Чи має право на спадщину жінка, яка проживала з померлим без офіційного шлюбу?

Доброго дня, Максиме!

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (статті 1223, 1258 ЦК).

Відповідно до статті 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (стаття 1268 ЦК).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (стаття 1270 ЦК).

1. Чи може мама претендувати на спадщину як особа, яка проживала однією сім’єю без шлюбу?

Черговість спадкування за законом визначає порядок, у якому родичі померлого отримують його майно, якщо не було складено заповіту.

Цей порядок встановлений Цивільним кодексом України та передбачає 5 черг спадкоємців.

1 черга (ст. 1261 ЦКУ) включає:

- дітей спадкодавця (включно з усиновленими та народженими після його смерті);

- того з подружжя, хто його пережив;

- батьків померлого.

Якщо немає спадкоємців першої черги або вони відмовилися від спадщини, до спадкування залучаються спадкоємці 2 черги (ст. 1262 ЦКУ):

- рідні брати та сестри спадкодавця;

- його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга (ст. 1263 ЦКУ) складається з рідних дядька та тітки спадкодавця.

До 4 черги (ст. 1264 ЦКУ) належать особи, які не є родичами, але проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до його смерті.

5 черга (ст. 1261 ЦКУ) включає інших родичів до шостого ступеня споріднення та утриманців спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

2. Які докази потрібно зібрати для підтвердження фактичних сімейних відносин?

Матері необхідно звернутись до суду та встановити факт проживання однією сім'єю.

Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:

1. Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
2. Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки.

3. Чи має значення, що інші спадкоємці проживають за кордоном і фактично не брали участі в догляді?

В цілому, ні, оскільки право на спадкування надано доньці відповідно до закону.

Ваше питання знаходиться вже у межах окремого спору.

Законодавець передбачає усунення спадкоємця від права на спадкування, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі (стаття 1224 ЦК України).

Особи, які не мають права на спадкування.

• особи,які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом);
• особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
• батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини (не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом);
• одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду (якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу);
• за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ. . Згідно із статтею 1235 ЦК України спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

4. Чи дає нотаріальна довіреність на авто якісь права після смерті власника?

Ні, не дає.

Згідно зі ст. 248 Цивільного кодексу України, довіреність автоматично припиняє свою дію у разі смерті особи, яка її видала (довірителя). Використання такої довіреності після смерті власника (наприклад, для продажу авто чи зняття коштів) є незаконним, а всі вчинені дії — недійсними.

5. Який порядок дій у такій ситуації?

У такий ситуації потрібно почати із звернення до нгогтаріуса та подати заяву про вступ у спадщину. Надалі прийдеться звертатися до суду та встановлювати факт проживання однією сім'єю.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Ось відповіді на Ваші запитання

1. Чи може мама претендувати на спадщину як особа, яка проживала однією сім’єю без шлюбу?

Так, відповідно до ст. 1294 Цивільного кодексу України особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини належать до четвертої черги спадкоємців за законом. Але щоб спадкодавцю вступити в свої права треба в суді встановити факт спільного проживання.

2. Які докази потрібно зібрати для підтвердження фактичних сімейних відносин?

Все залежить від ситуації. У будь-якому випадку можуть підійти квитанції на оплату комунальних услуг, договори на придбання майна, спільні фото, зроблені у різні часи. Прийме суд також і покази свідків.

3. Чи має значення, що інші спадкоємці проживають за кордоном і фактично не брали участі в догляді?

Особого значення це не має. Адже відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані

4. Чи дає нотаріальна довіреність на авто якісь права після смерті власника?

Довіреність на автомобіль не означає перехід права власності. Власником автівки продовжує залишатися особа, яка видала довіреність. Відтак транспортний засіб не входить до спадкової маси. До того ж відповідно до п.7 ч.1 ст.248 ЦК України у разі смерті представника довіреність втрачає силу.

5. Який порядок дій у такій ситуації?

Зараз Вашої мамі треба звернутися до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання з померлим. Такі категорії справ розглядаються в порядку окремого провадження. В заяві можна вказати і осіб, які можуть виступити свідками.

Після того як суд винесе рішення треба звертатися до нотаріуса з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину. Адже Ваша мама прийняла її автоматично по факту спільного проживання.

З повагою,

Андрій Брильов

Максиме, хотів ще написати невеличке доповнення до своєї відповіді. Зараз Вашої мамі треба все ж таки подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У відповідь буде відмова, але у цьому немає нічого страшного.

Далі Ваша мама звертається до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання протягом 5 років. Заінтересованою особою буде нотаріус. В заяві треба написати про те, що встановлення факту спільного проживання необхідно для оформлення спадщини.

З повагою,

Андрій Брильов