Завищена сума боргу в позові

Доброго дня, Михайле!

Я б не просив “задовольнити частково”. Якщо Ви так зробите, це може виглядати як фактичне часткове визнання позову.

В мотивувальній частині окремо зазначити, що навіть за документами самого позивача заявлена до стягнення сума не підтверджується його ж розрахунком, тому розмір позовних вимог є недоведеним. Це відповідає логіці статті 81 Цивільного процесуального кодексу України: кожна сторона доводить ті обставини, на які посилається, а позивач має довести саме розмір заявленої заборгованості, а не приблизну наявність боргу.

Пропоную приблизно таке формулювання прохальної частини:

“Просимо відмовити у задоволенні позову повністю. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення будь-якої частини заборгованості, просимо врахувати, що заявлений позивачем розмір боргу та похідних нарахувань не підтверджується належним і узгодженим розрахунком, а тому стягнення може здійснюватися виключно в межах суми, яка буде доведена позивачем належними доказами, без виходу за межі заявлених вимог.”

Щодо інфляційних, 3 % річних і пені

За частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і три проценти річних нараховуються саме на прострочену суму. Тобто якщо основна сума боргу визначена неправильно або не доведена, то автоматично є сумнівними й похідні нарахування, бо вони розраховані від неправильної бази.

По пені також: частина перша статті 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачає пеню у розмірі, встановленому договором, але не більше 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення, із загальним обмеженням не більше 100 % боргу. Нарахування починається з першого робочого дня після граничного строку оплати. Тому якщо позивач не довів правильну суму боргу, періоди прострочення, дату виникнення кожного щомісячного платежу і договірну/законну підставу пені — пеня в заявленому розмірі також є недоведеною.

Окремо перевірте період і адресу. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” в чинній редакції за певних умов забороняє нарахування та стягнення пені, інфляційних нарахувань і процентів річних за заборгованість з житлово-комунальних послуг, зокрема для територіальних громад на територіях бойових дій/можливих бойових дій/окупованих територіях або у випадку пошкодження нерухомого майна за умови інформування виконавця. Це не універсальна автоматична заборона для всіх випадків, але якщо адреса або майно підпадає під ці умови — це треба ставити окремим блоком заперечень.

У відзиві бажано використати такі тези:

1. Позивач заявив до стягнення одну суму, однак його ж додані розрахунки підтверджують іншу суму / не дозволяють встановити заявлену суму.
2. Така суперечність не є просто технічною опискою, бо вона стосується предмета стягнення, ціни позову та меж відповідальності відповідача.
3. Позивач не довів належними, допустимими та узгодженими доказами розмір основного боргу.
4. Інфляційні втрати, три проценти річних і пеня є похідними від основної суми боргу, тому розрахунок, зроблений від некоректної або недоведеної суми, не може бути покладений в основу рішення.
5. Відповідач не зобов’язаний замість позивача формувати правильний розрахунок позовних вимог.

Остаточна формула для прохальної частини може бути і такою:

“У задоволенні позову відмовити повністю.

У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового стягнення заборгованості, просимо відмовити у стягненні сум, які не підтверджені належним та узгодженим розрахунком позивача, а також відмовити у стягненні інфляційних втрат, трьох процентів річних і пені в заявленому розмірі як таких, що розраховані від недоведеної/некоректної суми основного боргу.”

З повагою, адвокат Айвазян.