Как принять наследство, находясь заграницей

Доброго дня, Лілія!

Чи був Ваш чоловік зареєстрований за однією адресою з батьком на момент його смерті? Батько залишив заповіт на трьох синів? З якої причини Ваш чоловік протягом 4-х років не зміг звернутися до нотаріуса: у зв'язку із знаходженням за кордоном чи є інші поважні причини? Чи прийняли двоє інших синів спадщину?

1. Мама и папа моего мужа были разведены в 92 году. Отец квартиру на нее не переписал, а разделил между тремя сыновьями . Отец умер в 22 году, муж в течении 6 месяцев наследство не принял на свою часть квартиры. Как сейчас решить этот вопрос? Только через суд?

Якщо Ваш чоловік не прийняв спадщину автоматично, то, на жаль, так, питання можна буде вирішити або за згодою інших двох синів, якщо вони прийняли спадщину, або у судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

• за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
• на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
2. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України

Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
• необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18);
• тощо.При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Муж находится заграницей. Можно ли этот вопрос решить онлайн?

В цілому так, подати позов до суду можливо або через підсистему Електронний суд (wiki.court.gov.ua/check/?next=/w/Як_створити_та_подати_заяву_через_Електронний_суд), або за допомогою представника чоловіка в Україні (адвоката).

Проте, першочергово необхідно буде звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину та отримати відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Спираючись на чинне законодавство України, зокрема на Закон України «Про нотаріат» та Цивільний кодекс України покроково це можна зробити у наступний спосіб:

Крок 1: Зверніться до консульства або іноземного нотаріуса (протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця).

Згідно із Цивільним кодексом України спадкоємець, який бажає прийняти спадок, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття. Така заява подається спадкоємцем особисто або надсилається ним поштою зі засвідченим підписом. У тих, хто перебуває за кордоном, є два варіанти виконання цієї дії — звернутися до консульства або іноземного нотаріуса.

- Консульська установа України — найкращий варіант, оскільки може вчиняти нотаріальні дії та засвідчувати підпис на заяві українською мовою без необхідності перекладу та апостилю.

- Іноземний нотаріус — це той варіант, коли в країні перебування немає консульства України. У такому випадку заява може бути складена іноземною мовою, а підпис спадкоємця буде засвідчено іноземним нотаріусом.

Слід враховувати, що заява, оформлена іноземним нотаріусом (або підпис на якій посвідчено іноземним нотаріусом), потребує легалізації для її використання на території України. Спосіб легалізації залежить від країни, де оформлено документ.

Крок 2: Надішліть заяву до України.

Оформлену та засвідчену заяву про прийняття спадщини можна або надіслати поштовим зв'язком на адресу нотаріуса в Україні, або передати йому через довірену особу, яка перебуває в Україні.

Днем подання заяви про прийняття спадщини, надісланої поштою, вважається день відправлення поштового листа, незалежно від дати його отримання нотаріусом. Тому важливо зберегти поштову квитанцію про відправлення.

Перед відправленням документів рекомендується зв'язатися з нотаріусом в Україні та повідомити про намір прийняти спадщину поштою, щоб уточнити його поштову адресу та переконатися, що він готовий вести спадкову справу.

2. И второй вопрос. Один из сыновей умер пол года назад. Ни жены, ни детей нету. Кому по праву принадлежит его доля квартиры, матери или делиться поровну между двумя остальными сыновьями?Заранее спасибо всем за ответ.

Частка квартири належить матері, звісно, за умови того, що не був складений заповіт на користь двох братів. Проте, навіть при складанні заповіту право на обов'язкову частку у спадщину матиме матір, якщо вона є непрацездатною особою.

Відповідно до частини першої вказаної статті малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Відповідно до частини другої статті 1258 ЦК кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

В межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК).

Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил статтей 121-140 Сімейного кодексу України. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти (стаття1260 ЦК).

Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.

У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини право на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає. Шлюб може бути розірваний у органах РАЦС або в судовому порядку. Проте в кожному разі шлюб вважається розірваним з моменту реєстрації акту про це у органах РАЦС. Якщо шлюб був розірваний у судовому порядку, але розірвання шлюбу не зареєстроване у РАЦС, подружжя вважається таким, що перебуває в шлюбі, а отже, зберігає право спадкування одне після одного.

Якщо шлюб визнаний недійсним, той з подружжя, хто пережив іншого, не має права на спадкування, оскільки недійсний шлюб не тягне юридичних наслідків.

Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв'язку з дітьми, доказом чого є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, коли вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав тощо).

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Лілія!

Чи квартира батька була куплена у шлюбі? Яким саме чином батько розділив нерухомість між синами - склав заповіт чи подарував?

1. Пропущений строк прийняття спадщини (батько помер у 2022 році)

За загальним правилом, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців з дня смерті особи. Якщо Ваш чоловік не подав заяву і на момент смерті батька не проживав з ним разом (не був зареєстрований за однією адресою), він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Як вирішити це питання зараз:

Варіант 1. Письмова згода інших спадкоємців. Це найпростіший шлях. Якщо інші спадкоємці прийняли свою частку і вони не заперечують, щоб Ваш чоловік також отримав свою частину, вони можуть подати нотаріусу письмову заяву про надання згоди на прийняття спадщини. У такому разі звертатися до суду не потрібно.

Варіант 2. Судовий шлях. Якщо згоди від інших спадкоємців немає, чоловікові потрібно подати позов про встановлення додаткового строку для подання заяви. Суд задовольнить позов лише за наявності поважних причин пропуску (наприклад, тяжка хвороба, перебування в зоні бойових дій, або якщо він об'єктивно не міг знати про смерть). Просте перебування за кордоном судді не завжди вважають поважною причиною, але кожен випадок індивідуальний.

Чи можна вирішити питання онлайн?

Повністю «онлайн» (через сайт або додаток) оформити спадщину в Україні поки що неможливо. Проте це можна зробити дистанційно:

1. Чоловік може звернутися до українського консульства або місцевого нотаріуса в країні перебування, щоб оформити заяву про прийняття спадщини (або довіреність на представника в Україні).
2. Заяву про прийняття спадщини, завірену нотаріально, можна надіслати поштою (рекомендованим листом) нотаріусу в Україні, який відкривав спадкову справу. Якщо чоловік не мав однакове місце реєстрації з батьком, то нотаріус видасть письмову відмову з якою потрібно йти до суду та поновлювати строк прийняття спадщини.
3. Потім чоловік може оформити довіреність адвокату або родичу в Україні, який буде займатися судовими справами або візитами до нотаріуса.

2. Спадкування після смерті брата

Тут важливо дізнатись чи померлий брат прийняв спадщину після батька? Якщо так, то діє черговість спадкування за законом (якщо брат не залишив заповіту):

Перша черга - діти, чоловік/дружина та батьки.

Друга черга - рідні брати та сестри, бабусі та дідусі.

Важливо - спадкоємці наступної черги отримують право на спадок лише у разі відсутності спадкоємців попередньої черги (або якщо вони відмовилися від спадщини чи були усунені від неї).

Оскільки у померлого немає дружини та дітей, але є мати, вона є спадкоємицею першої черги. Вся частка квартири, що належала померлому сину, за законом переходить матері. Брати (друга черга) зможуть претендувати на цю частку лише у випадку, якщо мати офіційно відмовиться від спадщини на їхню користь або не прийме її протягом 6 місяців.

ПІДСУМОК

1. Чоловікові варто спочатку зв'язатися з братом. Якщо він згодний впустити його в спадщину батька, це робиться одним візитом до нотаріуса. Якщо ні, то потрібно звертатись до суду та встановлювати додатковий строк для прийняття спадщини.

2. Спадкувати майно померлого брата буде мати, оскільки вона є пріоритетною спадкоємицею першої черги. Проте, все залежить від статусу нерухомості - якщо брат не прийняв спадок після батька, то його частка спадкується між двома братами.

Для більш детального аналізу ситуації від Вас потрібно дізнатися більше деталей, зокрема:

1. Чи Ваш чоловік мав однакове місце реєстрації разом з батьком?

2. Яким чином батько розділив нерухомість - через заповіт чи договір дарування?

3. Чи прийняв померлий син спадщину після батька?

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!