 2026 року я брав участь у засіданні ВКДКА в режимі відеоконференції, надавав пояснення та зафіксував перебіг засідання на відео.
23.01.2026 року, з огляду на попередній досвід ненадсилання рішень ВКДКА, я звернувся до ВКДКА з вимогою надати повний текст рішення та витяг з протоколу засідання, на якому було прийнято відповідне рішення. Надання такого витягу прямо передбачено пунктом 3.35 Регламенту ВКДКА.
Однак листом від 04 лютого 2026 року мені фактично було відмовлено у наданні витягу з посиланням на захист персональних даних та адвокатську таємницю.
Сьогодні я повторно звернувся з інформаційним запитом з аналогічними вимогами — надати повний текст рішення та витяг з протоколу — із правовим обґрунтуванням неправомірності відмови. Запит зареєстровано, його номер мені повідомлено в телефонному режимі.
Пунктом 3.35 Регламенту ВКДКА передбачено, що виготовлення та надсилання рішення здійснюється протягом 10–15 робочих днів. Станом на сьогодні сплинув 14-й робочий день (без урахування дня прийняття рішення), однак рішення мені не надіслано.
До закінчення строку оскарження залишається 10 днів, при цьому останній день припадає на вихідний. Таким чином, позов необхідно буде подати вже наступного тижня, незалежно від фактичного отримання повного тексту рішення. У мене наявний відеозапис оголошення результативної частини рішення.
Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки випадок ненадсилання мені рішення ВКДКА вже мав місце у липні 2025 року, коли адвокат вперше оскаржував рішення КДКА про відкриття дисциплінарної справи щодо нього. З тим рішенням ВКДКА я фактично ознайомився лише на офіційному сайті після того, як КДКА у вересні повідомила про призначення засідання.
На той момент рішення ВКДКА не скасовувало рішення про відкриття дисциплінарного провадження, а навпаки містило висновок про те, що адвокат свідомо поширював щодо мене юридично недостовірну інформацію.
Я додав до відповіді:
Можливо, це допоможе повніше зрозуміти суть справи.
Рішення ВКДКА у будь-якому випадку підлягає оскарженню, оскільки його зміст з високою ймовірністю порушуватиме мої фундаментальні права, зокрема право на презумпцію невинуватості. Існує обґрунтований ризик того, що адвокат використає це рішення з метою подальшого поширення щодо мене юридично недостовірної інформації.
Адвокат, м. Харків, 20 років досвіду
Спілкуватися у чатіЯкщо адвокат оскаржує рішення про порушення дисциплінарної справи до ВКДКА, це дійсно може призвести до фактичного затягування процесу, але юридично це регулюється наступним чином:
Подача скарги до ВКДКА на рішення про порушення справи автоматично не зупиняє розгляд самої справи в дисциплінарній палаті КДКА регіону. Однак ВКДКА має право винести окреме рішення про зупинення дії оскаржуваного рішення до завершення розгляду скарги. Якщо таке зупинення винесене, КДКА регіону не має права продовжувати розгляд, поки ВКДКА не прийме своє рішення.
ЧИ ПРИЙМАЛА ВКДКА рішення про зупинення розгляду дисциплінарної справи? Якщо ні, то КДКА регіону мала розглядати дисциплінарну справу щодо адвоката, а не чекати що там наприймає ВКДКА та поки начебто спливе строк.
Річний строк притягнення (ст. 35 Закону). Адвокат може бути притягнутий до відповідальності лише протягом одного року з дня вчинення проступку. Найважливіший нюанс полягає в тому, чи «заморожується» цей рік на час оскарження, адже адвокат може затягнути процес зловмисно шляхом подання маразматичних скарг?!
Згідно з практикою органів адвокатського самоврядування та судовою практикою, період розгляду скарги у ВКДКА (якщо дію рішення було зупинено) зазвичай виключається із загального річного строку. Це робиться для того, щоб адвокати не могли уникнути відповідальності, просто подаючи скарги та чекаючи на сплив терміну.
Зловживання правами: Якщо адвокат подає завідомо безпідставні скарги виключно з метою затягування часу, така поведінка сама по собі може бути розцінена як окремий дисциплінарний проступок (порушення Правил адвокатської етики щодо чесності та порядності). Але цей шахрай подавав скаргу як я розумію через свого адвоката... Щоб прикрити себе від відповідальності. Якщо що скаже - а це колега робив без мого відома, тож його і притягайте.
Ризики для скаржника: Якщо ВКДКА довго розглядає скаргу (строк розгляду становить 30 днів, але на практиці через навантаження це може тривати місяцями), є ризик, що до моменту повернення справи в регіон докази стануть менш актуальними. Проте, повторюся, строк притягнення не повинен спливати, поки триває офіційна процедура оскарження.
Що слід було робити Вам: Треба було подати до ВКДКА заперечення на скаргу адвоката, у яких вказати на ознаки затягування процесу та просити розглянути справу якомога швидше, щоб забезпечити дотримання принципу невідворотності відповідальності.
Ситуація, яку Ви описуєте, є поширеним випадком процесуального зловживання або бездіяльності КДКА, яку можна і потрібно оскаржувати.
Згідно з позицією Ради адвокатів України (рішення № 167 від 13.12.2019, підтверджене у 2025 році), строк притягнення до відповідальності зупиняється на час розгляду справи у ВКДКА лише у разі зупинення дії рішення.
Бездіяльність КДКА регіону (очікування рішення ВКДКА без правових підстав) не може бути підставою для звільнення адвоката від відповідальності. Верховний Суд неодноразово вказував, що орган владних повноважень не може посилатися на власні помилки або бездіяльність для виправдання порушення прав скаржника.
Факт того, що КДКА констатувала наявність порушення («порушення було»), але закрила справу, дає Вам ідеальний підгрунтя для оскарження. Це означає, що склад проступку доведений, а дисциплінарна санкція не застосована суто через процедурне затягування самою комісією.
Якщо ВКДКА в якій окремі "представники" самоврядування засідають по 20 років, проявило вчергове свою нездатність до самоочищення, можете оскаржити закриття справи до адміністративного суду. Суд може визнати бездіяльність КДКА протиправною. Хоча суд не може сам накласти стягнення, він може зобов'язати КДКА розглянути справу знову, враховуючи, що затримка сталася з вини самої комісії.
Щиро кажучи як громадянин та громадський діяч я просто обурений такою ганьбою, яка має місце в адвокатурі України, в тому числі в ВКДКА, яке ні на що не здатне, окрім гучних заяв та освоєння грантів на подорожі у ЄС для участі у заходах європейських органів адвокатського самоврядування. Адвокатура в Україні не флагман - а якір, який тягне корабель верховенства права на дно... На жаль це так.
На жаль, Ваша ситуація відображає системну проблему, яку неодноразово підкреслювали міжнародні експерти та правозахисники: органи адвокатського самоврядування часто перетворюються на закриті корпорації, де "кругова порука" стає механізмом захисту "своїх".
Ситуація, коли КДКА регіону свідомо чекає (без ухвали про зупинення), а ВКДКА це легітимізує, — це класична схема штучного пропуску строків.
Судове оскарження до адміністративного суду - це єдиний шлях вийти за межі адвокатської системи. В суді Вашим головним аргументом має бути протиправна бездіяльність КДКА регіону. Оскільки ВКДКА не зупиняла розгляд, КДКА регіону не мала правових підстав "чекати". А якщо зупиняло, то річний термін мав бути обрахогваний БЕЗ УРАХУВАННЯ розгляду скарги ВКДКА. Суд — це зовнішній контроль, який менше пов'язаний корпоративною "етикою" адвокатів. Хоча таку поведінку етикою назвати складно.
Також можливо розглянути переспективу відкриття щодо адвоката кримінальної справи, адже ФАКТ порушення все ж КДКА регіону встановило і воно може мати ознаки кримінального правопорушення, в тому чисіл втручання у відправленян правосуддя.
Звернення до НАЗК або ДБР (у разі ознак корупції). Якщо у вас є докази особистих зв'язків або неправомірної вигоди між членами комісії та адвокатом, це вже сфера кримінального права або антикорупційного моніторингу.
Публічність. Органи адвокатури дуже чутливі до репутаційних ризиків. Висвітлення справи у профільних медіа (наприклад, "Закон і Бізнес", "Юридична Газета") або звернення до Ради громадського контролю може створити необхідний тиск.
!!! Пам’ятайте. Термін на подання позову до суду — 30 днів з моменту, коли ви дізналися (або мали дізнатися) про рішення ВКДКА. Судді не дуже люблять складні резонансні справи, тому у будь-якому випадку з радістю скористаються порушенням строків на звернення, пославшись, що рішення ВКДКА Ви могли отримати. Тому слід вживати заходи, щоб не пропустити місячний строк звернення.
Оскільки значення має саме оскарження рішення КДКА регіону, Ви можете не чекати відписку ВКДКА та подавати до суду в межах місячного строку. Достатньо взяти на їх сайті протокольне рішення про відмову у перегляді.
Потім завжди можна встигнути уточнити позов шляхом зміни предмету або підстав.
Оскільки Ви оскаржуєте рішення ВКДКА, яким було залишене в силі рішення регіональної КДКА про закриття справи через "сплив строків", прохальна частина має бути спрямована на скасування обох актів та визнання дій комісії протиправними.
ПРЕДМЕТ ПОЗОВУ (ПРОХАЛЬНА ЧАСТИНА):
В обґрунтуванні (мотивувальній частині) , якщо я все правильно зрозумів, можна додати фразу: