Потання позову про визнання померлим

Доброго дня, Юрію!

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Такими конкретними обставинами може бути, наприклад, те, що був бій, і військовослужбовець з нього не повернувся, або пішов у розвідку і не повернувся тощо.

Варто також вказати, що за загальним правилом, відповідно до ч. 3 ст. 46 Цивільного кодексу України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це, АЛЕ особа, яка визнається померлою у зв’язку з воєнними діями, може бути визнана такою з дня її вірогідної смерті, а не з того дня, коли рішення суду набуде чинності.

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Главою 4 ЦПК України, а саме ст. 305-309 (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).

Для визнання військовослужбовця померлим потрібно звернутися до місцевого загального суду в порядку окремого провадження із заявою про оголошення особи померлою.

Заява про оголошення фізичної особи померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Тобто, як бачимо, підсудність цієї категорії цивільних справ визначена альтернативною.

Так, відповідно до ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що в заяві повинно бути зазначено:

• для якої мети необхідно заявникові оголосити фізичну особу померлою;
• обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тобто, у заяві потрібно описати обставини, які дають підстави стверджувати, що військовослужбовець загинув, а також мету для оголошення військовослужбовця померлим.

Також перед безпосереднім зверненням до суду необхідно подбати про докази, які свідчитимуть про те, що військовослужбовця можна вважати загиблим.

Такими доказами можуть бути:

• довідка командира військової частини про те, що військовослужбовець приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії у складі військової частини;
• акт службового розслідування по факту зникнення військовослужбовця; наказ командира військової частини, за яким військовослужбовець вважається зниклим безвісти;
• сповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що особа зникла безвісти;
• показання свідків.

У Постанові КЦС ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 Верховний Суд вказав, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. До того ж особливістю визнання фізичної особи померлою (фактично припущення про смерть цієї особи) є передбачені законом правові наслідки появи такої особи (ст. 48 ЦК), тоді як встановлення факту смерті фізичної особи таких наслідків не передбачає.

Статтею 47 ЦК України передбачено, що наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до наслідків, які настають у разі смерті особи.

З повагою, адвокат Айвазян.