Допомога у звільненні з поліції — як уникнути затягування службового розслідування?

Доброго дня, Богдане!

Одразу хочу попередити, що прогул, як спосіб «організувати» звільнення, - це свідоме порушення службової дисципліни, яке може дати не лише бажане звільнення «по негативу», як Ви висловились у питання, а й затягування процедури, службові перевірки щодо інших епізодів, проблеми з передачею матеріалів, майна, доступів, службових документів, а також негативний запис у кадровій історії.

Юридично безпечніша модель — не прогул, а подання рапорту про звільнення за власним бажанням. Закон України «Про Національну поліцію» прямо передбачає дві різні підстави: пункт 6 частини першої статті 77 — звільнення у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, і пункт 7 частини першої статті 77 — звільнення за власним бажанням. Це різні процедури і різні наслідки.

Тепер щодо строків службового розслідування.

У звичайному порядку Дисциплінарний статут передбачає завершення службового розслідування не пізніше одного місяця з дня його призначення, з можливістю продовження, але під час воєнного стану діє спеціальна норма статті 26: службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня призначення, а за потреби цей строк може бути продовжений керівником, який його призначив, але не більш як на 15 календарних днів.

Службове розслідування починається не з моменту прогулу як факту, а з дня видання наказу про його призначення. Завершуєтьсяв день затвердження висновку керівником, який призначив розслідування, або особою, яка виконує його обов’язки. Це важливо, бо «30 днів» треба рахувати саме від наказу про призначення службового розслідування, а не від першого дня невиходу на службу.

Час, який не зараховується до строку, має бути нормативно обґрунтований. У Порядку проведення службових розслідувань зазначено, що у разі документально підтвердженої відсутності поліцейського на службі за вагомих обставин відповідний час не зараховується до строку службового розслідування, про що видається окремий наказ. У спеціальній нормі воєнного стану акцент зроблено на документально підтвердженому перебуванні у відрядженні або на стаціонарному лікуванні. Тому твердження типу «просто не можемо завершити, бо особа не з’являється» саме по собі не є автоматичною підставою тримати одне й те саме службове розслідування чотири місяці.

Алгоритм дій, якщо обирати законну модель

1. Спочатку варто подати рапорт про звільнення за власним бажанням. У рапорті потрібно чітко зазначити прохання звільнити зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», бажану дату звільнення, прохання провести остаточний розрахунок, видати копію наказу про звільнення та належні кадрові документи.
2. Рапорт потрібно подати так, щоб залишився доказ подання: через канцелярію з вхідним номером, засобами електронного документообігу, офіційною електронною поштою з КЕП або рекомендованим листом з описом вкладення. Без доказу подання потім буде складно доводити бездіяльність ГУНП.
3. До моменту видання наказу про звільнення особа формально залишається поліцейським. Самовільний невихід у цей період створює для ГУНП підставу не просто звільняти за власним бажанням, а переводити ситуацію в дисциплінарну площину. Поліцейський за статтею 18 Закону «Про Національну поліцію» зобов’язаний професійно виконувати службові обов’язки та інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють подальшу службу або перебування на посаді.
4. Якщо після подання рапорту ГУНП не видає наказ і не дає чіткої відповіді, Ваш адвокат може звернутися з запитом : надати інформацію про стан розгляду рапорту, дату його реєстрації, посадову особу-виконавця, причини неприйняття рішення, наявність або відсутність службового розслідування, а також правові підстави для фактичного утримання особи на службі без вирішення рапорту.
5. Якщо замість звільнення за власним бажанням призначають службове розслідування, перше, що треба отримати, — реквізити наказу про його призначення: дата, номер, підстава, предмет розслідування, склад дисциплінарної комісії або уповноважена особа. Саме з цієї дати рахується строк.

Після отримання інформації про призначення службового розслідування потрібно діяти так.

На 1–3 день адвокат подає запит або звернення до ГУНП/дисциплінарної комісії з вимогою надати інформацію про дату і номер наказу, предмет службового розслідування, склад комісії або уповноважену особу, дату початку строку, форму провадження, а також спосіб реалізації права поліцейського на захист.

Ви маєте право надавати пояснення, подавати документи, клопотати про долучення матеріалів, ознайомлюватися з матеріалами, подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, та користуватися правничою допомогою. Ці права передбачені як Дисциплінарним статутом, так і Порядком проведення службових розслідувань.

До спливу 15 календарних днів адвокат може подати заяву про необхідність завершення службового розслідування у строк, передбачений статтею 26 Дисциплінарного статуту, або, якщо строк продовжується, вимагати копію/реквізити мотивованого рішення керівника про продовження. Продовжити строк може не сама комісія «для зручності», а керівник, який призначив службове розслідування, і лише в межах додаткових 15 календарних днів.

Після спливу 30 календарних днів, якщо службове розслідування не завершене, адвокатська позиція може бути більш жорсткою. Він може вимагати письмово повідомити, чи затверджено висновок, чи видано наказ про дисциплінарне стягнення, чи складено довідку про відсутність дисциплінарного проступку, а також надати правову підставу перебування службового розслідування «в роботі» після граничного строку.

Якщо ГУНП посилається на «продовження», потрібно вимагати конкретний наказ/рішення про продовження із датою, номером, суб’єктом прийняття і мотивами. Якщо такого рішення немає або воно прийняте після спливу первинного строку, це вже аргумент для скарги та адміністративного позову.

Як адвокат може впливати на дисциплінарну комісію/кадри

1. Адвокатський запит до ГУНП щодо дати призначення службового розслідування, реквізитів наказу, строку, факту продовження, реквізитів рішення про продовження, причин незавершення та поточного статусу кадрового рішення.
2. Окреме звернення до керівника, який призначив службове розслідування, зі скаргою на безпідставне затягування строків та вимогою прийняти одне з передбачених законом рішень за результатами службового розслідування.
3. Скарга на дії або бездіяльність членів дисциплінарної комісії. Порядок прямо передбачає право поліцейського подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, уповноваженому керівнику. У разі обґрунтованості такої скарги керівник може вирішувати питання про виключення особи зі складу комісії або про призначення щодо неї службового розслідування.
4. Звернення до підрозділу моніторингу якості проведення службових розслідувань. Наказ МВС № 893 передбачає існування уповноважених підрозділів з моніторингу якості службових розслідувань, які аналізують законність дисциплінарних рішень і можуть готувати пропозиції керівництву щодо реагування.
5. Якщо після 30 днів службове розслідування фактично не завершено і немає законної підстави не включати окремий період до строку, можливий адміністративний позов. Предметом може бути не «зобов’язати звільнити по негативу», а визнання протиправною бездіяльності щодо незавершення службового розслідування у встановлений строк та зобов’язання прийняти рішення за його результатами.

З повагою, адвокат Айвазян.