Виклик до суду без повідомлення

ДОБРОГО ВЕЧОРА, АНД! Перше і ключове. Сучасне правосуддя перейшло на суворі бюрократичні процедури. Неперебування громадян в Україні - не турбує державу та правосуддя. Тому формально направлена за місцем "прописки" повістка буде вважатися за Цивільним процесуальним кодексом України належним Вашим оповіщенням. Часто недобросовісні адвокати - колеги цим зловживають, умисно імітуючи процес - знаючи, що відповідача немає в Україні і він не захиститься. Це не смертельно, але треба дотримуватися чітких алгоритмів дій для протидії цьому.

По-перше, щоб захиститися - Вам треба цифровий підпис або ДІЯ.Підпис. Без цього від Вас жоден суд не прийме по електронним системам ні один документ. Безкоштовно цифровий підпис надають ДІЯ, Приватбанк та Монобанк. Цифровий підпис від банку простіший у використанні, бо ДІЯ.Підпис це ще той квест на жаль.

По-друге, Найшвидше дізнатися про судові процеси щодо особи - це система "Судова влада України". https://court.gov.ua/fair/

Там без будь-яких реєстрацій Ви можете віднайти усі справи по своєму ПІБ. Їх стадію та дату засідання. Звісно там не вся інформація і немає доступу до матеріалів справи, але багато інформації, яка важлива для планування своїх дій.

Але іноді там не тільки Ваші справи, а й повних тезок за ПІБ. Тому треба відокремлювати такі справи від своїх по іншим ознакам - ПІБ позивача та ін.

По-третє, Щоб ознайомитись зі справою - треба зареєструватися в системі "Електронний суд" за допомогою цифрового підпису.

https://cabinet.court.gov.ua/

Там можна подати онлайн заяву про перенесення засідання через неотримання своєчасно позову і неможливість подати відзив у визначений судом строк згідно з ухвалою про відкриття провадження. Перебування за кордоном - поважна причина цього.

Як правило, якщо заява доказова (з доказами неперебування в Україні - відмітка в паспорті або інформація з ДПСУ на запит) суд йде на поступи, користуючись принципом змагальності сторін і права відповідача бути вислуханим.

По-четверте, виклик в суд по цивільній справі - не зобов"язує нікого повертатися в Україну. Повістка до суду - це не ТЦКшна повістка, яка породжує залізобетонний для держави обов"язок і штраф як наслідок.

Участь у цивільній справі в суді - це Ваше право, а не обов"язок. В тому числі сучасне правосуддя спрямоване на цифровізацію процесів під час війни.

Тобто і документи можна подавати онлайн, і приймати участь у засіданні з власного комп"ютера через систему ВКЗ (відеоконференцзв"язку) - завчасно подавши про це заяву (за 5 днів до засідання, направивши копію іншим учасникам в ел.кабінет або поштою).

Якщо позов про поділ майна законний, опоненти не приписують собі Ваше особисте майно всупереч вимогам Сіменого кодексу України і Ви згодні з ним. то в принципі можна ніяк не реагувати. Це вже суть питання як я розумію між колишнім подружжям по поділу майна подружжя.

По-п"яте. Також маю попередити. що інша сторона може "повісити" на Вас свої витрати на адвоката. В цьому Україна починає переходити на європейські та американські стандарти.

Якщо ніяк не реагувати і не заперечувати, суд позбавлений права самостійно зменшити розмір витрат, які адвокат може з позивачем взяти зі стелі і намалювати хоч суму, яка рівнозначна сумі позову. Заперечити проти цього у встановлений строк може лише відповідач. Бо потім не допоможе ні апеляційний суд, ні Верховний.

Тому "поза страуса", до якої звикли громадяни за останні 20-30 років - на жаль зараз не завжди діє, якщо проти Вас грає професійний адвокат, який знає свою справу. Така поведінка ,на жаль, у окремих випадках може мати наслідком передання боргу до виконавчої служби (в тому числі не дуже законослухняних приватних виконавців), арешт і продаж майна з торгів за копійки, блокування рахунків тощо. Тому бажано цього уникати максимально - своєю виваженою та послідовною поведінкою.

Якщо до засідання залишилось кілька днів - треба діяти дуже швидко, бо не усі суди нормально приймають кореспонденцію та своєчасно доводять до відома суддів перед засіданнями документи направлені за 1-2 дні.

Бажано дублювати на офіційну електронну пошту суду таку ж заяву про перенесення.

Якщо суд ухвалить заочне рішення, то у Вас буде час подати заяву на перегляд. Але для цього мають бути мотиви. Зараз як раніше не працює перегляд заочних рішень просто подавши формальну заяву без мотивів та доказів. І оскаржити в апеляцію у разі відмови в перегляді заочного - зараз неможливо, бо Велика Палата Верховного Суду дуже жорстко поламала практику в цьому питанні. А більшість адвокатів цього досі ніяк не можуть зрозуміти і на практиці працюють, як звикли 5-10-20 років назад.

Якщо коротко, без будь-яких вихідних даних по ситуації (обставини, № справи та ін.) - Вашу справу бачу наступним чином.

В іншому - такі справи вирішуються не шляхом публічного обговорення.

ОДНАК, якщо Ви дізналися про справу через третіх осіб, смс або через сервіси типу Опендатабот - то завчасно вірити їм не варто. Іноді, але бувають випадки коли ситуація стосується повних тезок.

Рік тому у мого клієнта за кордоном був такий випадок - коли з нього по телефону вимагали гроші за вирішення питання непозбавлення водійських прав по ст. 130 КУпАП, а він вже 3 роки за кордоном і просто не міг бути порушником ПДД в Харкові. Як з"ясували пізніше - він просто міг стати жертвою шахраїв, адже справа по ст. 130 КУпАП стосувалася його повного тезки.

Скоріш за все у Вас звісно ситуація не така ж, але буває всяке. Кожна деталь завжди має значення.

У категорії справ щодо поділу майна ключовим є доведення позивачем порушення своїх прав на володіння, користування або розпорядження майном.

АЛЕ СУД НЕ АДВОКАТ - він не буде захищати Вас замість Вас же. Тобто соціалізм давно закінчився. Дикий капіталізм - де право має не кожен, а лише спроможний його захистити своєчасно і зіграти за визначеними бюрократично правилами гри.

Стаття 12 ЦПК України (Змагальність сторін): Учасники мають рівні права щодо подання доказів. Суд не збирає докази — він лише розглядає те, що Ви принесли. Ви несете ризик наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій з дотриманням строків.

Стаття 13 ЦПК України (Диспозитивність судочинства): Суд розглядає справи не за своєю ініціативою, а лише в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. В цивільному процесі важливе значення має також правильно обраний спосіб захисту свого права. Неналежний спосіб в ЦПК, на відміну від інших процесів, є однією з підстав відмови у позові.

Стаття 81 ЦПК України (Тягар доказування): Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається. Якщо Ви кажете, що Ваше право порушене - Ви маєте це довести. Суд не може збирати докази за власною ініціативою (за рідкісними винятками) і вказувати який обсяг доказів є достатнім. Позивач і відповідач зобов"язані подати усі наявні у них докази на стадії подання заяв по суті справи (Позов - відзив), або вказати у цих докумнетах про неможливість подання доказу чи заявити клопотання про їх витребування.

ПРЕДМЕТ СПОРУ, як я зрозумів, поділ майна подружжя?

Тут закладено презумпцію спільності, яку треба або підтвердити, або спростувати стороні, яка не згодна.

Стаття 60 Сімейного кодексу України: Майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Стаття 70 СК України: При поділі майна частки є рівними, якщо інше не визначено домовленістю або рішенням суду.

Щоб "спростувати" рівність часток або довести, що майно є особистою приватною власністю (ст. 57 СК України), позивач / відповідач (в залежності від того, хто зацікавлений) має документально підтвердити джерело коштів (наприклад, подарунок від батьків або кошти від продажу дошлюбної квартири).

Ст. 57 СК України визначає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

• майно, набуте нею, ним до шлюбу;
• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
• земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Постанова КЦС ВС від 22.01.2020 у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953с19).

Житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя лише в період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно. В інші періоди дії Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» таке житло переходило у власність лише того з подружжя, який брав участь у приватизації. Постанови КЦС ВС від 20.06.2018 у справі № 1311/832/12-ц (провадження № 61-6409сB18); від 07.11.2018 у справі № 686/2762/15-ц (провадження № 61-40136cB18); від 24.03.2020 у справі № 367/3800/14-ц (провадження № 61-15939св19).

Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 20 ЦК України - Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Не пішли в суд, не подали клопотання, не заявили про забезпечення позову — це ваш вибір і ваша відповідальність.

Статті 256–267 ЦК України (Позовна давність): Яскравий приклад "капіталізму" в праві. Якщо Ви знаєте, що право порушене, але мовчите 3 роки - Ви втрачаєте можливість судового захисту (за заявою іншої сторони). Але в реаліях України тут були з моменту 4 квітня 2020 року свої нюанси. адже до вересня 2025 року строки позовної давності зупинялися то під приводом ковіду, то під приводом воєнного стану.

СПЕЦИФКА ПОДІЛУ МАЙНА в ТОМУ, ЩО ПРАВО НА ПОЗОВИ ВИНИКАЄ НЕ ВІД МОМЕНТУ РОЗЛУЧЕННЯ, а від моменту фіксації порушення права на майно.

Поки колишнє подружжя користується майном за спільною згодою (наприклад, один живе в квартирі, а інший має туди доступ і не заперечує), право не вважається порушеним.

Приклади порушення права:

• Спроба одного з колишнього подружжя продати або подарувати майно без згоди іншого.
• Зміна замків у спільній квартирі або створення інших перешкод у користуванні.
• Офіційна відмова визнати право другого з подружжя на частку в майні.

Саме позивач має довести в суді, коли саме він дізнався про порушення права, щоб обґрунтувати дотримання 3-річного строку.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, при його розподілі ділиться в рівних частках між ними, якщо шлюбним договором або домовленістю не визначено іншого. Постанова ВП ВС від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18). Аналогічна позиція сформульована у постановах ВС від 12.02.2020 у справі № 725/1776/18 (провадження № 61-7911св19); від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18); від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18) тощо.

Адвокати часто говорять колишньому подружжю, що майно потрібно обовʼязково поділити не пізніше трьох років після розірвання шлюбу. Інакше його можна втратити. Це не зовсім так.

Стаття 72 Сімейного кодексу України визначає два важливих моменти щодо цього.

По-перше, позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. Тобто протягом існування шлюбу строк позовної давності не застосовується.

Втім, під час зареєстрованого шлюбу подружжя може перебувати у режимі окремого проживання. Це ситуація, коли чоловік і дружина з різних причин проживають окремо одне від одного. Встановлення такого режиму не припиняє прав та обов'язків подружжя, які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму. Але у разі його виникнення майно, набуте далі дружиною або чоловіком, уже не вважатиметься набутим у шлюбі (ст. 120 СК України). Відтак, до такого майна не буде застосовуватися строк позовної давності.

По-друге, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Як правильно застосовувати цю умову?

Відповідь на це запитання можна знайти у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.03.2024 р. по справі № 509/2196/15-ц.

Ця справа стосувалася поділу майна подружжя за зустрічним позовом більш як через чотири роки після розірвання судом шлюбу. Вимоги задоволені не були, оскільки строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав були пропущені, а сторона не навела належних і допустимих доказів поважності причин його пропуску. Таку позицію підтримала апеляція, тож спір дістався касаційної інстанції.

Судді Верховного Суду виходили з того, що позовна давність застосовується до обґрунтованого позову. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності.

У КЦС зауважили, що апеляційний суд погоджуючись з висновками місцевого суду про відмову в задоволенні зустрічного позову про поділ майна подружжя за спливом позовної давності дійшов передчасного висновку про те відповідач дізнався про порушене право після відкриття провадження у цій справі за первісним позовом та зверненням із клопотанням про витребування доказів, а до суду з зустрічним позовом звернувся після спливу трирічної позовної давності.

Висновок про те, що початок перебігу строку позовної давності повинен обраховуватись з моменту звернення відповідача із клопотанням про витребування доказів є помилковим, оскільки суперечить положенням статті і 72 СК та загальним положенням про позовну давність, передбачених статтею 261 ЦК, так як не свідчить про наявність заперечень позивача щодо розподілу спірного майна, про поділ якого звернувся до суду відповідач.

Отже, для правильного вирішення справи необхідно визначити початок перебігу строку позовної давності, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

У Верховному Суді відзначили, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення позовної давності при зверненні до суду із позовом про поділ спільної сумісної власності подружжя був передчасним, оскільки апеляційним судом не враховані зазначені вимоги закону, не перевірено законність та обґрунтованість рішення районного суду, не встановлено початок перебігу позовної давності, тому й висновок про її застосування, зроблений ним без перевірки зазначених обставин, також є передчасним».

Отже, для застосування позовної давності обов’язково потрібне існування порушеного права. Уявімо собі, що подружжя розірвало шлюб та протягом всього часу не здійснювало поділ майна, набутого у шлюбі. І таке майно не змінило свій статус (не було відчужене). Чи буде застосовуватися строк позовної давності судом?

Відповідь очевидна: ні, тому що не відбулося порушення прав іншого з подружжя (майно не було відчужено), ніхто не заперечував та не вчинив дій, які порушують права іншого з подружжя. Якщо квартира, набута у шлюбі і зареєстрована лише на чоловіка, не була відчужена, то режим спільної сумісної власності зберігається і сторони можуть протягом будь-якого часу здійснити його розподіл, а не тільки протягом трьох років після розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім’я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім’я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому відчуження частки цього майна на публічних торгах без згоди іншого з подружжя порушує право останнього як співвласника на вільне користування і розпорядження нерухомим майном. Постанова КЦС ВС від 01.04.2020 у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19).

До складу майна, що підлягає поділу, включається спільне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, зокрема яке знаходиться в третіх осіб. Під час поділу майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Постанови КЦС ВС від 12.06.2023 у справі № 712/8602/19, від 06.11.2024 у справі № 405/1459/20.

Умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору – інтереси сім`ї, а не особисті, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Отже, якщо один із подружжя уклав договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Подружжя має відповідати за спільними зобов`язаннями всім майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Постанова ВП ВС від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15.

Грошові кошти банківського вкладу є спільною сумісною власністю подружжя і підлягають поділу між ними в рівних частках. Постанова КЦС ВС від 20.06.2018 у справі № 756/14404/15-ц (провадження № 61-24789св18).

ЩАСТИ ВАМ У РЕАЛІЗАЦІЇ та ЗАХИСТІ ЗАКОННИХ ПРАВ та ІНТЕРЕСІВ!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю!

Відкладення розгляду справи - це перенесення судового засідання з призначенням на іншу дату.

Якщо оголошується перерва у судовому засіданні, то існує можливість продовження слухання справи в межах цього ж засідання. Перерва може оголошуватися на визначений час або без такого.

Якщо розгляд справи відкладається або оголошується перерва, то про місце, дату та час нового засідання чи продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному Кодексом.

Чому можуть відкласти справу?

• через неявку всіх учасників процесу;
• через необхідність залучення нових свідків;
• через необхідність заміни судді;
• через вступ у справу третьої особи;
• через зміну предмету позову;
• через заміну відповідача;
• неможливість здійснення потрібних процесуальних дій у поточному судовому засіданні.

Коли оголошують перерву в судовому засіданні

Суд може оголосити перерву, коли є необхідним представлення нових доказів. Також можуть призначити перерву, якщо засідання неможливо закінчити в той день, на який воно призначене. В таких випадках справу не починають розглядати спочатку, а продовжують слухання.

Даний перелік не є вичерпним і може змінюватися залежно від обставин конкретної справи. Наприклад, учаснику справи не було надіслано копії апеляційної скарги або під час судового засідання до матеріалів справи були долучені нові документи, з якими раніше ознайомитися можливості не було.

Які наслідки, якщо не з’явитися на розгляд справи в цивільному судочинстві:

• У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
• У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
• У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Поважні причини неприбуття особи на виклик є:

• затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
• обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
• обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
• відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
• тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
• смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
• несвоєчасне одержання повістки про виклик;
• інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами.

---

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою (ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених ЦПК України, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур’єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 13 ст. 128 ЦПК України).

Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі (далі - Порядок) передбачено надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п. 2 Порядку).

З інформацією про наявні програмні засоби, для яких реалізовано технічну можливість направлення судового виклику, учасник може ознайомитися в приміщенні суду або на офіційному веб-порталі судової влади України. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Зверніть увагу!

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (ч. 11 ст. 128 ЦПК України).

ЯК БАЧИМО, ТЕ ЩО ВИ ЗА КОРДОНОМ, НЕ МОЖЕ ЗУПИНИТИ СУДОКИЙ ПРОЦЕС.

---

Під поняттям «відеоконференція» під час розгляду справи в суді слід розуміти проведення засідання за допомогою відеоприладів, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду..Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Крім того, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.

ОТЖЕ, ВАМ НЕОБХІДНО ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ В ЕЛЕКТРОННОМУ КАБІНЕТІ ТА ПОДАТИ ЗАЯВУ ПРО ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ В РЕЖИМІ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ.

Доброго дня.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Найпершим кроком варто перевірити офіційний статус справи на порталі «Судова влада України» у розділі «Стан розгляду справ», ввівши своє прізвище та ім’я. Це дозволить підтвердити дату засідання, номер справи та назву суду, а також дізнатися, чи взагалі надсилалися повістки. Окрім цього, інформація про судові спори часто відображається у застосунку «Дія» в розділі «Послуги — Судові справи», що є найшвидшим способом дистанційного моніторингу.

Оскільки до засідання залишилося лише два дні, а офіційного повідомлення не було, це є вагомою підставою для перенесення розгляду. Неналежне повідомлення сторони про час і місце засідання порушує фундаментальне право на захист, тому суд зобов’язаний відкласти справу за вашим клопотанням. Таку заяву можна подати дистанційно через систему «Електронний суд» або надіслати на офіційну електронну пошту суду, підписавши її електронним цифровим підписом (КЕП), обов’язково вказавши на перебування за кордоном та необхідність часу для залучення адвоката.

Фізична присутність на сьогодні не є обов’язковою для участі в процесі, оскільки законодавство дозволяє брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції. Для цього необхідно зареєструватися в системі «Електронний суд» та подати відповідне клопотання не пізніше ніж за п’ять днів до засідання (або раніше, якщо ситуація критична). У такому разі ви зможете давати пояснення та бачити хід процесу через власний комп’ютер, перебуваючи в будь-якій точці світу.

Ігнорування засідання без подання будь-яких заяв може призвести до винесення заочного рішення на користь іншої сторони.

Умови проведення заочного розгляду справи визначені в статті 280 ЦПК України, відповідно до частини першої якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Хоча таке рішення можна спробувати скасувати пізніше, довівши поважність причин неявки, значно ефективніше діяти превентивно. Найбільш надійним варіантом є укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом (юристом) в Україні, який зможе ознайомитися з матеріалами справи, зробити фотокопії документів і представляти ваші інтереси в суді на підставі договору (ордеру) чи довіреності.

https://zayava.online/ua/blog/article/khodataystvo...

Доброго дня!

Одразу хочу зауважити, що Ваша фізична присутність у суді не є єдиним можливим варіантом в цій ситуації. Тому причин для особливих хвилювань я не бачу. Проте потрібно діяти чітко і без вагань.

перевірити наявність справи,

подати клопотання про відкладення розгляду;

подати заяву про участь у відеоконференції;

по можливості залучити до справи адвоката, оскільки по досвіду знаю, що справи поділу майна складні та довготривалі;

обов'язково подати відзив або хоча б короткі письмові заперечення

тощо.

ПРО ВСЕ ЦЕ ДЕТАЛЬНІШЕ НИЖЧЕ:

1. Як перевірити, чи дійсно є судове засідання

Перевірити це можна через портал “Судова влада України” у розділі “Стан розгляду справ” або “Список справ, призначених до розгляду”. Шукати молжна за ПІБ, номером справи, судом, стороною або датою засідання. Офіційний портал прямо містить сервіси для перевірки стану розгляду справ і списку призначених засідань.

Також варто зайти до “Електронного суду” через КЕП, Дія.Підпис або інший засіб електронної ідентифікації. Через електронний кабінет можна побачити документи, які надійшли від суду, та документи у справі, якщо справа підтягнулась до кабінету.

2. Чи є порушення, якщо особа не отримувала листів або повідомлень

Сам факт, що Ви фактично “нічого не бачили”, ще не завжди означає, що судове повідомлення є неналежним. За ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається до електронного кабінету учасника справи, а за його відсутності — рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур’єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. За ч. 7 ст. 128 ЦПК, якщо інформації про адресу немає, фізичній особі повістка надсилається за зареєстрованим місцем проживання або перебування.

При цьому за ч. 8 ст. 128 ЦПК днем вручення може вважатися не лише фактичне отримання під розписку, а й, наприклад, дата відмітки пошти про відмову отримати повістку або про відсутність особи за зареєстрованою адресою, якщо особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо людина проживає за кордоном, повістки особам, які проживають за межами України, мають вручатися в порядку, визначеному міжнародними договорами, а за їх відсутності — у порядку, передбаченому ст. 502 ЦПК України. Це прямо передбачено ч. 8 ст. 130 ЦПК України.

Тому ключове тут не “чи бачив я повідомлення”, а чи є в матеріалах справи належні докази повідомлення саме за правилами ЦПК.

3. Чи можна перенести судове засідання

Так, можна подати клопотання про відкладення розгляду справи. За п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд, якщо щодо учасника немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце засідання. Також за п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК суд відкладає розгляд у разі першої неявки належно повідомленого учасника, якщо він повідомив причини неявки, які суд визнає поважними.

У цій ситуації в клопотанні варто зазначити:

що про справу Ви дізналася лише зараз;

що жодної позовної заяви, додатків, ухвали про відкриття провадження та повістки не отримували;

що перебуваєте за кордоном і фізично не може прибути до України за 2 дні;

що просите відкласти розгляд, надати доступ до матеріалів справи, надіслати копію позову з додатками та встановити строк для подання відзиву;

що просите не розглядати справу за відсутності відповідача до належного повідомлення та забезпечення права на захист.

4. Чи можна взяти участь онлайн

Так, можна. За ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасник справи або його представник має право брати участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або в приміщенні іншого суду, якщо у суду є технічна можливість і якщо суд не визнав явку цієї особи обов’язковою.

Формально заява про відеоконференцію подається не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання, а копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Але якщо до засідання залишилось лише 2 дні, все одно варто подати заяву негайно і окремо пояснити, що строк не міг бути дотриманий, оскільки особа не була належно повідомлена та дізналася про засідання лише зараз.

У заяві треба просити участь саме “поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів”. За ч. 4 ст. 212 ЦПК така участь здійснюється з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації.

5. Які наслідки неявки

Якщо відповідача належним чином повідомили, але він не з’явився без поважних причин або не повідомив причини неявки, суд може розглядати справу без нього. Це прямо передбачено ч. 1 та ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Якщо це відповідач у справі про поділ майна, найнебезпечніший варіант — заочний розгляд. За ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення, якщо одночасно є такі умови: відповідач належно повідомлений, не з’явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Тобто найгірше — просто нічого не подати. Навіть коротка заява до суду вже фіксує, що особа не ігнорує справу, повідомляє причини неявки та просить забезпечити право на участь.

6. Чи можна потім скасувати рішення

Якщо буде ухвалено заочне рішення, відповідач має право подати заяву про його перегляд до того самого суду. За ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення переглядається судом, який його ухвалив. Загальний строк — 30 днів з дня проголошення рішення. Якщо повне заочне рішення не було вручено в день проголошення, строк може бути поновлений, якщо заява подана протягом 20 днів з дня вручення повного рішення. Також строк може бути поновлений з інших поважних причин.

У заяві про перегляд заочного рішення треба буде доводити дві речі:

поважність причин неявки/неподання відзиву т

а наявність реальних заперечень проти позову.

Саме це передбачає ст. 285 ЦПК України: у заяві мають бути обставини, що підтверджують поважність причин неявки та неподання відзиву, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Якщо рішення буде не заочним, а звичайним, тоді шлях — апеляційна скарга. Але краще не доводити до цього і вже зараз подати заяви до суду.

Отже, що варто зробити саме зараз

Негайно перевірити справу на порталі “Судова влада України” за ПІБ, назвою суду, датою засідання або номером справи. Паралельно зайти в “Електронний суд” і перевірити, чи є справа в електронному кабінеті.

Одразу подати до суду через “Електронний суд” або на офіційну електронну адресу суду з КЕП такі документи:

клопотання про відкладення розгляду справи;

заяву про участь у засіданні в режимі відеоконференції;

заяву про надання доступу до матеріалів справи та направлення копії позову з додатками;

короткі письмові пояснення, що відповідач не отримував позову, повістки та ухвали, перебуває за кордоном, не мав реальної можливості підготувати відзив, тому розгляд справи за його відсутності порушить право на захист;

якщо втигаєте напшіть та подайте відзив.

Також бажано одразу залучити адвоката в Україні. Останній, як Ваш представник може фізично прийти до суду, ознайомитися з матеріалами, отримати копії документів, подати відзив і заявити клопотання про відкладення. За ч. 5 ст. 130 ЦПК вручення повістки представникові вважається врученням і самій особі, тому після вступу представника у справу комунікація із судом стане значно простішою.

ВИСНОВОК

Пам'ятатайте, висновок "неявка" сама по собі не “скасовує” суд і не зупиняє справу. Але якщо Ви не були належно повідомлені або дізналися про засідання лише за 2 дні, Вам треба лише негайно в письмовому вигляді зафіксувати це перед судом, і просити відкладення, відеоконференцію та час для подання відзиву. Це суттєво зменшує ризик заочного рішення і створює процесуальну базу для подальшого оскарження, якщо суд все одно розгляне справу без відповідача.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Розумію, що отримати таку новину за два дні до суду, перебуваючи за кордоном — це неприємно, але це звичайна практика в реаліях української судової системи.

Як перевірити, чи дійсно буде суд?

Оскільки офіційних листів Ви не отримували, інформацію треба шукати онлайн:

1. Якщо у Вас є кваліфікований електронний підпис (КЕП) або Дія.Підпис, авторизуйтесь у підсистемі «Електронний суд» https://id.court.gov.ua/. Документи по справі стають доступні для перегляду в розділі «Мої справи».

Для того, щоб переглянути інформацію по обраній із переліку справі, необхідно поставити галочку у відповідному полі та натиснути кнопку «Інформація по справі». У спливаючому вікні будуть відображені назва суду, склад суду, в разі, якщо було здійснено автоматизований розподіл, та сторони процесу.

2. Веб-портал «Судова влада України»: Зайдіть на сайт https://www.google.com/search?q=%D1%81%D1%82%D0%B0... у розділ «Стан розгляду справ». Введіть своє ПІБ у поле «Сторона по справі». За результатами пошуку ви з'ясуєте:

• назву суду;
• номер справи та провадження;
• дату реєстрації;
• склад суду;
• сторони спору;
• суть справи;
• стадію розгляду та призначені засідання.

3. Застосунок або портал «Дія»: Якщо у Вас встановлена «Дія» і ви там авторизовані, у розділі «Послуги» -> «Судові справи» відображаються суди, де Ви є стороною.

Наслідки неявки (що буде, якщо просто проігнорувати)

Якщо суд вирішить, що Вас було належним чином повідомлено (наприклад, повістка прийшла за Вашим зареєстрованим місцем проживання в Україні, і хтось за неї розписався, або вона повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання». або Ви зареєструвалися в електронному суді і маєте відповідну інформацію про час та дату розгляду справи), засідання можуть провести без Вас.

Суд може ухвалити заочне рішення на користь позивача (іншої сторони), спираючись лише на їхні докази.

У справах про розподіл майна це означає, що Ваші інтереси не будуть враховані, і майно можуть поділити не на Вашу користь.

Чи можна перенести суд або скасувати рішення?

ПЕРЕНЕСЕННЯ - ТАК. Ви маєте право подати клопотання про відкладення розгляду справи https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazo.... Аргументами можуть бути: неотримання матеріалів справи та повістки, перебування за кордоном, необхідність часу для пошуку адвоката та підготовки правової позиції.

СКАСУВАННЯ - ТАК. Якщо суд ухвалить заочне рішення, Ви матимете право подати заяву про його перегляд (скасування) протягом 30 днів з моменту, коли дізнаєтеся про нього, довівши, що не з'явилися з поважних причин і не були належно повідомлені. Якщо ж справу розглядатимуть у порядку спрощеного позовного провадження, то протягом 30 днів Ви матимете право подати апеляційну скаргу.

Чи можлива участь онлайн?

Так, фізична присутність не є обов'язковою. В Україні діє система проведення судових засідань у режимі відеоконференції (через систему EasyCon або інші платформи).

Ви через електронний суд можете подати КЛОПОТАННЯ про проведення судового засідання у режимі відеоконференції

АЛЕ: За процесуальним кодексом, клопотання про участь у відеоконференції треба подавати не пізніше ніж за 5 днів до засідання. Оскільки у Вас лише 2 дні, суд може відмовити у відеозв'язку на це конкретне засідання.

Покрокова інструкція

1. Авторизація в системі відеоконференцзв’язку

Вам необхідно авторизуватися на офіційному сайті відеоконференцзв’язку судової влади України:vkz.court.gov.ua. Далі звявиться на екрані два вікна. Обрати необхідно "Судові засідання (Відеоконференція)". Відповідно до п. 18, 45, 49 Положення про порядок проведення функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи доступ до підсистеми відеоконференцзв’язку здійснюється через Електронний кабінет Електронного суду. Після авторизації в Кабінеті необхідно вибрати пункт «Відеозв'язок». У своєму кабінеті оберіть справу, у якій Ви берете участь.

1. Подання заяви (клопотання) до суду

Для участі в засіданні в режимі відеоконференції необхідно подати до суду відповідну процесуальну заяву, а саме: заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (зразок).

Заява подається через систему «Електронний суд» або іншим способом, визначеним процесуальним законодавством.

Суд розглядає заяву та ухвалює рішення щодо можливості проведення засідання в режимі відеоконференції. Якщо суд задовольнив ваше клопотання у призначений час необхідно підключитися до відеоконференції.

2. Дії в день судового засідання

У день судового засідання Вам необхідно:

• за 10 хвилин до початку слухання авторизуватися на сайті court.gov.ua;
• перейти до розділу «Відеозвʼязок» та відкрийте його;
• виконати перевірку технічного обладнання (камера, мікрофон, інтернет-з’єднання);
• очікувати запрошення до участі в судовому засіданні;
• коли отримаєте запрошення від суду приєднатися до відеоконференції, натискаєте на кнопку Прийняти. Після чого ви будете приєднані до засідання і на екрані побачите інших учасників справи.

3. У разі пропуску запрошення

Якщо Ви запізнилися або пропустили запрошення до відеоконференції, необхідно:

• перейти до розділу «Мої конференції»;
• знайти відповідне судове засідання;
• натиснути кнопку «Увійти».

4. Важливі рекомендації:

• забезпечте стабільне інтернет-з’єднання;
• перебувайте в приміщенні без стороннього шуму;
• підготуйте документ, що посвідчує особу, у разі потреби;
• не закривайте браузер до завершення судового засідання.

Ваші найближчі дії (Покроковий план)

1. Знайдіть справу: Терміново перевірте інформацію в електронному суді або на сайті «Судова влада України» або в «Дії».
2. Подайте клопотання про відкладення: Якщо Ви маєте електронний підпис (КЕП), зареєструйтесь в «Електронному суді» і подайте клопотання про відкладення засідання через те, що дізналися про суд щойно, перебуваєте за кордоном і шукаєте захисника.
3. Ви можете подати клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, але суд може його не задовільнити. Проте, згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості. Про таку можливість чи неможливість суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Окрім того Ви маєте подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Копію заяви потрібно надсилати іншим учасникам справи.
4. Якщо розгляд справи відбудеться без Вашої присутності, то Ви можете протягом 30 днів оскаржити рішення районного суду в апеляціному суді. Це можна зробити самостійно через систему Електронний суд, так і за допомогою захисника.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня. З урахуванням того, що Ви перебуваєте за кордоном та об’єктивно не маєте можливості з’явитися до суду, доцільним є невідкладне подання до суду письмового клопотання, у якому слід:

• зазначити обставини відсутності належного повідомлення про судове засідання;
• повідомити про Ваше перебування за межами України;
• заявити клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи;
• просити відкласти розгляд справи;
• за наявності технічної можливості — заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Чинне процесуальне законодавство передбачає можливість дистанційної участі особи у судовому засіданні за допомогою технічних засобів, у тому числі поза приміщенням суду, за умови подання відповідного клопотання та наявності технічної можливості у суду.

Альтернативним та практично доцільним способом захисту Ваших прав є залучення представника (адвоката), який на підставі довіреності або договору про надання правничої допомоги зможе:

• ознайомитися з матеріалами справи;
• подати необхідні процесуальні документи;
• брати участь у судових засіданнях без Вашої особистої присутності;
• заявляти клопотання та заперечення.

Що стосується наслідків неявки, слід зазначити, що у разі належного повідомлення сторони суд має право розглянути справу за її відсутності та ухвалити рішення за наявними матеріалами. Водночас, якщо буде встановлено, що Ви не були належним чином повідомлені про розгляд справи, це є підставою для скасування відповідного рішення суду в апеляційному порядку.

У разі ухвалення рішення без Вашої участі Ви маєте право подати апеляційну скаргу, посилаючись, зокрема, на порушення судом норм процесуального права щодо належного повідомлення та забезпечення права на участь у справі.

Враховуючи, вищенавелене у Вашій ситуації є оперативне звернення до суду з відповідними клопотаннями про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду, а також вирішення питання щодо дистанційної участі або залучення представника, що дозволить мінімізувати ризики розгляду справи без Вашої участі та забезпечити належний захист Ваших прав.

Вітаю Вас Анд.

Навіть якщо Ви знаходитесь за кордоном, Ви все одне може виступати в українських судах у якості позивача, або відповідача. І тоді варто завчасно побудувати стратегію захисту Ваших прав.

Тепер стисло відповіді на Ваші запитання.

Дізнатися про судове засідання можна через портал Судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/fair/. Важливо тільки для прискорення пошуку ввести регіон суду (місце Вашої регістрації) та повні ініціали.

Тоді Ви отримуєте усю інформацію по справ (номер, суддя, дата найближчого засідання). Також буде посилання і на процесуальні документи вже складені судом (наприклад, ухвала про порушення провадження у справі).

Якщо ж у Вас є застосунок Дія, то про судові справи можна дізнатися з розділу "Судові послуги".

Декілька слів про перенесення суду. Найпростіше за все це зробити, створивши свій кабінет на сайті Електронного суду. І після цього Ви можете відправити клопотання про розгляд справи в режимі онлайн. Як створити кабінет детально описано на https://pravovsim.org/inform-portal/post/sistema-e...

Але якщо Ви бажаєте бути присутнім при розгляді справи, зробити це можна за допомогою проведення відео конференції. Клопотання про це треба заявити заздалегідь.

І ось що треба сказати про варіанти оскарження прийнятого рішення.

Якщо суд розгляне справу без Вашої участі, то буде винесено заочне рішення. У цьому випадку протягом 30 днів подається заява про його перегляд. І коли заочне рішення буде скасоване, розгляд справи почнеться наново.

Але якщо Ви приймали участь в процесі (за допомогою той же відео конференції), тоді на прийняте рішення подається апеляційна скарга. Строк – знову 30 днів.

На сам кінець можна дати ось яку пораду. Щоб контролювати рух справи краще за все запросити українського адвоката. Онлайн з ним можна укласти договір про надання правової допомоги, а представляти Ваші інтереси в суді він буде на підставі ордеру.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня!

На сьогодні, в Україні функціонує підсистема ЄСІТС "Електронний суд".

За допомогою електронного кабінету в підсистемі Електронний суд, після авторизації, Ви можете ознайомлюватися зі сканованими матеріалами справи, подавати заяви, клопотання з додатками до них та брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Тобто, на сьогодні, особиста присутність на судовому засіданні в цивільному процесі не є необхідною.

Зазвичай, якщо відповідач не бере участі у судовому засіданні, не викладає свою правову позицію, доводи та факти, не є зацікавленим у вирішенні справи, то суд ухвалює заочне рішення, яке, як правило, не є вигідним для відповідача, та й в цілому, може бути протироавним через ігнорування певних фактів, чи доказів, зокрема без їхньої належної правової оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо. судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) неповідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважнихпричин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильноговирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки всудове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Тому є можливість, на сьогодні, скасування заочного рішення за певних умов.

Тому, моя рекомендація, як юриста практика, зареєструватися Вам у підсичтемі Електронний суд, пройшовши авторизацію за допомогою Дія підпис, або кваліфікованого електронного підпису, який легко можна отримати у Монобанку або додатку Приват 24.

Після цього ознайомитися з матеріалами справи, за потреби - подати клопотання про проведення відеоконференції, якщо Ви плануєте взяти участь у судовому засіданні особисто, якщо вже наявне зачоне рішення суду і плануєте оскаржувати його - подати заяву про перегляд заочного рішення суду та його скасування.

Завжди відкритий для уточнювальних питань.

З повагою, юрист Микола Груздов