єВідновлення: захист 1/2 частки, якщо будинок не в реєстрі ГРВП

Доброго дня, Валерія!

Якщо Ви не маєте наміру відмовлятися від своєї 1/2 частки у зруйнованому будинку та не бажаєте надавати матері або батьку право діяти від Вашого імені, Ви не зобов’язані підписувати ані відмову від майна, ані довіреність. Вимоги батька в цій частині не мають для Вас обов’язкової сили. Сам факт Вашого перебування за кордоном, відсутність доступу до Дії або те, що старе право власності ще не перенесене до Державного реєстру речових прав, не означає втрату права власності і не дає іншим співвласникам права самостійно розпоряджатися Вашою часткою чи компенсацією за неї.

Право власності в Україні є непорушним. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження майна допускається лише як виняток, з мотивів суспільної необхідності, у порядку, встановленому законом, і за умови попереднього та повного відшкодування його вартості.

Аналогічні гарантії містить Цивільний кодекс України. За ст. 316 ЦК України право власності — це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, а особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Щодо відповідей на Ваші питання.

Чи можуть батьки через суд забрати 1/2 частку

Сам факт відсутності відомостей про будинок або частку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не означає, що право власності відсутнє. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо вони були зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на той момент закон не передбачав обов’язкової реєстрації таких прав. Тому відсутність запису в ДРРП сама по собі не позбавляє особу права власності на її частку.

Теоретично інші співвласники можуть звернутися до суду з позовом про припинення права на частку у спільному майні за ст. 365 ЦК України. За ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників лише за наявності визначених законом підстав, а саме:

• якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
• якщо річ є неподільною;
• якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.

При цьому суд може припинити право на частку лише за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. За ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку лише за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У Вашому випадку йдеться про 1/2 частку, тобто про істотну, а не незначну частину майна. Саме по собі перебування за кордоном, прострочений внутрішній паспорт, відсутність доступу до Дії або невнесення старого права до електронного ДРРП не є підставами, передбаченими ст. 365 ЦК України. Тому погроза батька “забрати частку через суд” не означає, що таке право може бути припинене автоматично або лише через Ваше небажання підписувати відмову чи довіреність.

Що з єВідновленням і співвласниками

Щодо єВідновлення потрібно виходити з того, який статус має об’єкт: знищений чи пошкоджений. В обох випадках базовим актом є Закон України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна…», оскільки він визначає правові та організаційні засади надання компенсації як за пошкодження, так і за знищення об’єктів нерухомого майна. При цьому сам механізм надання компенсації деталізується окремими постановами КМУ: для знищених об’єктів — постановою КМУ № 600 від 30.05.2023, для пошкоджених об’єктів — постановою КМУ № 381 від 21.04.2023. Закон прямо передбачає, що розрахунок обсягу компенсації визначається Кабінетом Міністрів України у відповідних порядках для пошкодженого та знищеного майна.

Якщо будинок має статус знищеного, застосовуються Закон № 2923-IX та Порядок надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затверджений постановою КМУ № 600 від 30.05.2023. Постанова № 600 прямо затверджує порядок надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна відповідно до ст. 8 Закону № 2923-IX.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об’єкт може бути подана до Комісії в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або у паперовій формі через ЦНАП, орган соціального захисту населення чи нотаріуса. Аналогічно п. 8 Порядку № 600 передбачає, що заява подається в електронній формі через Портал Дія або у паперовій формі через ЦНАП, орган соціального захисту населення чи нотаріуса.

Якщо знищений об’єкт перебуває у спільній власності, діє ч. 3 ст. 4 Закону № 2923-IX: заява може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об’єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками лише за відсутності заперечень інших співвласників. Заперечення подаються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в тому самому порядку, що і заява: електронно або у паперовій формі через ЦНАП, орган соціального захисту населення чи нотаріуса.

Водночас це не означає, що один співвласник може отримати компенсацію за частку іншого співвласника як за свою. За ч. 5 ст. 8 Закону № 2923-IX розмір компенсації за знищений об’єкт, який перебуває у спільній власності двох і більше отримувачів компенсації, визначається пропорційно до розміру частки, яка належить відповідному співвласнику. Тобто якщо Вам належить 1/2 частка, компенсація щодо цієї частки має визначатися саме як Ваша частка, а не як частка батька чи матері.

Крім того, якщо заяву щодо знищеного об’єкта подає представник, до заяви додається документ, що засвідчує його повноваження. А подання заяви особою, яка не може бути отримувачем компенсації або не має повноважень для подання заяви, є підставою для відмови у наданні компенсації. Тому без Вашої довіреності або іншої належної підстави батьки не можуть діяти від Вашого імені щодо Вашої частки.

Якщо будинок має статус пошкодженого, застосовуються той самий базовий Закон № 2923-IX та Порядок надання компенсації для відновлення пошкоджених об’єктів, затверджений постановою КМУ № 381 від 21.04.2023. Постанова № 381 затверджує порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення.

Відповідно до п. 3 Порядку № 381 отримувачем компенсації є фізична особа — громадянин України, яка досягла 18 років, подала заяву у спосіб, передбачений Порядком, та є власником або співвласником пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено. Тобто право на участь у процедурі має саме власник або співвласник пошкодженого об’єкта.

Порядок № 381 також прямо передбачає, що у разі спільної власності заяву про надання компенсації може подати один із співвласників. Така заява вважається поданою всіма співвласниками лише за відсутності заперечень інших співвласників, а отримувач компенсації бере на себе зобов’язання відновити пошкоджений об’єкт.

Разом із заявою щодо пошкодженого об’єкта заявник у разі спільної власності має надати підтвердження про інформування інших співвласників щодо подання заяви. Також він має надати згоду співвласників на отримання компенсації заявником за можливості; така згода може бути надана через Дію або у паперовій формі з нотаріальним засвідченням підпису. Якщо співвласник не надав ні згоди, ні заперечення, комісія може прийняти рішення про надання компенсації.

При цьому для пошкодженого майна прямо передбачений механізм заперечення. За п. 13-2 Порядку № 381 співвласник пошкодженого об’єкта може подати до комісії заперечення щодо отримання компенсації іншим співвласником. Заперечення подається письмово у довільній формі протягом 15 календарних днів з дати подання іншим співвласником заяви. У разі наявності заперечень від одного із співвласників комісія приймає рішення про відмову у наданні компенсації заявнику.

Додатково п. 14 Порядку № 381 прямо відносить подання одним із співвласників заперечення щодо отримання компенсації іншим співвласником до підстав для відмови в наданні компенсації. Також підставою для відмови є подання заяви особою, яка не може бути отримувачем компенсації або не має повноважень для подання заяви.

Отже, незалежно від того, чи будинок має статус знищеного, чи пошкодженого, батьки не можуть через єВідновлення припинити Ваше право власності на 1/2 частку або оформити Вашу частку як свою. Якщо об’єкт знищений, компенсація визначається пропорційно до часток співвласників за Законом № 2923-IX і реалізується за Порядком № 600. Якщо об’єкт пошкоджений, компенсація на відновлення оформлюється за Порядком № 381, але інший співвласник має право подати заперечення, і таке заперечення є підставою для відмови у наданні компенсації заявнику. Тому практично потрібно з’ясувати статус об’єкта в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна і, якщо хтось із батьків уже подав або намагається подати заяву без Вашої згоди, подати письмове заперечення до відповідної комісії.

Реєстрація старого права в ДРРП

Порожній витяг через Опендатабот не є доказом відсутності права власності. Для старих будинків це типова ситуація: право могло бути зареєстроване в БТІ до 2013 року і просто не перенесене до електронного реєстру.

Через Дію реєстрація права на нерухомість, оформлену до 2013 року, можлива за наявності КЕП і документів, але якщо доступу до Дії немає, залишається офлайн-шлях через нотаріуса або державного реєстратора. Для цього потрібні паспорт, РНОКПП, правовстановлюючі документи або їх копії. Рреєстратор/нотаріус за потреби формує запит до БТІ, а БТІ надає довідку з архіву.

Якщо Ви перебуваєте за кордоном і не маєте можливості особисто звернутися до нотаріуса або державного реєстратора в Україні, Ви можете оформити довіреність на незалежного представника в Україні. Найбільш безпечний варіант — посвідчити таку довіреність у консульській установі України, оскільки відповідно до Закону України “Про нотаріат” та Положення про порядок учинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах і консульських установах України консул має право посвідчувати довіреності, а така довіреність є чинною в Україні без додаткової легалізації та перекладу.

Якщо немає можливості звернутися до консульства України, довіреність можна оформити у місцевого нотаріуса країни перебування.

У такому випадку бажано заздалегідь підготувати текст довіреності. Після посвідчення у місцевого нотаріуса документ потрібно легалізувати для використання в Україні - зазвичай шляхом проставлення апостиля, якщо країна є учасницею Гаазької конвенції, або через консульську легалізацію, якщо апостиль не застосовується. Після цього довіреність перекладається українською мовою, а переклад належним чином засвідчується.

Що робити зараз

По-перше, не підписуйте відмову від частки, довіреність на матір або батька, а також будь-які заяви щодо компенсації, якщо Ви не бажаєте передавати їм право діяти від Вашого імені. Такі документи можуть створити для них повноваження, яких наразі вони не мають.

По-друге, потрібно з’ясувати фактичний статус будинку в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна: він значиться як пошкоджений чи як знищений. Від цього залежить процедура отримання компенсації, але не саме право власності. У будь-якому випадку Ваша 1/2 частка не зникає і не переходить до батьків автоматично.

По-третє, якщо Ви перебуваєте за кордоном і не можете діяти особисто в Україні, бажано оформити довіреність не на батьків, а на іншу особу, якій Ви довіряєте. Таку довіреність можна оформити через консульство України або у місцевого нотаріуса країни перебування з подальшим апостилем/легалізацією та перекладом українською мовою.

По-четверте, довіреність має бути вузькою і лише на конкретні дії: отримання документів БТІ, архівних довідок, копій правовстановлюючих документів, подання заяви про державну реєстрацію Вашої 1/2 частки в ДРРП, отримання витягів, подання заяв, пояснень і заперечень щодо єВідновлення до комісії, ЦНАП, органу соціального захисту, нотаріуса, органу місцевого самоврядування.

По-п’яте, якщо будинок має статус знищеного і батько або мати як інший співвласник уже подали заяву на компенсацію, потрібно подати письмове заперечення до комісії з єВідновлення. У запереченні слід вказати, що Ви є власником 1/2 частки, згоди на подання заяви від Вашого імені не давали, довіреність батькам не видавали, від права власності не відмовлялися та заперечуєте проти того, щоб заява іншого співвласника вважалася поданою також від Вашого імені.

Якщо будинок має статус пошкодженого і батько або мати як інший співвласник уже подали заяву на отримання компенсації на відновлення, потрібно подати до комісії письмове заперечення щодо отримання компенсації іншим співвласником. У запереченні слід вказати, що Ви є власником 1/2 частки, згоди на отримання компенсації батьком або матір’ю не давали, довіреність їм не видавали, від права власності не відмовлялися та заперечуєте проти надання компенсації заявнику без Вашої згоди.

По-шосте, паралельно потрібно внести Ваше право власності на 1/2 частку до ДРРП на підставі старих правовстановлюючих документів або архівних даних БТІ. Відсутність запису в ДРРП сама по собі не означає втрату права власності, але внесення права до реєстру значно ускладнить будь-які спроби маніпуляцій із Вашою часткою.

По-сьоме, у разі подання батьком позову про припинення Вашого права на частку, необхідно вступати у справу та подавати обґрунтований відзив. Позиція захисту має ґрунтуватися на відсутності підстав, передбачених ст. 365 ЦК України.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня. явам не треба підписувати поспіхом жодну «відмову від майна» і не видавати широкої довіреності на особу, з якою вже є конфлікт інтересів.

1. Батьки не можуть просто через суд позбавити Вас 1/2 частки лише тому, що Ви перебуваєте за кордоном або тому, що будинок ще не внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відсутність інформації в електронному реєстрі не означає, що права власності не існує. Якщо право виникло на підставі старих паперових документів, його потрібно підтвердити та внести до ДРРП. Право власності є непорушним відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України.
2. Правильний порядок дій такий: спочатку потрібно через БТІ підняти архівну інвентаризаційну справу, отримати технічну документацію, довідки/копії матеріалів щодо будинку та підтвердити старе право власності. Після цього через державного реєстратора або нотаріуса потрібно внести Вашу 1/2 частку до Державного реєстру речових прав. Технічна інвентаризація і технічний паспорт можуть формуватися з урахуванням старих правовстановлюючих документів, якщо право ще не зареєстроване в ДРРП, що передбачено Порядком проведення технічної інвентаризації.
3. Після внесення права власності до ДРРП можна буде подавати заяву на компенсацію за зруйноване майно через Дію. За Порядком № 600, електронна заява через Дію щодо знищеного майна подається за умови, що право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав. Тому зараз першочергове завдання — не сама Дія, а внесення Вашого права до ДРРП.
4. Якщо інші співвласники спробують подати заяву на компенсацію без Вас, це не означає, що вони автоматично можуть отримати всю компенсацію. За Законом про компенсацію за пошкоджене та знищене майно, якщо майно перебуває у спільній власності, заява може бути подана одним із співвласників, але вона вважається поданою всіма співвласниками лише за відсутності заперечень інших співвласників. Тому у разі спроб оформлення компенсації без Вашої згоди потрібно подати заперечення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
5. Перебуваючи за кордоном, Ви можете діяти через консульство України або через незалежного адвоката в Україні. Найбезпечніший варіант — оформити у консульстві довіреність на незалежного представника, а не на сторону конфлікту. У довіреності потрібно передбачити повноваження на звернення до БТІ, нотаріуса, державного реєстратора, ЦНАП, органу місцевого самоврядування, комісії з єВідновлення, подання заяв, отримання документів, внесення права до ДРРП та подання заперечень. Не варто давати повноваження на відчуження частки, відмову від майна або отримання компенсації на користь інших осіб.

Покроковий алгоритм такий:

1. Не підписувати відмову від майна.
2. Не видавати довіреність на матір або батька без аналізу її тексту.
3. Через консульство України оформити довіреність на незалежного адвоката/представника в Україні.
4. Представник звертається до БТІ та отримує архівні документи, технічну документацію і підтвердження щодо будинку.
5. Після цього представник звертається до нотаріуса або державного реєстратора для внесення Вашої 1/2 частки до Державного реєстру речових прав.
6. Після реєстрації права в ДРРП подається заява на компенсацію за зруйноване майно через Дію або через інший передбачений законом спосіб.
7. Якщо інші співвласники вже подали заяву без Вас — потрібно подавати заперечення та заяву про те, що Ви не надавали згоди на оформлення компенсації за всю частку будинку без Вашої участі.
8. Для додаткового захисту після внесення права до ДРРП можна подати заяву власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо Вашої частки. Такий механізм передбачений законодавством про державну реєстрацію речових прав.

Враховуючи вище наведене батьки не можуть законно забрати Вашу 1/2 частку лише через те, що Ви за кордоном або що будинок ще не внесений до електронного реєстру. Але ситуація ризикова, оскільки вони вже намагаються отримати від Вас відмову або довіреність. Тому зараз потрібно терміново не відмовлятися від майна, а чере та державного реєстратора внести Вашу частку до ДРРП, якщо реєстратор відмовить треба буде поновити документи через БТІ, після чого контролювати подання заяви на компенсацію за програмою єВідновлення. Подати заяву ви зможете дистанційно через додаток Дія.

З повагою, «Юрист в кишені Корнійчук Євген» — правова допомога у зрозумілому форматі

Доброго дня.

Щодо примусового позбавлення вас власності через суд, закон повністю на вашому боці. Будинок, набутий до 2013 року, захищений архівними записами БТІ, і відсутність його в електронному реєстрі не анулює ваше право. Позбавити співвласника його 1/2 частки проти його волі в судовому порядку практично неможливо, оскільки така частка не є незначною. Окрім цього, за законом позивач зобов’язаний внести повну ринкову вартість вашої частки грошима на депозит суду, на що батьки навряд чи підуть, адже їхня мета — отримати державну компенсацію, а не викупити вашу половину зруйнованого майна.

Для дистанційного захисту прав вам знадобиться представник в Україні. Оскільки ви перебуваєте за кордоном, не маєте «Дії» та внутрішнього паспорта, виконати процедуру самостійно через інтернет не вдасться. Вам необхідно знайти українського адвоката або довірену особу, яка за довіреністю зможе звернутися до нотаріуса чи ЦНАП, підняти архіви БТІ та офіційно внести вашу 1/2 частку до Державного реєстру речових прав. Як тільки ваша частка з'явиться в системі, програма «єВідновлення» автоматично заблокує будь-які спроби батьків одноосібно отримати виплату, адже система вимагатиме згоди або окремої заяви від кожного зареєстрованого співвласника.

Покроковий алгоритм дій починається з візиту до Консульства України в країні вашого перебування. Для цього вам знадобляться лише діючий закордонний паспорт та ІПН. У консульстві ви оформлюєте нотаріальну довіреність на вашого представника в Україні, чітко прописавши повноваження щодо реєстрації майна в реєстрі, взаємодії з БТІ та представництва у програмі «єВідновлення». Оформлений документ ви відправляєте в Україну міжнародною поштою. Одночасно у консульстві чи ДП «Документ» варто подати заяву на виготовлення нового внутрішнього паспорта (ID-картки), щоб повернути доступ до цифрових послуг.

Отримавши оригінал довіреності, ваш адвокат в Україні одразу почне процедуру реєстрації вашої частки та надішле офіційне повідомлення нотаріусу, у якого батько намагається оформити документи. Це юридично зв'яже нотаріусу руки та унеможливить будь-які махінації без вашого відома. На ультиматуми батьків погоджуватися не потрібно — жодних законних підстав відібрати майно за два дні у них немає, тому ви можете спокійно та виважено діяти виключно в правовому полі.

Вітаю Вас, Валеріє!

Доброго дня! Потрібна платна консультація щодо програми "єВідновлення" та захисту права власності. Я перебуваю за кордоном. Є співвласником зруйнованого будинку в Україні (моя частка — 1/2). На руках є ІПН та діючий закордонний паспорт України. Внутрішній паспорт прострочений, доступу до "Дії" зараз немає.Ми перевірили ІПН через Опендатабот — витяг порожній, тобто будинок старий і ще не внесений до електронного реєстру речових прав (ГРВП) [ℹ].Другі співвласники (батьки) перебувають в Україні. Батько вже ходив до нотаріуса і зараз ультимативно вимагає протягом 2 днів підписати відмову від майна або зробити довіреність на матір для оформлення компенсації [ℹ]. Погрожує судом, стверджуючи, що забере мою частку за рішенням суду, оскільки я за кордоном [ℹ].Питання до юриста:Чи можуть батьки через суд примусово позбавити мене моєї 1/2 частки, користуючись тим, що будинок ще не в ГРВП, а я перебуваю за кордоном [ℹ]?Як мені з-за кордону за допомогою закордонного паспорта та ІПН дистанційно внести свою 1/2 частку до електронного реєстру ГРВП (на підставі старих паперових документів) та повністю заблокувати будь-які спроби батьків оформити виплати без мене [ℹ]?Який покроковий алгоритм дій через Консульство України або через незалежного адвоката в Україні для захисту моїх прав [ℹ]?

Перш за все, я б не поспішав підписувати відмову від частки або будь-які документи під тиском, поки повністю не зрозуміла правова ситуація.

Якщо у Вас дійсно є належним чином оформлене право власності на 1/2 будинку (навіть за старими паперовими документами), сам по собі факт перебування за кордоном не дає підстав для позбавлення Вас права власності через суд. На практиці такі справи значно складніші, ніж це часто подається родичами під час конфліктів.

Також відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав не означає відсутність права власності. В Україні досі існує велика кількість об'єктів, права на які виникли до створення сучасного реєстру та підтверджуються паперовими документами.

Що стосується програми єВідновлення, то тут дійсно варто діяти обережно. Якщо будинок перебуває у спільній власності, питання оформлення компенсації безпосередньо пов'язане з правами всіх співвласників. Саме тому перед оформленням будь-яких довіреностей я б рекомендував спочатку перевірити весь пакет документів на будинок та з'ясувати, який саме статус об'єкта зараз.

З практичної точки зору я б рекомендував такий алгоритм:

1. Отримати та проаналізувати всі документи, що підтверджують право власності на будинок і земельну ділянку.

2. Перевірити, чи дійсно право не внесене до Державного реєстру речових прав.

3. За необхідності оформити через консульство довіреність на незалежного адвоката або іншу довірену особу в Україні саме для реєстрації права та представництва інтересів.

4. Після аналізу документів визначити можливість внесення відомостей до реєстру та подальшого захисту прав співвласника.

5. Лише після цього приймати рішення щодо участі в процедурі отримання компенсації.

Якщо говорити відверто, то з наведеного опису я наразі не бачу очевидних підстав для того, щоб Вас просто позбавили 1/2 частки лише тому, що Ви перебуваєте за кордоном. Але для точної відповіді потрібно бачити документи про право власності, адже саме від них залежить вся подальша стратегія.

Тому в даній ситуації я б не радив робити жодних поспішних кроків протягом цих днів, про які говорить батько, а спочатку провести повноцінний аналіз документів та статусу майна. Саме це дозволить зрозуміти реальні ризики та варіанти захисту Ваших прав.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Валерія!

Однією з умов отримання компенсації за зруйноване майно є державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомості, що був знищений. Для припинення права власності на знищене майно потрібні документи про знищення (з реєстрів або акти обстеження), заява власників, документ про право власності. Заява подається до реєстратора, ЦНАПу чи нотаріуса.

Якщо Ви проти (не даєте згоду) на добровільне припинення права власності на 1/2 будинку, то інші співвласники (батьки) мають право припинити право власності на свою частку будинку лише в судовому порядку.

У Вашому випадку доцільно чекати суду, те що Ви перебуваєте за кордоном чи будинок не внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП) ніяким чином не впливає на можливість припинення права власності на частку батьків у зв'язку зі знищенням.

Чи можуть батьки через суд примусово позбавити мене моєї 1/2 частки, користуючись тим, що будинок ще не в ГРВП, а я перебуваю за кордоном?

Батьки можуть звернутися до суду та припинити право власності на свою частку будинку у зв'язку з його знищенням.

У рішенні від 08 серпня 2024 р. у справі № 502/853/24 Кілійського районного суду Одеської області троє позивачів зіткнулися з неможливістю припинити своє право власності на знищене майно через небажання четвертого співвласника підтримувати комунікацію та відмову органу реєстрації вносити зміни до реєстру. Виконавчий комітет міськради повідомив, що припинення права власності можливе лише за участі всіх співвласників.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 349 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна. Закон не встановлює, що це має відбуватися лише за добровільною участю всіх співвласників. Достатньо факту фізичного знищення об’єкта і заяви власника про внесення змін до реєстру.

Вказана стаття не містить визначення поняття «знищення майна» та випадків, на які поширюється ця норма, зокрема, залежно від причин знищення майна. Тобто, зазначена норма поширюється на всі випадки фізичного руйнування майна, що призводить до припинення його існування як такого, незалежно від причин настання такого результату. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 17.01.2019 року (справа № 708/254/18) умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Чинним законодавством не встановлено обмежень для припинення за заявою власника права власності на об`єкт нерухомості, який знищено. При цьому, реєстрація припинення права власності на нерухоме майно в такому випадку можлива на підставі рішення суду.

В результаті троє позивачів припинили право власності на об'єкт нерухомості, а четвертий співвласник залишився зі своєю часткою.

Як мені з-за кордону за допомогою закордонного паспорта та ІПН дистанційно внести свою 1/2 частку до електронного реєстру ГРВП (на підставі старих паперових документів) та повністю заблокувати будь-які спроби батьків оформити виплати без мене?

Ви не зможете заблокувати можливість батька звернутись до суду.

Проте, Ви можете через Електронний суд брати участь у судовому розгляді справи і слідкувати за тим, щоб батько припинив право власності лише на свою частку будинку.

Щодо внесення інформації про майнодо ДРРП, то наразі передбачено такі способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав:

• ОНЛАЙН через портал Дія
• ОФЛАЙН через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) чи нотаріуса.

Для внесення інформації через Дію https://diia.gov.ua/services/derzhavna-reyestaciya... необхідно:

1. Створити електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);

2. Зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;

3. Перевірити особисті дані у профілі користувача, оновити їх за необхідності;

4. Заповнити онлайн-форму на отримання послуги;

5. Завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості до 01 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG;

6. Перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

Для внесення інформації через портал ЦНАП або через нотаріуса необхідно:

1. Підготувати нотаріальну довіреність (через консульство або іноземного нотаріуса), правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії та переслати представнику в Україну;

2. Представник звертається до нотаріуса/реєстратора з цими документами;

3. Для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) для особистого звернення;

Процес державної реєстрації триває до 5 робочих днів. Однак, якщо державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена лише на паперових носіях в БТІ, розгляд заяви можуть зупинити. В такому разі реєстратор формує та надсилає запит до БТІ для перевірки права власності на основі інформації з документів, доданих до заяви. Строк розгляду — до 30 робочих днів.

Після успішної реєстрації дані про власника з’являться в Державному реєстрі прав і будуть доступні для перегляду.

Щодо довіреності, то Ви можете оформити її за кордоном у два способи

Варіант 1: У консульстві або дипломатичній установі України https://milan.mfa.gov.ua/consular-services/notaria...

• Ви звертаєтесь до консульства України в країні перебування.
• Консул виконує функції нотаріуса, тому видана там довіреність одразу має таку ж юридичну силу, як і документ, оформлений в Україні.
• Цю довіреність можна просто надіслати в Україну своєму представнику поштою (перекладати чи легалізувати її не потрібно).

Варіант 2: У місцевого іноземного нотаріуса

• Ви йдете до будь-якого місцевого нотаріуса в країні перебування та оформлюєте довіреність.
• На цей документ обов'язково потрібно поставити Апостиль
• Оригінал документа з Апостилем надсилаєте представнику в Україну.
• В Україні цей документ потрібно перекласти українською мовою, і цей переклад має завірити український нотаріус. Лише після цього довіреність прийме реєстратор.

Який покроковий алгоритм дій через Консульство України або через незалежного адвоката в Україні для захисту моїх прав ?

Крок 1: Зареєструйтесь в електронному суді https://cabinet.court.gov.ua/. Так Ви знатимете чи подали батьки позов до суду та з якими вимогами. В разі необхідності можна залучити юриста.

Крок 2: Внесіть інформацію про будинок до ДРПП через ДІЮ.

Якщо це технічно не вдасться, то оформіть довіреність на свого представника. Довіреність повинна бути виключно цільова (з обмеженими повноваженнями). У ній має бути вказано лише право представляти ваші інтереси в ЦНАП, БТІ та органах нотаріату щодо внесення вашої 1/2 частки до ДРРП. Там не повинно бути права на відчуження (продаж, дарування) майна чи права підпису документів щодо виплат.

Крок 3: Передайте документи представнику.

Для внесення будинку до ДРРП представнику знадобляться оригінали старих правовстановлюючих документів (або їх нотаріальні копії) та технічний паспорт на будинок. Якщо оригінали у Вас: Ви надсилаєте їх адвокату міжнародною поштою разом із довіреністю. Якщо оригінали у батьків і вони їх ховають, то представник може через офіційні запити відновити документи (отримати дублікати в БТІ/архівах), спираючись на довіреність від Вас.

Крок 4: Представник іде до ЦНАПу/нотаріуса і вносить Вашу 1/2 частку до ДРРП, а потім пересилає документи Вам назад.

З цього моменту держава офіційно бачить Вас як співвласника в електронній системі. Будь-яка комісія, що розглядає заявку на компенсацію за знищене майно, побачить, що є другий власник, і заблокує виплату на батька без Вашої прямої нотаріальної згоди або без рішення суду.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!