Прошу надати правове роз'яснення щодо організації мережі закладів загальної середньої освіти в територіальній громаді.

Доброго дня.

1. Чи може академічний ліцей мати у своєму складі філію, яка забезпечує базову середню освіту (гімназію)?

Так, може, але за умови дотримання вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» та інших нормативно-правових актів.

Закон України «Про повну загальну середню освіту» Частина 4 статті 31 передбачає:

«Заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії)». (Законодавство України)

Отже, закон не обмежує право ліцею створювати філії.

Водночас відповідно до частини 1 статті 35 Закону:

• гімназія забезпечує здобуття базової середньої освіти;
• ліцей забезпечує здобуття профільної середньої освіти;
• за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової освіти. (Законодавство України)

Тобто законодавець прямо допускає, що академічний ліцей може здійснювати освітню діяльність не лише на рівні профільної середньої освіти.

Чи може саме філія забезпечувати базову середню освіту?

Так.

Якщо йдеться про опорний заклад освіти, то це прямо передбачено пунктом 3 Положення про опорний заклад освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532:

«Філія забезпечує здобуття початкової освіти, а також за рішенням засновника — базової середньої освіти». (Законодавство України)

Якщо ж ліцей не є опорним, Закон також не містить заборони щодо функціонування філії, яка здійснює освітню діяльність на рівні базової середньої освіти, за умови, що:

• це передбачено статутом закладу;
• рішення прийняте засновником;
• ліцей відповідно до ст. 35 Закону забезпечує також базову середню освіту;
• філія діє відповідно до положення про неї.

Таким чином, академічний ліцей може мати у своєму складі філію, яка забезпечує базову середню освіту, якщо:

• засновником прийнято відповідне рішення;
• це передбачено статутом ліцею;
• ліцей відповідно до статті 35 Закону здійснює також освітню діяльність на рівні базової середньої освіти;
• філія створена та функціонує відповідно до статті 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Чи може в одній територіальній громаді функціонувати два опорні заклади освіти?

Так, може.

Чинне законодавство не встановлює обмеження, що в територіальній громаді може бути лише один опорний заклад.

Закон України «Про повну загальну середню освіту» частина 6 статті 31 визначає:

«Заклад загальної середньої освіти може мати статус опорного».

Далі Закон визначає поняття опорного закладу та передбачає, що:

Положення про опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України. (Законодавство України)

Жодної норми щодо максимальної кількості опорних закладів у межах однієї громади Закон не містить.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532

Положення визначає порядок створення опорних закладів.

Зокрема:

пункт 3 встановлює, що:

• опорний заклад є юридичною особою;
• кількість учнів (без урахування філій) повинна становити не менше 200 осіб.

пункт 9 передбачає:

Засновник утворює, ліквідовує, реорганізовує чи перепрофільовує опорний заклад освіти та його філії відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, рішення приймає саме засновник.

Конкурсність визначення опорних закладів

МОН України також роз'яснює, що засновник:

• визначає опорні заклади серед підпорядкованих йому закладів;
• здійснює це на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов.

Із цього випливає, що засновник має право визначити декілька закладів опорними, якщо вони відповідають встановленим вимогам.

Чи існує законодавча заборона мати два опорні заклади?

Ні.

Ні Закон України «Про освіту», ні Закон України «Про повну загальну середню освіту», ні постанова Кабінету Міністрів України № 532:

• не встановлюють принципу «одна громада — один опорний заклад»;
• не визначають максимальної кількості опорних закладів;
• не пов'язують кількість опорних закладів із кількістю населених пунктів чи чисельністю громади.

Кількість опорних закладів визначається засновником залежно від:

• потреб територіальної громади;
• сформованої мережі закладів освіти;
• транспортної доступності;
• демографічної ситуації;
• забезпечення якості освіти;
• відповідності кожного закладу вимогам законодавства.

Таким чином:

• Академічний ліцей може мати у своєму складі філію, яка забезпечує базову середню освіту, якщо це передбачено рішенням засновника та статутом закладу, а ліцей відповідно до статті 35 Закону здійснює також освітню діяльність на рівні базової середньої освіти. Для опорних закладів таке повноваження філії прямо передбачене пунктом 3 Положення, затвердженого постановою КМУ № 532.

• В одній територіальній громаді можуть функціонувати два і більше опорних заклади освіти. Чинне законодавство не встановлює обмеження щодо їх максимальної кількості. Рішення про створення кожного опорного закладу приймає засновник за умови відповідності закладу вимогам Закону та Положення про опорний заклад освіти.

З повагою, адвокат С. Гіммельфарб

Вітаю Вас, Марія!

ПИТАННЯ 1 Чи може академічний ліцей відповідно до чинного законодавства України мати у своєму складі філію, яка забезпечує базову середню освіту (гімназію)?

Так, може мати, але це виняток, який може реалізовуватися за рішенням засновника закладу загальної середньої освіти.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про повну загальну середню освіту

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 31, ст.226)

Стаття 31. Заклад загальної середньої освіти

4. У складі закладів загальної середньої освіти можуть функціонувати такі внутрішні структурні підрозділи:

дошкільний підрозділ (у складі початкової школи або гімназії);

позашкільний підрозділ;

пансіон (у складі ліцеїв, спеціальних закладів загальної середньої освіти та закладів спеціалізованої освіти);

інші внутрішні структурні підрозділи.

Заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії).

Стаття 35. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти

1. Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:

початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти;

гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти;

ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії. За рішенням засновника початкова школа, гімназія може включати дошкільний підрозділ, за умови його розміщення в окремій будівлі або відокремленому приміщенні з окремими входом/виходом і територією для вихованців дошкільного підрозділу.

{Абзац п'ятий частини першої статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1658-IX від 15.07.2021}

Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.

За рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти. Заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.

ПИТАННЯ 2 Чи допускається чинним законодавством функціонування двох опорних закладів освіти в одній територіальній громаді? Якщо так, то які вимоги, критерії або обмеження щодо створення та діяльності кількох опорних закладів в межах однієї громади?

Положенням про опорний заклад освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532, не встановлено жодних обмежень щодо максимальної кількості опорних закладів освіти, які можуть функціонувати в межах однієї територіальної громади.

Так само стаття 13 Закону України «Про повну загальну середню освіту» лише передбачає, що:

«З метою створення умов для здобуття загальної середньої освіти, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази заклад освіти може мати статус опорного».

Закон не містить положення про те, що в межах однієї територіальної громади може існувати лише один опорний заклад.

Відповідно до пункту 9 Положення № 532 саме засновник (сільська, селищна чи міська рада) приймає рішення про утворення, реорганізацію або ліквідацію опорного закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

При цьому перед прийняттям такого рішення засновник повинен виконати вимоги пункту 5 Положення № 532, а саме:

- провести аналіз матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення закладів освіти;

- оцінити якість надання освітніх послуг;

- спрогнозувати необхідні фінансові витрати;

- врахувати питання організації підвезення учнів і педагогічних працівників;

- провести інформаційно-роз'яснювальну роботу з громадськістю.

Крім того, відповідно до пункту 6 Положення № 532 статус опорного закладу присвоюється за результатами конкурсу, під час якого обов'язково враховуються:

- рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;

- наявність сучасної матеріально-технічної бази;

- забезпеченість бібліотечного фонду;

- наявність та стан автомобільних доріг для безпечного підвезення учнів і педагогічних працівників.

Окремо пунктом 3 Положення встановлено єдину кількісну вимогу до самого опорного закладу: кількість здобувачів освіти (без урахування філій) повинна становити не менше 200 осіб.

Таким чином, чинне законодавство не встановлює заборони чи будь-якого ліміту щодо кількості опорних закладів освіти в одній територіальній громаді. Якщо кожен із закладів відповідає вимогам законодавства, а засновник дотримався процедури, визначеної Положенням № 532, у межах однієї громади можуть функціонувати два і більше опорних заклади освіти.

Вирішальним критерієм є не кількість опорних закладів, а обґрунтована потреба громади, забезпечення територіальної доступності освіти, ефективне використання ресурсів та відповідність кожного закладу вимогам Положення № 532.

На мою думку, саме такий висновок узгоджується із системним тлумаченням статті 13 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Положення про опорний заклад освіти, оскільки жоден із цих нормативно-правових актів не містить імперативної норми, яка б обмежувала кількість опорних закладів у межах однієї територіальної громади. Навпаки, законодавець залишив це питання на розсуд засновника, який має приймати відповідне рішення з урахуванням потреб громади, демографічної ситуації, транспортної доступності та спроможності забезпечити належну якість освіти.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Марія!

Станом на 27 липня 2026 року обидва варіанти, про які Ви запитуєте, законодавством допускаються, але необхідно правильно оформити статус закладів і не змішувати поняття «гімназія» та «філія ліцею».

Тепер щодо відповідей на Ваші питання.

1. Чи може академічний ліцей мати філію, яка забезпечує базову середню освіту.

Так, може.

Частина перша статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX передбачає, що ліцей функціонує як окрема юридична особа, але за рішенням засновника може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти, а як виняток — і початкової освіти.

Це положення відтворене у пункті 3 Положення про ліцей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 року № 1062, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2026 року № 498: ліцей є закладом профільної середньої освіти академічного спрямування, діє як окрема юридична особа, але за рішенням засновника може забезпечувати також базову середню освіту.

Крім того, Положення про ліцей прямо передбачає, що ліцей може мати у своєму складі філії, а Типове положення про філію закладу освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2017 року № 1568, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 січня 2018 року за № 1/31453, дозволяє філії забезпечувати здобуття початкової та/або базової середньої освіти.

Важливе розмежування.

Юридично це має бути: «філія академічного ліцею, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти», а не самостійна гімназія у складі ліцею.

Гімназія як тип закладу освіти та ліцей за статтею 35 Закону № 463-IX функціонують як окремі юридичні особи. Тому філія ліцею:

• не набуває статусу окремої юридичної особи;
• не має власної правосуб’єктності, відокремленої від ліцею;
• діє від імені ліцею;
• забезпечує навчання на рівні базової середньої освіти відповідно до освітньої програми ліцею.

Назва на кшталт «гімназія — філія академічного ліцею» може використовуватися в установчих документах як найменування структурного підрозділу, але вона не перетворює філію на окремий заклад освіти типу «гімназія». В усіх рішеннях, статуті та реєстраційних відомостях її правовий статус має бути визначений саме як філія.

Умови утворення та діяльності такої філії

Для законного функціонування необхідні такі рішення та документи.

1. Рішення засновника.Засновник має окремо визначити, що ліцей забезпечує не лише профільну, а й базову середню освіту, а також утворити філію або провести відповідну реорганізацію наявного закладу. Для комунального закладу таким рішенням, як правило, є рішення відповідної сільської, селищної чи міської ради.

2. Внесення змін до статуту ліцею.У статуті необхідно передбачити:

• базовий рівень середньої освіти;
• наявність філії;
• її місцезнаходження;
• основні функції;
• порядок управління, фінансування та використання майна.

3. Положення про філію.Філія діє на підставі окремого положення, розробленого відповідно до статуту ліцею та Типового положення про філію закладу освіти. Положення має визначати рівні освіти, структуру, управління, організацію освітнього процесу, повноваження завідувача філії, майнові та кадрові питання.

4. Належне оформлення освітньої діяльності.Освітня діяльність повинна охоплювати рівень базової середньої освіти та фактичне місце її провадження. Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187, встановлюють вимоги за кожним рівнем повної загальної середньої освіти та кожним місцем провадження освітньої діяльності.

5. Освітня програма.Якщо ліцей забезпечує базову середню освіту, він повинен використовувати окрему освітню програму базової середньої освіти або наскрізну програму, яка охоплює базову і профільну середню освіту. Це прямо передбачено оновленим Положенням про ліцей.

6. Кадрові, матеріальні та безпекові умови.У філії повинні бути педагогічні працівники відповідної кваліфікації, навчальні приміщення, обладнання, доступність, укриття або інші передбачені законодавством безпечні умови, можливість виконання Державного стандарту базової середньої освіти.

При цьому наявність філії та 5–9 класів не звільняє сам ліцей від виконання вимог до академічного ліцею. Оновлене Положення, зокрема, передбачає не менше трьох профілів академічного спрямування. Відповідні нові правила застосовуються з 1 вересня 2026 року до визначених пілотних ліцеїв, а з 1 вересня 2027 року — до інших академічних ліцеїв.

Висновок щодо першого питання.

Академічний ліцей може мати територіально відокремлену філію, яка забезпечує навчання у 5–9 класах. Однак така філія юридично є структурним підрозділом ліцею, а не окремою гімназією. Для цього необхідні рішення засновника, належні зміни до статуту, положення про філію, оформлення освітньої діяльності за базовим рівнем та виконання кадрових, програмних, матеріальних і безпекових вимог.

---

2. Чи можуть в одній територіальній громаді діяти два опорні заклади освіти.

Так, можуть.

Чинне законодавство не встановлює правила «одна територіальна громада — один опорний заклад» і не визначає максимальної кількості опорних закладів у громаді.

Навпаки, пункт 6 Положення про опорний заклад освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 532, сформульований у множині: засновник визначає опорні заклади освіти серед закладів загальної середньої освіти, що належать до сфери його управління, на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов. Отже, правова конструкція прямо допускає визначення одним засновником кількох опорних закладів.

Такий самий підхід викладений МОН: громади-засновники визначають опорні заклади серед підпорядкованих їм закладів на конкурсній основі. Жодної вимоги обмежити їх кількість одним закладом для всієї громади не встановлено.

Вимоги до кожного опорного закладу.

Якщо громада створює два опорні заклади, кожен із них окремо повинен відповідати встановленим вимогам.

1. Належність до сфери управління одного засновника. Опорний статус може бути наданий закладу, який належить до сфери управління відповідної ради-засновника.

2. Конкурсний порядок. Засновник повинен затвердити умови конкурсу та визначити опорні заклади на конкурсній основі. Необхідно оформити рішення ради про затвердження умов конкурсу, результати конкурсу та рішення про визначення кожного закладу опорним.

3. Кількість учнів. Кількість здобувачів освіти в кожному опорному закладі, без урахування учнів його філій, повинна становити не менше 200 осіб. Учні одного закладу не можуть одночасно враховуватися для підтвердження чисельності іншого.

4. Юридична особа. Кожний опорний заклад є окремою юридичною особою. Його філії юридичними особами не є та діють на підставі відповідних положень.

5. Конкурсні критерії. Під час визначення кожного опорного закладу обов’язково враховуються:

• освітні потреби дітей та необхідні напрями спеціалізації;
• спроможність забезпечити допрофільну підготовку і профільне навчання;
• забезпеченість кваліфікованими педагогічними працівниками;
• матеріально-технічна база: кабінети, лабораторії, майстерні, спортивні об’єкти, комп’ютерне та мультимедійне обладнання, швидкісний інтернет;
• комплектування бібліотечного фонду;
• наявність і зручність автомобільних доріг із твердим покриттям для безпечного підвезення учнів та працівників.

6. Організація підвезення.Засновник повинен забезпечити підвезення учнів, а за потреби — педагогічних працівників, до опорного закладу та у зворотному напрямку.

Чого законодавство не встановлює.

На рівні закону та постанови Кабінету Міністрів України немає:

• максимальної кількості опорних закладів у громаді;
• обов’язкової формули залежно від чисельності населення громади;
• правила про один опорний заклад на один освітній округ;
• заборони створення двох опорних закладів у межах однієї громади;
• установленої законом мінімальної відстані між двома опорними закладами.

Разом із тим рішення про два або більше опорних закладів повинно бути обґрунтоване реальною мережею населених пунктів, кількістю дітей, транспортною доступністю, наявністю філій або потребою в підвезенні, кадровими ресурсами та фінансовою спроможністю громади. Це не окрема кількісна заборона, а питання відповідності кожного закладу вимогам Положення № 532 і раціональної організації освітньої мережі.

Загальний висновок

1. Академічний ліцей може мати філію, яка забезпечує базову середню освіту. Це має бути філія ліцею без статусу юридичної особи, а не самостійна гімназія у складі ліцею.
2. У межах однієї територіальної громади можуть функціонувати два або більше опорних закладів освіти. Кількісного обмеження немає, але кожен заклад окремо має бути визначений на конкурсній основі та відповідати вимогам щодо учнівського контингенту, кадрів, матеріальної бази, транспортної доступності й організації підвезення.

З повагою, адвокат Юрій Айвазян.

Доброго дня.

Щодо можливості наявності філії у складі академічного ліцею, чинне законодавство України передбачає, що академічний ліцей має право мати у своєму складі відокремлений структурний підрозділ у вигляді філії, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти (рівень гімназії), а за потреби — також і початкової освіти. Безпосередньо сам ліцей забезпечує здобуття профільної середньої освіти (10–12 класи), тоді як у його філії може здійснюватися освітній процес для 1–4 та 5–9 класів.

Філія закладу освіти не має статусу юридичної особи й функціонує на підставі Положення про філію, яке затверджується керівником ліцею на виконання рішення засновника. Рішення про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такої філії належить до виключної компетенції засновника — відповідної сільської, селищної чи міської ради. Зазначене питання регулюється статтею 13 Закону України «Про освіту», статтями 31, 32 та 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Положенням про ліцей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1062, а також Типовим положенням про філію закладу освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України № 1568.

Щодо функціонування двох опорних закладів освіти в одній громаді, законодавство України не встановлює жодних обмежень стосовно їхньої граничної кількості на території однієї територіальної громади. Рішення про утворення кількох опорних шкіл ухвалює засновник (місцева рада), враховуючи площу громади, чисельність дитячого населення, стан доріг та розгалуженість маршрутів підвезення учнів.

Водночас кожен із двох чи більше опорних закладів повинен окремо відповідати нормативним критеріям. Зокрема, кількість здобувачів освіти безпосередньо в опорному закладі (без урахування учнів у його філіях) має становити не менше ніж 200 осіб. Також кожен опорний заклад обов’язково повинен мати у своєму складі як мінімум одну філію.

Додатковими обов'язковими вимогами до кожного опорного закладу є стовідсоткова укомплектованість кваліфікованими педагогічними кадрами, наявність сучасної матеріально-технічної бази (обладнаних кабінетів природничо-математичного циклу, швидкісного Інтернету, укриття), створення безбар'єрного середовища та забезпечення безпечного підвезення учнів і вчителів. Статус опорного надається за результатами конкурсного відбору, який організовує засновник відповідно до Положення про опорний заклад освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 532.

Доброго дня, відповідь на обидва питання є позитивні. Законодавство не забороняє ані створення у складі академічного ліцею філії, яка забезпечує базову середню освіту, ані функціонування в одній територіальній громаді двох і більше опорних закладів освіти. Водночас кожне з таких рішень повинно відповідати вимогам законодавства щодо формування мережі закладів освіти, забезпечення доступності освіти та повноваженням органу місцевого самоврядування.

Щодо першого питання.

Відповідно до , заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії). Закон не встановлює обмеження, за яким академічний ліцей не може мати філію, що забезпечує базову середню освіту. Навпаки, законодавець прямо передбачає можливість існування філій як структурних підрозділів закладу освіти.

Крім того, стаття 8 Закону передбачає, що територіальна доступність повної загальної середньої освіти забезпечується, зокрема, шляхом формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних закладів та їхніх філій. Це свідчить, що філія є законним інструментом організації освітньої мережі громади.

Разом із тим необхідно враховувати особливості функціонування академічного ліцею як закладу профільної середньої освіти. Академічний ліцей призначений насамперед для забезпечення здобуття профільної середньої освіти. Однак це не виключає можливості існування у його складі філії, яка забезпечує базову середню освіту, якщо це передбачено установчими документами закладу, рішенням засновника та відповідає вимогам щодо формування мережі закладів освіти. Філія не є окремою юридичною особою, а здійснює діяльність відповідно до положення про філію, затвердженого керівником закладу освіти, та статуту самого закладу.

Отже, чинне законодавство допускає існування академічного ліцею, до складу якого входить філія, що забезпечує базову середню освіту (гімназійний рівень), за умови належного оформлення такого рішення засновником, внесення відповідних положень до статуту закладу та дотримання вимог освітнього законодавства.

Щодо другого питання.

Ні , ні не містять норми, яка обмежувала б територіальну громаду одним опорним закладом освіти.

Закон визначає лише, що заклад загальної середньої освіти може мати статус опорного, а положення про опорний заклад затверджується Кабінетом Міністрів України. Також закон визначає основні ознаки опорного закладу: наявність філій та/або організація підвезення учнів, забезпеченість кваліфікованими педагогічними кадрами, сучасною матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням і безпечним освітнім середовищем.

Відповідно, рішення про створення одного чи кількох опорних закладів приймається засновником – відповідною сільською, селищною або міською радою – з урахуванням:

• чисельності населення та учнів;
• території громади та транспортної доступності;
• існуючої мережі закладів освіти;
• необхідності забезпечення доступності та якості освіти;
• фінансової спроможності громади.

Жоден нормативно-правовий акт не встановлює максимально допустиму кількість опорних закладів у межах однієї територіальної громади. Якщо громада є великою за площею або чисельністю населення, має віддалені населені пункти чи інші об'єктивні підстави, вона може створити два або більше опорних закладів освіти за умови відповідності кожного з них установленим законодавством вимогам.

Враховуючи вищенаведене, чинне законодавство України дозволяє академічному ліцею мати у своєму складі філію, яка забезпечує базову середню освіту, за умови належного оформлення такого рішення засновником та дотримання вимог законодавства. Так само законодавство не встановлює обмеження щодо функціонування лише одного опорного закладу освіти в територіальній громаді. За наявності об'єктивної потреби та відповідності встановленим вимогам громада має право створити два або більше опорних закладів освіти, якщо це забезпечує доступність і якість повної загальної середньої освіти для мешканців громади.

Практичні рекомендації щодо організації мережі закладів загальної середньої освіти в територіальній громаді

У разі якщо територіальна громада має на меті сформувати мережу закладів освіти відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту», найбільш юридично обґрунтованим є варіант, за якого академічний ліцей функціонує як окрема юридична особа, що забезпечує профільну середню освіту, а базова середня освіта забезпечується через його філію або окрему гімназію. Такий підхід відповідає сучасній моделі розмежування рівнів повної загальної середньої освіти та узгоджується з положеннями законодавства.

Для реалізації такої моделі рекомендую здійснити такі заходи:

1. Провести аналіз існуючої мережі закладів освіти, демографічної ситуації, прогнозованої кількості учнів, транспортної доступності та освітніх потреб населення.
2. Підготувати проєкт рішення місцевої ради про затвердження або внесення змін до перспективної мережі закладів загальної середньої освіти територіальної громади.
3. Визначити академічний ліцей юридичною особою, яка забезпечує здобуття профільної середньої освіти, а гімназію визначити його філією без статусу юридичної особи.
4. Внести відповідні зміни до статуту академічного ліцею, передбачивши створення філії, її місцезнаходження, повноваження, порядок управління та рівень освіти, який вона забезпечує.
5. Затвердити окреме Положення про філію відповідно до вимог законодавства.
6. У разі необхідності провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі.
7. Забезпечити приведення ліцензійних, кадрових, фінансових та організаційних документів у відповідність до прийнятих рішень.

Якщо територіальна громада має намір створити два або більше опорних закладів освіти, рекомендую діяти у такій послідовності:

1. Підготувати детальне обґрунтування необхідності функціонування двох опорних закладів освіти. Таким обґрунтуванням можуть бути значна площа громади, велика кількість населених пунктів, транспортна віддаленість, значна кількість учнів або необхідність забезпечення рівного доступу до якісної освіти.
2. Провести аналіз відповідності кожного закладу вимогам Положення про опорний заклад освіти.
3. За потреби провести громадське обговорення проєкту рішення відповідно до вимог законодавства та статуту територіальної громади.
4. Прийняти рішення місцевої ради про надання відповідним закладам статусу опорних.
5. Закріпити за кожним опорним закладом відповідні філії, визначивши територію їх обслуговування.
6. Забезпечити відповідність кожного опорного закладу вимогам щодо матеріально-технічного забезпечення, кадрового потенціалу, організації підвезення учнів, інклюзивного навчання та створення безпечного освітнього середовища.
7. Внести необхідні зміни до статутів закладів освіти та інших установчих документів.

Слід звернути увагу, що чинне законодавство не обмежує кількість опорних закладів освіти в межах однієї територіальної громади. Кількість таких закладів визначається виключно рішенням засновника з урахуванням освітніх потреб населення та фінансової спроможності громади.

Якщо громада проводить реформування мережі закладів освіти з урахуванням вимог законодавства, найбільш юридично виваженою моделлю є:

• академічний ліцей як окрема юридична особа, що забезпечує профільну середню освіту;
• гімназія (або декілька гімназій) як філії академічного ліцею або як окремі юридичні особи залежно від потреб громади;
• один або декілька опорних закладів освіти залежно від території громади, кількості учнів та транспортної доступності.

Така модель повністю відповідає вимогам Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Положенню про опорний заклад освіти, а також мінімізує ризики виникнення правових зауважень під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері освіти.

Юрист в кишені Корнійчук Євген — правова допомога у зрозумілому форматі.

Вітаю!

1.

академічний ліцей відповідно до законодавства України може мати у своєму складі філію, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти.

Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» та Типовим положенням про філію закладу освіти, заклади загальної середньої освіти можуть мати філії, а філія закладу освіти якраз і створена для забезпечення здобуття початкової та/або базової середньої освіти.

Нормативні підстави та особливості

• Право на філії: Будь-який заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії) незалежно від наявності статусу опорного закладу.освітня діяльність філії:
• Рівень освіти у філії: Згідно з п. 2 Типового положення про філію, філія забезпечує здобуття початкової та/або базової середньої освіти. Тобто функціонування філії з базовою середньою освітою повністю відповідає нормам.
• Повноваження засновника: Рішення про створення філії та визначення її структури ухвалює засновник закладу освіти (відповідна місцева рада).
• Ліцензування: Ліцей повинен мати відповідну ліцензію на провадження освітньої діяльності на рівні базової середньої освіти для своєї філії.

2.

Чинним законодавством України допускається функціонування двох і більше опорних закладів освіти в одній територіальній громаді. Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», а також Положення про опорний заклад освіти (постанова КМУ № 532 від 19.06.2019) не містять заборон на створення кількох таких шкіл. Орган місцевого самоврядування самостійно формує мережу комунальних закладів з урахуванням демографічної ситуації, потреб жителів та географічних особливостей регіону.

Віиаю Вас, Маріє!

Відповідь на обидва Ваші запитання є ТАК. Чинне законодавство України надає органам місцевого самоврядування (як засновникам) широку автономію у формуванні спроможної та ефективної мережі закладів освіти.

Нижче надаю відповіді на Ваші питання.

1. Чи може академічний ліцей відповідно до чинного законодавства України мати у своєму складі філію, яка забезпечує базову середню освіту (гімназію)?

Так, може. Відповідно до законодавства, обмежень щодо наявності філій у ліцеїв немає, проте є чіткі умови щодо того, який саме рівень освіти може надавати така філія.

Умови та обмеження:

1. Рівень освіти у філії.

Законодавство не передбачає можливості, щоб філія ліцею забезпечувала здобуття профільної середньої освіти (10-12 класи). Фактично у філіях ліцею освітній процес може здійснюватися виключно на рівнях початкової та/або базової середньої освіти. Тобто філія ліцею, яка забезпечує базову середню освіту, за своєю суттю і виконує функцію гімназії.

2. Статус ліцею.

За рішенням засновника ліцей може забезпечувати здобуття не лише профільної, а й базової, і (як виняток) початкової освіти. Для того щоб мати філію, ліцей зазвичай набуває статусу опорного закладу освіти.

Нормативно-правові акти, що це регулюють:

Закон України «Про повну загальну середню освіту»:

Частина 4 статті 31: Прямо встановлює, що заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії).

Частина 6 статті 31: Визначає, що заклад освіти може мати статус опорного (який передбачає наявність філій).

Стаття 35: Дозволяє ліцеям за рішенням засновника забезпечувати здобуття базової середньої освіти.

Стаття 13 Закон України «Про освіту» передбачає

1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.

Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

2. З метою створення умов для здобуття загальної середньої освіти, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази заклад освіти може мати статус опорного.

Положення про опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/532-2019-%D0%B...

3. З метою наближення місця навчання дітей до їхнього місця проживання у відповідному населеному пункті може утворюватися філія закладу освіти. Філія закладу освіти - це територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи). Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти.

4. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.

2. Чи допускається чинним законодавством функціонування двох опорних закладів освіти в одній територіальній громаді?

Так, допускається. Чинне законодавство України не встановлює жодних кількісних лімітів щодо того, скільки опорних закладів може функціонувати в межах однієї територіальної громади.

Рішення про створення одного, двох чи навіть більше опорних закладів залежить виключно від потреб громади, кількості учнів, географічних умов, наявності шкільних автобусів та фінансової спроможності засновника.

Відповідно до Положення про опорний заклад освіти

Опорний заклад освіти є юридичною особою, має рахунки в органах Казначейства, самостійний баланс, штамп, печатку. Кількість здобувачів освіти опорного закладу освіти (без урахування їх кількості у філіях) повинно становити не менш як 200 осіб.

Філія опорного закладу освіти не є юридичною особою і діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку. Філія забезпечує здобуття початкової освіти, а також за рішенням засновника - базової середньої освіти.

Якщо так, то які вимоги, критерії або обмеження щодо створення та діяльності кількох опорних закладів в межах однієї громади?

Процедура та критерії створення залишаються однаковими, незалежно від того, перший це опорний заклад чи другий. Усі вони регулюються Положенням про опорний заклад освіти (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532).

5. Засновник для прийняття рішення про утворення опорного закладу освіти та його філій:

• проводить аналіз рівня матеріально-технічного забезпечення та кадрового потенціалу закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту, що належать до сфери його управління, з урахуванням методичних рекомендацій МОН та Мінрегіону;
• вивчають стан впровадження профільної середньої освіти у закладах освіти та якість надання освітніх послуг;
• прогнозують витрати на зміцнення матеріально-технічної бази опорних закладів освіти та їх філій, створення в них нового освітнього простору, придбання шкільних автобусів з метою організації підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та до місця проживання, введення у разі потреби додаткових посад педагогічних працівників, створення безперешкодного (безбар’єрного) середовища для осіб з особливими освітніми потребами;
• організовують проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення опорних закладів освіти та їх філій.

6. Засновник присвоює закладу загальної середньої освіти статус опорного за результатами конкурсу, проведеного відповідно до затверджених ним умов.

Під час проведення конкурсу обов’язково враховуються:

• рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;
• наявність сучасної матеріально-технічної бази (належним чином обладнаних спортивних об’єктів, кабінетів природничо-математичного та іншого спрямування, лабораторій, навчальних майстерень, комп’ютерного і мультимедійного обладнання, швидкісного доступу до Інтернету тощо);
• укомплектування бібліотечного фонду підручниками, науково-методичною, художньою та довідковою літературою;
• наявність та зручність автомобільних доріг з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.

7. Засновник приймає рішення (співзасновники укладають договір про спільну діяльність або засновницький договір) про утворення опорного закладу освіти та його філій відповідно до законодавства, в якому зазначаються:

• особливості організації освітнього процесу в опорному закладі освіти та його філіях;
• порядок організації підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання відповідно до розкладу уроків опорного закладу освіти та його філій;
• питання забезпечення сучасною матеріально-технічною базою опорного закладу освіти та його філій;
• інші питання діяльності опорного закладу освіти та його філій.

ПІДСУМОК: щоб кожен із цих двох закладів законно набув та зберігав статус опорного, засновник (місцева рада) має дотриматись таких вимог:

1. Конкурсна основа. Статус опорного закладу присвоюється виключно за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до умов, затверджених самим засновником.

2. Структурні та логістичні вимоги. Кожен із двох опорних закладів повинен мати у своєму складі щонайменше одну філію та/або здійснювати підвезення здобувачів освіти та педагогічних працівників до цього закладу і у зворотному напрямку.

3. Матеріально-кадрова спроможність. Заклад має бути забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, мати сучасну матеріально-технічну базу (кабінети фізики, хімії, біології тощо), а також безпечне освітнє середовище.

4. Спроможність забезпечити якість. Заклад має гарантувати надання освіти на рівні державних стандартів відповідної галузі.

Щоб уникнути юридичних колізій, місцевій раді необхідно розробити та затвердити власне Положення про конкурс на визначення опорного закладу, де будуть чітко прописані критерії оцінювання претендентів. Після проведення конкурсу для обох потенційних ліцеїв приймаються відповідні рішення сесії ради та вносяться зміни до статутів цих закладів.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

1.

Відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України “Про повну загальну середню освіту” у складі закладів загальної середньої освіти можуть функціонувати такі внутрішні структурні підрозділи:

• дошкільний підрозділ (у складі початкової школи або гімназії);
• позашкільний підрозділ;
• пансіон (у складі ліцеїв, спеціальних закладів загальної середньої освіти та закладів спеціалізованої освіти);
• інші внутрішні структурні підрозділи.

Крім того, нормами частини шостої цієї ж статті передбачено, що філії у своєму складі має опорний заклад освіти.

Нормативно-правові акти:

1. Закон України «Про освіту»;

2. Закон України «Про повну загальну середню освіту»;

3. Цивільний кодекс України;

4. Типове положення про філію закладу освіти.

Законом України «Про освіту» передбачено, що для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти засновники створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

В свою чергу, в ч. 3 ст. 13 згаданого Закону визначено, що з метою наближення місця навчання дітей до їхнього місця проживання у відповідному населеному пункті може утворюватися філія закладу освіти. Філія закладу освіти – це територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту» також передбачено, що заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії).

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України під філією розуміється відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Ураховуючи це положення робимо висновок, що, гімназія може мати у своєму складі філії, що розташовані поза місцем розташування самої гімназії і в яких, наприклад, може забезпечуватися здобуття освіти:

• тільки на рівні базової середньої освіти, або;
• на рівні початкової освіти і нарівні базової середньої освіти, або;
• тільки на рівні початкової освіти.

Філія утворюється засновником закладу загальної середньої освіти і вибір одного з наведених вище варіантів функціонування філії залежатиме, як правило, від кількості учнівського контингенту та спроможності приміщення філії ЗЗСО.

Тепер щодо норм Типового положення про філію закладу освіти. В ньому зазначається, що філія забезпечує здобуття початкової та/або базової середньої освіти. Філія може мати у своїй структурі підрозділ, який забезпечує здобуття дошкільної освіти. Ураховуючи це положення, варто зазначити, що гімназія може мати в своєму складі філію, в якій би міг бути дошкільний структурний підрозділ.

Фактично в філіях ліцеїв може забезпечуватися освіта тільки на рівнях початкової (якщо це передбачено засновником) та базової середньої освіти.

2.

ЗУ “Про повну загальну середню освіту” визначає, що заклад загальної середньої освіти може мати статус опорного. Положення про опорний заклад освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 532. Це Положення визначає правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності опорного закладу освіти.

Питання функціонування опорного закладу освіти (зміна моделі, певних функцій тощо) може бути розглянуто після формування планів формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

Головним нормативно-правовим актом, що врегульовує питання створення представницьким органом місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районними радами (далі – засновники) опорних закладів та їх філій є Положення про освітній округ і опорний заклад освіти, затверджене постановою КМУ від 19 червня 2019 р. № 532 (далі – Положення).

Засновник визначає опорні заклади серед підпорядкованих йому закладів загальної середньої освіти на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов.

Під час проведення конкурсу обов’язково враховується, зокрема, зручність та наявність автомобільних шляхів з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.

Алгоритм створення опорної школи наступний:

1. Підготовка до ухвалення рішення засновником про створення опорного закладу (п.5 Положення);
2. Затвердження умов та проведення конкурсу засновником для визначення опорного закладу серед підпорядкованих йому закладів загальної середньої освіти (п.6 Положення);
3. Ухвалення рішення про створення опорного закладу, його філій (п.7 Положення) у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування».Як основний варіант, рішення має бути прийняте про реорганізацію закладів загальної середньої освіти шляхом приєднання – тобто, визначення одного закладу загальної середньої освіти (юридичної особи) як опорного, та приєднання до нього інших закладів загальної середньої освіти як структурних підрозділів-філій (з одночасним припиненням їх статусу як юридичних осіб) відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, а також відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки відповідна реорганізація тягне за собою зміни істотних умов праці та скорочення працівників.Рішення має вирішувати основні питання діяльності опорних закладів та їх філій, у тому числі щодо затвердження установчих документів (статуту, положень) та визначення відповідальних осіб за державну реєстрацію опорного закладу як юридичної особи.
4. Державна реєстрація опорного закладу як юридичної особи відповідно до вимог закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
5. Вирішення відповідним органом управління освітою кадрових та фінансових питань діяльності опорного закладу, зокрема затвердження штатного розкладу – призначення директора та його заступників, завідувачів філіями, їх заступників, інших педагогічних працівників відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» та трудового законодавства, а також вирішення питань фінансування (затвердження кошторису) та порядку ведення бухгалтерського обліку опорного закладу.

ОЗНАЙОМТИСЯ З МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ С ЦЬОГО ПИТАННЯ АСОЦІАЦІЇ МІСТ УКРАЇНИ:

https://www.google.com/url?sa=i&source=web&rct=j&u...

Доброго дня. Академічний ліцей може мати у своєму складі територіально відокремлену філію, в якій забезпечується здобуття базової середньої освіти, тобто навчання учнів 5–9 класів. Для цього необхідні рішення засновника, належне оформлення статуту ліцею та положення про філію, забезпечення ліцензування базової середньої освіти за адресою філії, формування кадрового та матеріально-технічного забезпечення, а в разі перетворення чинної гімназії на філію — проведення процедури її реорганізації.

Водночас така філія не стає окремою юридичною особою та юридично не є самостійною гімназією. Правильною конструкцією є «філія академічного ліцею, що забезпечує здобуття базової середньої освіти». Документи про освіту видає ліцей як юридична особа.

Чинне законодавство не встановлює обмеження, відповідно до якого в одній територіальній громаді може функціонувати лише один опорний заклад освіти. Отже, в межах однієї громади можуть діяти два або більше опорних закладів, якщо кожен із них окремо відповідає встановленим вимогам. Зокрема, в кожному опорному закладі без урахування учнів його філій повинно навчатися не менше 200 учнів, а статус опорного має бути присвоєний за результатами конкурсу, проведеного відповідно до затверджених засновником умов.

1. Нормативно-правове регулювання

Організація мережі закладів загальної середньої освіти регулюється насамперед:

Законом України «Про освіту»;

Законом України «Про повну загальну середню освіту»;

Положенням про ліцей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 року № 1062;

Положенням про опорний заклад освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 532;

Типовим положенням про філію закладу освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2017 року № 1568;

Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187;

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію або перепрофілювання комунального закладу загальної середньої освіти приймає його засновник. Для закладів комунальної власності територіальної громади таким засновником є відповідна сільська, селищна або міська рада. Реорганізація або ліквідація комунальних закладів освіти здійснюється рішенням відповідної місцевої ради.

2. Чи може академічний ліцей мати філію, яка забезпечує базову середню освіту2.1. Загальне право ліцею мати філії

Частина четверта статті 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі одну або декілька філій.

Філія є територіально відокремленим структурним підрозділом закладу освіти. Вона не має статусу юридичної особи та здійснює діяльність від імені закладу освіти, до складу якого входить. Порядок її діяльності визначається положенням про філію.

Положення про ліцей також прямо передбачає, що ліцей може мати у своєму складі філії. Структурні підрозділи ліцею діють відповідно до його статуту та положень про відповідні структурні підрозділи.

Отже, сам тип закладу «академічний ліцей» не перешкоджає утворенню у його складі філії.

2.2. Право ліцею забезпечувати базову середню освіту

Відповідно до статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту», ліцей є закладом загальної середньої освіти, основним завданням якого є забезпечення здобуття профільної середньої освіти.

Водночас закон прямо встановлює, що за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової освіти.

Аналогічне положення містить Положення про ліцей: для забезпечення доступності освіти та з урахуванням особливостей формування мережі закладів освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці ліцей за рішенням засновника може забезпечувати здобуття базової середньої освіти.

Таким чином, базова середня освіта може забезпечуватися:

безпосередньо в основному приміщенні академічного ліцею;

у територіально відокремленій філії академічного ліцею;

одночасно в основному приміщенні та у філії, якщо це відповідає рішенню засновника, статуту, освітній програмі та ліцензії.

2.3. Чи може така філія називатися гімназією

Гімназія є типом закладу загальної середньої освіти, який забезпечує здобуття базової середньої освіти. Водночас філія академічного ліцею не набуває статусу окремого закладу освіти та не є окремою юридичною особою.

Тому в установчих документах доцільно застосовувати таке формулювання:

«Філія “___” академічного ліцею ___, що забезпечує здобуття базової середньої освіти».

Використання у власній назві філії слова «гімназія» саме по собі не повинно створювати враження, що філія є окремою юридичною особою. Повна назва обов’язково має вказувати на належність філії до відповідного академічного ліцею.

Юридично безпечніше не зазначати, що філія є самостійною гімназією, а визначати її як структурний підрозділ ліцею, який забезпечує базову середню освіту. Філія діє на підставі положення, а її учні є учнями академічного ліцею.

2.4. Умови створення та функціонування філії

Для законного функціонування філії академічного ліцею необхідно забезпечити такі умови.

По-перше, засновник має прийняти рішення про створення філії та про забезпечення в ній здобуття базової середньої освіти. Якщо філія утворюється на базі чинної гімназії, яка є окремою юридичною особою, необхідно одночасно вирішити питання про реорганізацію гімназії, як правило, шляхом приєднання до академічного ліцею.

По-друге, академічний ліцей має залишатися окремою юридичною особою. Саме ліцей є роботодавцем, розпорядником майна, стороною договорів, суб’єктом ліцензування та закладом, який видає учням документи про освіту.

По-третє, до статуту ліцею необхідно внести положення про наявність філії, її місцезнаходження, рівень освіти, який вона забезпечує, систему управління, порядок фінансування, використання майна та організацію освітнього процесу.

По-четверте, необхідно затвердити окреме положення про філію. Воно має розроблятися з урахуванням Типового положення про філію закладу освіти та визначати найменування, адресу, завдання, структуру, компетенцію завідувача, організацію освітнього процесу, кадрове забезпечення, порядок використання майна і взаємодію з адміністрацією ліцею.

По-п’яте, ліцей повинен мати право провадити освітню діяльність на рівні базової середньої освіти саме за адресою філії. Відповідно до статті 45 Закону України «Про повну загальну середню освіту», ліцензія видається окремо за кожним рівнем повної загальної середньої освіти із зазначенням місця або місць провадження освітньої діяльності.

Вимоги ліцензійних умов поширюються на кожне місце провадження освітньої діяльності, включно з філіями та територіально відокремленими структурними підрозділами. Отже, наявності у ліцею ліцензії лише на профільну середню освіту за основною адресою недостатньо для навчання учнів 5–9 класів у філії.

По-шосте, у філії необхідно забезпечити:

кваліфікованих педагогічних працівників;

навчальні кабінети та інше матеріально-технічне забезпечення;

укриття або інші передбачені законодавством умови безпеки;

доступність для осіб з особливими освітніми потребами;

санітарні та протипожежні вимоги;

харчування учнів, якщо воно організовується;

підвезення учнів і педагогічних працівників, якщо відповідні населені пункти розташовані на відстані від філії або основної будівлі ліцею;

освітню програму для базового рівня середньої освіти.

По-сьоме, за філією, яка забезпечує базову середню освіту, може бути закріплена територія обслуговування. Територія обслуговування не закріплюється за ліцеями, які забезпечують виключно профільну середню освіту. Якщо ж ліцей або його філія забезпечує базову середню освіту, засновник повинен вирішити питання територіальної доступності та зарахування дітей, які проживають на відповідній території.

2.5. Вимоги до самого академічного ліцею

Створення філії, яка забезпечує базову середню освіту, не звільняє ліцей від виконання вимог, установлених для академічних ліцеїв.

Засновник комунального ліцею повинен забезпечити, зокрема:

функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти протягом 10–12 років навчання учнів;

функціонування ліцею як окремої юридичної особи;

забезпечення можливості вибору учнями навчальних предметів, інтегрованих курсів та інших освітніх компонентів;

безпечний, інклюзивний і цифровий освітній простір;

кадрове, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення профільної середньої освіти.

Тому при створенні філії необхідно оцінювати не лише можливість збереження 5–9 класів у відповідному населеному пункті, а й спроможність самого ліцею повноцінно функціонувати як академічний ліцей після запровадження трирічної профільної середньої освіти.

3. Чи можуть у межах однієї територіальної громади діяти два опорні заклади освіти3.1. Відсутність законодавчого обмеження щодо кількості

Закон України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту» та Положення про опорний заклад освіти не містять норми, яка обмежувала б кількість опорних закладів одним закладом на одну територіальну громаду.

Із системного аналізу цих норм випливає, що в одній громаді можуть функціонувати два, три або більше опорних закладів, якщо це обґрунтовано кількістю учнів, територією громади, відстанями між населеними пунктами, станом доріг, транспортною доступністю та спроможністю місцевого бюджету утримувати відповідну мережу.

Раніше в законодавстві використовувалося поняття освітнього округу, однак відповідне положення втратило чинність. Чинне Положення про опорний заклад освіти не встановлює правила «одна громада — один опорний заклад».

3.2. Вимоги до кожного опорного закладу

Кожен заклад, якому присвоюється статус опорного, повинен окремо відповідати встановленим умовам.

Насамперед опорний заклад має бути юридичною особою. Філія не може самостійно мати статус опорного закладу, оскільки вона не є юридичною особою.

Кількість учнів безпосередньо в опорному закладі, без урахування учнів його філій, повинна становити не менше 200 осіб.

Наприклад, якщо у першому закладі навчається 210 учнів, а у його філіях — 150 учнів, він відповідає кількісній вимозі. Якщо ж у головному закладі навчається 160 учнів, а у філіях — 300 учнів, вимога щодо мінімальних 200 учнів безпосередньо в опорному закладі не виконується.

Якщо громада планує два опорні заклади, кожен із них окремо повинен мати щонайменше 200 учнів без урахування філій. Учні не можуть одночасно враховуватися для підтвердження спроможності двох різних опорних закладів.

Крім кількісної вимоги, опорний заклад повинен:

мати кваліфіковані педагогічні кадри;

бути спроможним забезпечувати виконання відповідних державних стандартів освіти;

мати сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу;

забезпечувати безпечне та інклюзивне освітнє середовище;

мати належним чином обладнані спортивні об’єкти;

мати кабінети природничо-математичного спрямування, лабораторії, майстерні, комп’ютерне і мультимедійне обладнання;

мати швидкісний доступ до Інтернету;

забезпечувати організоване підвезення учнів і педагогічних працівників, якщо таке підвезення необхідне;

мати зручне розташування щодо населених пунктів, з яких підвозитимуться учні.

3.3. Конкурсний порядок присвоєння статусу

Статус опорного не виникає автоматично внаслідок наявності філій або підвезення учнів.

Засновник присвоює закладу статус опорного за результатами конкурсу, проведеного відповідно до затверджених ним умов.

Отже, місцева рада або уповноважений нею орган повинен:

затвердити умови проведення конкурсу;

визначити критерії оцінювання закладів;

оприлюднити інформацію про конкурс;

прийняти документи від закладів-претендентів;

провести оцінювання;

оформити результати конкурсу;

прийняти рішення про присвоєння статусу опорного.

Законодавство не забороняє визначити за результатами конкурсу два опорні заклади, якщо обидва відповідають умовам і це передбачено моделлю освітньої мережі громади.

3.4. Критерії обґрунтування двох опорних закладів

Рішення про два опорні заклади доцільно обґрунтувати такими показниками:

кількістю дітей шкільного віку в кожній частині громади;

прогнозом кількості учнів щонайменше на декілька наступних навчальних років;

відстанями між населеними пунктами;

тривалістю підвезення учнів;

станом автомобільних доріг;

наявністю шкільних автобусів та водіїв;

проектною потужністю будівель;

кількістю та наповнюваністю класів;

наявністю укриттів;

кадровим забезпеченням;

витратами на утримання одного учня;

можливістю організувати інклюзивне навчання;

наявністю харчоблоків, спортивних залів, лабораторій та навчальних кабінетів;

спроможністю бюджету громади утримувати обидва заклади та їхні філії.

Поділ мережі на два опорні заклади має бути функціональним. Наприклад, один опорний заклад може обслуговувати північну частину громади, а інший — південну, якщо це скорочує маршрути підвезення, підвищує безпеку та забезпечує доступність освіти.

Саме по собі бажання зберегти статус двох закладів без демографічного, фінансового і транспортного обґрунтування може бути недостатнім для правомірності та ефективності відповідного рішення.

4. Алгоритм створення філії академічного ліцею, яка забезпечуватиме базову середню освітуКрок 1. Провести юридичний та організаційний аудит мережі

Необхідно встановити:

хто є засновником ліцею та гімназії;

чи є гімназія окремою юридичною особою;

які рівні освіти зазначені у статутах і ліцензіях;

скільки учнів навчається в кожному закладі;

чи відповідає ліцей вимогам до академічного ліцею;

чи включений ліцей до затвердженого плану формування мережі закладів профільної середньої освіти;

кому належать будівлі, земельні ділянки, автобуси та інше майно;

які території обслуговування закріплені за закладами.

Крок 2. Підготувати освітнє, демографічне та фінансове обґрунтування

Обґрунтування повинно містити:

прогноз кількості учнів 5–9 класів;

причини збереження базової середньої освіти у відповідному населеному пункті;

відстань до основного приміщення ліцею та інших гімназій;

можливість або неможливість щоденного підвезення;

вартість утримання філії;

необхідні витрати на ремонти, укриття, харчування, обладнання та автобуси;

кадрову забезпеченість;

оцінку відповідності ліцензійним умовам.

Крок 3. Визначити юридичну модель

Якщо приміщення, в якому планується філія, вже є структурним підрозділом ліцею, достатньо прийняти рішення про створення або зміну статусу філії, затвердити відповідні документи та врегулювати ліцензування.

Якщо існує окрема гімназія — юридична особа, практично придатною моделлю є:

реорганізація гімназії шляхом приєднання до академічного ліцею;

визначення ліцею правонаступником майна, прав та обов’язків гімназії;

створення на базі майна гімназії філії академічного ліцею;

забезпечення продовження навчання учнів без повторного вступу;

переведення або працевлаштування працівників відповідно до трудового законодавства.

Крок 4. Провести громадське обговорення

Якщо гімназія розташована в сільській місцевості та планується її реорганізація, зміна типу або ліквідація, проект рішення засновника має бути оприлюднений не менше ніж за один рік до прийняття остаточного рішення.

Протягом цього періоду проводиться громадське обговорення, збираються пропозиції жителів, батьків, працівників закладу та інших заінтересованих осіб, після чого оформлюється звіт або довідка про результати обговорення.

Якщо заклад розташований у місті, спеціальна вимога про оприлюднення проекту за один рік безпосередньо не застосовується, але доцільність громадських консультацій зберігається з огляду на принципи відкритості управління освітою.

Крок 5. Підготувати та прийняти рішення місцевої ради

У рішенні доцільно передбачити:

реорганізацію гімназії шляхом приєднання до академічного ліцею;

визначення правонаступника;

утворення комісії з реорганізації;

порядок і строки заявлення вимог кредиторами;

проведення інвентаризації;

складення передавального акта;

створення філії;

повне найменування та адресу філії;

рівень освіти, який забезпечуватиме філія;

дату початку роботи філії;

передачу майна;

організацію підвезення та харчування;

гарантії продовження навчання учнів;

доручення щодо внесення змін до статуту ліцею;

доручення щодо ліцензування та внесення відомостей до освітніх реєстрів.

Крок 6. Внести зміни до статуту ліцею

У статуті необхідно закріпити:

наявність філії;

її найменування та адресу;

рівні освіти;

правовий статус;

структуру управління;

порядок призначення завідувача;

повноваження директора ліцею щодо філії;

порядок фінансування;

порядок використання майна;

організацію педагогічної ради та освітнього процесу;

порядок видачі документів про освіту.

Крок 7. Затвердити положення про філію

Положення про філію має відповідати статуту ліцею, рішенню засновника та Типовому положенню про філію.

Воно може затверджуватися засновником або в іншому порядку, прямо передбаченому статутом та рішенням про створення філії. Для уникнення спорів доцільно, щоб положення було затверджене одночасно з рішенням про створення філії або окремим рішенням засновника.

Крок 8. Провести реєстраційні та майнові дії

Необхідно:

зареєструвати рішення про припинення гімназії внаслідок реорганізації;

повідомити кредиторів;

провести інвентаризацію;

підготувати передавальний акт;

зареєструвати припинення юридичної особи після завершення процедури;

внести зміни до відомостей про академічний ліцей;

передати будівлі, земельні ділянки, обладнання та інше майно ліцею або закріпити його за ліцеєм на відповідному речовому праві;

внести інформацію про філію до освітніх інформаційних систем.

Крок 9. Оформити ліцензування

До початку навчання учнів 5–9 класів необхідно перевірити, щоб ліцензія академічного ліцею охоплювала:

базову середню освіту;

адресу приміщення філії;

необхідний ліцензований обсяг, якщо такий показник застосовується;

кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення за адресою філії.

Починати освітню діяльність у філії до належного оформлення ліцензійних відомостей ризиковано, оскільки ліцензійні умови застосовуються до кожного місця провадження освітньої діяльності.

Крок 10. Вирішити кадрові, транспортні та організаційні питання

До початку навчального року необхідно:

затвердити штатний розпис ліцею з урахуванням філії;

призначити завідувача філії;

оформити трудові відносини з працівниками;

затвердити освітню програму;

сформувати класи;

закріпити територію обслуговування;

затвердити маршрути підвезення;

організувати харчування;

забезпечити підручники, обладнання та доступ до електронних систем;

перевірити готовність укриття та безпечність приміщень.

5. Алгоритм створення двох опорних закладів у межах однієї громадиКрок 1. Розробити модель освітньої мережі

Територію громади доцільно умовно поділити на дві зони обслуговування з урахуванням населених пунктів, кількості дітей, стану доріг, часу підвезення та проектної потужності закладів.

Для кожної зони потрібно визначити:

потенційний опорний заклад;

перелік можливих філій;

кількість учнів у головному закладі;

кількість учнів у філіях;

маршрути підвезення;

необхідну кількість автобусів;

витрати на модернізацію;

потребу в педагогічних працівниках.

Крок 2. Перевірити кількісну вимогу

У кожному потенційному опорному закладі повинно навчатися не менше 200 учнів без урахування учнів філій.

Цю вимогу необхідно перевіряти не лише станом на дату конкурсу, а й з урахуванням демографічного прогнозу. Якщо через один або два роки кількість учнів зменшиться нижче 200, модель двох опорних закладів може втратити стійкість.

Крок 3. Затвердити умови конкурсу

Засновник має затвердити:

мету конкурсу;

кількість опорних закладів, які планується визначити;

строки подання документів;

склад конкурсної комісії;

перелік документів;

критерії оцінювання;

систему балів;

порядок розгляду документів;

порядок оформлення та оприлюднення результатів.

Умови повинні дозволяти об’єктивно оцінити спроможність кожного закладу, а не бути сформульованими виключно під заздалегідь визначеного претендента.

Крок 4. Провести конкурс

Потенційні опорні заклади подають:

відомості про кількість учнів;

інформацію про кадрове забезпечення;

дані про матеріально-технічну базу;

інформацію про укриття;

перелік населених пунктів і філій;

схеми підвезення;

дані про автобуси;

план розвитку;

фінансові розрахунки;

прогноз наповнюваності класів.

За результатами конкурсу комісія складає протокол і формує пропозиції засновнику.

Крок 5. Прийняти рішення про присвоєння статусу

Місцева рада приймає рішення про присвоєння статусу опорного кожному з двох закладів.

У рішенні щодо кожного закладу необхідно зазначити:

повне найменування;

місцезнаходження;

перелік філій;

територію або населені пункти, з яких організовується підвезення;

порядок фінансування;

заходи з модернізації;

відповідальних виконавців;

дату початку функціонування в статусі опорного.

Крок 6. Провести реорганізацію закладів, які стають філіями

Якщо майбутні філії є окремими юридичними особами, їх необхідно реорганізувати, як правило, шляхом приєднання до відповідного опорного закладу.

Якщо такі заклади розташовані в сільській місцевості, потрібно дотриматися вимоги щодо оприлюднення проекту рішення та проведення громадського обговорення не менше ніж за один рік до остаточного рішення.

Крок 7. Затвердити установчі документи

Для кожного опорного закладу необхідно:

затвердити нову редакцію статуту;

затвердити положення про кожну філію;

визначити структуру управління;

врегулювати використання майна;

затвердити штатний розпис;

визначити порядок організації освітнього процесу;

врегулювати питання підвезення, харчування та інклюзивного навчання.

Крок 8. Забезпечити фінансування

У місцевому бюджеті необхідно передбачити витрати на:

утримання двох опорних закладів;

утримання філій;

ремонт і облаштування укриттів;

оновлення навчальних кабінетів;

придбання комп’ютерного обладнання;

харчування;

шкільні автобуси;

паливно-мастильні матеріали;

заробітну плату обслуговуючого персоналу;

створення безбар’єрного середовища.

Крок 9. Затвердити території обслуговування та маршрути

Необхідно уникнути ситуації, коли території двох опорних закладів необґрунтовано дублюються або коли окремі населені пункти не віднесені до жодного закладу.

Маршрути мають бути безпечними, реалістичними та узгодженими з розкладом уроків. Необхідно врахувати резервний транспорт на випадок ремонту автобуса або інших непередбачених обставин.

Крок 10. Запровадити щорічний моніторинг

Засновнику доцільно щороку перевіряти:

кількість учнів безпосередньо в кожному опорному закладі;

наповнюваність класів;

стан філій;

ефективність маршрутів;

кадрові вакансії;

витрати на одного учня;

виконання освітніх програм;

стан укриттів;

відповідність ліцензійним умовам.

6. Основні ризики, які необхідно врахувати

Першим ризиком є створення філії без належного завершення реорганізації чинної гімназії. Не можна одночасно залишити гімназію окремою юридичною особою і використовувати те саме майно та учнівський контингент як філію ліцею без чіткого юридичного розмежування.

Другим ризиком є відсутність у ліцею ліцензії на базову середню освіту за адресою філії.

Третім ризиком є недотримання однорічного строку громадського обговорення реорганізації закладу, розташованого у сільській місцевості. Порушення цієї вимоги може стати підставою для оскарження рішення місцевої ради.

Четвертим ризиком є врахування учнів філій для підтвердження мінімальної кількості 200 учнів в опорному закладі. Положення прямо вимагає рахувати лише учнів, які навчаються безпосередньо в опорному закладі.

П’ятим ризиком є формальне присвоєння статусу опорного без проведення конкурсу.

Шостим ризиком є невідповідність академічного ліцею вимогам до кількості класів, профілів навчання, кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Сьомим ризиком є прийняття рішення без розрахунку витрат на автобуси, ремонти, укриття, харчування та обслуговуючий персонал. Наявність юридичної можливості створити два опорні заклади не означає автоматичної фінансової спроможності громади їх утримувати.

Враховуючи вищенаведене, академічний ліцей може мати філію, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти. Для цього засновник повинен прийняти відповідне рішення, за необхідності реорганізувати чинну гімназію, внести зміни до статуту ліцею, затвердити положення про філію, оформити ліцензію на базову середню освіту за адресою філії та забезпечити належні кадрові, матеріально-технічні й безпекові умови.

Функціонування двох опорних закладів у межах однієї територіальної громади також допускається. Законодавство не встановлює максимальної кількості опорних закладів у громаді, однак кожен із них окремо повинен відповідати всім установленим вимогам, зокрема мати не менше 200 учнів без урахування учнів філій, пройти конкурсний відбір, мати належне кадрове і матеріально-технічне забезпечення та бути обґрунтованим демографічними, територіальними, транспортними і фінансовими показниками.

Юрист в кишені Корнійчук Євген — правова допомога у зрозумілому форматі