Начните консультацию с юристом онлайн
Квартира. Было в приватизации 4 человека. Мать , отец, дочь и внук. Отца не стало. Как делится его приватизированная часть? Но есть еще дочь. Как делится его половина? С чего надо начинать? Какие документы? Куда подаются? Сроки подачи? У него есть земля. Как и куда подавать на наследство? Какие права имеет вторая дочь, не проживающая в Украине? Какие сроки? Что надо платить за получение наследства? Надо ли оценивать квартиру? Кто этим занимается?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (7)
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Доброго дня.
1) Как делится его приватизированная часть? - якщо договір про приватизацію був складений на 4 осіб, тоді спадкоємцям дістанеться тільки частка померлого в приватизованій квартирі.
Якщо був заповіт - то його частину успадкують ті особи, що в ньому вказані. При цьому відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Якщо заповіту не було, то все успадковується за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Майно між ними розподіляється в рівних частинах.
2) С чего надо начинать? Какие документы? Куда подаются? Сроки подачи?
Стаття 1268. Прийняття спадщини (ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5920)
1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Стаття 1296. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину
1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Стаття 1298. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину
1. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
2. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.
Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.
3. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.
3) Що стосуєьбся землі, то Вам необхідно протягом 6-ти місяців з дня смерті батька подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
4) Что надо платить за получение наследства? - необхідно буде оплатити послуги нотаріуса.
5) Надо ли оценивать квартиру? Кто этим занимается? - ні, оцінювати непотрібно.
Всього доброго.
Адвокат, г. Киев, 20 лет опыта
Как делится его половина? наследниками есть - родители , все дети , жена (официальная) в равных
до 6 мес со дня смерти - нужно подать нотариусу заявление на принятие наследства
документі нужно подавать нотариусу - какие - вам скажет нотариус
Что надо платить за получение наследства?- єто уточните у нотариуса
Надо ли оценивать квартиру? - да Кто этим занимается?- наследники
Юрист, г. Харьков, 32 года опыта
Добрый вечер. Если отец не оставил завещания, то наследство делиться в равных долях между наследниками первой очереди. То есть та часть квартиры, которая ему принадлежала, делиться между матерью и дочерью. Насколько я понял, у него есть еще одна дочь. Она также явлется наследником. Вы должны в течении 6 месяцев обратиться к нотариусу и подать заявление по месту открытия наследства. То есть, в том районе, где находится квартира. Потребуется свидетельство о смерти и ваши документы. Дочь, хоть и проживает за границей, пользуется такими же правами, и может подать заявление в письменной форме, заверив его в консульстве, по почте. То есть, в вашем случае имущество будет делиться между тремя наследниками (не вся квартира, а именно часть).
Адвокат, г. Харьков, 7 лет опыта
Добрий вечір.
Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України (далі-Кодекс) спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, при цьому заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. При спадкуванні за заповітом до спадкування закликаються ті особи, яких спадкодавець зазначив у своєму заповіті.
Спадкування за законом має місце у разі відсутності заповіту.
Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості. Черговість спадкоємців залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем. Відповідно до цивільного законодавства у першу чергу спадкують діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), той із подружжя, який його пережив, батьки (в тому числі усиновителі), а також діти, що народилися після смерті спадкодавця. До другої черги належать рідні брати та сестри спрадкодавця, дід, баба померлого як з боку матері, так і з боку батька. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця; у четверту чергу – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше ніж п’ять років до відкриття спадщини. До п’ятої черги спадкоємців відносяться інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Крім того, у п’яту чергу мають право на спадкування за законом утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. До них відносяться неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого в рівних частках.
Відповідно до статті 1269 Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто і до держнотконтори за місцем відкриття спадщини.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме – то місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Витрати на оформлення спадщини Вам потрібно дізнатися у того нотаріуса, у котрого Ви будете оформляти спадщину.
Юрист, г. Киев, 7 лет опыта
Вітаю, Марино! Спочатку розповім про права членів сім'ї на спадкове майно та порядок спадкування в описаному Вами випадку.
Оскільки квартира була приватизована, то, наскільки я розумію, вона перебуває у спільній сумісній власності 4 осіб, які брали участь у приватизації. Однак, тим не менш це не впливає на права у спадкуванні частки батька, оскільки спадкуються такі об'єкти в загальному порядку. Є два види спадкування: за заповітом і за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України). У Вашій ситуації не сказано про заповіт, тому у Вас, напевно, спадкування має відбуватись за законом. В такому випадку спадкування відбувається в порядку черговості (ст. 1258 Цивільного кодексу України). У Вашій ситуації є декілька осіб, які входять до першої черги спадкування, а тому воні і розділять частку батька. Це: дружина і дві дочки. Все майно померлого буде ділитись між цими 3 особами. Дочка, яка не проживає в Україні також має право на спадкування, якщо вона не підпадає під категорію осіб, які усуваються від спадкування (ст. 1261 ЦК).
До осіб, які усуваються від спадкування, відносяться ті, які передбачені в ст. 1224 Цивільного кодексу України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 .
Також не факт, що дочка, яка не проживає в Україні, подасть заяву про прийняття спадщини. Для цього в неї є 6 місяців з моменту смерті батька (ч 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України). Якщо не подасть вчасно заяву, то вона вважається такою, що не прийняла спадщину (ч. 1ст. 1272 ЦК України). Хоча не виключається випадок, коли навіть після пропуску 6-місячного строку, така дочка подасть заяву в суд про поновлення строку подачі заяви на прийняття спадщини, обґрунтовуючи вчасне неподання заяви поважними причинами (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Що треба зробити для того, щоб прийняти спадщину?
Потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця (батька) із заявою про прийняття спадщини із доданими документами (ст. 1269 ЦК України), до яких відносяться:
Більш детально щодо документів, необхідних для відкриття спадкової справи, краще звернутись до нотаріуса безпосередньо.
Строк подання заяви та відповідних документів, як вже було зазначено, - 6 місяців з моменту смерті батька, але рекомендується не відтягувати.
Чи потрібна оцінка спадкового майна?
У вашому випадку не потрібно, оскільки оцінка спадкового майна робиться з метою оподаткування, а спадкоємці 1 та 2 черг звільняються від оцінки майна (абз. 8 ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", ч. 5 ст. 5 , абз. 4 ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про оцінку земель").
Що потрібно платити за отримання спадщини?
По суті, потрібно заплатити лише за послуги нотаріуса, мито, за додаткові послуги. Ціна в приватних нотаріусів визначається індивідуально, тому наперед сказати ціну, скільки Вам буде потрібно заплатити неможливо. Це буде залежати від нотаріуса та необхідності вчинення різних дій, в т.ч. технічного характеру, ним для оформлення спадщини.
Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта
Доброго дня!
По Вашому питанню повідомляю наступне:
Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України , спадкування може проходити , як за заповітом так і за законом(якщо не має заповіту), спадкоемцями можуть бути особи , які перебували у родинних відносинах з спадкодавцем та спільно проживали або вели господарство, також діти спадкодавця ( які були народжені після його смерті, але зачаті за життя спадкодавця.).
Частина померлого підлягає поділу наступним чином:
Діти ---- батьки --- дружина (з якою укладено шлюб) у рівних частинах.
Необхідно у термін 6- ти місяців подати заяву нотаріусу про прийнняття спадщини за місцем знаходження майна померлого.( перелік документів надає нотаріус , які необхідно зібрати для оформлення)
Розмір державного збору за нотаріальні послуги Вам обрахує конкретний нотаріус.
Експертну оцінку робить суб єкт оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат - оцінку замовляють спадкоемці самостійно( якщо в складі майна є об єктицінностей та антикваріату.) ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". За результатами оцінки необхідно сплатити податок державі за окремі предмети та подати декларацію про майновий стан та доходи до ДФС за місцем реєстрації в якій серед іншого зазначити про отримання майна у спадок.
У Вашому випадку оцінка майна є необов язковою.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, г. Винница, 10 лет опыта
У разі, якщо батько не залишив заповіту, то квартира ділитися в рівних частках між спадкоємцями першої черги, тому та частина квартири, яка йому належала, ділитися між матір'ю і дочкою. Інша дочка також єспадкоємцем.
Для прийняття спадщини Ви повинні протягом 6 місяців звернутися до нотаріуса і подати заяву за місцем відкриття спадщини. Тобто, в тому районі, де знаходиться квартира.
Буде потрібно свідоцтво про смерть і ваші документи. Дочка, хоч і проживає за кордоном, користується такими самими правами, і може подати заяву в письмовій формі, завіривши в консульстві, поштою. У вашому випадку одна четверта частина квартири буде ділитися між трьома спадкоємцями (не вся квартира, а саме частина).
Оцінкою квартири займаються спадкоємці, за що оцінювачу сплачуються кошти за договором.