строки давності щодо незаконного утримування неповнолітньої особи. як можна подати в суд

Доброго дня, Анастасія!

Звернутися зараз можна. Але кримінальне провадження безпосередньо «позовом до суду» не починається. Спочатку потрібно подати письмову заяву про кримінальне правопорушення до поліції або прокуратури. Відомості повинні внести до ЄРДР не пізніше 24 годин та надати заявниці витяг. Якщо цього не зроблять, бездіяльність оскаржується слідчому судді протягом 10 днів.

Щодо строків давності

За наведеними обставинами дії батьків могли містити декілька окремих складів злочинів.

1. Незаконне позбавлення волі — ч. 2 ст. 146 КК України.

Утримування на ланцюгу протягом кількох днів, завдання фізичних страждань, небезпечний спосіб та можливе вчинення двома особами дозволяють ставити питання саме про кваліфікований склад. У редакції, чинній у 2010 році, максимальне покарання за ч. 2 ст. 146 КК України становило п’ять років позбавлення волі, а строк давності — п’ять років. Тому окремо за незаконне утримування цей строк, найімовірніше, вже закінчився.

2. Катування — ч. 2 ст. 127 КК України в редакції 2010 року.

Якщо буде підтверджено, що фізичне та психологічне насильство застосовувалося для покарання, залякування або примушування потерпілої до певної поведінки, а батьки діяли за попередньою змовою, можлива кваліфікація за ч. 2 ст. 127 КК України. У 2010 році вона передбачала від п’яти до десяти років позбавлення волі, відповідно строк давності становив десять років. Він також формально закінчився.

Чинне правило про незастосування строків давності до катування стосується лише ч. 3 ст. 127 КК України, тобто катування, вчиненого представником держави. До насильства з боку батьків це виключення автоматично не застосовується.

Те, що потерпіла через страх, залежність, залякування та психологічний стан не могла розповісти про події раніше, є важливою обставиною для оцінки доказів, однак саме по собі не переносить початок кримінального строку давності на момент, коли вона змогла заговорити.

Найважливіше — обставини підготовки до втоплення

Якщо батьки не просто говорили про намір убити, а вже вчиняли конкретні дії, безпосередньо спрямовані на вбивство, і злочин не завершився лише тому, що потерпіла втекла, може ставитися питання про замах на умисне вбивство — ст. 15, ст. 115 КК України.

Якщо були лише розмови, плани або погрози, без безпосереднього початку виконання вбивства, цього недостатньо для замаху. Але якщо потерпілу вже виводили або перевозили до водойми, готували засоби, намагалися втопити чи виконували інші безпосередні дії — це необхідно детально зазначити.

Для особливо тяжкого злочину загальний строк становить 15 років, тому для події 2010 року він уже минув. Однак якщо дії можуть кваліфікуватися за ч. 2 ст. 115 КК України, санкція якої передбачає довічне позбавлення волі, питання застосування давності відповідно до ч. 4 ст. 49 КК України вирішує суд, а не поліція при прийнятті заяви. Це основний момент, який потребує професійної перевірки всіх подробиць.

Що потрібно зробити

У заяві до поліції слід максимально конкретно зазначити:

• приблизну або точну дату та адресу підвалу;
• хто саме надягав ланцюг, бив, охороняв, приносив їжу;
• скільки тривало утримування;
• які були тілесні ушкодження;
• точні слова та дії щодо наміру втопити;
• як саме відбулася втеча;
• яким чином і до якого часу батьки змушували мовчати;
• усіх свідків та їхні контакти;
• кому потерпіла розповідала про це раніше;
• медичні документи, фотографії, листування, записи, звернення до психологів.

У прохальній частині потрібно вимагати внести відомості до ЄРДР, провести розслідування з перевіркою ознак ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ст. 15 та відповідної частини ст. 115 КК України, допитати свідків, визнати заявницю потерпілою та вирішити питання про проведення судово-психологічної або психіатричної експертизи.

Закінчення окремих строків давності не дає поліції права відмовитися прийняти заяву або не внести її до ЄРДР. Спочатку необхідно встановити фактичні обставини та правильну кваліфікацію.

Окремий цивільний позов

Навіть якщо кримінальне переслідування за окремими статтями стане неможливим через давність, залишається можливість розглядати цивільний позов до батьків про відшкодування моральної шкоди та шкоди здоров’ю.

За ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав, а також на вимоги про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я. Такий позов потребуватиме доказів самого насильства, його наслідків та причинного зв’язку між подіями 2010 року і теперішнім психологічним або фізичним станом.

Висновок:

звертатися однозначно варто. За незаконне позбавлення волі та катування загальні строки, найімовірніше, минули, але необхідно перевіряти можливий замах на умисне вбивство, останні епізоди погроз і примушування до мовчання, а також окремо готувати цивільний позов про моральну шкоду.

З повагою, адвокат Айвазян.