Задайте питання юристу

982 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 23 березня 2026, питання №147424 350₴

Успадкування майна між двома спадкоємцями, з яких один проживає в росії

Добрий день! у померлого залишись два спадокємці. Один проживає в Україні, інший - в рф. яким чином буде розділений спадок. чи може спадуоємець з України розпоряджатись успадкованим майном?

Відповіді юристів (20)

    Турчин Ярослав Олексійович

    ДОБРОГО ДНЯ, АНАСТАCІЯ! СПАДКОЄМЕЦЬ, ЯКИЙ НЕ ПРОЖИВАВ З ПОМЕРЛИМ ОДНІЄЮ СІМ"ЄЮ ДЛЯ ОТРИМАННЯ СПАДЩИНИ ЗА ЗАКОНОМ або ЗА ЗАПОВІТОМ - МАЄ ЦЮ СПАДЩИНУ ПРИЙНЯТИ в 6-місячний строк з дати смерті спадкодавця.

    За законом (якщо немає заповіту), майно ділиться в рівних частках між спадкоємцями однієї черги. Той факт, що один із них живе в РФ, не позбавляє його права на спадщину автоматично. Однак отримання ним спадщини і реалізація права на спадщину фактично заблокована внаслідок війни. Однак, людина не обмежена у праві приїхати в Україну чи подати заяву про спадщину дистанційно.

    Конституція України (стаття 68) чітко визнчає, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Це в свою чергу вказує і на те, що нереалізація прав по закону - має наслідком втрату таких прав.

    Якщо спадкоємець не прийняв спадщину протягом 6 місяців - вважається, що він відмовився від спадщини.

    Якщо людина не подала заяву на спадщину протягом 6 місяців (якщо не жила разом із померлим), вона справді втрачає право на її прийняття автоматично (ст. 1272 Цивільного кодексу України).

    Згідно зі статтею 1268 ЦК України:

    1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

    2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

    3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

    4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

    5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

    На жаль, судова практика України не визнає фактор війни та інші неможливості прийняти спадщину без достатніх доказів як поважні причини, тож скоріш за все такому спадкоємцю навіть суд не дозволить прийняти спадщину пізніше.

    Але також треба враховувати, що спадкоємець може мати право на обов"язкову частку. Це для непрацездатних родичів наприклад.

    ОТЖЕ, спадкоємець з України має звернутися до приватного нотаріуса в місті проживання спадкодавця та відкрити спадкову справу, подавши заяву про прийняття спадщини.

    Після 6 місяців з дати смерті - такий спадкоємець може оформити у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.

    Свідоцтво - є правовстановлюючим документом на спадщину.

    Право власності виникає з моменту спадкування, тобто з дати смерті спадкодавця. І звісно Ви можете користуватися своєю спадщиною.

    Але підтвердити право можете лише після 6 місяців - свідоцтвом про право на спадщину.

    Неможливість прийняття спадщини - не зупиняє право іншого спадкоємця на її оформлення. Це проблеми такого спадкоємця в реаліях України, якщо він живе в РФ.

    Якщо ж людина вже прийняла спадщину (наприклад, жила разом із померлим хоча б формально або завірила свою заяву нотаріально за кордоном чи в консульсько-дипломатичній установі України в третіх країнах як то Казахстан, Вірменія, Грузія тощо), то саме по собі «неоформлення» паперів (свідоцтва) не позбавляє її права власності, оскільки право на спадщину виникає з моменту відкриття спадщини (смерті).

    Якщо спадкоємець доведе в суді, що він не знав і не міг знати про смерть родича (наприклад, через відсутність зв'язку), суд майже гарантовано поновить йому строк на прийняття спадщини. Але в реаліях війни та суб"єктивного ставлення до осіб, які проживають в РФ, я маю сумніви, що це буде так як до війни. Наразі практика все частіше вказує на позицію судів, що треба було виїздити з країни-агресора, а не виправдовуватися неможливістю оформити спадщину фактом війни.

    Ви як спадкоємець, що перебуває в Україні, маєте стратегічну перевагу — Ви можете першим відкрити спадкову справу і зафіксувати склад майна у "свого нотаріуса". А інший спадкоємець хай уже доводить, що він мав поважні причини та бажав прийняти спадщину.

    ЗАУВАЖТЕ. Не рекомендую нотаріусу повідомляти про іншого спадкоємця. Це не Ваші проблеми. Обов"язку повідомляти про склад родичів та подавати докази цього нотаріусу з ДРАЦС Ви не зобов"язані. По закону це нічого не змінює. Але в Україні на жаль часто робиться не по закону, а з урахуванням психологічних моментів та суб"єктивного фактору. Тобто нотаріус може тягнути та побоятися видавати Свідоцтво про право на спадщину, думаючи, що ще один спадкоємець потім може скаржитись на нього, позиватися до суду та намагатися скасувати свідоцтво, видане нотаріусом.

    ТОМУ, звертаєтесь до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (рекомендую до приватного, бо державні нотаріальні контори - це чергова ганьба реформ держави, адже там можна роками сидіти і чекати черги, тож така дешевизна виходить боком як правило, бо людина бігає за нотаріусом і робить все сама, а не нотаріус як це у приватного), подаєте заяву на прийняття спадщини, якщо 6 місяців ще не закінчились. Після закінчення 6 місяців з дати смерті спадкодавця - нотаріус має видати Вам свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати Ваше право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З моменту державної реєстрації права власності - Ви будете повноцінним та повноправним власником, що має можливість володіти, користуватися та розпоряджатися майном вільно.

    Ситуація, про яку каже нотаріус, дійсно ЧАСТКОВО може мати під собою реальне підґрунтя, але вона стосується не «права власності», а можливості розпоряджатися майном як цілим об'єктом у майбутньому.

    Ось як це працює на практиці згідно з діючими обмеженнями (зокрема, Постановою КМУ №187 та роз'ясненнями Нотаріальної палати):

    1. Видача свідоцтва про право на спадщину

    Нотаріус зобов'язаний видати вам свідоцтво на вашу частку (наприклад, 1/2 квартири), якщо ви подали заяву. Спадкоємець з РФ, якщо подасть заяву, також має право отримати свідоцтво на свою частку.

    Проблема: Нотаріуси зараз часто побоюються вчиняти будь-які дії, де фігурує «російський слід», через ризик перевірок, тому можуть відмовляти або затягувати процес.

    2. Чому майно вважається «замороженим»?

    Якщо у квартири два власники (Ви і особа з РФ), ви стаєте власниками у спільній частковій власності.

    Ви можете володіти своєю часткою: жити там, прописуватись, робити ремонт.

    Ви не можете продати, подарувати або заставити всю квартиру, бо для цього потрібна згода і підпис другого власника. Оскільки другий власник — особа з РФ, нотаріус не має права посвідчувати будь-які правочини (угоди) від його імені або за його участю.

    Ви можете здавати житло в найм (взяти квартирантів), однак неофіційно, бо юридично Ви не маєте на це права без згоди іншого спадкоємця.

    Такі особливості спільної часткової власності незалежно від місця проживання власників.

    3. Чи можна оформити «все на себе»?

    Це можливо лише у двох випадках:

    1) Якщо спадкоємець з РФ НЕ подасть заяву протягом 6 місяців (і він не був "прописаний" з померлим). Тоді ви — єдиний спадкоємець.

    2) Якщо він подасть заяву про відмову від спадщини на Вашу користь. Але тут пастка: нотаріуси зараз не завжди приймають навіть відмови від громадян РФ, бо це теж вважається «нотаріальною дією за участю особи, пов'язаної з агресором».

    Хоча уряд дещо переглянув свої позиції - враховуючи, що нотаріуси в Україні відверті боягузи, їм легше дути на воду, ніж реально робити свою роботу.

    Що робити вам зараз? Головна порада — подати заяву про прийняття спадщини до закінчення 6-місячного строку. Це зафіксує Ваше право.

    Якщо другий спадкоємець подасть заяву, Ви опинитесь у ситуації «пату»: Ви власник своєї частини, але продати квартиру цілком не зможете до скасування воєнного стану та спеціальних санкцій.

    Чи знаєте ви точно, чи збирається той спадкоємець подавати заяву через пошту чи іншим шляхом?

    ЩАСТИ ВАМ!

    З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

    • Анастасія Клієнт 3 години тому

      Ярославе, дуже дякую! Звертались до державного, але поки за консультацією тільки, після Вашої поради звернемось до приватного! Дякую!

      • Турчин Ярослав Олексійович

        Прошу. Радий Вам допомогти.

        Дякую, що почули мене. Це багаторічний досвід як клієнтів, так і особистий. Вам вийде дорожче у державного і фінансово, і морально, ніж у приватного. Кожен запит, кожен папірець будете благати видати і усюди ходити самі, бо дівчата в державній нотаріальній конторі завалені роботою і не напружуються, адже їх зарплатня фіксована і від результату не залежить. Державний нотаріус в кращому випадку поставе печатку на запиті. Знайомі в окремих випадках по 2 роки оформлювали спадщину у державного нотаіруса.

        Приватні роблять більшість роботи самі через помічників, і мають більше досвіду та практики в цьому. Приватні нотаріуси з 2009 року мають право оформлювати спадщину так само як і державні нотаріальні контори. Різниці ніякої в правах нотаріусів.

        Але як і будь-який приватний бізнес - вони працюють, а не просиджують стабільну зарплату.

        Державний нотаріус - це такий собі безкоштовний адвокат на судовому процесі де ти обвинувачений. Роботи ніякої, бо для ньоого Ви не клієнт у матеріальному плані та й репутацію він свою не бажає зберегти, бо монопольне становище. Так і з нотаріусами державними. А у приватних нотаріусів конкуренція. Тож вони дорожать клієнтами та репутацією. Звісно не усі спеціалізуються на спадщині, але їх в тому ж м. Києві дуже багато. Бажано завчасно уточнювати перед візитом, щоб не витрачати час.

        Крім того, маю сумнів що Ваш родич з РФ зможе подати заяву з-за кордону, перебуваючи в РФ. Звісно це теоретично можливо. Але складно. Для цього йому має хтось в Україні допомагати, щоб хоча б дізнатися у якого нотаріуса Ви відкрили спадкову справу.

        ЩАСТИ ВАМ!

    Брильов Андрій Юрійович

    Вітаю Вас, Анастасію

    Якщо один з спадкоємців проживав з померлим на момент його смерті і був зареєстрований за його адресою, він по правилам статті 1268 Цивільного кодексу України прийняв спадщину автоматично. Відтак йому лише треба подати нотаріусу заяву про видачу Свідоцтва про право на спадщину.

    А ось коли спадкоємець який в Україні не проживав з померлим, йому треба спочатку звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. І зробити це треба протягом 6 місяців від дати смерті родича.

    А що ж до спадкоємця, який знаходиться в Росії, то якщо він своєчасно не звернеться до нотаріуса (а це майже неможливо), усю спадщину отримає інший. Тоді другому спадкоємцю нічого не залишиться робити як звертатися до суду. І тут верогідність виграша справи близька до нуля.

    Підкажіть, а відомо Вам, чи був заповіт?

    З повагою,

    Андрій Брильов

    • Анастасія Клієнт 3 години тому

      Андрію, вітаю, на скільки мені відомо, заповіту не було

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Анастасія!

    Перш за все, хочу з'ясувати у Вас, чи був другий спадкоємець зареєстрований разом зі спадкодавцем за однією адресою на момент смерті останнього?

    Якщо ні, то відповідь на Ваше питання може бути дуже простою:

    Тобто другий спадкоємець, який перебуває в росії, не зможе фізично звернутися протягом 6-ти місяців, як цього вимагає закон, із заявою про вступ у спадщину до нотаріуса, й в цьому випадку він буде вважатись таким, який не прийняв спадщину. При тому, все спадкове майно перейде до першого спадкоємця.

    Загалом порядок прийняття спадщини за законом передбачений Цивільним кодексом України, зокрема в ньому зазначено:

    Стаття 1268. Прийняття спадщини.

    1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

    2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

    3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

    4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

    5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

    Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини.

    1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

    2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

    3. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

    4. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

    5. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

    Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини.

    1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

    2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

    Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

    Крім того, згідно статті 1271 ЦКУ:

    "1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

    2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

    3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини".

    ВИСНОВОК:

    Отже, за будь яких умов другий спадкоємець у разі постійного перебування в рф не зможе ані прийняти спадщину, ані пізніше звернутись до суду для оскарження прийняття всієї спадщини першим спадкоємцем.

    Втім, якщо другому спадкоємцю вдасться виїхати з росії та звернутись до українського посольства (за умови, якщо в нього наявні в всі необхідні документи, які посвідчують особу, та свідоцтво про смерть спадкодавця), в нього є, щоправда дуже незначний, шанс подати заяву про вступ у спадщину. Проте, з моєї точки зору, за наведених Вами обставин це є маловирогідним.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Добрий день, пані Анастасіє!

    Чи подав спадкоємець з рф заяву про прийняття спадщини?

    Ситуація зі спадкуванням, коли один зі співнаслідувачів проживає в рф, наразі є досить специфічною через дію воєнного стану та законодавчі обмеження. Розумію, що такі юридичні нюанси можуть здаватися заплутаними, тому давайте розберемо все покроково.

    Загальні правила цивільного законодавства України продовжують діяти:

    За законом: Якщо померлий не залишив заповіту, майно ділиться в рівних частках між спадкоємцями відповідної черги (наприклад, по 50%, якщо спадкоємців двоє).

    За заповітом: Якщо заповіт є, майно ділиться згідно з волею померлого (з урахуванням права на обов'язкову частку для непрацездатних родичів, якщо такі є).

    Сам факт проживання одного зі спадкоємців у рф або наявність у нього російського громадянства не позбавляє його права на спадкування як такого. Однак реалізувати це право зараз практично досить важко, адже спадкоємець повинен направити до українського нотаріса заяву про прийняття спадщини.

    Відповідно до глави 10 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

    3.5. У разі надходження засобами поштового зв’язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

    3.21. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку.

    У разі якщо заява, підписана кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, надіслана технічними засобами електронних комунікацій до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, але не пізніше 23 годин 59 хвилин останнього дня строку, вона вважається своєчасно надісланою.

    Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, або заяви в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

    У таких випадках у спадкову справу підшивається конверт або роздруківка електронного листування (скріншот листування).

    Чи може спадкоємець з України розпоряджатись майном

    Спадкоємець з України може без перешкод прийняти спадщину, оформити у нотаріуса свідоцтво на свою частку та зареєструвати право власності. Як спадкоємець з РФ не був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем та не подав заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті спадкодавця, то спадкоємець з України може прийняти всю спадщину і повноцінно розпоряджатися майном.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Щиро бажаю Вам успіхів!

    • Анастасія Клієнт 4 години тому

      Вітаю! Дуже дякую за відповідь, спілкувались сьогодні з нотаріусом і він казав, що якщо спадкоємець з рф подасть свою заяву, то все майно буде заморожено і другий спадкоємець (з України) не зможе володіти своєю часткою, саме тому вирішила звернутись за консультацією

      • Дерій Владислав Олегович

        Завжди радий Вам допомогти! Справа в тому, що, навіть якщо спадкоємець з рф подасть заяву, то нотаріус все рівно повинен через 6 місяців видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю з України, незалежно від того захоче спадкоємець з рф отримувати свідоцтво чи ні. Далі спадкоємець з України матиме право володіти своєю часткою.

        Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

        4.11. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті особи у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, або не раніше строків, встановлених у частині другій статті 1270, статті 1276 Цивільного кодексу України.

        4.12. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

        4.14. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

        4.15. Видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

        4.25. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи

    Брильов Андрій Юрійович

    Анастасію, хотів ще додати ось який момент. Якщо один з спадкоємців проживав разом з померлим, то він по законодавству можк подати заяву про видачу Свідоцтва про право на спадщину і після спливу 6 місяців. Знадобляться такі документи:

    • паспорт та код;
    • Витяг з реєстру територіальної громади (підтвердження місця реєстрації);
    • Копія свідоцтва про смерть;
    • Докази існування родинних відносин (свідоцтво про народження, шлюб)

    З повагою,

    Андрій Брильов

    • Анастасія Клієнт 3 години тому

      Дякую за допомогу!

      • Брильов Андрій Юрійович

        Радий був допомогти.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Пані Анастасія, Вам ставили питання і юристи вище. Чи не були б Ви так люб'язні відповісти і на них? Якщо наразі це має для Вас значення, звичайно.

    • Анастасія Клієнт 3 години тому

      Юрій, вітаю! відповідаю на Ваше запитання: ні, жоден зі спадкоємців не був зареєстрований за однією адресою з померлим. Однак, один зі спадкоємців (Україна) проживав з ним останній час, так как померлий потребував цілодобового нагляду.

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Тоді зберігається запропонована мною у першій відповіді схема. Щоправда, я не зовсім розумію, в чому саме полягає проблема нотаріуса. Він повинен прийняти Вашу заяву та після спливу 6 місяців видати свідоцтво про право на спадщину. Якщо він спробує зробити інакше, такі дії можна буде оскаржити в судовому порядку.

        • Анастасія Клієнт 3 години тому

          нас "налякали", що якщо другий спадкоємець звернеться із заявою, то усе майно буде заморожене і ніхто не зможе ним розпоряджатись. Але Ваша відповідь мене заспокоїла, дуже дякую Вам за допомогу!

          • Айвазян Юрій Климентійович

            Прошу! Абсолютно точно у другого спадкоємця немає практично жодного шансу подати таку заяву. Принаймні я його не бачу.

    Брильов Андрій Юрійович

    Анастасію, скажіть, а спадкоємці з однієї черги? Ось про що говорить частина 2 статті 1259 Цивільного кодексу

    "Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані"

    З повагою,

    Андрій Брильов

    • Анастасія Клієнт 3 години тому

      так, це одна черга

      • Брильов Андрій Юрійович

        Тоді все одно треба подавати заяву на прийняття спадщини.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України