нарахуванні стажу роботи у подвійному розмірі

Доброго дня, Оксана!

Ви можете використати:

1. Постанова Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №688/2916/17. У цій справі Верховний Суд погодився із зарахуванням у подвійному розмірі стажу роботи лікаря-бактеріолога в бактеріологічній лабораторії, оскільки працівник досліджував біологічний матеріал на особливо небезпечні та небезпечні інфекції, мав допуски до роботи зі збудниками, працював за відповідними наказами, а характер роботи підтверджувався звітами та документами лабораторії. Суд прямо навів роз’яснення МОЗ, за яким інфекційним закладом/відділенням є не лише місце лікування інфекційних хворих, а й місце, де працюють з матеріалом, який містить або потенційно може містити збудників інфекційних хвороб, тобто, зокрема, бактеріологічна лабораторія.

2. Для підтвердження саме характеру лабораторії можна використовувати ДСП 9.9.5.-080-02 «Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях мікробіологічного профілю». Ці правила поширюються на лабораторії, які проводять роботи з біологічними патогенними агентами, передбачають дозвільний порядок роботи з такими агентами, поділ лабораторії на «заразну» і «чисту» зони, а також встановлюють вимоги для запобігання інфікуванню персоналу та винесенню інфекції за межі лабораторії. Це добре підтверджує, що така лабораторія не є звичайним діагностичним кабінетом, а працює саме з інфекційним матеріалом.

3. Додатково можна посилатися на наказ МОЗ №365 від 22.02.2023 року, яким затверджено Єдиний перелік біологічних агентів, що становлять або можуть становити небезпеку для здоров’я людини, із поділом на групи небезпеки. Він корисний для обґрунтування того, що конкретні збудники, з якими працювала лабораторія ОНІ, належать до небезпечних біологічних агентів.

4. Також можна використовувати наказ МОЗ №1851 від 04.11.2024 року про порядок обліку, зберігання, транспортування та утилізації біологічних патогенних агентів. Він прямо поширюється на суб’єктів, у складі яких є мікробіологічні лабораторії, що проводять роботи з біологічними патогенними агентами, і оперує поняттям інфекційного матеріалу.

Якщо Пенсійний фонд заперечує, що це саме «заклад охорони здоров’я», тоді окремо треба підтверджувати статус установи або її правонаступника. Тут можуть допомогти положення про сам заклад, статут, накази про структуру, а також наказ МОЗ №385 щодо переліків закладів охорони здоров’я, де заклади громадського здоров’я визначені як заклади охорони здоров’я, що виконують, зокрема, завдання епідеміологічного нагляду та захисту населення від інфекційних хвороб.

Практично для Пенсійного фонду або суду потрібно доводити не просто назву «лабораторія ОНІ», а такі обставини: що лабораторія була структурним підрозділом закладу охорони здоров’я; що вона працювала з матеріалом, який містив або міг містити збудників інфекційних хвороб; що працівник за своєю посадою фактично виконував такі роботи; що був допуск/наказ/дозвіл на роботу з біологічними патогенними агентами або заразним матеріалом; що робота виконувалася не формально, а в межах функцій лабораторії.

З повагою, адвокат Айвазян.