Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
999 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Вітаю! Потребую консультації з такого питання.
У мене є квартира, я власниця. У квартирі прописані я, мій брат і його неповнолітня дитина (12 років).
Дитина вже 4 роки проживає за кордоном з матірʼю (біженці у звʼязку із повномасштабним вторгненням). Брат із матірʼю дитини в розлученні (якщо це важливо для відповіді), свідоцтва про народження на руках не має (матір дитини забрала із собою, коли дитину вивозила за кордон). Брат перебуває в Україні.
Мені необхідно, щоб брат виписався із моєї нерухомості разом із дитиною. Він має власну нерухомість, куди може прописати і себе, і дитину.
Мої питання наступні:
1. Яка наразі процедура виписування неповнолітньої дитини з квартири, якщо цим буде займатися її батько? Які взагалі він має зробити кроки, щоб виписатися разом з дитиною з моєї квартири та прописатися у його власній? Чи потрібно йому для цього отримати дублікат свідоцтва про народження?
Процедуру перепрописки військовозобовʼязаного ми вже знаємо — я розумію, як буде він сам перепрописуватися, цікавить саме дитина, що робити з нею.
2. Чи можу я виписати їх обох зі своєї квартири, оскільки я є її власницею? Який тут алгоритм дій?
Який шлях буде більш простим та швидким — щоб батько виписувався разом з дитиною чи щоб я їх обох виписувала сама, як власниця?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (13)
Юрист, м. Дніпро, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня.
Найоптимальніший і найшвидший варіант — це коли ваш брат самостійно перепропише себе та дитину до своєї власної квартири. Оскільки дитині 12 років, закон дозволяє змінити її місце реєстрації тільки разом із батьком або матір'ю. Така зміна адреси для обох відбудеться в ЦНАПі за один візит і автоматично анулює їхню стару прописку у вашому житлі, позбавляючи вас потреби кудись ходити.
Для реалізації цього плану вашому брату обов'язково знадобиться офіційний дублікат свідоцтва про народження дитини, який він може швидко оформити в Україні через портал «Дія» або у найближчому відділі РАЦС. Крім того, оскільки батьки розлучені, а матір перебуває за кордоном, ЦНАП попросить її офіційну згоду на перепрописку дитини. Матір може завірити таку заяву в українському консульстві за кордоном і передати її в Україну або, за наявності електронного підпису (КЕП), надати згоду в електронному вигляді.
Натомість ваш особистий шлях як власниці квартири буде набагато складнішим, дорожчим та тривалішим. Адміністративно через ЦНАП виписати 12-річну дитину без згоди батьків неможливо, оскільки держава суворо захищає житлові права неповнолітніх. Вам доведеться подавати позов до суду, обов'язково залучати Орган опіки та піклування і доводити факт тривалого непроживання брата та дитини у вашій квартирі, що зазвичай розтягується на період від 3 до 9 місяців.
Тому найкраще рішення — допомогти брату алгоритмом дій, щоб він замовив повторне свідоцтво про народження, отримав дистанційну згоду від колишньої дружини та самостійно переоформив документи на свою нерухомість. Це збереже ваші нерви та кошти, а головне — дозволить закрити питання абсолютно законно і всього за кілька днів.
Підкажіть, де я можу знайти зразок дозволу, який повинна дати матір дитини на перепрописку? я думаю, вона зможе передати його поштою — це має буди надрукований/написаний від руки документ із її підписом? чи треба щоб на ньому були ще якісь печатки абощо, щоб хтось його завіряв?
Юрист, м. Дніпро, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіНайпростішим і найдешевшим варіантом вирішення цього питання є візит матері до найближчого Консульства України у тій країні, де вона зараз перебуває з дитиною. Матір приходить на прийом, де консул офіційно засвідчує її підпис на заяві-згоді та ставить гербову печатку. Перевага цього шляху в тому, що документ одразу складається українською мовою, повністю відповідає нашому законодавству, і після отримання його поштою в Україні брату не доведеться робити додаткових перекладів чи завірень — можна одразу йти до ЦНАПу.
Шукати чи писати зразок заяви самостійно в інтернеті немає жодної потреби, оскільки в українському консульстві їй видадуть готовий офіційний бланк. У цей текст матір просто впише свої паспортні дані, дані дитини та її батька, а також конкретну адресу нової квартири вашого брата, куди планується прописка. Якщо ж вона вирішить піти до місцевого іноземного нотаріуса, то текст пишеться у довільній формі, але такий документ доведеться додатково легалізувати (ставити штамп «Апостиль») та офіційно перекладати в Україні, що значно здорожчує і подовжує процес.
Юрист, м. Полтава, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, пані Ганно!
Самий швидкий та простий шлях зняти брата та його дитину із зареєстрованого місця проживання – це звернутись до ЦНАП із заявою ( додаток 6), паспортом та документами підтверджуючими Ваше право власності на квартиру.
За один похід до ЦНАП Ви випишете обох без суду, їх присутності та їх згоди.
Далі брат вже самостійно займеться реєстрацією свого місця проживання та своєї дитини в іншому житлі, але це вже не Ваші клопоти та проблеми.
Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Відповідно до п. 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) зняття з місця проживання здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано в житлі, що належить власнику на підставі права власності, до якої додається:
Тому, якщо Ви хочете щоб пройшло все швидко і без зайвого клопоту, то йдіть до ЦНАП.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Щиро бажаю Вам успіхів!
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Ви як власниця нерухомості можете звернулися до ЦНАП/органу реєстрації із заявою про зняття брата з місця проживання. За чинною редакцією ст. 18 Закону №1871-IX, якщо власник житла подає заяву про зняття з реєстрації одного з батьків дитини, то дитина підлягає зняттю разом із цим батьком. Обмеження є лише тоді, коли власником житла є один із батьків або інший законний представник дитини. У Вашому випадку власник не батько/мати дитини, тому це обмеження не спрацьовує.
Якщо цим займається брат, то для дитини 12 років процедура інша. Оскільки дитина до 14 років, її нове місце проживання реєструє один із батьків, але за згодою іншого з батьків, якщо немає рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини. Це прямо передбачено і Законом, і Порядком №265.
Тобто брату краще одразу звертатися до ЦНАП за місцем своєї нерухомості із заявою про реєстрацію нового місця проживання себе і дитини з одночасним зняттям з попередньої адреси. За Постановою КМУ №265 про "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", якщо реєстрація нового місця проживання здійснюється одночасно зі зняттям з попереднього, окрема заява про зняття не подається.
Якщо брат самостійно буде реєструвати дитину за новою адресою, йому потрібно буде подати документи не лише щодо себе, а й щодо дитини: свідоцтво про народження дитини, яке підтверджує його батьківство, документи на житло, до якого дитина реєструється, а також згоду матері дитини, якщо немає рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини з батьком. Оскільки оригінал свідоцтва про народження знаходиться у матері, брату доцільно отримати повторне свідоцтво про народження дитини у ДРАЦС.
Щодо Вашого самостійного шляху як власниці: Ви звертаєтесь до ЦНАП за місцем знаходження квартири із паспортом, документом про право власності на квартиру та заявою власника про зняття особи з місця проживання. Згадана вище Постанова №265 для заяви власника вимагає документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує право власності; якщо знімається більше однієї особи — заява/адміністративний збір подаються окремо щодо кожної особи.
Практично я б обрав шлях через Вас як власницю. Причина проста: при шляху через брата виникає залежність від свідоцтва про народження та згоди матері, яка перебуває за кордоном.
Розлучення брата з матір’ю дитини саме по собі тут не допомагає і не заважає: для дій батька щодо реєстрації місця проживання дитини все одно необхідна згода іншого з батьків, якщо немає окремого рішення суду/органу опіки. Однак для Вашого звернення як власниці цей факт не є визначальним.
З повагою, адвокат Айвазян.
Вітаю! Чи вірно я розумію, що якщо місце проживання дитини визначено з батьком, то батько може без згоди матері перепрописати дитину?
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіТак, загалом Ви розумієте правильно: якщо є рішення суду або рішення органу опіки та піклування, яким місце проживання дитини визначено з батьком, то для реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання дитини згода матері не потрібна.
Це прямо витікає з п. 33 Постанови КМУ №265:
"Подання заяви про реєстрацію місця проживання дитини до 14 років здійснюється одним із батьків за згодою іншого з батьків, крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування".
Аналогічне застереження є і для зняття дитини до 14 років з місця проживання: згода другого з батьків не потрібна, якщо місце проживання дитини визначено рішенням суду або органу опіки та піклування. Це передбачено п. 65 Постанови.
Тому в такому випадку батько подає до ЦНАП/органу реєстрації не згоду матері, а відповідне рішення суду або органу опіки.
Проте майте на увазі: це має бути саме рішення, яким визначено місце проживання дитини з батьком, а не просто рішення про розірвання шлюбу, аліменти тощо.
Отже Вашій ситуації це означає: якщо брат має таке рішення, він може сам перепрописати дитину до своєї нерухомості без згоди матері. Якщо такого рішення немає — для його шляху через “самостійне перепрописування дитини” згода матері формально потрібна.
чи підходить рішення виконкому про місце проживання дитини з батьком? чи треба саме органів опіки/суду?
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіМожливо, це воно і є. Справа в тому, що орган опіки є структурним підрозділом виконкому, і останній в даному випадку може діяти як орган, який прийняв потрібне брату рішення. Бажано було б бачити цей документ. Чи можете прикріпити його до Вашого питання або коментаря?
Адвокат, м. Запоріжжя, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго вечора.
1. Я виписував свою неповнолітню дитину шляхом прописки в інший оселі, на яку я мав права власності або користування. Копію відповідного договору надавав до ЦНАП. Це проводилось без згоди та участі дружини.
Отримання дубліката свідоцтва про народження: Так, воно обов'язково потрібне для ЦНАПу. Отримати дублікат (повторне свідоцтво) — це справа кількох хвилин. Брат може замовити його через портал «Дія» (з доставкою у найближчий ЦНАП або Укрпоштою) або особисто звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС (РАЦС) в Україні. Оригінал, який поїхав за кордон, для цього анулювати не потрібно.
2. Ваші дії як Власника:
Ідіть до ЦНАП та виписуйте брата РАЗОМ із неповнолітньою особою.
Якщо не випишуть (а я думаю, що не випишуть), то прийдеться звертатись до Суду.
Алгоритм:
Аналогічна справа (підтримується Судами інших інстанцій) НА КОРИСТЬ ВЛАСНИКА:
Справа №
280/10143/23
Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано судом: 14.02.2024. Зареєстровано: 15.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2024.
Дата набрання законної сили: 16.03.2024
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14 лютого 2024 року Справа № 280/10143/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі Управління державної реєстрації фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району в особі Відділу по Шевченківському району служби (Управління) у справах дітей Запорізької міської ради, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 (далі-позивач) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі Управління державної реєстрації фізичних осіб (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (далі третя особа 1), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району в особі Відділу по Шевченківському району служби (Управління) у справах дітей Запорізької міської ради (далі третя особа 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним зняття ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснено Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі Управління державної реєстрації фізичних осіб 21 листопада 2023 року;
зобов`язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі Управління державної реєстрації фізичних осіб поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 є рідною матір`ю позивача, яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту купівлі зазначеної квартири матір`ю позивача, позивач разом з малолітньою дитиною були зареєстровані та проживали однією сім`єю за вказаною адресою. Листом відповідача від 21.11.2023 позивача повідомлено про зняття з реєстрації місця проживання разом з її малолітньою дитиною за адресою: АДРЕСА_1 , підстава зняття з реєстрації - заява власника ОСОБА_3 . Позивач вважає протиправним зняття її та її малолітньої дитини з реєстрації місця проживання та зазначає, що вона як мати та законний представник своєї малолітньої дитини не надавала будь-якої згоди на зняття з реєстрації місця проживання своєї малолітньої дитини. Також не уповноважувала інших осіб на вказані дії. З огляду на обставини, викладені в позовній заяві, позивач вважає, що відповідачем порушено законодавство, що регулює порядок зняття осіб з реєстраційного обліку, що дає підстави дя задоволення позову в частині зобов`язання відповідача поновити реєстрацію місця проживання позивачу та її малолітній дитині за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідатиме відновленню порушеного права, оскільки знття з реєстрації відбулось з явним порушенням. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 16 січня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 (третя особа 1) до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позивач, наголошуючи на своєму праві представляти інтереси малолітнього ОСОБА_2 , позивач, водночас, у тому ж процесі вирішує спір і щодо себе, а саме в частині поновлення реєстрації місця проживання. При цьому третя особа 1 абсолютно не заперечує проти поновлення реєстрації та проживання за вищенаведеною адресою її внука ОСОБА_2 , з приводу чого звернулась у відповідну реєстраційну службу із відповідною заявою. При зазначених обставинах дії позивача, як законного представника малолітнього, будуть суперечити інтересам особу, яку вона представляє, оскільки за позицією третьої особи 1 на даний час усунуті обставини спору щодо реєстрації (зняття з реєстрації) малолітньої особи. Проте вони продовжують існувати відносно самої позивачки. Також зазначено, що позивачкою приховано від суду той факт, що на час подання позовної заяви вона не проживає в квартирі АДРЕСА_2 , а мешкає за іншою адресою. З наведеного виходить, що дійсне її місце проживання не є місцем останньої реєстрації. Тому і зняття з реєстрації упоноваженим органом відбулось не лише на підставі заяви власника житла, а в силу фіксації самого факту проживання позивачем в іншому місці. У зв`язку з зміною позивачем місця проживання разом із малолітнім ОСОБА_4 та переїздом до іншого житла, власником житлової нерухомості ОСОБА_3 було ініційовано в листопаді 2023 року зняття їх з реєстрації місця проживання шляхом подання відповідної заяви до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі Управління державної реєстрації фізичних осіб. Зазначена процедура була здійснена 21.11.2023. Не в останню чергу на таке рішення власника житла вплинув не лише сам факт залишення позивачкою разом з сином житла за вказаною адресою, а також неможливість подальшого спільного проживання внаслідок неодноразових проявів домашнього насильства позивачки до власниці житла, а також інші порушення правил та умов спільного проживання. Також зазначено, що надмірна оплата власницею житла за комунальні послуги щодо осіб, які вже не проживають в квартирі, також стала додатковим фактором ініціювання факту зняття їх з реєстрації. Вказує, що нова реєстрація нового місця проживання позивача є не лише правом власника житла, а і обов`язком позивача в силу норм Закону. Таким чином, змінивши своє місце проживання, позивач відповідно до вимог Закону була зобов`язана задекларувати своє нове місце проживання, а також малолітньої дитини, оскільки вони проживають разом. Крім того вказує, що заборона зняття неповнолітнього задекларованого або зареєстрованого місця проживання існує за умови, що один із батьків дитини є власником житла. В інших випадках зняття з реєстрації дитини проводиться в порядку, передбаченому п.2 ч.1 ст.18 Закону. При цьому наявність згоди батьків на це Законом не передбачена. Вважає, що відповідач діяв у відповідності до вимог Закону і Порядку, тому його дії не повинні визнаватись судом протиправними.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що у разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом з її батьками або іншими законними представниками чи одним із них. 21.11.2023 до відповідача надійшла заява ОСОБА_3 про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та її малолітньої дитини ОСОБА_2 , разом із документом, що підтверджує право власності на квартиру. У зв`язку з чим, керуючись п.2 ч.1 ст.18 Закону та ч.5 п.50 Порядку спеціалістом відділу було знято з реєстрації місця проживання вказаних вище осіб, що в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства. Вказує, що відповідно до норм діючого законодавства наявна заборона на зняття з реєстрації місця проживання дитини власника житла, а не навпаки. Позивач вважає, що для зняття з реєстрації місця проживання дитини, яку знято з реєстрації місця проживання разом із одним із батьків за заявою власника житла потрібна згода законних представників. Однак це не відповідає дійсності, оскільки ця вимога стосується іншого випадку, а саме коли зняття з реєстрації місця проживання дитини здійснюється за заявою одного з батьків, або законних представників. Зазначено, що з огляду на те, що позивач вважає, що його право та його дитини на користування квартирою АДРЕСА_2 , порушено, то одним із способів правового захисту відповідач вважає визнання за особами права користування житлом, що буде належною підставою для реєстрації місця проживання позивачів без будь-яких зобов`язань. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що доводи третьої особи 1 є неправдивими та не відповідають дійсності. Просить суд не враховувати доводи третьої особи 1 та додатки, які були долучені до пояснень, які не стосуються предмету спору. Щодо доводів третьої особи 1 про усунення обставин спору щодо реєстрації малолітньої дитини, то ці доводи не підтверджуються належними та допустимими доказами. Позивач вважає, що відповідач повинен був відмовити власнику житла у знятті з реєстрації місця проживання малолітньої дитини та його матері, так як заявником було подано не повний пакет документів, а саме була відсутня письмова згода одного із батьків щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини.
Від третьої особи 1 до суду надійшли письмові пояснення щодо відзиву, в яких зазначено, що третя особа 1 повністю підтримує аргументацію відповідача, що міститься у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також від третьої особи 1 до суду надійшли письмові пояснення щодо додаткових пояснень позивача, в яких зазначено, що судом не повинні прийматися до уваги та досліджуватись додаткові пояснення позивача та додані до них докази, оскільки позивач звернулась до суду з додатковими поясненнями з пропуском строку встановленого кодексу нормами, крім того, у спрощеному адміністративному провадженні законом не передбачено такого виду заяви по суті, як додаткові пояснення. Зазначено, що позивач, змінивши своє місце проживання з АДРЕСА_1 на інше, відповідно до вимог Закону, була зобов`язана задекларувати своє нове місце проживання, а також малолітньої дитини, оскільки вони проживають разом, а не звертатися до суду із позовною заявою про поновлення реєстрації за місцем їх фактичної відсутності.
Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18 лютого 2010 року.
ОСОБА_3 , яка є рідною матір`ю позивача, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 29 жовтня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. зареєстрованим в реєстрі за №11532, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 жовтня 2015 року №46565086.
Позивач зазначає, що з моменту купівлі зазначеної квартири матір`ю позивача, позивач разом із її малолітньою дитиною були зареєстровані та проживали однією сім`єю за вказаною адресою.
Так, згідно з витягами з реєстру територіальної громади від 26 листопада 2023 року, ОСОБА_1 22 серпня 1984 року та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 26 лютого 2016 року по 21 листопада 2023 року.
21 листопада 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Відділу реєстрації фізичних осіб по Шевченківському району Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та її малолітньої дитини ОСОБА_2 . Разом із заявою було надано документ, що підтверджує право власності на вищезазначену квартиру.
Листом Відділу реєстрації фізичних осіб по Шевченківському району Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 21 листопада 2023 року №522-7/04-25, позивача повідомлено про те, що на підставі абзацу 8 пункту 69 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, 21.11.2023 позивача було знято з реєстрації місця проживання разом з її малолітньою дитиною ОСОБА_2 з адреси: АДРЕСА_1 , за заявою власника житла ОСОБА_3 згідно з пунктом 2 частини 1 статті 18 Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
Позивач вважає протиправним зняття її та її малолітньої дитини з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно достатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло; придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Частиною 1статті 316 Цивільного кодексу Українивстановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною 1статті 317 Цивільного кодексу Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно достатті 328 Цивільного кодексу Україниправо власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами частини першоїстатті 319 Цивільного кодексу Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1статті 321 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 12статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05 листопада 2021 року № 1871-IXреєстрація місця проживання (перебування) особи - це внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Реєстрація місця проживання є фактом, що підтверджує місцезнаходження особи і не впливає на володіння нерухомістю, право на яке документально підтверджено в установленому законом порядку.
Пунктом 7 частини 1статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"передбачено, що орган реєстрації - це виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.
Відповідно до підпунктів 11,12 частини 1статті 2 вказаного Закону:
реєстраційна дія - це внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи;
реєстрація місця проживання (перебування) особи - це внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Частиною 1статті 28 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"передбачено, що орган реєстрації здійснює: формування та ведення реєстру територіальної громади; реєстраційні дії та внесення інформації за результатами їх вчинення до відповідного реєстру територіальної громади; передачу інформації про реєстраційну дію до відомчої інформаційної системи з подальшим внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до частини 2статті 2 цього Закону, на вказані відносини поширює свою дію такожЗакон України "Про адміністративні послуги".
Пунктом 1статті 1 Закону України "Про адміністративні послуги" від 06 вересня 2012 року № 5203-VIпередбачено, що адміністративна послуга - це результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону.
Таким чином, відповідно до пункту 7 частини 1статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"відповідач є органом реєстрації, на який згідно зістаттею 28 вказаного Законупокладено повноваження щодо здійснення відповідних реєстраційних дій.
Згідно підпункту 2 пункту 1статті 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Пунктом 50 вказаного Порядку визначено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:
1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно здодатком 5;
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);
3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;
4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно здодатком 6.
Відповідно до пункту 61 Порядку у разі звернення до органу реєстрації разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:
документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);
документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи.
Відповідно до пункту 69 Порядку посадова особа органу реєстрації перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.
Матеріалами справи підтверджено, що 21 листопада 2023 року ОСОБА_3 , як власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до Відділу реєстрації фізичних осіб по Шевченківському району Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та її малолітньої дитини ОСОБА_2 . Разом із заявою було надано документ, що підтверджує право власності на вищезазначену квартиру, а саме договір купівлі-продажу квартири від 29 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. зареєстрований в реєстрі за №11532, та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 жовтня 2015 року №46565086.
Заяву подано за формою згідно з додатком 6 підпункту 5 пункту 50 Порядку. До заяв у встановленому порядку долучено документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує право власності на житло, в якому зареєстровано місце проживання осіб, що знімаються, а також сплачено адміністративний збір.
Судом установлено, що головним спеціалістом ВРФО по Шевченківському району УДРФО ДРП ЗМР Назаренко М.М. перевірено належність паспортного документа, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із зареєстрованого місця проживання, про що зроблено відповідний запис у заяві та у день звернення прийнято рішення про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно достатті 12 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:
особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;
відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;
за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.
Суд вказує, що зазначений перелік вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень вправі прийняти рішення про відмову в реєстрації місця проживання виключно з підстав, передбачених законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що враховуючи вищезазначене та керуючисьстаттею 12 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", у віповідача як у органу реєстрації не було законних підстав для відмови у знятті з зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за заявою власника ОСОБА_3 .
Стосовно доводів позивача щодо протиправності рішення відповідача, яке полягає в знятті з зареєстрованого місця проживання малолітнього без згоди матері.
Суд зазначає, що вказана позиція не відповідає нормам, які регулюють правовідносини у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні або з боку позивача має місце невірне тлумачення зазначених норм.
Як уже зазначалося вище, відносини у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб та, зокрема, механізм здійснення зняття із зареєстрованого місця проживання визначаєЗакон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"та "Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування)", затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, а саме стаття 18 Закону та пункти 50-72 Порядку.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 18 даного Закону встановлено, що зняття особи із зареєстрованого місця проживання у разі звернення до органу реєстрації за місцем зареєстрованого місця проживання здійснюється за заявою про зняття особи із зареєстрованого місця проживання, поданої у паперовій формі такою особою або її представником.
Пунктом 2 частини 1 статті 18 даного Закону визначено, що зняття особи із зареєстрованого місця проживання здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно неповнолітньої особи, місце проживання якої зареєстровано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини чи одного з них, така дитина підлягає зняттю із зареєстрованого місця проживання разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Відповідно до частини 2статті 18 вказаного Законузняття із зареєстрованого місця проживання дитини не може бути здійснено тільки у випадку, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства наявна заборона на зняття з реєстрації місця проживання дитини власника житла.
Таким чином, на законодавчому рівні закріплено право власника житла приватної форми власності звертатися до органу реєстрації для здійснення зняття із зареєстрованого місця проживання повнолітньої особи, а також дитини (особа віком 18 років), у разі якщо така реєстраційна дія здійснюється разом з її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Не може бути здійснено зняття із зареєстрованого місця проживання дитини або виключення з реєстру територіальної громади інформації про зареєстроване місце проживання дитини, окремо без її батьків або інших законних представників чи одного із них.
Враховуючи наведене, у разі подання власником житла заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання дитини разом з батьками, згода батьків або інших законних представників чи одного з них не надається.
З огляду на зазначене, для зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заявою власника квартири ОСОБА_3 , згода матері ОСОБА_1 не надається, а орган реєстрації не мав законних підстав вимагати її надання.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що якщо позивач вважає, що її право та право її дитини на користування квартирою порушено, то одним із способів правового захисту може бути визнання за особами права користування житлом, що буде належною підставою для реєстрації місця проживання.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 КАС України).
Відповідач надав підтвердження правомірності своїх дій, а відтак довів правомірність того, що він діяв у відповідності до приписів частини 2статті 2 КАС України.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (остання адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ), яка також діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; остання адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі Управління державної реєстрації фізичних осіб (69036, м.Запоріжжя,пр.Маяковського,буд.20-а, код ЄДРПОУ 40302133), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_3 ), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району в особі Відділу по Шевченківському району служби (Управління) у справах дітей Запорізької міської ради (69068, м.Запоріжжя,пр.Моторобудівників,буд.34, код ЄДРПОУ 37573885), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, буд.34, код ЄДРПОУ 37573885) про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова
Юрист, м. Київ, 10 років досвіду
Спілкуватися у чатіДобрлго дня. найпростіший і найшвидший шлях у Вашій ситуації — щоб Ви як власниця квартири звернулися до ЦНАП / органу реєстрації та подали заяву про зняття брата з Вашої квартири. Оскільки разом із ним у квартирі зареєстрована його неповнолітня дитина, дитина має бути знята з реєстрації разом із батьком. Суд для цього на першому етапі не потрібен.
Виходячи з описаної Вами ситуації, брат не є власником квартири, а лише зареєстрований у ній. Дитина також зареєстрована у Вашій квартирі, але фактично вже 4 роки проживає за кордоном з матір’ю. Тому сама реєстрація брата і дитини у Вашій квартирі не означає, що Ви зобов’язані й надалі зберігати їхню реєстрацію у своєму житлі.
За статтею 18 Закону України про декларування та реєстрацію місця проживання, власник приватного житла має право подати заяву про зняття з зареєстрованого або задекларованого місця проживання повнолітньої особи, яка зареєстрована у його житлі.
Цією ж нормою передбачено важливе правило: якщо власник житла подає заяву про зняття з реєстрації одного з батьків або іншого законного представника дитини, то така дитина підлягає зняттю з реєстрації разом із цим батьком або законним представником.
Тобто Ви можете подати заяву як власниця щодо зняття брата з реєстрації, а дитина має бути знята разом із ним, оскільки вона зареєстрована у Вашій квартирі саме разом із батьком.
Виняток був би тоді, якби власником квартири був один із батьків дитини або її законний представник. У такому випадку дитину не можна було б зняти за заявою власника. Але у Вашому випадку власниця квартири — Ви, а не батько чи мати дитини, тому ця заборона не повинна застосовуватись.
Алгоритм для Вас як власниці:
За Порядком декларування та реєстрації місця проживання, зняття з місця проживання здійснюється, зокрема, на підставі заяви власника житла. Разом із такою заявою власник подає документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує право власності на житло.
Якщо брат сам буде займатися перепропискою дитини, процедура буде складнішою.
Оскільки дитині 12 років, вона ще не досягла 14 років. Для реєстрації або зняття з реєстрації дитини віком до 14 років заяву подає один із батьків, але за загальним правилом потрібна згода другого з батьків. Це передбачено Порядком декларування та реєстрації місця проживання.
Тобто якщо батько хоче самостійно перепрописати дитину до своєї нерухомості, йому бажано мати:
Якщо оригінал свідоцтва про народження знаходиться у матері за кордоном, це не є критичною перешкодою. Батько може отримати повторне свідоцтво про народження дитини, оскільки повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану може здійснюватися за заявою батьків. Це передбачено Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Якщо мати дитини перебуває за кордоном і погоджується, вона може оформити згоду через консульство України або через іноземного нотаріуса з подальшим належним оформленням документа для використання в Україні.
Якщо мати не дає згоду або не виходить на зв’язок, тоді батьку буде складніше самостійно перепрописати дитину. У такому випадку питання може вирішуватись через орган опіки та піклування або суд, якщо є спір щодо місця проживання дитини.
Тому у Вашій ситуації простіше не чекати, поки брат отримає дублікат свідоцтва, згоду матері та сам оформить дитину за новою адресою, а використати Ваше право як власниці житла.
Якщо ЦНАП відмовиться знімати дитину разом із батьком, потрібно вимагати письмову відмову із зазначенням конкретної норми закону. Усна відмова не підходить, тому що її неможливо нормально оскаржити.
У разі письмової відмови можна буде подавати скаргу або звертатися до суду, але суд у цій ситуації має бути вже запасним варіантом, а не першим кроком.
Отже, найбільш практичний варіант — Ви як власниця подаєте заяву про зняття брата з реєстрації, а дитина має бути знята разом із ним. Варіант, щоб брат сам перепрописував дитину до себе, можливий, але він складніший, бо для дитини 12 років зазвичай потрібні свідоцтво про народження та згода матері.
Юрист в кишені Корнійчук Євген — правова допомога у зрозумілому форматі.
Адвокат, м. Київ, 27 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ: Сімейний кодекс України, Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (стаття 18), постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
До прийняття зазначених нормативно-правових актів зняти особу з реєстрації можна було лише у судовому порядку, якщо особа добровільно не погодилась подати відповідну заяву.
На даний час відповідно до чинного законодавства ВЛАСНИК нерухомості може «виписати» з квартири чи будинку осіб, які не вписані у документи про право власності без їхньої згоди та рішення суду.
ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ В ЗНЯТТІ З РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ:
Революційні зміни в питанні зняття особи із зареєстрованого місця проживання відбулися з набранням чинності Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Цей нормативно-правовий акт набув чинності 1 грудня 2021 року, але фактична його реалізація була неможлива до затвердження підзаконних актів Кабінетом Міністрів України. Тому, 7 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (далі – Порядок), якою було затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), а також деякі інші акти, необхідні для реалізації вказаного Закону.
Стаття 18 цього Закону передбачає, що зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) ВІДБУВАЄТЬСЯ ШЛЯХОМ ЗВЕРНЕННЯ до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) ЗА ЗАЯВОЮ власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.
Зняття з реєстрації здійснюється в ДЕНЬ ЗВЕРНЕННЯ особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.
ОСОБЛИВОСТІ ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДІТЕЙ:
У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така ДИТИНА підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) РАЗОМ ІЗ ЇЇ БАТЬКАМИ або іншими законними представниками чи одним із них.
У випадку ВИНИКНЕННЯ СПОРУ між батьками дитини та/або особою, власником житла щодо виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням такий спір вирішується у судовому порядку із обов’язковою участю ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ (пункт 4 статті 19 Сімейного кодексу України).
Орган опіки та піклування подає суду ПИСЬМОВИЙ ВИСНОВОК щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини ( пункт 5, 6 статті 19 Сімейного кодексу України).
ОТЖЕ ВАМ НЕОБХІДНО ПОДАТИ ЗАЯВУ В ЦНАП ПРО ЗНЯТТЯ З МІСЦЯ РЕЄСТРАЦІЇ ВАШОГО БРАТА (БАТЬКА ДИТИНИ) - ДИТИНУ ЗНІМУТЬ З МІСЦЯ РЕЄСТРАЦІЇ АВТОМЕТИЧНО РАЗОМ З БАТЬКОМ.
Юрист, м. Полтава, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВ доповнення до своєї відповіді хочу повідомити, що після того як Ви випишете брата з його дитиною зі свого житла або просто коли брат зареєструє своє місце проживання у своїй нерухомості, то він через ДІЮ https://diia.gov.ua/services/zmina-miscya-prozhivannya зможе зареєструвати місце проживання дитини. Свідоцтво про народження не потрібне.