зміні статі з чоловічої на жіночу в Україні

Доброго дня!

Для проведення гендерно-афірмативного хірургічного втручання головним спеціальним медичним документом є не «довідка про зміну статі», а форма № 027/о — “Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого”, у якій має бути зазначений діагноз, пов’язаний із гендерною дисфорією.

Порядок регулюється Уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної та третинної медичної допомоги “Гендерна дисфорія”, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 вересня 2016 року № 972. У Реєстрі медико-технологічних документів цей протокол зазначений як чинний.

Які документи потрібні

1. Паспорт або ID-картка.
2. РНОКПП — зазвичай потрібен для укладення договору з приватним закладом та оформлення госпіталізації.
3. Форма № 027/о із зазначенням діагнозу, пов’язаного з гендерною дисфорією.

Відповідно до пункту 7.2 розділу IV Протоколу № 972, підставами для хірургічного втручання є:

• бажання пацієнта;
• форма № 027/о.

Форма № 027/о затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 “Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення”.

1. Медична документація лікаря-психіатра:

• висновок про встановлений діагноз;
• індивідуальний план обстеження і лікування;
• відомості про проведене спостереження та лікування.

За Протоколом № 972 саме лікар-психіатр проводить оцінювання, встановлює відповідний діагноз та розробляє з пацієнтом індивідуальний план обстеження і лікування.

2. Документи про гормональну терапію, якщо вона проводилася:

• виписки ендокринолога;
• призначення препаратів;
• результати контролю гормонів;
• підтвердження тривалості терапії.

Для окремих операцій Протокол установлює такі критерії:

• вагіноектомія, уретропластика, фалопластика, метоїдіопластика, скротопластика — як правило, 12 місяців гормональної терапії та 12 місяців життя у відповідній гендерній ролі;
• пенектомія, орхіектомія, вагінопластика, кліторопластика, лабіопластика — аналогічно 12 місяців гормональної терапії та 12 місяців життя у відповідній гендерній ролі;
• збільшення грудей для MtF-пацієнтів — рекомендовано 18 місяців гормональної терапії.

При цьому Протокол прямо враховує випадки, коли людина не приймає гормони через медичні протипоказання або з інших причин.

3. Результати передопераційних обстежень.

Мінімально Протокол № 972 передбачає:

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• біохімічний аналіз крові;
• ЕКГ;
• обстеження на ВІЛ.

Також мають бути вилікувані гострі захворювання, загострення хронічних хвороб та інфекційні осередки.

Конкретна клініка зазвичай додатково вимагає коагулограму, групу крові та резус-фактор, аналізи на гепатити В і С, консультацію анестезіолога, флюорографію або рентген органів грудної клітки, висновки профільних лікарів за наявності супутніх захворювань.

4. Письмова інформована згода на операцію та анестезію.

Обов’язковість згоди встановлена статтею 43 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, а також самим Протоколом № 972. Перед підписанням згоди лікар повинен пояснити характер операції, незворотні наслідки, ризики, можливі ускладнення та вплив на репродуктивну функцію.

Для допуску до операції воно не потрібне.

Форма № 066-3/о — “Медичне свідоцтво про зміну (корекцію) статевої належності” — оформлюється вже після проведення відповідного медичного втручання. Її заповнює сімейний лікар на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії центру первинної медичної допомоги. У свідоцтві зазначають проведену гормональну терапію, хірургічні втручання та їх обсяг. Це свідоцтво надалі може використовуватися для внесення змін до актового запису цивільного стану та документів.

Де проводять такі операції в Україні

Чинного закритого державного переліку таких закладів зараз немає. Старий Перелік закладів охорони здоров’я, де проводяться медичні втручання при зміні статевої належності, затверджений наказом МОЗ України від 15 березня 1996 року № 57, втратив чинність 14 березня 2011 року. Тому слід перевіряти ліцензію конкретного закладу, спеціальності лікарів та наявність хірургічного стаціонару.

Станом на липень 2026 року вдалося підтвердити такі заклади:

1. “Оксфорд Медікал”, Київ.

На офіційному сайті заклад заявляє про проведення:

• вагінопластики;
• кліторопластики та лабіопластики;
• мастектомії;
• метоїдіопластики;
• фалопластики;
• інших MtF- та FtM-втручань.

Клініка також заявляє про проведення консультацій, обстежень, операцій і післяопераційного спостереження у власному стаціонарі.

2. Медичний центр Олега Колібаби, Київ.

Заклад офіційно пропонує операції MtF та FtM, зокрема фемінізуючу вагінопластику. На сайті вказано адресу: м. Київ, вул. Хрещатик, 44-В.

3. OKSAL.med, Київ.

Заклад проводить переважно операції на грудній клітці в межах гендерного переходу:

• різні види мастектомії для FtM-пацієнтів;
• збільшення грудей імплантами для MtF-пацієнтів.

Повний комплекс генітальної реконструктивної хірургії на сайті клініки не заявлений. Адреса: м. Київ, вул. Богданівська, 7-В.

4. Клініка “МЕДІКОМ”, Київ.

Офіційно заявляє проведення реконструктивної фалопластики, зокрема в межах зміни статевої належності, із застосуванням автотрансплантатів, мікросудинних анастомозів та ендопротезування. Перед зверненням потрібно окремо уточнювати, чи проводить клініка саме повний FtM-протокол, а не лише окрему реконструктивну операцію.

Спочатку потрібно звернутися до лікаря-психіатра, який працює з гендерною дисфорією, пройти оцінювання та отримати належно оформлену форму № 027/о. Після цього — звернутися безпосередньо до обраного хірурга, визначити вид і обсяг операції та отримати від клініки її остаточний перелік аналізів і документів. Після операції необхідно забрати виписку зі стаціонару з точним описом проведених втручань; вона надалі буде потрібна для оформлення форми № 066-3/о.

З повагою, адвокат Айвазян.