Бронювання через цнап по догляду за інвалідом

Вітаю Вас.

Доброго дня! Якщо звернутись до цнап,по оформленню броні по догляду за аінвалідом першої групи,інвалід не є родичем, В інваліда родичі є лише за кордоном рідний брат, а батьків нема. Як цнап чи тцк буде це перевіряти і чи цей варіант дозволяє оформити бронь? Дякую

Загалом у Вашій ситуації оформити відстрочку через ЦНАП, на жаль, не вийде. ЦНАП у цьому випадку виконує виключно функцію прийняття та передачі документів до відповідної комісії при ТЦК та СП - він не перевіряє їх по суті, не оцінює право на відстрочку та не приймає жодних рішень. Остаточне рішення щодо надання або відмови у наданні відстрочки ухвалює саме комісія ТЦК та СП після аналізу поданих документів.

Разом із тим, у Вашому випадку існує суттєва правова проблема. Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає право на відстрочку у зв'язку з доглядом лише за визначеним колом осіб. Якщо йдеться про особу з інвалідністю І групи, яка не є Вашим родичем, така підстава законом не передбачена. Навіть якщо в цієї особи фактично немає близьких людей в Україні, а рідний брат перебуває за кордоном, саме по собі це не створює права на відстрочку для сторонньої особи. Закон дозволяє оформлення відстрочки членам сім'ї першого, другого, а за певних умов - третього ступеня споріднення, але не особам, які не перебувають у родинних відносинах.

Саме тому, найімовірніше, комісія ТЦК та СП відмовить у наданні відстрочки. Якщо ж між Вами та цією особою існують інші юридично значимі обставини (наприклад, Ви є офіційним опікуном особи, визнаної судом недієздатною, або наявні інші спеціальні підстави, передбачені законом), ситуація може оцінюватися інакше. Тому перед поданням документів рекомендую детально проаналізувати саме Ваші правові підстави, щоб не витрачати час на процедуру, яка за чинним законодавством, швидше за все, завершиться відмовою.

Єдиним варіантом є оформлення опікунства, але у такому випадку особа повинна страджати стійким психічним розладом.

Постійний догляд - це, передусім, про фізичний стан здоров'я особи. Йдеться про людей, які через вік або хворобу не можуть самостійно себе обслуговувати, але при цьому залишаються дієздатними. Такий догляд не встановлюється судом. Він підтверджується адміністративно - через органи соцзахисту, зокрема довідкою про призначення компенсації за догляд, актами обстеження, медичними висновками ЛКК.

Опікунство - це зовсім інша правова реальність. Воно можливе виключно у разі стійкого психічного розладу, коли особа не усвідомлює значення своїх дій або не може керувати ними. У такому випадку особу визнають недієздатною лише за рішенням суду, і тільки після цього судом або органом опіки призначається опікун. Без судового рішення опікунства не існує - навіть якщо людина фактично допомагає роками.

У контексті відстрочки від мобілізації ця різниця стає принциповою.

При опікунстві ступінь родинних зв'язків не має значення. Якщо особа є законним опікуном недієздатної людини - цього достатньо для реалізації підстави для відстрочки. Неважливо, чи це батько, брат, далекий родич або взагалі не родич - вирішальним є сам факт встановленого опікунства.

А от із постійним доглядом ситуація значно жорсткіша. Тут закон прив'язує право на відстрочку до ступеня споріднення. Оформити догляд у контексті мобілізації можливо лише щодо родича не далі третього ступеня споріднення. За українським законодавством третій ступінь - це, зокрема, рідні тітки та дядьки, тобто особи, з якими є спільні бабуся або дідусь. Догляд за більш далекими родичами або фактичний догляд без необхідного ступеня споріднення не створює підстави для відстрочки, навіть якщо людина реально потребує допомоги.

З повагою! Щасти Вам!

Вітаю!

Всі підстави для відстрочки визначені ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543).

Якщо говоримо про здійснення постійного догляду за хворою особою, то це дві підстави – п. 9 та п. 14 ст. 23 Закону №3543. Вони чітко окреслюють, які саме мають бути родинні стосунки, щоб була підстава для відстрочки. Зокрема, в п. 9 ст. 23 Закону №3543 мова йде про дружину / чоловіка, дитину, одного зі своїх батьків чи батьків дружини.

п. 9 ст. 13 Закону №3543Сховати9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду

в п. 14 ст. 23 Закону №3543 – про членів сім'ї другого (брат, сестра, дідусь, бабуся, онуки) чи третього (дядьки, тітки, племінники, якщо не заглиблюватись в юридичні колізії) ступеня споріднення.

п.14 ст. 23 Закону №3543Сховати14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи

Тож, відстрочка по догляду можлива лише по догляду за такими родичами, як дружина / чоловік, дитина, один зі своїх батьків чи батьків дружини, брат, сестра, дідусь, бабуся, онуки, дядьки, тітки, племінники – і за дотримання інших умов, передбачених законодавством.

А постійний догляд за іншими родичами чи не родичами (двоюрідною тіткою / хрещеною / маминою мачухою/сусідами) за жодних обставин не може бути підставою для відстрочки від призову.

---

ЄДИНИЙ МОЖЛИВИЙ ВАРІАНТ ЦЕ ОПІКУНСТВО - АЛЕ Я ДУЖЕ СУМНІВАЮСЯ У МОЖЛИВІСТЬ ЦЬОГО У ВАШОМУ ВИПАДКУ (П.10 СТАТТІ 23).

Це «найсильніша» із юридичної точки зору підстава. Опікунство як підстава для відстрочки є безумовним правом. Воно встановлюється судом виключно над особами, які внаслідок психічного розладу не усвідомлюють значення своїх дій (не можуть керувати ними).

Особливість: Опікун призначається судом. Недієздатна особа юридично прирівнюється до малолітньої дитини — вона не може сама підписувати документи, розпоряджатися пенсією тощо.

Перевага: Якщо ви призначені опікуном недієздатної особи, закон не вимагає доводити відсутність інших родичів, оскільки така перевірка вже була проведена судом. Ви — єдиний законний представник.

Оформлення опікунства через суд: багатьох цікавить питання, як оформити опікунство, адже це складна, тривала процедура яка проходить виключно в судовому порядку.

- Підготовка заяви до суду. Заява про визнання особи недієздатною подається до місцевого суду за місцем проживання такої особи. ЇЇ можуть подати члени сім’ї, органи опіки та піклування, медичні заклади. Важливо: у заяві необхідно детально описати факти, які свідчать про стійкий психічний розлад, при якому особа не впізнає рідних, губиться в просторі, не може обслуговувати себе, становить загрозу для себе чи оточуючих.

- Судово-психіатрична експертиза. Суддя не є лікарем, тому він не може сам визначити психічний стан людини. Обов’язково призначається судово-психіатрична експертиза. Експертиза може тривати декілька місяців. В умовах воєнного стану черги до експертних установ значно зросли. Висновок експертів є ключовим доказом. Якщо експертиза підтвердить нездатність особи усвідомлювати свої дії, суд винесе рішення про недієздатність.

- Паралельне звернення до органу опіки та піклування. Майбутній опікун має звернутися до опікунської ради при місцевій адміністрації. Рада перевіряє житлові умови кандидата, його доходи, стан здоров’я та характеристики. Результатом стає «подання» — документ, у якому рада рекомендує суду призначити конкретну особу опікуном.

- Судове рішення. На фінальному засіданні суд, маючи висновок експертів та подання опікунської ради, виносить рішення. Лише коли воно набирає законної сили процедура оформлення опікунства вважається завершеною, тільки тоді можна йти в ЦНАП за відстрочкою.

ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА СТОРОННЬОЮ ЛЮДИНОЮ, ЦЕ ЄДИНИЙ ВАРІАНТ.

СПРОБУЙТЕ ІНШУ ПІДСТАВУ - НАПРИКЛАД МАГІСТРАТУРА, ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ З БРОНЮВАННЯМ, БРАК З ІНВАЛІДОМ ДРУГОЇ ГРУПИ.

Доброго дня, Петре!

Ви матимете право на відстрочку тільки за умови того, що особа з інвалідністю є Вашим родичем першого, другого або третього ступеня споріднення.

Тобто, не має сенсу звертатися через ЦНАП задля оформлення відстрочки за мобілізацією, оскільки ЦНАП, можливо, навіть не прийме в Вас документи, а ТЦК однозначно відмовить у наданні відстрочки.

Це передбачено двома пунктами статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

Пункт 13-й статті:

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

«13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю».

Пункт 14-й статті:

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

"14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи".

Як бачите в обох випадках є вимоги, які я виділив жирним шрифтом, і, які є обов'язковими для отримання відстрочки у Вашій ситуації.

Однією з головних умов в обох пунктах є наявність родинних зв'язків, яка у Вашому випадку відсутня.

Оформити опкунство за таких обставин буде надзвичайно складно, якщо взагалі можливо по тій самій причині: Ви не є родичем особи з інвалідністю. Тому будь яка опекунська рада майже однозначно відмовить Вам у такому проханні, і суд це питання не вирішить на Вашу користь також.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

ЦНАП у цьому процесі є виключно адміністративним посередником («фронт-офісом»).

Адміністратори ЦНАП лише приймають від вас заяву, перевіряють паспортні дані, сканують оригінали документів та реєструють звернення в електронній системі. Вони не мають повноважень оцінювати ваші підстави, перевіряти докази чи впливати на результат розгляду.

Сформований пакет документів передається до районного або міського ТЦК та СП. Саме при ТЦК діє спеціальна комісія з питань надання відстрочки, яка розглядає кожну справу по суті.

Комісія детально вивчає подані папери, робить необхідні запити до державних реєстрів (щодо родинних зв'язків, задекларованого місця проживання чи інших родичів) та оцінює, чи відповідає ваша ситуація вимогам закону (зокрема Порядку КМУ №560).

За результатами розгляду комісія ухвалює колегіальне рішення, яке фіксується в протоколі. Якщо рішення позитивне — вам видають довідку про надання відстрочки. Якщо комісія ухвалює рішення про відмову, вам надають або надсилають письмове вмотивоване повідомлення із зазначенням конкретних причин.

Доброго дня, Петре!

На жаль, за чинним законодавством (ст. 23 Закону про мобілізацію та Постановою КМУ №560), оформити відстрочку по догляду за людиною з інвалідністю 1 групи, якщо Ви не є її родичем - НЕМОЖЛИВО!

Правила мобілізації чітко прив'язали право на таку відстрочку виключно до ступеня споріднення (родичі 1-го, 2-го або 3-го ступеня).

У Законі про мобілізацію є кілька пунктів щодо догляду за особами з інвалідністю (п. 9, 13, 14 статті 23). Усі вони прямо вимагають родинного зв'язку.

Стороння людина (не родич) не підпадає під жоден із цих пунктів. Навіть, якщо Ви фактично живете з цією людиною і щодня за нею доглядаєте, для ТЦК це не є підставою для відстрочки.

Те, що у людини є лише рідний брат за кордоном, у Вашій ситуації не зіграє ролі. ТЦК вивчає наявність інших родичів лише тоді, коли відстрочку намагається оформити член сім'ї (наприклад, син, онук чи племінник). Оскільки Ви не є родичем, до етапу аналізу інших членів родини справа просто не дійде.

Як це перевіряють ЦНАП та ТЦК

Процедура, визначена Постановою КМУ №560, дуже сувора щодо документів:

1. Коли ви подаєте заяву на відстрочку через ЦНАП, Ви зобов'язані додати пакет документів за визначеним переліком (Додаток 5 до Постанови). Серед обов'язкових пунктів - документи, що підтверджують родинний зв'язок (свідоцтва про народження, шлюб тощо).
2. ТЦК робить запити до Державного реєстру актів цивільного стану (ДРАЦС). Вони бачать офіційну історію спорідненості.
3. Якщо документів, які доводять, що Ви родич, немає, комісія ТЦК відмовить у наданні відстрочки, оскільки Ви не відповідаєте жодному пункту статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Закон залишає лише одну підставу для сторонніх осіб — це пункт 10 чатсини 1 статті 23. Відстрочку мають "опікуни особи, визнаної судом недієздатною".

Що це означає на практиці:

• Особа з інвалідністю повинна мати стійкий психічний розлад, через який вона не здатна усвідомлювати свої дії.
• Ви маєте звернутися до суду, щоб суд визнав людину недієздатною.
• Суд та органи опіки мають офіційно призначити Вас її опікуном.

Це складна і тривала юридична процедура, яка вимагає судово-психіатричних експертиз. Просто факту інвалідності 1 групи (наприклад, по зору чи через проблеми з опорно-руховим апаратом) тут недостатньо.

ПІДСУМОК

Оформлення постійного догляду через органи соцзахисту за сторонньою людиною дасть Вам право на отримання соціальної допомоги, але не дасть права на відстрочку від мобілізації.

Щоб Вас не мобілізували Ви повинні мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з інших підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Наприклад, навчання або працевлаштування на критичне підприємство, яке бронює свої співробітників.

Скажіть будь ласка, чи маєте Ви змогу працевлаштувати на критичне підприємство?

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня.

Так, теоретично це можливо, але лише за дотримання всіх умов, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядком, затвердженим постановою КМУ № 560. При цьому потрібно розрізняти відстрочку і бронювання: у вашому випадку йдеться саме про відстрочку від призову під час мобілізації, а не про бронювання працівника.

Якщо особа з інвалідністю І групи не є родичем

Сам по собі факт оформлення догляду не гарантує відстрочку. Вирішальне значення має те, за якою саме підставою оформлюється догляд.

Якщо догляд оформлюється як соціальна послуга з догляду на непрофесійній або професійній основі відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», то така обставина може бути підставою для відстрочки за умови виконання вимог законодавства.

Як ЦНАП або ТЦК перевірятимуть інформацію?

Як правило, перевірка здійснюється не лише за поданими документами, а й шляхом використання державних реєстрів та витребування додаткових відомостей. Зокрема можуть перевіряти:

• факт встановлення інвалідності І групи;
• факт оформлення вас як надавача соціальної послуги з догляду;
• наявність рішення органу соціального захисту про призначення догляду (якщо воно приймалося);
• інформацію про осіб, які можуть здійснювати догляд або мають відповідний обов'язок;
• відомості з державних реєстрів про місце проживання, сімейний стан та інші необхідні дані.

Якщо у особи є брат, який проживає за кордоном

Це саме по собі не означає автоматичної відмови, але й не означає автоматичного надання відстрочки.

ТЦК може поставити питання:

• чи є брат найближчим родичем;
• чи може він фактично здійснювати догляд;
• чи існують інші особи, які можуть забезпечити догляд;
• чому саме ви здійснюєте догляд.

Якщо брат постійно проживає за кордоном і фактично не здійснює догляд, це може бути аргументом на вашу користь, але його, як правило, потрібно підтверджувати документально. Судова та адміністративна практика свідчить, що наявність родича за кордоном не завжди є безумовною підставою для відмови — оцінюються конкретні обставини.

Практична порада

У вашій ситуації ключовим є не питання, як ТЦК перевірить брата, а на якій саме правовій підставі оформлюється догляд.

Тому для точної відповіді потрібно уточнити:

1. Чи вже оформлено догляд через орган соціального захисту (є рішення про надання соціальної послуги або компенсації)?
2. Чи лише планується оформлення через ЦНАП?
3. На якій підставі ви здійснюєте догляд — як надавач соціальної послуги, чи на іншій підставі?

Від цього залежить перелік документів, які потрібно буде подати, і обсяг перевірки, яку проводитимуть ЦНАП та ТЦК.

З повагою, адвокат С. Гіммельфарб

Доброго дня! За наведеними обставинами оформити відстрочку від мобілізації у зв’язку з доглядом за особою з інвалідністю I групи не вийде, оскільки Ви не є її родичем. Через ЦНАП у такому випадку оформлюється не «бронювання», а саме відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Підстави для надання відстрочки визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Закон не надає відстрочку будь-якій особі лише на підставі того, що вона фактично доглядає за людиною з інвалідністю. Необхідно одночасно належати до визначеного законом кола осіб та підтвердити фактичне здійснення постійного догляду.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону, право на відстрочку мають члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, які постійно доглядають за нею. Таке право надається не більше ніж одній особі та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо вони самі потребують постійного догляду.

До другого ступеня споріднення належать, зокрема, рідні брати та сестри, баба, дід і онуки. Якщо немає членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, право може перейти до члена сім’ї третього ступеня споріднення — наприклад, племінника, племінниці, дядька або тітки. На сторонню особу, яка взагалі не має родинного зв’язку з людиною з інвалідністю, ця підстава не поширюється.

Той факт, що рідний брат особи з інвалідністю перебуває за кордоном, не надає Вам права на відстрочку. Рідний брат є членом сім’ї другого ступеня споріднення, а його проживання за межами України саме по собі не означає юридичної відсутності такого родича. Однак навіть якби в особи з інвалідністю взагалі не було жодних родичів, закон не дозволяє передати право на відстрочку сторонньому доглядальнику.

Через ЦНАП Ви можете подати заяву про відстрочку, але ЦНАП не ухвалює остаточного рішення. Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, адміністратор ЦНАП формує електронну заяву та передає її до відповідного районного або міського ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов’язаного на військовому обліку. Рішення про надання або відмову в наданні відстрочки приймає комісія при ТЦК та СП.

Під час розгляду документів ТЦК та СП перевіряє:

наявність у військовозобов’язаного законної підстави для відстрочки;

перебування військовозобов’язаного на військовому обліку;

родинні зв’язки між військовозобов’язаним та особою з інвалідністю;

наявність інших членів сім’ї відповідного ступеня споріднення;

задеклароване або зареєстроване місце проживання військовозобов’язаного та особи з інвалідністю;

інформацію про інших осіб, зареєстрованих за відповідною адресою;

відомості про оформлення компенсації, допомоги або соціальної послуги з догляду.

Перевірка здійснюється з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, реєстрів територіальних громад та інших державних інформаційних систем. Тому відсутність родинного зв’язку встановлюється не лише з поданих документів, а й через державні реєстри.

Якщо військовозобов’язаний не отримує компенсації або допомоги за догляд, він може звернутися до органу місцевого самоврядування для складання акта про встановлення факту постійного догляду. Комісія відвідує місце проживання особи з інвалідністю, перевіряє, чи справді здійснюється догляд, чи є інші доглядальники, та складає відповідний акт. Така процедура передбачена пунктом 61 Порядку № 560.

Однак акт постійного догляду лише підтверджує фактичне здійснення догляду. Він не створює родинного зв’язку і не замінює вимогу, встановлену статтею 23 Закону. Тому навіть за наявності позитивного акта, спільного проживання, довіреності, договору про догляд, оформленої соціальної послуги або компенсації стороння особа не отримує права на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону.

Окремою законною підставою для сторонньої особи може бути лише статус опікуна людини, яка визнана судом недієздатною. Згідно з пунктом 10 частини першої статті 23 Закону, опікун особи, визнаної судом недієздатною, має право на відстрочку незалежно від наявності родинного зв’язку.

Водночас інвалідність I групи не означає автоматичної недієздатності. За статтею 39 Цивільного кодексу України людина може бути визнана недієздатною лише судом, якщо внаслідок хронічного та стійкого психічного розладу вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Відповідно до статті 60 Цивільного кодексу України, суд одночасно встановлює над такою особою опіку та призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Тяжкий фізичний стан, неможливість самостійно пересуватися, нездатність себе обслуговувати або потреба у сторонній допомозі не є самостійними підставами для визнання людини недієздатною. Для цього повинно бути підтверджене саме психічне захворювання, яке позбавляє особу здатності розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Отже, практично можливі такі варіанти. Відстрочку може оформлювати родич відповідного ступеня споріднення, який фактично здійснює постійний догляд і відповідає вимогам статті 23 Закону. Якщо ж особа має хронічний і стійкий психічний розлад, може вирішуватися питання про визнання її недієздатною та призначення опікуна в судовому порядку. За відсутності таких обставин сторонній доглядальник права на відстрочку не матиме.

Враховуючи вищенаведене, звернення до ЦНАП із заявою про надання відстрочки у зв’язку з доглядом за особою з інвалідністю I групи, яка не є Вашим родичем, завершиться відмовою через відсутність передбаченої законом підстави. Наявність рідного брата особи з інвалідністю за кордоном цього висновку не змінює. Оформлення акта догляду, спільного проживання, компенсації або соціальної послуги також не замінить необхідного ступеня споріднення.

Юрист в кишені Корнійчук Євген — правова допомога у зрозумілому форматі