Яка стаття за погрози та шантаж а також розповсюдження приватної інформації

Доброго дня!

В Україні діє жорстке законодавство (так званий «антиколекторський закон» № 1349-IX), яке забороняє колекторам погрожувати, шантажувати та турбувати родичів, сусідів чи колег, якщо ті не давали письмової згоди бути поручителями.

Залежно від характеру погроз, їхні дії підпадають під кілька статей Кримінального кодексу України (ККУ):

Стаття 182 ККУ (Порушення недоторканності приватного життя). Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення чи поширення конфіденційної інформації про особу.

Стаття 355 ККУ (Примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань). Вимога повернути борг, поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або з погрозою такого насильства.

Стаття 189 ККУ (Вимагання). Вимога передачі чужого майна (грошей) з погрозою розголошення відомостей, які ви чи ваші близькі бажаєте зберегти в таємниці (шантаж).

Стаття 129 ККУ (Погроза вбивством). Якщо колектори прямо погрожують фізичною розправою і є реальні підстави боятися цих погроз.

Що вам потрібно робити прямо зараз: покрокова інструкція

1. Почніть фіксувати всі докази. Не видаляйте повідомлення і не блокуйте їх одразу - спочатку зберіть докази. Увімкніть запис телефонних розмов, робіть скриншоти всіх SMS, повідомлень у Viber/Telegram, де є погрози чи ваші приватні дані. Попросіть сусідів і родичів також робити скриншоти та записувати номери, з яких їм телефонують. Під час дзвінка завжди вимагайте назвати: ПІБ того, хто дзвонить, назву фінансової чи колекторської компанії та підстави для дзвінка.

2. Напишіть скаргу до Національного банку України. НБУ контролює колекторів і мікрокредитні організації (МФО). За дзвінки родичам та погрози НБУ штрафує компанії на сотні тисяч гривень або позбавляє їх ліцензії. Зателефонуйте на гарячу лінію НБУ: 0 800 505 240 або подайте електронну скаргу через сайт НБУ (розділ «Захист прав споживачів»). У скарзі додайте всі зібрані скриншоти та аудіозаписи.

3. Якщо є шантаж (наприклад, погрожують зробити фотомонтаж і розіслати друзям) або поширення приватних даних, це кримінальний злочин. Напишіть заяву до поліції за вищевказаними статтями (найкраще - звернутися до Кіберполіції, подавши електронну заяву на їхньому сайті). Додайте до заяви всі докази (роздруківки скриншотів, флешку з аудіозаписами).

4. Надішліть офіційний лист (замовним листом з описом вкладення) на юридичну адресу кредитора та колекторської компанії з вимогою відкликати вашу згоду на обробку персональних даних та забороною контактувати з третіми особами (вашими родичами та сусідами).

Як діяти сусідам та родичам - вони повинні казати колекторам одну фразу: "Я не давав(ла) згоди на обробку моїх персональних даних і не є поручителем. Вимагаю видалити мій номер з вашої бази. Наступний крок - скарга до НБУ та поліції". Після цього їм варто покласти слухавку і також написати скаргу в НБУ.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Ольга!

Такі дії колекторів є незаконними, навіть якщо заборгованість справді існує. Наявність боргу не дає права погрожувати, шантажувати Вас або розголошувати інформацію родичам, сусідам чи роботодавцю.

Основна спеціальна норма — стаття 25 Закону України «Про споживче кредитування». Колекторам, кредитодавцям і новим кредиторам заборонено:

• повідомляти стороннім особам про заборгованість без їхньої та Вашої належної згоди;
• контактувати з родичами, сусідами та іншими особами, які не погоджувалися на таку взаємодію;
• погрожувати, шантажувати, психологічно тиснути;
• завдавати шкоди репутації або погрожувати поширенням відповідної інформації;
• вимагати, щоб родичі чи інші особи сплачували Ваш борг.

Щодо розповсюдження конфіденційної інформації можуть застосовуватися такі статті:

Стаття 182 Кримінального кодексу України — порушення недоторканності приватного життя. Вона передбачає відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу. Саме цю статтю доцільно зазначати в заяві до поліції, якщо колектори розповіли сусідам або родичам про Ваш борг, суму кредиту, прострочення чи інші особисті відомості.

Крім того, стаття 14 Закону України «Про захист персональних даних» передбачає, що поширення персональних даних здійснюється за згодою особи, а без згоди допускається лише у прямо визначених законом випадках.

Якщо погрозами Вас змушують сплатити реальний або заявлений кредитний борг, у діях колекторів можуть бути ознаки статті 355 Кримінального кодексу України — примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань. Вона охоплює вимогу виконати зобов’язання з погрозою насильства щодо Вас чи родичів або знищення майна.

Якщо погрожують убити і є реальні підстави побоюватися виконання погрози — це також стаття 129 Кримінального кодексу України.

Що Вам потрібно зробити:

1. Записуйте телефонні розмови, зберігайте повідомлення, голосові записи, скриншоти, номери телефонів і журнал дзвінків. Попросіть родичів та сусідів також нічого не видаляти і записати дату, номер та зміст розмови. Саме такі докази рекомендує збирати Національний банк України.
2. Під час наступного дзвінка вимагайте назвати ПІБ працівника, повну назву колекторської компанії, кредитора та правову підставу звернення. Не повідомляйте додаткових персональних даних.
3. Подайте письмову скаргу кредитору і колекторській компанії з вимогою:
   • припинити дзвінки родичам і сусідам;
   • припинити погрози та психологічний тиск;
   • повідомити джерело отримання номерів третіх осіб;
   • видалити незаконно отримані персональні дані;
   • надалі спілкуватися з Вами виключно письмово.
4. Подайте скаргу до Національного банку України через онлайн-форму та додайте записи, скриншоти й номери телефонів. Також працює контакт-центр НБУ: 0 800 505 240. НБУ розглядає скарги щодо порушення колекторами вимог етичної поведінки та може застосовувати до них заходи впливу.
5. Щодо незаконного поширення персональних даних подайте звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Уповноважений має право проводити перевірки, видавати приписи про припинення обробки та видалення незаконно отриманих даних.
6. За наявності погроз або шантажу подайте письмову заяву до поліції, зазначивши можливі ознаки статей 182, 355, а залежно від змісту погроз — статті 129 Кримінального кодексу України. Вимагайте зареєструвати заяву та надати витяг з ЄРДР. Відомості про кримінальне правопорушення мають бути внесені до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви.

При безпосередній погрозі Вам або родичам потрібно одразу телефонувати 102, а не чекати відповіді на письмові скарги.

З повагою, адвокат Айвазян.